Рішення № 111030269, 25.04.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/47769/19

Провадження № 2/761/2024/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 квітня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Макаренко І.О.,

при секретарі Іванченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , третя особа: Третя київська державна нотаріальна контора про стягнення боргу за кредитним договором,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором в розмірі 13547,01 грн. та судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.11.2015 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № P24.226.71466. Згідно кредитного договору ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 29600,00 грн., зі сплатою 15,00 % річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач свої зобов`язання перед відповідачем відповідно до договору виконав у повному обсязі.

Позивачем зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер, про що Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві було складено відповідний актовий запис №273. Станом на дату смерті у ОСОБА_2 існувала непогашена заборгованість перед позивачем за Кредитним договором, розмір якої станом на 28.11.2019 становила 13547,01 грн.

У позові зазначено, що невідкладно після отримання інформації про смерть Позичальника АТ «Ідея Банк» надіслало до П`ятої київської державної нотаріальної контори претензію кредитора від 15.02.2017, згідно якої повідомило про необхідність погашення спадкоємцями померлого ОСОБА_2 наявної заборгованості за Кредитним договором. В подальшому вказана претензія була скерована П`ятою київською державною нотаріальною конторою для розгляду за належністю до Третьої київської державної нотаріальної контори, де вже була заведена спадкова справа №07/2017 після смерті ОСОБА_2 .

У відповідь позивач отримав лист нотаріальної контори від 25.02.2017 за вих. №219/02-14, за змістом якого було підтверджено факт отримання вище вказаних претензій АТ «Ідея Банк».

06.08.2019 позивач отримав лист Третьої київської державної нотаріальної контори від 25.07.2019 за вих. №1343/02-14, за змістом якого було повідомлено АТ «Ідея Банк» про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , однак не надано інформації хто саме є спадкоємцем успадкованого після смерті позичальника майна.

Згідно із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №189467539 від 20.11.2019, щодо квартири АДРЕСА_1 25.07.2019 Третьою Київською державною нотаріальною конторою було видано два свідоцтва про право на спадщину за №2-352 та 2-353 на ім`я ОСОБА_1 , а саме на частки у праві власності у розмірі 3/10 та 7/20 відповідно.

Позивач зазначає, що вищевказана квартира раніше належала позичальнику, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №79823109 від 08.02.2017.

Так, позивачем зазначено, що спадкоємець позичальника відповідач вимоги АТ «Ідея Банк» щодо погашення наявної заборгованості за Кредитним договором не задовольнив, що свідчить про порушення прав та інтересів АТ «Ідея Банк», як кредитора у даних правовідносинах у зв`язку із чим позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31.03.2020 було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено до розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу без його участі та за наявними в матеріалах справи доказами, проти постановлення заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, своїм правом на подачу відзиву на позов не скористався.

Третя особа Третя київська державна нотаріальна контора в судове засідання не з`явилась у своєму листі просили суд проводити розгляд справи без їх участі та прийняти рішення згідно чинного законодавста.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

24.11.2015 між гр. ОСОБА_2 та АТ «Ідея Банк» було укладено Кредитний договір № P24.226.71466 (надалі по тексту - Кредитний договір), згідно пункту 1.1. якого Банк надав Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 29600,00 грн., а Позичальник зобов`язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору (а.с. 11-16).

Відповідно до пункту 1.2. Кредитного договору Банк надав кредит строком на 36 місяців.

За користування Кредитом Позичальник сплачує проценти за ставкою 15,0000% річних від залишкової суми кредиту (згідно пункту 1.3 Кредитного договору).

За обслуговування кредитної заборгованості Банком, Позичальник сплачує фіксовану щомісячну плату в розмірі 2,1000% від початкової суми кредиту (згідно пункту 1.3.1 Кредитного договору).

Позивач повністю виконав власні зобов`язання за Кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти у вище вказаному розмірі, що підтверджується меморіальним ордером (а.с. 16).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, про що Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві було складено відповідний актовий запис №273, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 03.01.2017 серії НОМЕР_1 (а.с. 20).

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату смерті у позичальника ОСОБА_2 існувала непогашена заборгованість перед позивачем за Кредитним договором, розмір якої станом на 28.11.2019 становив 13547,01 грн., яка підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_3 ), на який, у відповідності до пункту 2.1. Кредитного договору, позичальником здійснювалися платежі на погашення заборгованості за ним, а також довідка-розрахунок заборгованості за Кредитним договором, видана АТ «Ідея Банк» станом на 28.11.2019 (а.с. 17-19).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

15.02.2017 АТ «Ідея Банк» надіслало до П`ятої київської державної нотаріальної контори претензію кредитора, згідно якої повідомило про необхідність погашення спадкоємцями померлого позичальника наявної заборгованості за Кредитним договором (а.с. 21).

Листом П`ятої київської державної нотаріальної контори від 22.02.2017 позивача було повідомлено про направлення Претензії кредитора від 15.02.2017 до Третьої київської державної нотаріальної контори для виконання за належністю (а.с. 22).

У відповідь позивач 06.08.2019 отримав лист Третьої київської державної нотаріальної контори від 25.07.2019 за вих. №1343/02-14, за змістом якого було підтверджено факт отримання вище вказаної претензії АТ «Ідея Банк» та повідомлено, що спадкоємцю померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було видане Свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 24).

Згідно із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №189467539 від 20.11.2019, щодо квартири АДРЕСА_1 25.07.2019 Третьою Київською державною нотаріальною конторою було видано два свідоцтва про право на спадщину за №2-352 та 2-353 на ім`я ОСОБА_1 , а саме на частки у праві власності у розмірі 3/10 та 7/20 відповідно (а.с. 25-28).

Вищевказана квартира раніше належала позичальнику ОСОБА_2 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №79823109 від 08.02.2017 (а.с. 29-34).

Матеріали справи не містять доказів, що спадкоємець позичальника відповідач вимоги АТ «Ідея Банк» щодо погашення наявної заборгованості за Кредитним договором задовольнив.

Відповідно до ч. 2 - 3 ст. 1281 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Зокрема, згідно із ч. 1 ст. 1281 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно статей 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Вказаний позивачем розмір заборгованості здійснений відповідно до умов договору та підтверджений наданими до суду розрахунками.

Відповідачем вказаний розрахунок жодними доказами не спростований.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Верховним Судом у постанові від 14 листопада 2018 року по справі №543/15/17 викладено висновок згідно якого згідно з положеннями статті 16 ЦК України щодо способів захисту цивільних прав та інтересів та статті 1218 ЦК України про те, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, не обмежує права кредитора обрати будь-який законний спосіб для відновлення прав, у тому числі і звернутися до спадкоємців позичальника із вимогою про стягнення кредитної заборгованості в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідач є спадкоємцем за законом щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та останнім не погашена заборгованість перед кредитором за кредитним договором про яку він повідомлений, тому суд вважає позов з урахування вимог ст. 1282 ЦК України є обґрунтованим та доведеним, що дає підстави для задоволення в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 11, 16, 207,525, 526, 530, 625, 629, 634,638, 1054, 1268, 1281, 1282 ЦК України,ст.ст. 12, 76-81, 89, 95, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 282, 284, 354 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , третя особа: Третя київська державна нотаріальна контора про стягнення боргу за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь акціонерного товариства «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ 19390819, адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11) заборгованість за Кредитним договором № P24.226.71466 від 24.11.2015 у розмірі 13547 грн. 01 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь акціонерного товариства «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ 19390819, адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11) судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь акціонерного товариства «Ідея Банк» (код ЄДРПОУ 19390819, адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2100 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: