Рішення № 11103270, 07.09.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.10                                                                                 Справа № 11/233

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ “Нові технології плюс”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Парсек”, м. Луганськ

про стягнення 4957008 грн. 00 коп.

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача –не прибув;

від відповідача - Скупінський О,В., довіреність б/н від 26.05.2010;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 4957008 грн. 00 коп. заборгованості за договором комісії на продаж товарів № 01/11 від 01.11.2007 та договором переведення боргу від 31.03.2008.

В судове засідання позивач не прибув, надавши письмову заяву від 06.09.2010 про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням думки присутнього в судовому засіданні представника відповідача суд вважає за доцільне задовольнити клопотання позивача та розглянути справу на підставі наданих доказів за відсутності представника позивача..

В судовому засіданні 07.09.2010 відповідачем суду надано письмовий відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги визнані у повному обсязі. У відзиві відповідач також зазначив, що заявлена до стягнення позивачем заборгованість утворилася внаслідок важкого фінансового становища відповідача, що викликане недбалістю контрагентів відповідача за договорами реалізації товару.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутнього в судовому засіданні представника відповідача, суд встановив такі фактичні обставини.

01.11.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Парсек»(відповідач у даній справі, Комісіонером за договором) та Приватним підприємством «Торговельна фірма «Нікрополь і С»(Комітентом за договором) укладений договір комісії на продаж товарів № 01/11 (далі за текстом –договір комісії) (а.с. 10 -11).

Відповідно до п. 1 п. п. 1.1 договору комісії Приватне підприємство «Торговельна фірма «Нікрополь і С»доручило, а відповідач зобов'язався за винагороду здійснити для Комітента від свого імені угоди з приводу продажу обладнання третім особам на умовах, більш вигідних для позивача.

Згідно умов договору комісії на підставі видаткових накладних №РН-23.11.-4 від 23.11.2007 та №03.12.-20 від 03.12.2007 загальна вартість переданого Комітентом відповідачеві товару (обладнання) склала 4957008 грн. 00 коп.

Відповідно до умов пункту 4.1 договору комісії договір діє з моменту його підписання і до 01.02.2008.

Ані станом на дату закінчення строку дії договору - 01.02.2008, ані станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом грошові кошти за отриманий від Комітента товар відповідачем повернуті не були, що не заперечує відповідач у справі.

31.12.2007 між вищезазначеними сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, за яким ТОВ «Компанія «Парсек»підтвердило наявність заборгованості на користь ПП «ТФ «Нікрополь і С»у розмірі 4957008 грн. 00 коп.

31.03.2008 між ПП «ТФ «Нікрополь і С», ТОВ «Компанія «Парсек»та ТОВ «ВКФ «Нові технології плюс»укладений договір про переведення боргу (а.с. 16), відповідно до умов якого ПП «ТФ «Нікрополь і С»передало право вимоги про сплату боргу у розмірі 4957008 грн. 00 коп. позивачеві, проти чого відповідач не заперечував та визнав борг перед новим кредитором у повному обсязі (пункт 2 договору про переведення боргу), що також підтверджено складеними та підписаними повноважними представниками сторін у даній справі актами звірення взаємних розрахунків станом на 3.03.2008, 30.06.2008, 31.12.2008, 31.12.2009, 30.06.2010 (а.с. 17 –22).

Позивачеві відповідач заборгованість не сплатив (претензія позивача № 28-05 від 28.05.2010 та відповідь на претензію № 05 від 04.06.2010), внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відзивом на позовну заяву відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до приписів ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт невиконання відповідачем у справі зобов’язань за укладеним ним з Приватним підприємством «Торгівельна фірма «Нікрополь С»договором комісії та наявність у відповідача обов’язку з повернення вартості переданого йому товару.

Приписами ст. 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Як встановлено під час судового розгляду справи, між ПП «ТФ «Нікрополь і С», ТОВ «Компанія «Парсек»та ТОВ «ВКФ «Нові технології плюс»укладений договір про переведення боргу, відповідно до умов якого ПП «ТФ «Нікрополь і С»передало право вимоги про сплату боргу у розмірі 4957008 грн. 00 коп. позивачеві.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 4957008 грн. 00 коп. заявлені позивачем з дотриманням приписів ст. 514 Цивільного кодексу України.

Доказів сплати суми заборгованості відповідачем під час судового розгляду справи не надано. Позовні вимоги визнані відповідачем у повному обсязі.

У відповідності із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь заборгованості у розмірі 4957008 грн. 00 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з віднесенням судових витрат у справі на відповідача на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Парсек», м. Луганськ, вул. Дачна, буд. 17, код 32202112, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ «Нові технології», м. Луганськ, вул.. Шевченко, 4/123, код 35628916, заборгованість у розмірі 4957008 грн. 00 коп., 25500 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

          В судовому засіданні 07.09.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

          Дата складення та підписання повного рішення - 10.09.2010.

Суддя                                                                       М.О. Москаленко