ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 315
РІШЕННЯ
Іменем України
06.09.2010Справа №2-5/2766-2010 За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», м. Київ
До відповідача - Приватного підприємства «Укргазпром», м. Сімферополь
Про стягнення 209692,53 грн.
Суддя М.П.Гаврилюк
Представники:
Від позивача – не з'явився.
Від відповідача - не з’явився.
Сутність спору:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» звернувся до Господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства «Укргазпром», в який просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 163999,86 грн., пеню у розмірі 4151,38 грн., 3% річних у розмірі 607,70 грн., збитки понесені у зв’язку із знеціненням грошових коштів у розмірі 2743,55 грн., суму штрафу 8794,76 грн., неустойку за прострочення повернення майна у розмірі 7409,28 грн., штраф за порушення процедури вилучення майна у розмірі 21986,00 грн., а всього 209692, 53 грн.; вилучити та передати позивачеві предмет лізингу, а саме: автомобіль Тойота, модель Камрі, реєстраційний номер АА0107НР, номер кузова JTNBK40К803042437, 2008 року випуску в кількості 1 (одна) одиниця за залишковою вартістю 219869,00 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідачем не виконуються зобов'язання за договором про передання прав та обов’язків та договору фінансового лізингу, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість.
Відповідач відзив на позовну заяву не направив, явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
Справа розглядається у порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у матеріалах справи документами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ:
12 вересня 2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю ВіЕйБі Лізинг» (лізингодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Южстальторг» (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 080912-178/ФЛ-Ю-А (арк.спр.41-49).
Відповідно до п.1.1 договору позивач зобов'язався передати ТОВ «Торгівельний будинок «Южстальторг» в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу предмет лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість та загальна вартість на моменту укладення договору зазначено в Специфікації до договору, для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності ТОВ «Торгівельний будинок «Южстальторг» на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.
Згідно п.3.1 договору ТОВ «Торгівельний будинок «Южстальторг» виплачує позивачу платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів та пунктів 3.4.1-3.4.5 договору.
У виконання умов договору предмет лізингу - автомобіль Тойота, модель Камрі, реєстраційний номер АА0107НР, номер кузова JTNBK40К803042437, 2008 року випуску, вартістю 219869,00 грн. переданий позивачем у користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Южстальторг», що підтверджується актом приймання передачі, підписаний та скріплений печатками сторін за договором (арк.спр. 28).
02 липня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ВіЕйБі Лізинг», Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Южстальторг» (первісний боржник за договором) та Приватним підприємством «Укргазпром» (новий боржник за договором) укладено договір про переведення прав та обов’язків №090630-21/І (арк.спр.29-30).
Згідно п.1.1 договору ТОВ «Торгівельний будинок «Южстальторг» переводить на відповідача свій борг, що витікає з умов договору фінансового лізингу №080912-178/ФЛ-Ю-А від 12 вересня 2008 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Торгівельний будинок «Южстальторг», а відповідач приймає на себе зазначений борг ТОВ «Торгівельний будинок «Южстальторг» за договором фінансового лізингу.
Предмет лізингу - автомобіль Тойота, модель Камрі, реєстраційний номер АА0107НР, номер кузова JTNBK40К803042437, 2008 року випуску, вартістю 219869,00 грн. переданий ТОВ «Торгівельний будинок «Южстальторг» новому боржнику - Приватному підприємству «Укргазпром», що підтверджується актом приймання-передачі майна від 02 липня 2009 року, підписаним ТОВ «Торгівельний будинок «Южстальторг» та ПП «Укргазпром» (арк. спр. 31).
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному об'ємі, а саме передав предмет лізингу - автомобіль «Тойота Камрі», реєстраційний номер АА0107НР, номер кузова JTNBK40К803042437, 2008 року випуску у користування ТОВ «Торгівельний будинок «Южстальторг», який в подальшому був переданий відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі.
Відповідач свої зобов'язання за договором фінансового лізингу належним чином не виконував, а саме не сплачував лізингові платежі відповідно до п. 3.1 договору фінансового лізингу та графіку сплати лізингових платежів згідно виставленим рахункам-фактурам, у зв'язку з чим за період з лютого 2009 року по травень 2009 року за ним виникла заборгованість у сумі 163999,86 грн.
На дату розгляду справи відповідачем не представлено доказів сплати сформованої заборгованості, не спростовано факту виникнення заборгованості у сумі 163999,86 грн.
Статтею 806 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки відповідачем не виконано зобов’язання щодо своєчасної оплати лізингових платежів та інших платежів згідно умов договору, позивачем нарахована сума пені у розмірі 4151,38 грн., а також 3% річних у сумі 607,70 грн. та індекс інфляції у сумі 2743,55 грн.
Згідно п.11.2.1 договору за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1 договору та Графіком сплати лізингових платежів, та інших платежів, передбачених договором, відповідач зобов'язався сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочення та відшкодувати всі збитки, завдані цим позивачу, понад вказану пеню. Якщо у разі несвоєчасної сплати відповідачем лізингових платежів позивач буде змушений нести збитки (в тому числі пов'язані з збільшення процентної ставки за використання кредитних коштів, або інші), відповідач протягом 5 (п'яти) банківських днів відшкодовує збитки після отримання відповідної вимоги від позивача.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно п. 6 ст. 230 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином сума заборгованості у розмірі 163999, 86, пеня у розмірі 4151,38 грн., 3% річних у сумі 607,70 грн. та інфляція у сумі 2743,55 грн. підлягають стягненню.
Крім того відповідно до п.8.2.1 договору відповідач зобов’язався щоквартально письмово інформувати позивача про стан та місцезнаходження предмету лізингу шляхом направлення позивачу звіту у формі, встановленій договором.
Відповідно до п.11.2.3 договору за неподання інформації про стан та місцезнаходження предмету лізингу відповідач зобов’язався сплатити позивачу штраф у розмірі одного відсотку загальної вартості предмету лізингу на момент укладення договору за кожний випадок такого порушення.
Згідно наданого позивачем розрахунку, сума штрафу за неподання звітності за чотири квартали складає 8794,76 грн. (219869 х 4%).
Доказів надання звіту за період з 1 кварталу 2009 року по 4 квартал 2009 року відповідачем не надано, у зв'язку з чим вимога щодо стягнення штрафу у розмірі 8794,76 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Також позивач просить суд вилучити та передати позивачу предмет лізингу, а саме: автомобіль Тойота, модель Камрі, реєстраційний номер АА0107НР, номер кузова JTNBK40К803042437, 2008 року випуску в кількості 1 (одна) одиниця за залишковою вартістю 219869,00 грн., стягнути з відповідача неустойку за прострочення повернення майна у сумі 7409, 28 грн. та штраф за порушення процедури вилучення майна у сумі 21986 грн.
Суд вважає що дані вимоги також підлягають задоволенню з огляду на наступне:
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Пунктом 3 ч.1 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом.
У пункті 16.3. договору фінансового лізингу передбачено, що на вимогу лізингодавця цей договір може бути достроково розірваний ним у односторонньому порядку у випадках, коли лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів.
Пунктом 10.1.1 договору встановлено, що позивач має право вилучити майно у разі, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) днів з дня настання строку платежу, встановленого в Графіку сплати лізингових платежів;
Відповідно до п. 10.2 у випадку виникнення будь - якої з підстав, передбачених в пунктах 10.1.1., 10.1.5 даного договору, позивач направляє лізингоодержувачу повідомлення про вилучення майна із зазначенням строку його передачі. Документом, що підтверджує факт прийняття лізингодавцем рішення про розірвання договору, є рекомендований або цінний лист лізингодавця. Лізингоодержувач зобов'язаний за свій рахунок, на протязі 7 (семи) робочих днів з моменту направлення лізингодавцем на адресу лізингоодержувача відповідної вимоги, повернути майно лізингодавцю.
15 січня 2010 р. позивачем на адресу відповідача направлено лист за № 165, в якому відповідача повідомлено про розірвання (відмову) від договору лізингу у зв'язку з простроченням оплати заборгованості перед позивачем за договором фінансового лізингу понад 30 днів, з огляду на що позивач повідомив про необхідність повернення в строк до 20 січня 2010 року предмету лізингу, а саме автомобіля Тойота, модель Камрі, реєстраційний номер АА0107НР, номер кузова JTNBK40К803042437, 2008 року випуску.
Лист отриманий відповідачем 22 січня 2010 року, що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні (арк. спр. 34-35).
Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.
Таким чином договір фінансового лізингу є розірваний в односторонньому порядку з моменту отримання відповідного повідомлення відповідачем.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» зазначено, що Лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Тим самим суд дійшов висновку що вимоги про вилучення та передачу позивачу предмету лізингу, а саме: автомобілю Тойота, модель Камрі, реєстраційний номер АА0107НР, номер кузова JTNBK40К803042437, 2008 року випуску є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача неустойку за прострочення повернення майна у сумі 7409, 28 грн. та штраф за порушення процедури вилучення майна у сумі 21986 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне:
У повідомленні №165 від 15 січня 2010 р., направленому позивачем на адресу відповідача, останнього було зобов'язано повернути позивачу майно в строк до 20 січня 2010 р.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідачем не представлено суду доказів повернення позивачеві предмету лізингу.
Згідно п. 11.2.2 договру лізингоодержувач несе відповідальність за порушення своїх обов’язків, а саме сплачує позивачеві штрафні санкції, якщо лізингоодержувач та/або інші особи, яким майно, при обов'язковій наявності відповідного письмового дозволу лізингодавця, може бути надано лізингоодержувачем у тимчасове користування, не повернули майно або повернули його невчасно, зокрема у випадках вилучення майна у відповідності до статті 10 даного договору, Лізингоодержувач сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який нараховується неустойка, від загальної вартості майна на момент укладення договору, вказаної в пункті 3.2 договору, за кожний день прострочення строку повернення майна.
Оскільки відповідачем станом на 22 березня 2010 року предмет лізингу не повернуто, позивачем згідно розрахунку нараховано неустойку за прострочення повернення майна за період з 23.01.2010 року до 22.03.2010 року.
Крім того пунктом 11.2.5 передбачено, що лізингоодержувач несе відповідальність за порушення своїх обов’язків, а саме сплачує позивачеві штрафні санкції за порушення процедури вилучення майна, порушення положень статті 7., пунктів 5.3.,5.5. цього договору - штраф у розмірі 10 (десять) відсотків загальної вартості майна на момент укладення цього Договору за кожен випадок такого порушення.
Як встановлено судом, процедура вилучення майна (предмету лізингу), передбачена п. 10 договору, відповідачем порушена, а саме не повернуто у встановлений позивачем строк.
Таким чином розрахований позивачем розмір штрафу за порушення процедури вилучення майна у розмірі 21986,00 грн. (219869,00х10%) також підлягає стягненню.
Виконання цивільних обов'язків згідно ст.14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконано належним чином умови та взяті на себе зобов'язання, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст.44,49 ГПК України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 10 вересня 2010 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Укргазпром» (м. Сімферополь, вул.Київська, б. 1 «А», ідентифікаційний код 31367762, п/р 26006000231175 в АКБ «ЧБРР» МФО 384577) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (м. Київ, вул. Дектярівська, 21-г, ідентифікаційний код 33880354, п/р 26005300115839 в ПКФ ВАТ «ВіЕйБі Банк» в м. Києві, МФО 321637) суму основного боргу у розмірі 163999,86 грн., пеню у розмірі 4151,38 грн., 3% річних у розмірі 607,70 грн., інфляцію у сумі 2743,55 грн., штраф за неподання інформації про стан та місцезнаходження предмету лізингу у сумі 8794,76 грн., неустойку за прострочення повернення майна у розмірі 7409,28 грн., штраф за порушення процедури вилучення майна у розмірі 21986,00 грн.
3. Вилучити у Приватного підприємства «Укргазпром» (м. Сімферополь, вул.Київська, б. 1 «А», ідентифікаційний код 31367762, п/р 26006000231175 в АКБ «ЧБРР» МФО 384577) та передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (м.Київ, вул. Дектярівська, 21-г, ідентифікаційний код 33880354, п/р 26005300115839 в ПКФ ВАТ «ВіЕйБі Банк» в м. Києві, МФО 321637) предмет лізингу - автомобіль Тойота, модель Камрі, реєстраційний номер АА0107НР, номер кузова JTNBK40К803042437, 2008 року випуску в кількості 1 (одна) одиниця за залишковою вартістю 219869,00 грн.
4. Стягнути з Приватного підприємства «Укргазпром» (м. Сімферополь, вул.Київська, б. 1 «А», ідентифікаційний код 31367762, п/р 26006000231175 в АКБ «ЧБРР» МФО 384577) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (м. Київ, вул. Дектярівська, 21-г, ідентифікаційний код 33880354, п/р 26005300115839 в ПКФ ВАТ «ВіЕйБі Банк» в м. Києві, МФО 321637) державне мито у сумі 4295,62 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236, 00 грн.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гаврилюк М.П.
Судове рішення № 11102729, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 06.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2766-2010. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: