Рішення № 11100543, 02.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/24502.09.10 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» до 1.

2.

третя особа: Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт Логістик»

Відкрите акціонерне товариство «Молочник»

про стягнення 51150,10 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Орінко О.Л. (довіреність № 545-11/1 від 11.08.2010р.);

від відповідача 1: не з'явились;

від відповідача 2: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились.

В судовому засіданні 02 вересня 2010 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(позивач) звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(відповідач-1) та Відкритого акціонерного товариства «Молочник»(відповідач-2) про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 51 150,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо –транспортної пригоди.

Відповідач-1 відзиву до суду на позовну заяву, участь свого представник в судові засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідач-2 відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судових засіданнях забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачам на юридичну адресу підприємств згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяги з ЄДРПОУ наявні в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 23.06.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 06.07.2010р. Ухвалою суду від 06.07.2010р. розгляд справи, у зв’язку з неявкою представників відповідачів було відкладено до 20.07.2010р., в яке представники відповідачів також не з’явились. Ухвалою суду від 20.07.2010р. розгляд справи було відкладено до 03.08.2010р. Ухвалою суду від 03.08.2010р. розгляд справи, у зв’язку з неявкою представників відповідачів було відкладено до 17.08.2010р., в яке представники від відповідача повторно не з’явились.

Ухвалою суду від 17.08.2010р. було допущено заміну первісного відповідача-2 (Відкрите акціонерне товариство «Молочник») на належного відповідача-2 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт Логістик»).

Ухвалою суду від 17.08.2010р. розгляд справи було відкладено до 02.09.2010р.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2008 року між позивачем (надалі - Страховик) та Пилявський Андрієм Віталійовичем (далі по тексту - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 12002-5637174 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту –Договір добровільного страхування).

Об’єктом Договору добровільного страхування є автомобіль «Опель», державний реєстраційний номер АА 7482 НР.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування на випадок пошкодження внаслідок страхових подій, зокрема –пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо–транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 25 серпня 2009 року по вул. Новозабарській у м. Києві, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Опель», державний реєстраційний номер АА 7482 НР, що знаходився під керуванням Страхувальника, а також автомобіля «Рено», державний реєстраційний номер АМ 0704 АВ, що знаходився під керуванням Пилипчук Віктора Петровича.

В результаті ДТП автомобіль «Опель», державний реєстраційний номер АА 7482 НР було пошкоджено, що підтверджується довідкою виданою відділом ДАІ МВС України м. Києві (копія в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 50 850,10 грн. (п'ятдесят тисяч вісімсот п'ятдесят гривень 10 копійок), що підтверджується платіжними дорученнями: № 14358 від 22.12.2009р., № 14592 від 25.12.2009р. та № 14695 від 28.12.2009р. (копії в матеріалах справи). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявними в матеріалах справи розпорядженнями № 1399 від 05.03.2007р. та № 1762 від 23.03.2007р., а також страховим актом № 02-6123-09 від 22 грудня 2009 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи). Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що позивачем були понесені додаткові фінансові витрати по оплаті автотоварознавчого дослідження в розмірі 300,00 грн. (триста гривень 00 копійок), що підтверджується платіжним дорученням № 11647 від 19.10.2009р. (копія в справі).

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до постанови Оболонського районного суду м. Києва від 17 вересня 2009 року (копія постанови в справі), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Пилипчук Віктором Петровичем п. п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що автомобіль «Рено», державний реєстраційний номер АМ 0704 АВ належить третій особі, що підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування Оболонського району м. Києва № 3810 від 27 серпня 2009 року (копія в справі) та довідки № 761/1 від 09.07.2010р. Управління ДАІ УМВС України в Житомирській області (копія в справі).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем-1 застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Рено», державний реєстраційний номер АМ 0704 АВ будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, шляхом укладення з відповідачем-1 Поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/7545993 (тип договору –1, належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Як вбачається з акту № 313-У автотоварознавчого дослідження від 14 вересня 2009 року (копія в справі) вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Опель», державний реєстраційний номер АА 7482 НР, складає 55 603,11 грн.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача-1, як винного водія автомобіля «Рено», державний реєстраційний номер АМ 0704 АВ.

З урахуванням зазначених норм та положень, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем-1 за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації винним водієм відповідача-2 Пилипчук Віктором Петровичем транспортного засобу «Рено», державний реєстраційний номер АМ 0704 АВ, виходячи із встановленого в полісі №ВС/7545993 ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну потерпілого в розмірі 25 500,00 грн. та 00,00 грн. –франшизи, становить: 25 500,00 грн.

Позивачем в порядку досудового врегулювання спору 12.03.2010р. відповідачу-1 була направлена претензія (заява) на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу (копія в справі). Факт отримання вимоги відповідачем-1 15.03.2010р. підтверджується його підписом про отримання на поштовому повідомленні (копія в матеріалах справи). Позивач зазначає, що на відповідну вимогу відповідач-1 ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування на розрахунковий рахунок позивача не провів.

На час розгляду справи сума страхового відшкодування позивачу відповідачем-1 не перерахована, а відтак у відповідача-1 утворилася заборгованість перед позивачем і становить: 25 500,00 грн.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В абзаці 2 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»встановлено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Абзацом 3 зазначеного пункту передбачено, що не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т. ін.).

Пунктом 5 вищезазначеної постанови встановлено, що при розгляді справ про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Судом встановлено, а в довідці № 761/1 від 09.07.2010р. вказано, що транспортний засіб «Рено», державний реєстраційний номер АМ 0704 АВ з 31.05.2007р. по 10.04.2010р. був зданий в оренду відповідачу-2 для тимчасового використання, згідно тимчасового талону РРТ 915066. З матеріалів справи вбачається, що при розгляді адміністративної справи № 3-9782/09 від 17 вересня 2009 року було встановлено і в постанові судом Оболонського районного суду м. Києва було зазначено, що гр. Пилипчук Віктор Петрович працює на посаді водія у відповідача-2.

Таким чином, враховуючи положення ст. 1172, ч. 2 ст. 1187, ст. 1194 ЦК України, положень Постанови Пленуму Верховного суду України та дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що враховуючи те, що автомобіль «Рено», державний реєстраційний номер АМ 0704 АВ був зданий в оренду відповідачу-2 для тимчасового використання, а при розгляді адміністративної справи судом Оболонського районного суду м. Києва було встановлено, що гр. Пилипчук Віктор Петрович працює на посаді водія у відповідача-2, зважаючи на відсутність в матеріалах контррозразхунку відповідача-2, стягненню з останнього на користь позивача підлягають: 25 350,10 грн., тобто: 51 150,10 грн. (розмір шкоди) –25 500,00 грн. (страхового відшкодування) –300,00 грн. (витрат на проведення експертизи).

Позовні вимоги про стягнення з відповідача-2 додаткових фінансових витрат в розмірі 300,00 грн. за проведення авто товарознавчої експертизи є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного. Так, зі змісту страхового акту № 02-6123-09 від 22 грудня 2009 року не вбачається, що розміри витрат за проведення експертизи включались позивачем до загальної суми страхового відшкодування, до того ж слід зазначити, що відповідно до п. 8.3.4. Договору добровільного страхування встановлено, що страховик має право самостійно з’ясовувати причини та обставини події, що має ознаки страхового випадку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 50 850,10 грн. з них 25 500,00 грн. з відповідача-1 та 25 350,10 грн. з відповідача-2.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 743,13 грн. (255,00 грн. державного мита та 117,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з відповідача-1 та 253,50 грн. державного мита та 116,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з відповідача-2) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(ідентифікаційний код: 20113829, адреса: 01601, м. Київ, Печерський район, вул. Пилипа Орлика, будинок, 24/1) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(ідентифікаційний код: 31704186, адреса: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, будинок, 7, р/р № 26507300000777 в ПАТ «Банк Форум»в м. Києві, МФО 322948) грошові кошти в розмірі 25 500,00 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятсот гривень 00 копійок) та судові витрати в сумі 372,65 грн. (триста сімдесят дві гривні 65 копійок). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт Логістик»(ідентифікаційний код: 35021464, адреса: 10025, м. Житомир, Корольовський район, вул. Заводська, будинок, 21) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(ідентифікаційний код: 31704186, адреса: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, будинок, 7, р/р № 26507300000777 в ПАТ «Банк Форум»в м. Києві, МФО 322948) грошові кошти в розмірі 25 350,10 грн. (двадцять п’ять тисяч триста п’ятдесят гривень 10 копійок) та судові витрати в сумі 370,48 грн. (триста сімдесят гривень 48 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення - 07.09.2010р.