Рішення № 11103078, 02.09.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "02" вересня 2010 р.Справа № 8/536

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача Лобащук Л.В. - дов. №539 від 02.09.10р.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Комунального підприємства Новоград - Волинської міської ради "Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства" (м. новоград-Волинський)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько - Німецьке підприємство "Ново - Пак" (м. Новоград-Волинський)

про стягнення 3054,92 грн.

Розгляд спору продовжено у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 3054,92 грн. боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення, з яких 2530,80 грн. - сума основного боргу та 524,12 грн. - пеня.

Проте, в позовній заяві позивачем зазначено ціну позову 3594,97 грн.

Разом з тим, в резолютивній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 2530,80 грн. основного боргу та 524,12 грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір від 09.02.07р., розрахунки суми боргу, акти, листи-вимоги, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ та інші.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.02.07р. між сторонами був укладений договір б/н від 09.02.07р. про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення (а.с.7-8), відповідно до умов якого позивач зобов'язується забезпечувати відповідача питною водою, яка відповідає чинному стандарту, а також приймати від нього стічні води, а відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати надані послуги.

Відповідно до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008р. №190, зареєстрованих в в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008р. за №936/15627 (далі Правила), розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Пунктом 2 Договору передбачено, що Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги з водопостачання та водовідведення.

На виконання умов даного договору позивач надав відповідачеві послуги з водопостачання та водовідведення, що підтверджується актами показів водоміра.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості послуг не виконав, внаслідок чого станом на день розгляду справи в суді за період з лютого 2007р. по червень 2008р. утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 2530,80 грн., про що свідчить розрахунок заборгованості.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Згідно із вимогами підпункту 5 пункту 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 2530,80 грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідач на свою користь 524,12 грн. пені.

Пунктом 4 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати за надані послуги відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день затримки.

Разом з тим, відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Слід зазначити, що пеня нарахована позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, про що свідчить розрахунок (а.с.3).

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунок вказаного зобов'язання, суд вважає, що пеня нарахована неправильно і підлягає перерахуванню, оскільки позивач збільшив період нарахування пені, так як нараховував за 356 календарних днів, що не було передбачено договором.

А відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тому суд вважає за необхідне зробити перерахунок пені за 183 дні у відповідності до ст. 232 ГК України:

за період з 20.04.09р. (початок нарахування пені позивачем) по 14.06.09р.:

- 24 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 2530,80 грн. (сума боргу) х 56 днів (кількість днів прострочки) / 100 = 93,19 грн.

за період з 15.06.09р. по 11.08.09р.:

- 22 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 2530,80 грн. (сума боргу) х 58 днів (кількість днів прострочки) / 100 = 88,47 грн.

за період з 12.08.09р. по 19.10.09р.:

- 20,50 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 2530,80 грн. (сума боргу) х 69 днів (кількість днів прострочки) / 100 = 98,08 грн.

Таким чином, розмір пені, який підлягає стягненню, становить 279,74 грн. (93,19 грн. + 88,47 грн. + 98,08 грн.).

А оскільки позивач просить стягнути з відповідача 524,12 грн. пені, то суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 244,38 грн. (524,12 грн. - 279,74 грн.) пені.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК, України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 2530,80 грн. основного боргу та 279,74 грн. пені обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. А в частині стягнення 244,38 грн. пені суд відмовляє в задоволенні позову.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно до обгрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько - Німецьке підприємство "Ново-Пак", 11700, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Ковпака, 2, р/р №260032404200 в ВАТ "СЕБ банк" м. Київ, МФО 300175, код ЄДРПОУ 22065129

на користь Комунального підприємства Новоград-Волинської міської ради "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", 11700, Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Червоноармійська, 43, р/р 260092412300 в ВАТ "СЕБ банк" м. Київ, МФО 300175, код ЄДРПОУ 03343806:

- 2530,80 грн. - основного боргу;

- 279,74 грн. - пені;

- 93,84 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 217,12 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 244,38 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

СуддяДавидюк В.К.

Дата підписання: "_____" ____ 2010 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу