Рішення № 11102779, 06.09.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2010 р. Справа № 6/62-86 Господарський суд Волинської області під головуванням судді Пахолюк В.А., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних конструкцій»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Луцька міська рада

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Столяр»

про зобов’язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Давидюк В.Г.–дов. від 04.12.209 р., Вознік О.М. –директор;

від третьої особи: не прибув;

Суть спору:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних конструкцій», звертаючись до суду просить зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Столяр»надати згоду на вилучення частини земельної ділянки, орієнтовною площею 0, 1871 га, що знаходиться за адресою: пров. Комунальний, 4, м. Луцьк для розміщення та обслуговування навісу-сушилки, належної на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних конструкцій».

В обгрунтування заявлених вимог посилається на договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 31.12.2003 р., посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Н.А., зареєстрований за № 3407 та витяг з реєстру права власності на нерухоме майно № 4281678 від 28.07.2004 р. на підставі яких ТзОВ «Завод будівельних конструкцій»на праві власності належить навіс-сушилка, загальною площею 342, 4 кв.м., що знаходиться у м. Луцьку, пров. Комунальний №4.

Водночас, у зв’язку з бездіяльністю ТзОВ «Столяр»щодо надання згоди на вилучення частини земельної ділянки, належної йому на праві постійного користування, порушуються земельні права позивача, зокрема оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, необхідну для забезпечення розміщення та обслуговування навісу-сушилки, що згідно передпроектної пропозиції, розробленої ЗАТ НВП «Технічне бюро кадастру»становить 0, 1871 га.

В додаткових обґрунтуваннях заявлених позовних вимог № 249 від 28.08.2009 р. стосовно дотримання порядку погодження та вилучення земельної ділянки позивач посилається на норми Земельного кодексу України, а саме, ст.ст.149, 151 даного Закону, відповідно до яких, вирішення питання про припинення землекористування приймається за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування виключно після надання на таке вилучення згоди землекористувача.

          Відповідач у відзиву № 36 від 25.09.2009 р. та представник в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на завищений позивачем розмір земельної ділянки, необхідної для розміщення та обслуговування навісу –сушилки. На підтвердження заперечень подає власно замовлений генеральний план на зазначену земельну ділянку, відповідно до якого площа земельної ділянки, яка розміщена під нерухомим майном та необхідна для його обслуговування становить 0, 0905 га.

          Третя особа у письмових поясненнях № 439/01-09 від 28.09.2009 р. та представник в судовому засіданні повідомив, що позивач з питанням припинення права постійного користування частиною земельної ділянки ТзОВ «Столяр»до Луцької міської ради не звертався. Водночас, враховуючи обставини, викладені в позовній заяві, підставою для припинення права користування частиною земельної ділянки вважає наявність добровільної відмови ТзОВ «Столяр», яка теж не надходила зі сторони останнього, що унеможливлює прийняття рішення відповідно до норм земельного законодавства Луцькою міською радою.

          У зв’язку з невідповідністю встановлених розмірів земельної ділянки необхідної для розміщення та обслуговування навісу –сушилки на генеральних планах, виготовлених ЗАТ НВП «Технічне бюро кадастру»на замовлення позивача та відповідача ухвалою суду від 28.09.2009 р. провадження у справі було зупинено, призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Волинському відділенню Львівського НДІСЕ (43001, м. Луцьк, вул.. Червоного Хреста, 16). На розгляд експерта поставлено наступне питання:

1. Який розмір земельної ділянки, що знаходиться за адресою: пров. Комунальний, 4, м.Луцьк необхідний для розміщення та обслуговування навісу-сушилки, площею 342, 4 кв.м.

02.08.2010 р. Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз направлено на адресу суду висновок судової будівельно-технічної експертизи № 0564 від 29.07.2010 р.

          На підставі зазначеного висновку експертом було визначено розмір земельної ділянки в провул.Комунальний, 4 в м.Луцьку, необхідний для обслуговування навісу-сушилки (самовільно реконструйованої під теслярну дільницю, площею 439, 3 кв.м.), що складає 0, 1047 га.          

          При цьому експертом було визначено в дослідницькій частині висновку межі даної земельної ділянки та зображені на Схемі, що додається до висновку.

В письмовому клопотанні № 303 від 30.08.2010 р., поданому на адресу суду позивач в повній мірі підтримує позовні вимоги та погоджується з висновком експертизи, розгляд справи просить провести без його участі.

Відповідач в письмових поясненнях № 14 від 30.08.2010 р. та представники в судовому засіданні правову позицію, викладену у відзиві підтримує, з висновком судової будівельно-технічної експертизи погоджується.

          Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд встановив:

          Згідно вимог ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання, як визначено ст. 16 ЦК України.

          Способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, припинення дії, яка порушує право, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб та інші.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних конструкцій»на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 31.12.2003 р., посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Н.А., зареєстрованого за № 3407 та витягу з реєстру права власності на нерухоме майно № 4281678 від 28.07.2004 р. на праві власності належить навіс-сушилка, загальною площею 342, 4 кв.м., що знаходиться у м. Луцьку, пров. Комунальний №4.

Згідно зі ст.377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

          Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з вимогами ст.120 Земельного кодексу України (в редакції ЗУ від 27.04.2007р. №997-V).

Відповідно до статей 142 - 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність відповідно до цього Кодексу.

          Статтею 116 Земельного кодексу України (ч.ч.1,5) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

          Відповідно до ч.1-3 ст.149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Третя особа –Луцька міська рада у письмових поясненнях № 439/01-09 від 28.09.2009 р. та представник в судовому засіданні не заперечує проти надання ТзОВ «ЗБК»у користування земельної ділянки, необхідної для обслуговування належного йому навісу-сушилки у м. Луцьку, пров. Комунальний №4 при наявності добровільної відмови від цієї ділянки ТзОВ «Столяр».

          На підставі Державного акту на право постійного користування землею II-ВЛ № 000265 Товариство з обмеженою відповідальністю «Столяр»є землекористувачем земельної ділянки, пл.1,4988 га в м. Луцьку, пров. Комунальний, 4.

Як встановлено висновком судової будівельно-технічної експертизи №0564 від 29.07.2010 р., проведеної Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз розмір земельної ділянки в провул.Комунальний, 4 в м.Луцьку, необхідний для обслуговування навісу-сушилки (самовільно реконструйованої під теслярну дільницю, площею 439, 3 кв.м.) складає 0, 1047 га.          

          Беручи до уваги заяви позивача та відповідача про погодження площі земельної ділянки, необхідної для обслуговування навісу-сушилки в провул.Комунальний, 4 в м.Луцьку, встановленого висновком експертизи, суд приходить до висновку про задоволення позову з врахуванням уточнення.

Позивачем до подачі позову було сплачено державне мито у розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн., які на підставі ст..49 ГПК України підлягають поверненню за рахунок відповідача.

На поверненні оплати проведеної судової будівельно-технічної експертизи позивач не наполягає.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 142-145 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 116, 120, 149 Земельного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Столяр» (43006, м.Луцьк, пров.Комунальний, 4, код ЄДРПОУ 30659117) надати згоду на вилучення частини земельної ділянки, площею 0, 1047 га, що знаходиться за адресою: пров. Комунальний, 4, м. Луцьк для розміщення та обслуговування навісу-сушилки, належної на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних конструкцій»(43006, м.Луцьк, пров.Комунальний, 4, код ЄДРПОУ 23251236).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Столяр»(43006, м.Луцьк, пров.Комунальний, 4, код ЄДРПОУ 30659117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод будівельних конструкцій»(43006, м.Луцьк, пров.Комунальний, 4, код ЄДРПОУ 23251236) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В.А.Пахолюк

Дата складання повного тексту рішення –10.09.2010 р.