Рішення № 11100650, 07.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/39207.09.10 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Київська бурова компанія»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Агрікон-Будінвест»

простягнення 11707,26 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник Михайловський Р.В. (довіреність від 10.02.2010 року)

від відповідача:не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська бурова компанія»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікон-Будінвест»заборгованості за договором підряду без номеру від 24.11.2008 року в розмірі 14707,26 грн. (у тому числі 10476,40 грн. основного боргу; 2226,23 грн. пені; 1572,84 грн. інфляційних втрат; 431,79 грн. трьох процентів річних).

Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином розраховується за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2010 року порушено провадження у справі №23/392 та призначено її розгляд на 07.09.2010 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та надав суду уточнений розрахунок суми боргу, відповідно до якого розмір пені, яка підлягає до стягнення становить 1253,72 гривні.

Представник Відповідача у судове засідання не з’явився вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвала про порушення провадження у справі була відправлена за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 07.09.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем був укладений договір підряду без номеру від 24.11.2008 року, відповідно до якого Позивач зобов’язався виконати роботи по бурінню свердловин на об’єкті: Обухівський район, с. Трипілля, а Відповідач зобов’язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Позивачем були виконані передбачені договором від 24.11.2008 року роботи на суму 30110,40 грн., що підтверджується актом виконаних робіт за листопад 2008 року, копію якого залучено до матеріалів справи (оригінал оглянуто у судовому засіданні). Зазначений акт підписаний повноважними представниками та скріплений печаткою Відповідача без зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Згідно пункту 5.1 договору від 24.11.2008 року орієнтовна вартість договору складає 30110,40 гривень. Відповідач зобов’язався перерахувати аванс 75% від загальної суми договору, який становить 22582,80 гривень. Пунктом 5.3 передбачено проведення кінцевих розрахунків за обсяги фактично виконаних робіт протягом трьох днів з моменту підписання акту здачі-приймання.

Всупереч договірним умовам Відповідачем було перераховано на рахунок Позивача лише 19634,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку Позивача, які залучені до матеріалів справи.

Таким чином, заборгованість Відповідача на час розгляду справи становить 10476,40 гривень.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено що, коли у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що Відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання, виконані роботи не оплатив, таким чином вимога про стягнення 10476,40 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталося не з його вини.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно пункту 1 статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Позивач звернувся із вимогою про стягнення пені у розмірі 1253,72 гривень. Оскільки умовами договору від 24.11.2008 року не передбачено нарахування неустойки, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Судом встановлено, що при нарахуванні інфляційних втрат Позивачем не було враховано, що з липня по серпень 2009 року інфляційні нарахування мали від’ємне значення, а саме: у липні -10,48 грн., у серпні -20,95 гривень. З урахуванням від’ємного значення інфляційного збільшення суми боргу інфляційні втрати Позивача становлять 1541,41 гривень. Таким чином, до стягнення підлягає сума інфляційних нарахувань у розмірі 1541,41 гривень.

Щодо нарахувань трьох процентів річних, то суд звертає увагу на наступне. Нарахування трьох процентів річних проводиться за формулою:

Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума боргу, Д –кількість днів прострочки.

Натомість Позивач провів нарахування трьох процентів річних на суму боргу з врахуванням інфляційних втрат. Провівши перерахунок трьох процентів річних, суд встановив, що до стягнення підлягає 340,99 гривень.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікон-Будінвест»(03127, м. Київ, пр-т. 40 річчя Жовтня, 120, корпус 1, ідентифікаційний код 35289861) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Київська бурова компанія»(04107, м. Київ, вул. Підгірна/Татарська, 3/7; ідентифікаційний код 35254336) 10476,40 грн. (десять тисяч чотириста сімдесят шість гривень 40 копійок) основного боргу; 1541,41 грн. (одну тисячу п’ятсот сорок одну гривню 41 копійку) інфляційних втрат; 340,99 грн. (триста сорок гривень 99 копійок) трьох процентів річних; 123,58 грн. (сто двадцять три гривні 58 копійок) державного мита та 198,31 грн. (сто дев’яносто вісім гривень 31 копійку) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити

4. Видати наказ.

Суддя Т.Ю.Кирилюк

Повне рішення складено: 08.09.2010 року.