Рішення № 11102814, 09.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.09.10 р.                     Справа № 28/102                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ”, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „МК Логістик”, м. Донецьк

За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк”, м. Київ, в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк

про стягнення 37298 874, 97грн.

Представники сторін:

Від позивача: Денисенко С.О.

Від відповідача не з’явився.

Від третьої особи: Денисенко С.О.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ”, м. Київ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „МК Логістик”, м. Донецьк за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк”, м. Київ, в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк про стягнення 37298 874,97грн., в т.ч. заборгованість за кредитом в розмірі 29130 320,22 грн., заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 6644 476,91 грн., заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 632 638,20 грн., що є гривневим еквівалентом суми 79 819,10 доларів США, заборгованість за комісійною винагородою в розмірі 500,00грн., пеню в розмірі 778 280,07 грн., 3% річних в розмірі 112 659,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір відступлення права вимоги №20-0490/2-1 від 30.03.2010р., вимоги №17-30/128 від 03.02.2009р., №17-30/525 від 09.06.2009р., №17-30/220 від 05.03.2009р., кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-4286/06 від 19.07.2006р., договори про внесення змін до даного кредитного договору.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 16.06.2010р. порушив провадження у справі №28/102 та також залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк”, м. Київ, в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк. Відповідно до пояснень проти позовних вимог третя особа не заперечує.

16.06.2010р. до канцелярії господарського суду позивач надав заяву №190 від 07.06.2010р. про забезпечення позову, відповідно до якої останній просить суд накласти арешт на майно, що належить відповідачеві Товариству з обмеженою відповідальністю „МК Логістик” в розмірі 37298874,97 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом в розмірі 29130320,22 грн., заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 6644476,91 грн., заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 632638,20 грн., що є гривневим еквівалентом суми 79819,10 доларів США, заборгованість за комісійною винагородою в розмірі 500,00грн., пеню в розмірі 778280,07 грн., 3% річних в розмірі 112659,57 грн.

Суд ухвалою від 29.07.2010р. продовжив строк розгляду справи до 16.09.2010р.

Відповідач в засідання суду не з’явився, витребувані судом документи не надав.

Ухвали господарського суду Донецької області по цій справі направлялися сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на всі адреси, що вказані у позовній заяві (про що свідчать штампи канцелярії господарського суду на зворотному боці ухвал).

Як встановлено судом, в позовній заяві вказано адресу відповідача: 83112, м.Донецьк, вл. Горлівська, 2д.

Відповідно до довідки з Головного управління статистики в Донецькій області станом на 25.06.2010р. юридичною адресою відповідача є: 83112, м.Донецьк, вл. Горлівська, 2д.

Крім того, в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Поважних причин невиконання вимог суду відповідачем не надано.

Таким чином, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача та третьої особи було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, господарський суд встановив:

19.07.2006р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (далі Банк) в особі заступника начальника філії „Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області”, правонаступником якого є третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (далі Банк), та Товариством з обмеженою відповідальністю „МК Логістик” (далі Позичальник) був укладений кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-4286/06 (кредитний договір), згідно п. 1.1 якого Банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає Позичальнику фінансовий кредит шляхом відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з можливістю кредитування в доларах США, євро, російських рублях та гривні у сумі, яка не може перевищувати 29130 320,22грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим договором, далі кредит або кредитна лінія (п. 1.1. кредитного договору в редакції договору № 15-93/17-4286/06/14 від 03.02.2009р. про внесення змін до кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-4286/06 від 19.07.2006р.).

Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту – 20.01.2010 року або не пізніше 10 календарних днів з моменту пред’явлення банком вимоги про повернення сум кредиту та сплати відсотків у зв’язку з настанням одного з випадків, вказаних у п.п. 2.9, 3.3.4 кредитного договору (п. 1.2. кредитного договору в редакції договору № 15-93/17-4286/06/19 від 10.11.2009р. про внесення змін до кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-4286/06 від 19.07.2006р.).

