Рішення № 11100593, 09.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/1809.09.10 За позовом          Закритого акціонерного товариства акціонерне страхова компанія «ІНГО Україна»

До                    Закритого акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»

Про                    стягнення заборгованості –15803, 87 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники:

Від позивача                    Чуба Р. В. (дов. № 226 від 29.04.2010р.);                              

Від відповідача          Тригуб О. Ю. (дов. б/н від 19.02.2010р.);

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено повний текст рішення у справі з оголошеною в судовому засіданні перервою з 18.08.10р. по 09.09.10р. для виготовлення повного тексту рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(далі по тексту –позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»(далі по тексту –відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 770589965 від 29.07.2009 р. з страхування засобів наземного транспорту в розмірі 15803, 87 грн., з яких 15465, 12 грн. основного боргу та 338, 75 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2010 року порушено провадження у справі № 9/18, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 16.04.2010 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2010 р. розгляд справи був відкладений на 27.04.2010 р. у зв’язку з неявкою представника відповідача, неподанням сторонами по справі всіх витребуваних документів та клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2010 р. розгляд справи був відкладений на 14.05.2010 р. у зв’язку з неявкою сторін та неподанням ними витребуваних доказів по справі.

У судовому засіданні 14.05.2010 р. оголошувалась перерва до 04.06.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2010 р. розгляд справи був відкладений на 30.06.2010 р. у зв’язку з необхідністю витребування нових доказів по справі.

Ухвалою від 30.06.2010 р. розгляд справи був відкладений на 14.07.2010 р. у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та направлення ним клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва витребувані ухвалою суду від 04.06.2010 р. докази не направила.

У судовому засіданні 14.07.2010 р. оголошувалась перерва до 18.08.2010 р. у зв’язку з необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.10.2009 р. на підставі договору добровільного страхування автотранспорту № 770589965 від 29.07.2009 р. позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 15975, 12 грн. В зв’язку з тим, що по договору страхування № ВС/3287441 цивільна відповідальність винної у ДТП особи була застрахована в ЗАТ «НФСК «Добробут» позивач на основі ст. 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування на суму 15975, 12 грн., яку відповідач отримав 14.01.2010 р. Страхове відшкодування відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» мало бути виплачено відповідачем протягом одного місяця з моменту отримання відповідної заяви, проте виплачене не було. В зв’язку з чим відповідачу нарахована пеня, у відповідності до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за 39 днів прострочення у розмірі 338, 75 грн. Крім того у позовній заяві позивач зазначає, що не провів зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 15975, 12 грн. за заявою відповідача від 19.01.2010 р. в зв’язку з тим, що зобов’язання позивача перед відповідачем, на яке посилається відповідач у вказаній заяві було припинене заявою позивача про зарахування зустрічних вимог № 2993 від 30.10.2009 р. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 15465, 12 грн. основного боргу по стягненню страхового відшкодування та 338, 75 грн. пені за договором № 770589965 від 29.07.2009 р. з страхування засобів наземного транспорту, також позивач просить стягнути на його користь судовий збір у розмірі 158, 04 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в розмірі 236, 00 грн.

Від відповідача у справі надійшов Відзив, в якому відповідач категорично заперечував проти заявлених позовних вимог, адже позивач був зобов’язаний провести зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою відповідача від 19.01.2010 р., так як відповідач має право на страхове відшкодування від позивача по договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 30/12830 в розмірі 16342, 94 грн., а не 2071, 34 грн., які були зараховані за заявою позивача про зарахування зустрічних вимог № 2993 від 30.10.2009 р.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Позивач за Договором № 770589965 від 29.07.2009 р. з страхування засобів наземного транспорту застрахував належний Комащенко В. М. транспортний засіб “MITSUBISHI GRANDIS”, реєстраційний номер АА 4488 СХ.

18.08.2009 р. в м. Києві на бульварі В. Ради сталася дорожньо-транспортна пригода з участю вказаного застрахованого транспортного засобу та транспортного засобу “ИЖ-27175”, реєстраційний номер АА 0197 ЕТ, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ТВК «Максус», під керуванням Якубовського Г. Г., який перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВК «Максус».

Комещенко В. М. звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування за пошкодження внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди застрахованого транспортного засобу, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

21.09.2009 р. позивач, виходячи із звіту автотоварознавчого дослідження № 408 від 28.08.2009 р. та враховуючи умови страхування (франшизу), визначив розмір страхового відшкодування в сумі 15975, 12 грн., про що склав Страховий акт № 46778.

На підставі зазначених вище документів позивач платіжним дорученням № 6921 від 13.10.2009 р. сплатив на користь Комащенка В. М. вказану суму страхового відшкодування.

Постановою Яготинського районного суду від 07.09.2009 р. Якубовського В. М. визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди 18.08.2009 р. та накладене адміністративне стягнення в розмірі 340, 00 грн.

