Рішення № 11100544, 07.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 17/260-13/30607.09.10 За позовом Фізичної особи-підприємця Новікової Наталії Петрівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Софт Сервіс Осокорки”

про стягнення 92215, 74 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача: Новікова Н.П., Мєнков Є.П. –дов. № 2172 від 02.09.2009 р.

від відповідача: не з’явилися

в судовому засіданні 07.09.10 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.08.2008 року № 01/08/2008-1-1 в сумі 107975,21 грн., з яких 83633,20 грн. - основного боргу, 12983,95 грн. - пені, 9716,19 грн. - інфляційних втрат,1641,87 грн. –3 % річних. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати та витрати, пов’язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 6000,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.10.09, позовні вимоги задоволено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.10 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Софт Сервіс Осокорки” у прийнятті апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.06.10 рішення Господарського суду м. Києва від 05.10.09 скасовано, справу передано на новий розгляд.

За резолюцією голови Господарського суду міста Києва від 15.06.10 справу передано на новий розгляд судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.10 розгляд справи призначений на 06.07.10 сторони зобов'язано вчинити дії та надати документи.

Через канцелярію суду позивач подав заяву про уточнення позову і просив стягнути з відповідача 83633,20 грн. основного боргу, 19320,08 грн. пені, 7526,98 грн. інфляційних втрат, 2797,70 грн. - три проценти річних, судові витрати: 1132,77 грн. сплаченого державного мита, 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 9000,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката.

В судовому засіданні позивач підтримав позов з підстав невиконання договору в частині оплати наданих і прийнятих послуг перевезення.

Відповідач в свою чергу позов не визнав, вказавши, що договір №01/08/2008-1-1 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.08.08 неукладений оскільки не підписаний з боку відповідача, акти на підтвердження приймання робіт підписані невідомою і неповноважною особою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.10 розгляд справи відкладено на 28.07.10, у зв’язку з необхідністю витребування нових доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.10 розгляд справи відкладено на 07.09.10, у зв’язку з неявкою відповідача і поданням ним клопотання про відкладення.

Крім того, ухвалою суд убуло зобов'язано відповідача надати суду на день розгляду справи відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову. Надати пояснення щодо скріплення печаткою договору, підписання актів і скріплення підписів печаткою, та пояснення про правовідносини з позивачем, надати суду оригінали товарно-транспортних накладних, письмові пояснення про виконання перевезень а/м 359-91 ВІ. Викликано в судове засідання колишнього директора відповідача Сорокіна О. В. та директора відповідача Ткаченко І.П. для дачі пояснень. Забезпечення явки викликаної особи покладено на відповідача.

07.09.10 позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням поданого уточнення і просив стягнути з відповідача 83633,20 грн. боргу, 7526,98 грн. інфляційних втрат, 19320,08 грн. –пені, 2797,70 грн. - три проценти річних,1030,07 грн. - витрат по сплаті держаного мита, 286,44 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 9000 (дев'ять тисяч) грн. 00 грн. –витрати, пов’язані із послугами адвоката.

Відповідач у судове засідання своїх повноважних представників не направив, належним чином не повідомив про причини неявки на виклик суду, витребуваних ухвалою суду документів не надав, явку викликаних осіб не забезпечив.

Кореспонденція суду повернулась з адреси відповідача, вказаної у позовній заяві: м. Київ, вул.Червоноткацька, 27-А.

Позивач надав суду довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якої вбачається, що юридична адреса відповідача: м. Київ, вул.Червоноткацька,27-А, тобто відповідає адресі, вказаній у позовній заяві.

З урахуванням викладеного у постанові касаційної інстанції відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи за місцем фактичного знаходження: київ, пр-т Московський ,8 к.16А

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ та за адресами фактичного перебування, вказаними ними ж, про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання.

Відповідно до положень ст.ст.64, 77, 87 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, з урахуванням обов'язкових вказівок , що містяться у постанові касаційної інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

01.08.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 01/08/2008-1-1 перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі-Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язався надавати послуги по перевезенню вантажів відповідача автотранспортом позивача по території України.

Перевезення вантажів позивачем здійснювалося автомобільним транспортом, а саме автомобілем марки MAN 14.272, реєстраційний № 97280 ВІ, автомобілем марки Renault, реєстраційний № АВ 1348 АІ. ( п.1.2. Договору).

Пунктом 2.1.5 Договору передбачено, що відповідач зобов’язується сплачувати за надані позивачем послуги в порядку, передбаченому цим Договором. Сплата наданих послуг за перевезення визначається згідно тарифу, що діє на час здійснення перевезень у позивача. Приймання - передача робіт упорядковується сторонами актами приймання - передачі виконаних робіт, що складаються сторонам не рідше 1 разу на місяць. Розрахунки за перевезення проводяться відповідачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача у сумі та у строки, вказані в Акті приймання-передачі виконаних перевезень.( пп.3.1.,3.2.,3.3.Договору).

Перевезення підтверджено товарно-транспортними накладними за період з 02.08.08 по 29.12.08

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст.525 ЦК України не допускається.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З наданих позивачем актів приймання-передачі виконаних робіт, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, позивач з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року надав послуги відповідачеві з перевезення вантажів автомобільним транспортом на суму 83633,20 грн. Відповідач за надані позивачем послуги з перевезення вантажів за Договором кошти не сплатив, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 83633,20 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивач надав відповідачеві лист-претензію від 18.05.2009 року, яку представник відповідача отримав 18.05.2009 року, про що свідчить відповідна відмітка на претензійному листі, в якому позивач повідомив про заборгованість відповідача перед позивачем та просив погасити вказаний борг. Вказана претензія позивача залишилася без відповіді та виконання відповідачем.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 83633,20 грн., належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в стягнення основного боргу в сумі 83633,20 грн. за Договором обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позивач пред’явив вимогу відповідачеві 18.05.2009 року, то відповідач зобов’язаний був сплатити заборгованість до 25.05.2009 року включно.

Враховуючи те, що строк виконання відповідачем свого зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг (до 25.05.2009 року включно) минув, і на час вирішення спору відповідач вказані кошти на сплатив та не розрахувався за надані послуги, то відповідач відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання за Договором, оскільки він не виконав зобов'язання у строк, встановлений нормою ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Матеріали справи підтверджують, що відповідач допустив прострочення платежу за виконані позивачем роботи та переданий товар.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 4.6. Договору у випадку прострочення оплат послуг позивача за Договором, відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені від суми несвоєчасного в строк платежі за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" та п. 4.6 Договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 19320,08 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 9049,57 грн., за розрахунком суду.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків в сумі 7526,98 грн. за період з травня 2009 року по липень 2010 року та 3 % річних в сумі 2797,70 грн. за період з 26.05.2009 року по 06.07.2010 року, підлягають задоволенню повністю, за розрахунком позивача, наведеному в заяві про збільшення позовних вимог заяві та перевіреним судом.

Витрати позивача на послуги адвоката підтверджуються угодою від 15.06.2009 року б\н, укладеною між позивачем та адвокатом Федоровим А.В. та квитанцією від 23.06.2009 року б/н про сплату вказаних коштів.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються, в тому числі з оплати послуг адвоката, пов’язаних з розглядом справи.

Враховуючи те, що угодою, укладеною між позивачем та адвокатом визначено розмір оплати послуг адвоката в розмірі 6000,00 грн., які безпосередньо пов’язані з розглядом справи та, приймаючи до уваги розмір позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість віднесення до складу судових витрат, витрат позивача на оплату послуг адвоката Федорова А.В., які надавалися останнім шляхом особистої участі та представництва інтересів позивача в господарському суді при первісному розгляді і відповідно пов’язані з розглядом справи в сумі 6000,00грн. та угодою, укладеною між позивачем та адвокатом визначено розмір оплати послуг адвоката в розмірі 3000,00 грн., які безпосередньо пов’язані з розглядом справи та, приймаючи до уваги розмір позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для віднесення до складу судових витрат, витрат позивача на оплату послуг адвоката Мєнковим Є.П., які надавалися останнім шляхом особистої участі та представництва інтересів позивача в господарському суді при новому первісному розгляді і відповідно пов’язані з розглядом справи в сумі 3000,00грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог та їх розміру відповідач не надав. Посилання відповідача на відсутність у позивача доказів на підтвердження виконання умов договору № 01/08/2008-1-1від 01.08.08 і підписання не встановленими особами відповідачем не доведено.

Судові витрати покладаються, відповідно до ст. 49 ГПК України, на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85, 11112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Софт Сервіс Осокорки” (юридична адреса 02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 27-А; фактична адреса 04073, м. Київ, пр. Московський,8 к.16а, код ЄДРПОУ 30728850), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Фізичної особи-підприємця Новікової Наталії Петрівни (21000, м. Вінниця, вул. Стеценка, буд. 27, кв. 72, ідентифікаційний код 3004304265) 83633,20 грн. боргу, 7526,98 грн. інфляційних втрат, 9049,57 грн. –пені, 2797,70 грн. - три проценти річних,1030,07 грн. - витрат по сплаті держаного мита, 286,44 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 9000 грн. 00 грн. –витрати, пов’язані із послугами адвоката.

В іншій частині позову відмовити.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

          Суддя                                                                                 І.Д. Курдельчук

дата складення 09.09.10