Відсотки за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки в розмірі 16% річних – у російських рублях, 12% річних у доларах США та у євро, 18% річних за кредитом, наданим в гривні, 19,9% річних за кредитом, наданим в національній валюті (позичковий рахунок №20630353780895/980). Відсотки нараховуються та сплачуються у тій валюті, в якій надано кредит (п. 2.2. кредитного договору № 15-93/17-4286/06/14 в редакції договору від 03.02.2009р. про внесення змін до кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-4286/06 від 19.07.2006р.).

Відповідно до п. 2.3. кредитного договору в редакції договору від 12.12.2008р. про внесення змін до кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-4286/06 від 19.07.2006р. нарахування Банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника з рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод „факт/факт”, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році

Згідно д п. 2.4. кредитного договору за управляння фінансовим кредитом у формі мультивалютної кредитної лінії позичальник сплачує банку комісійну винагороду за користування фінансовим кредитом у розмірі 500 грн., яка нараховується щомісячно 26 числа за повний календарний місяць та сплачується позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, в якому відбувається нарахування.

У випадку порушення Позичальником встановленого в п.1.2. цього Договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту Позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки збільшеної на 5% річних за кредитом, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно цього Договору (п.2.5 кредитного договору).

У пункті 3 кредитного договору визначені права та обов’язки сторін. Зокрема, банк зобов’язується: з урахуванням умов, встановлених положеннями цього Договору, видавати кредит виключно з дати набрання чинності договорів, що є забезпеченням виконання Позичальником зобов‘язань за цим Договором (п.3.1, п.3.1.1. кредитного договору).

Позичальник зобов’язується: надавати в Банк платіжні документи для отримання кредиту та використати кредит за цільовим призначенням, і у встановлений згідно п.1.2. цього Договору строк остаточно повернути всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту; своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом, відсотки за неправомірне користування кредитом, комісійну винагороду за управління кредитом, комісії на умовах і в порядку, передбачених цим Договором, а також суми передбаченої цим Договором неустойки; у випадку несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитом (в тому числі і відсотків за неправомірне користування кредитом) Позичальник зобов’язаний перераховувати кошти, що призначені ним для погашення відсотків за користування кредитом, на рахунок простроченої заборгованості, номер якого повідомляється Банком Позичальнику негайно після його відкриття (п.3.2, 3.2.1., 3.2.2. кредитного договору).

Банк має право (п.п. 3.3, 3.3.4 кредитного договору) вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/ або плати за кредит, та/або комісій, та/ або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або комісійної винагороди за управління кредитом, та/ або суму неустойки, передбачених цим Договором, у випадку коли Позичальник не виконав у строк свої обов’язки по поверненню кредиту та/або сплаті відсотків за користування кредитом та/або інші обов’язки по сплаті грошових коштів, передбачені цим Договором.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін (п. 5.1 кредитного договору).

Відповідно до п. 5.5 кредитного договору цей Договір діє до повного повернення Позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобов’язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього Договору.

Отримання ТОВ „МК Логістик” кредиту в сумі 29130320,22грн. підтверджується випискою з позичкового рахунку відповідача, платіжними дорученнями, меморіальними ордерами, розпорядженнями банку.

В зв’язку з тим, що відповідач не виконував свої зобов’язання за кредитним договором банк направив на його адресу вимогу про повернення кредиту та сплату відсотків №17-30/525 від 09.06.2009р. відповідно до пунктів кредитного договору в повному обсязі (достроково) протягом 10 днів з моменту одержання даної вимоги. Докази направлення означеного документу відповідачу наявні в матеріалах справи.

30.03.2010р. між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (первісний кредитор), який є правонаступником прав та зобов’язань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі Першого заступника голови правління та Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ”, Київ (новий кредитор), що діє від свого імені та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду „Омега” недиверсифікованого виду закритого типу був укладений договір відступлення права вимоги №20-0490/2-1 (договір), згідно з п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору, належне первісному кредитору право вимоги за наступним договором, укладеним між первісним кредитором та ТОВ „МК Логістик” (далі боржник) кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-4286/06 від 19.07.2006р., укладеним між первісним кредитором та боржником, разом із договорами про внесення змін до кредитного договору, що наявні в матеріалах справи.