Згідно з ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків.

За ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст.27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Цивільно-правова відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВК «Максус», пов’язана з експлуатацією транспортного засобу “ИЖ-27175”, реєстраційний номер АА 0197 ЕТ , застрахована ЗАТ «НФСК «Добробут»(Відповідач) за договором страхування № ВС/3287441. Зазначене підтверджується матеріалами справи, а саме полісом № ВС/3287441 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідач за Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 30/12830 застрахував належний Новодієвій А. О. транспортний засіб “Порш Каєн”, реєстраційний номер АА 9232 НТ. Зазначене стверджується відповідачем, підтверджується матеріалами справи, проте сам договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 30/12830 в матеріали справи не поданий.

Як стверджує відповідач, згідно довідки ВОДТП та дізнання УДАЇ м. Києва від 07.11.2008 р. в м. Києві 05.11.2008 р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Порш Каєн”, реєстраційний номер АА 9232 НТ та автомобіля «Мітцубіші», реєстраційний номер АА 1589 НВ під керуванням водія Лєбєдєва О. В. Відповідно до Постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 05.12.2008 р. водія транспортного засобу «Мітцубіші», реєстраційний номер АА 1589 НВ визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та застосовано до нього адміністративне стягнення.

Новодієва А. О. звернулася до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування в рахунок погашення кредиту.

22.01.2009 р. відповідач, виходячи із звіту автотоварознавчого дослідження № 1197/11/08 від 14.11.2008 р. та враховуючи умови страхування (розрахунок страхового відшкодування з урахуванням частини несплаченого страхового платежу у розмірі 13396, 5 грн.), визначив розмір страхового відшкодування в сумі 2581, 34 грн., про що склав Страховий акт № 1029.

На підставі зазначених вище документів відповідач платіжним дорученням № 411 від 05.02.2009 р. сплатив на користь Новодієвої А. О. вказану суму страхового відшкодування. Все вищезазначене стверджується відповідачем, проте в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують зазначене. Обставину оплати на користь Новодієвої А. О. 2581, 34 грн. суд вважає встановленою, з огляду на те, що таке також стверджується позивачем в його позовній заяві.

У зв’язку з доплатою Новодієвою А. О. 13396, 50 грн. страхового платежу по Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 30/12830 –05.02.2009 р. відповідачем на підставі страхового акту № 1029/1 та згідно видаткового ордеру від 05.02.2009 р. було здійснено виплату страхового відшкодування у сумі 13396, 5 грн. по випадку пошкодження автомобіля «Порш Каєн”, реєстраційний номер АА 9232 НТ.

Таким чином, сума загальних витрат відповідача, за його твердженням, склала 16342, 94 грн. –15977, 84 грн. вартість відновлювального ремонту та 365, 10 грн. вартість проведення авто товарознавчого дослідження. При цьому матеріалами справи підтверджено витрати у розмірі 13396, 5 грн. та 2581, 34 грн. –всього на 15977, 84 грн.

Цивільно-правову відповідальність Лєбєдєва О. Б. на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди 05.11.2008 р. було застраховано в АСК «ІНГО Україна»(позивач) відповідно до полісу ВВ № 5917198 від 12.03.2008 р. Зазначене стверджується відповідачем та не заперечується позивачем, тому суд вважає цю обставину встановленою. Таким чином, відповідач на підставі ст.ст. 993, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»має право на відшкодування від позивача фактично понесених витрат за Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 30/12830.

02.09.2009 р. відповідач звернувся до позивача із претензією № 1829 про відшкодування шкоди у порядку регресу в розмірі 16342, 94 грн. сплачених за договором страхування № 30/12830 від 09.10.2008 р. Зазначене зазначається позивачем та відповідачем, проте самої претензії матеріали справи не містять.

Позивач в свою чергу 29.10.2009 р. звернувся до відповідача із заявою № 2993 про зарахування зустрічних вимог, у якій, окрім іншого, заявляв про зарахування зустрічних вимог і по претензії відповідача № 1829 від 02.09.2009 р. Проте, за зазначеною претензію позивач визначив себе боржником перед відповідачем на суму 2071, 34 грн. і відповідно на зазначену суму припинив зустрічні однорідні зобов’язання.

30.11.2009 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 3586 про відшкодування шкоди у порядку регресу в розмірі 15975, 12 грн. сплачених за договором страхування № 770589965, яку відповідач отримав 14.12.2009 р. Відповідач у відповідь на вказану претензію позивача звернувся 19.01.2010 р. до нього із заявою № 111 про зарахування зустрічних однорідних вимог, в якій зазначив, що по претензії № 1829 відповідач є кредитором позивача на суму 13396, 5 грн., а по претензії № 3586 відповідач є боржником позивача на суму 12784, 62 грн., тому просив припинити зустрічні однорідні зобов’язання за даними претензіями. Суму боргу відповідач визначив відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності»у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.

Позивач за заявою відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог № 111 не провів, на підставі того, що за претензією № 1829 відповідач підтвердив виплату страхового відшкодування (розмір фактичних витрат) тільки на суму 2581, 34 грн. і відповідно тільки на відшкодування зазначеної суми відповідач має право.

30.10.2009 р. було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог між позивачем та відповідачем за заявою № 2993, і зобов’язання позивача перед відповідачем по сплаті страхового відшкодування за претензією № 1829 від 02.09.2009 р. в розмірі 2071, 34 грн. (2581, 34 – франшиза –510, 00 грн.) було припинено, з яких 1051, 51 грн. була виплачена на розрахунковий рахунок відповідача, а на 1019, 83 грн. було проведено зарахування.

Причиною спору в даній справі стало питання про право відповідача на страхове відшкодування від позивача в розмірі 16342, 94 грн. сплачених за договором страхування № 30/12830 від 09.10.2008 р. та як наслідок наявність чи відсутність у відповідача обов’язку по сплаті страхового відшкодування позивачу в розмірі 15975, 12 грн. за договором страхування № 770589965 від 29.07.2009 р.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що позовна заява про стягнення 15465, 12 грн. підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 202 ГК України господарське зобов’язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов’язання; у разі поєднання управненої та зобов’язальної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та і інших випадках, передбачених ГК України або іншими законами. До відносин, щодо припинення господарських зобов’язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей передбачених ГК України. Згідно ч. 3 ст. 203 ГК України господарське зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Згідно ст. 601 ЦК України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності»розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

У позовній заяві позивач стверджує, що відповідач в якості обґрунтування своїх вимог за претензією № 1829 надав тільки платіжне доручення № 441 від 05.02.2009 р. В свою чергу відповідач стверджує, що позивачем частину вимог за претензією № 1829 не зарахував виходячи із «внутрішнього волевиявлення». При цьому жодна із сторін не надала суду доказів свого твердження. А з огляду на те, що матеріалами справи підтверджені фактичні витрати відповідача за договором страхування № 30/12830 від 09.10.2008 р. на суму 15977, 84 грн. суд дійшов висновку, що в якості обґрунтування своїх вимог за претензією № 1829 відповідач надав позивачу документи, що підтверджують фактичні його витрати на суму 15977, 84 грн.

Згідно з приписами п.37.1 ст.37 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст.35 цього Закону документів. Відповідно до ч. 2 ст. 37 вказаного закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Як вже зазначалося відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі саме виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, відповідно до діючого законодавства позивач має право на страхове відшкодування по договору № 770589965 15975, 12 грн. –фактичних витрат від відповідача, а відповідач має право на страхове відшкодування по договору №30/12830 15977, 84 грн. –фактичних витрат, підтверджених матеріалами справи.

Як встановлено матеріалами справи, за претензією № 1829 відповідачу було припинено зобов’язання на суму 2071, 34 грн., в той час як відповідач мав право на відшкодування (припинення зобов’язання на суму) 15977, 84 грн. Таким чином, відповідач мав право на зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою № 111 на суму 13906, 5 грн., і позивач був зобов’язаний зарахувати зазначену суму. В той же час, як встановлено матеріалами справи позивач має право на відшкодування відповідачем 15975, 12 грн. З урахуванням того, що згідно заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог № 2993 за претензіями № 825 від 24.03.2009 р. та № 25/АА/0415-09 від 24.09.2009 р. взаємні зобов’язання сторін на суму 13325, 83 грн. були припинені, сума заборгованості відповідача перед позивачем за страховим відшкодуванням по договору № 770589965 становить 1017, 11 грн., а не 15465, 12 грн., як зазначено позивачем в його позовній заяві.

У зв’язку з неправильним розрахунком позивачем суми боргу, відповідно неправильно була розраховано пеня. Станом на 15.01.2010 р. відповідач прострочив зобов’язання перед позивачем на суму 1017, 11 грн., станом на 22.02.2010 р. прострочка виконання зобов’язання складала 38 днів. Розрахунок пені: 1017, 11 * 38 * 20, 5 / 100 / 365 = 21, 71 грн.

Відповідно до ст.. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 22, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»(04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного/Ігорівська, 10/5 літ. «А»; код ЄДРПОУ 31093336) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; код ЄДРПОУ 16285602) 1017, 11 (одну тисячу сімнадцять) грн. 11 коп. боргу по страховому відшкодуванню за договором № 770589965 та 21, 71 (двадцять одну) грн. 71 коп. пені за прострочення зобов’язання, 10, 38 (десять) грн. 38 коп. державного мита та 15, 51 (п'ятнадцять) грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. \

3.          В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4.           Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено в порядку передбаченому чинним законодавством України.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко