Рішення № 11102942, 09.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.09.10 р.                     Справа № 34/172                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

При секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк”, Краматорська філія АТ „Брокбізнесбанк”, м. Краматорськ

до відповідача - Колективного спеціалізованого підприємства по ремонту металургійних печей та устаткування „Донбасдомнаремонт”, м. Донецьк

про стягнення 8983385,19грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Старолатка І.В. (за довіреністю)

від відповідача –Богданов Г.Г. (за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Публічним акціонерним товариством „Брокбізнесбанк”, Краматорська філія АТ „Брокбізнесбанк”, м. Краматорськ до Колективного спеціалізованого підприємства по ремонту металургійних печей та устаткування „Донбасдомнаремонт”, м. Донецьк про стягнення 8983385,19грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на кредитний договір №10 від 01.12.2006р., додаткові угоди до кредитного договору, платіжні доручення за період з 05.12.2006р. по 03.06.2008р., повідомлення-вимоги.

Відповідач проти позову заперечував, що зафіксовано в протоколі судового засіданні від 10.08.2010р. У відзиві на позовну заяву від 08.09.2010р. б/н (вхід. №02-41/38980) відповідач зазначає, що в умовах економічної кризи та наявності застави на майно вартістю 19278304грн. заборгованість перед позивачем гарантована на суму, яка перевищує заявлену у позову більш ніж у два рази. З урахуванням наявної застави, та невикористання позивачем звернення стягнення на предмет застави, відповідач вважає, що заявлені позовні вимоги на суму 6765000грн. задоволенню не підлягають. Крім того відповідач просить суд відмовити в задоволенні пені на суму 274490,97грн., оскільки позивач при порушенні зобов’язання відповідачем щодо сплати кредиту та процентів, збільшував кредитну лінію.

При розгляді справи здійснювалася фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :

Між Акціонерним банком „Брокбізнесбанк” (Банк), в особі заступника директора Краматорської філії АБ „Брокбізнесбанк” Ніконенко С.Є. та Колективним спеціалізованим підприємством по ремонту металургійних печей та устаткування „Донбасдомнаремонт” (Позивальник) 01 грудня 2006року укладено Кредитний договір №10, за умовами якого Банк відкриває Позичальнику відкличну кредитну лінію в сумі 1500000грн. строком з 01.12.2006р. по 01.12.2008р. для поповнення обігових коштів, фінансування поточної діяльності підприємства, передбаченої Статутом, а Позичальник повертає основну суму кредиту згідно графіку, наведеному в Додатку №1 до цього договору, який є невід’ємною його частиною.

Відповідно до п. 2.5. договору за користування кредитом Позичальник зобов’язаний сплачувати Банку відсотки у розмірі 17%річних.

Згідно із п. 4.1. договору Позичальник повертає Банку кредит на умовах передбачених п. 2.1. цього Договору. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 5 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

За приписами п. 4.3. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту, щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з дня перерахування з позичкового рахунку Позичальника грошових коштів на його поточний або іншій вказаний Позичальником рахунок по останнє число включно місяць, в якому надано кредит. В подальшому відсотки нараховуються щомісячно з першого по останнє число включно поточного місяця, при повному погашенні кредиту - до дня погашення (не включно).

При поверненні Позичальником частини кредиту, проценти за користування кредитом, штраф за несвоєчасну сплату процентів і за несвоєчасне повернення кредиту нараховуються на залишок заборгованості при збереженні усіх умов цього договору. (п. 4.7. договору).

Відповідно до п. 6.1. договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання Позичальником зобов’язання по погашенню кредиту, процентів та штрафних санкцій, нарахованих Банком.

Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід’ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін. (п. 6.3. Договору).

У сьомому розділі договору встановлено, що у випадку несвоєчасного погашення кредиту та (або) процентів за його використання, Банк має право стягувати пеню, яка може нараховуватися, виходячи з 0,1% від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочення.

Банк має право достроково припинити свої зобов’язання за Кредитним договором і вимагати від позичальника повернення всієї заборгованості, включаючи кредит, проценти і пеню, при наявності обставин, які явно свідчать про те, що наданий Позичальникові кредит своєчасно не буде повернутий.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

Додатковою угодою №1 від 18.04.2007р. до Кредитного договору ліміт заборгованості за кредитною лінією збільшено до 2000000грн. Додатковою угодою № 2 від 20.04.2007р. до Кредитного договору ліміт заборгованості за кредитною лінією збільшено до 2500000грн.. Додатковою угодою №3 від 21.12.2007р. ліміт заборгованості за кредитною лінією збільшено до 6800000грн. і процентна ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 15%. Додатковою угодою №5 від 16.05.2008р. до Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 18% річних. Додатковою угодою №6 від 29.09.2008р. до Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом встановлена в розмірі 23,5%. Додатковою угодою №7 від 10.10.2008р. до Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 26% річних. Додатковою угодою №9 від 28.11.2008р. до Кредитного договору термін користування кредитом подовжений до 01.12.2009р. та процентна ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 28% річних. Додатковою угодою від 27.11.2009р. до Кредитного договору термін користування кредитом подовжений до 01.12.2010р.

Відповідачем було отримано від Банку кредитних коштів в сумі 6765000,00грн., що підтверджується випискою про стан рахунків за кредитом на 19.05.2010р. та платіжними дорученням за період з 30.11.2006р. по 03.06.2008р.

За несвоєчасне повернення кредитних коштів Банк неодноразово звертався до відповідача з повідомленнями-вимогами №4-1084 від 06.07.2009р. про повернення заборгованості у розмірі 7106460,78грн., №4-26 від 13.01.2010р. про повернення заборгованості у розмірі 7856220,65грн.

За розрахунком позивача непогашені боргові зобов’язання КСП „Донбасдомнаремонт” перед Банком за Кредитними договором №10 від 01.12.2006р. на момент звернення до суду із позовом склали 8983385,19грн.

Між сторонами були підписані акти звірки суми заборгованості за Кредитним договором №10 від 01.12.2006р. відповідно до яких, станом на 10.07.2010р. та 30.08.2010р. відповідач підтвердив наявність заборгованості за кредитом у розмірі 8983385,19грн. (а.с. 94, 100).

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

За своєю природою укладений між Позивачем та Відповідачем договір №10 від 01.12.2006р. є кредитним договором у розумінні ч.2 ст. 345 Господарського кодексу України та ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Виходячи із визначення кредитного договору, наведеного у вказаних вище нормах, та з огляду на положення ст.ст. 1046, 1048 Цивільного кодексу України за кредитним договором позичальник зобов’язується повернути позикодавцю суми позики (кредиту) та сплатити проценти, які за своїм характером є платою за користування кредитом, розмір і порядок одержання якої встановлюється договором.

Отже, з урахуванням вищевикладеного укладений між Позивачем та Відповідачем кредитний договір №10 від 01.12.2006р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань з повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування ним, визначених (зобов’язань) умовами такого договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України визначає обов’язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Як встановлюють положення ч. 3 цієї статті позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалась на банківський рахунок позикодавця.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов’язання за Кредитним договором №10 від 01.12.2006р. належним чином не виконав, відсотки, які були нараховані позивачем відповідно до договору за користування кредитними коштами не були сплачені, вимога-повідомлення Банку щодо дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів виконана не була.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, крім того суму заборгованості за кредитом у розмірі 6765000,00грн. та заборгованість за процентами у розмірі 1943894,22грн. відповідач підтвердив в актах звірки взаєморозрахунків станом на 10.07.2010р. та станом на 30.08.2010р., таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 6765000,00грн. та заборгованість за процентами у розмірі 1943894,22грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення пені за порушення строків плати кредиту у розмірі 213750,00грн, та пені за порушення строків сплати процентів за користування Кредитом в розмірі 60740,97грн. суд дійшов висновку, що вони також підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі –сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

У сьомому розділі договору сторонами було встановлено, що у випадку несвоєчасного погашення кредиту та (або) процентів за його використання, Банк має право стягувати пеню, яка може нараховуватися, виходячи з 0,1% від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочення.

Відтак вимоги позивача щодо стягнення пені за порушення строків плати кредиту у розмірі 213750,00грн, та пені за порушення строків сплати процентів за користування Кредитом в розмірі 60740,97грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, крім того нараховану суму пені відповідач також підтвердив в акті звірки суми заборгованості станом на 10.07.2010р. та станом на 30.08.2010р.

Судом не приймається до уваги посилання відповідача на фінансову кризу та наявність застави на майно вартістю 19278304грн. за тих підстав, що штрафні санкції передбачені у договорі, будь-яких змін до договору сторонами не вносилося, одностороння відмова від договору або одностороння зміна його умов заборонена в силу ч. 7. ст. 193 ГК України та 525 ЦК України.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача .

У судовому засіданні суд оголосив в вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк”, Краматорська філія АТ „Брокбізнесбанк”, м. Краматорськ до Колективного спеціалізованого підприємства по ремонту металургійних печей та устаткування „Донбасдомнаремонт”, м. Донецьк про стягнення грошових коштів в сумі 8983385,19грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Колективного спеціалізованого підприємства по ремонту металургійних печей та устаткування „Донбасдомнаремонт” (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 1-б, код ЄДРПОУ 00192206, п/р №26000201361001 в Краматорській філії АТ „Брокбізнесбанк”, МФО 377078) на користь Краматорської філії Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк” (84300, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Двірцева, 37, МФО 377078, п/р №29092530100023 в Краматорській філії АТ „Брокбізнесбанк”, код ЄДРПОУ 34617678) непогашений кредит в сумі 6765000,00грн., нараховані проценти в сумі 1943894,22грн., пеню в сумі 274490,97грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 10.09.2010року.

Суддя