За цим договором до нового кредитора переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від боржника належного та реального виконання наступних обов’язків: повернення грошових коштів в розмірі 29130 320,22 грн., отриманих боржником згідно кредитного договору, укладеного між первісним кредитором та боржником; повернення нарахованих, але не отриманих станом на дату укладання цього договору, процентів за користування кредитом згідно кредитного договору в сумі 6644 476,91 грн., та нарахованих, станом на дату укладання цього договору, процентів за користування кредитом згідно кредитного договору в сумі 632 566,37 грн., що є гривневим еквівалентом суми 79819,10 доларів США; повернення нарахованої, але не отриманої комісійної винагороди в сумі 500,00 грн.; сплати неустойки в формі та в розмірах, що визначена в кредитному договорі; інших обов’язків, встановлених кредитним договором ( п.1.2. договору).

Пунктом 1.3 договору встановлено, що до нового кредитора переходять всі без винятку права та обов’язки первісного кредитора за кредитним договором.

Право вимоги до боржника за кредитним договором виникає у нового кредитора з моменту зарахування у повному обсязі суми плати за відступлення права вимоги за кредитним договором в розмірі, вказаному в п. 2.1.1 цього договору, на рахунок первісного кредитора, зазначений у п. 2.1.1 цього договору (п.1.6 договору).

Відповідно до п.2.1.1 договору новий кредитор зобов’язаний переказати первісному кредитору на рахунок №37396301780895 в філії „Головне управління Промінвестбанк в Донецькій області” код банку 334635, ЄДРПОУ 33712335 плату за відступлення права вимоги за кредитним договором в сумі 36 407 863,50 грн. у день підписання цього договору.

Як встановлено судом, ТОВ “Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ” перерахувало банку відповідно до договору відступлення права вимоги №20-0490/2-1 від 30.03.2010р. грошові кошти у розмірі 36407 863,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №260 від 30.03.2010р.

Первісний кредитор протягом п’яти робочих днів з моменту переходу прав вимоги до нового кредитора зобов’язаний повідомити боржника про здійснене відступлення права вимоги ( п.2.2.2 договору).

В матеріалах справи наявне повідомлення про відступлення права вимоги № 17-30/1269 від 31.03.2010р. за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-4286/06 від 19.07.2006р. з доказами його направлення відповідачу.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором (п.4.1 договору).

Позивач звернувся до господарського суду Донецької області з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю „МК Логістик”, м. Донецьк про стягнення на його користь грошові кошти в розмірі 37298 874, 97грн., в т.ч. заборгованість за кредитом в розмірі 29130320,22 грн., заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 6644476,91 грн., заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 632638,20 грн., що є гривневим еквівалентом суми 79819,10 доларів США, заборгованість за комісійною винагородою в розмірі 500,00грн., пеню в розмірі 778280,07 грн., 3% річних в розмірі 112659,57 грн.

З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір про відкриття кредитної лінії №15-93/17-4286/06 від 19.07.2006р. є кредитним договором правовідносини за яким врегульовані ст. 1054 Цивільного кодексу України, згідно якої банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується факт порушення та розмір зобов’язань ТОВ „МК Логістик” за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-4286/06 від 19.07.2006р., що були відступлені відповідно до договору про відступлення права вимоги № 20-0490/2-1 від 30.03.2010р., а саме:

- заборгованість за кредитом в розмірі 29130320,22 грн.,

- заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 6644476,91 грн.,

- заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 632638,20 грн., що є гривневим еквівалентом суми 79819,10 доларів США,

- заборгованість за комісійною винагородою в розмірі 500,00грн.

Статтею 512 Цивільного кодексу України допускається заміна кредитора у зобов’язанні шляхом передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статею 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 514 Цивільного кодексу України).

ТОВ “Компанія з управління активами “ІЗІ ЛАЙФ” виконало вимоги п.2.1.1 договору відступлення права вимоги №20-0490/2-1 від 30.03.2010р. та платіжним дорученням №260 від 30.03.2010р. перерахувало первісному кредитору за відступлення права вимоги за кредитним договором суму 36407863,50 грн.

Вимоги про повернення кредитної заборгованості залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідачем не надано доказів належного та своєчасного виконання зобов’язань ТОВ „МК Логістик” за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-4286/06 від 19.07.2006р., тому Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ” набуло право задоволення своїх вимог за кредитним договором № 15-93/17-4286/06 від 19.07.2006р. та договором відступлення права вимоги №20-0490/2-1 від 30.03.2010р. щодо стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 29130320,22 грн., заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 6644476,91 грн., заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 632638,20 грн., що є гривневим еквівалентом суми 79819,10 доларів США, заборгованості за комісійною винагородою в розмірі 500,00грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 778280,07 грн., 3% річних в розмірі 112659,57 грн. за період з 11.05.2009р. по 10.05.2010р.

Відповідно до умов п. 1.2. договору відступлення права вимоги № 20-0490/2-1 від 30.03.2010р. до нового кредитора переходять права, в тому числі сплати неустойки в формі та в розмірах, що визначена в кредитному договорі; інших обов’язків, встановлених кредитним договором (п.1.2. договору).

Відповідно до п. 4.3. кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або комісій Позичальник сплачує Банку за кожний день прострочення пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно. У випадку, якщо Банком застосована до Позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується Банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно, та сплачується Позичальником у порядку, передбаченому п. 2.3 цього Договору для нарахування та сплати відсотків, на рахунок, номер якого повідомляється Банком Позичальнику негайно після його відкриття.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Суд зазначає, що п. 4.3. кредитного договору передбачено, що позичальник сплачує банку за кожний день прострочення пеню, яка нараховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно. Тобто сторони домовились про інший порядок нарахування пені.

Суд здійснивши перерахунок пені вважає, що розрахунок здійснений правомірно та задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення пені в розмірі 778280,07 грн. в повному обсязі.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 112659,57 грн. за період з 11.05.2009р. по 10.05.2010р. підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ”, Київ, що діє від свого імені та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду „Омега” недиверсифікованого виду закритого типу про стягнення з ТОВ „МК Логістик” заборгованості за кредитним договором № 15-93/17-4286/06 від 19.07.2006р. у розмірі 37298 874, 97грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

16.06.2010р. до канцелярії господарського суду позивач надав заяву №190 від 07.06.2010р. про забезпечення позову, відповідно до якої останній просить суд накласти арешт на майно, що належить відповідачеві Товариству з обмеженою відповідальністю „МК Логістик” в розмірі 37298874,97 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом в розмірі 29130320,22 грн., заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 6644476,91 грн., заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 632638,20 грн., що є гривневим еквівалентом суми 79819,10 доларів США, заборгованість за комісійною винагородою в розмірі 500,00грн., пеню в розмірі 778280,07 грн., 3% річних в розмірі 112659,57 грн.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

З огляду на позицію Вищого господарського суду України, викладену в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. № 01-8/2776, вирішуючи питання про забезпечення позову судом мають бути враховані наступні вимоги:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В контексті зазначених роз’яснень суд вважає, що задоволення заяви про забезпечення позову не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості та адекватності.

Крім того, оскільки позовні вимоги по цій справі пов’язані зі стягненням коштів, відсутній зв’язок між заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 69, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ”, м. Київ, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „МК Логістик”, м. Донецьк, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк”, м. Київ, в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МК Логістик” (83112, м.Донецьк, вл. Горлівська, 2д, ЄДРПОУ 33712335, відомостей про рахунки не має) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами „ІЗІ ЛАЙФ” (03040, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 92/1, ЄДРПОУ 35379813, п/р 2650930310576 в ПАТ Промінвестбанк, МФО 300012) заборгованість за кредитом в розмірі 29130320,22 грн., заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 6644476,91 грн., заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 632638,20 грн., що є гривневим еквівалентом суми 79819,10 доларів США, заборгованість за комісійною винагородою в розмірі 500,00грн., пеню в розмірі 778280,07 грн., 3% річних в розмірі 112659,57 грн. та судові витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 09.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2010р.

Суддя                               

Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2010р.