Рішення № 11100447, 01.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/38701.09.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями

«ДОКА Україна Т.О.В.»

до Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Оріяна»

про стягнення 187072,16 грн.

                                                                       Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача Ткаченко Т.О. –предст. за довір. №027 від 16.07.2010р.;

Від відповідача не з’явились.

В судовому засіданні 01.09.2010 року, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОКА Україна Т.О.В.»до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Оріяна»про стягнення заборгованості що виникла у зв’язку з порушенням умов Договору купівлі-продажу №8.32Т від 31.03.2008 в розмірі 1100140,00 грн.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору купівлі-продажу №8.32Т від 31.03.2008р., не виконав взяті на себе зобов’язання, а саме щодо своєчасної та повної сплати за поставлений товар .

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2010 року порушено провадження у справі №35/387 розгляд справи призначений на 11.08.2010 року.

          Представник позивача в судовому засіданні 11.08.2010 року надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справ №35/387 від 21.07.2010 року.

Відповідач в судове засідання 21.07.2010 року не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвал суду у справі 35/387 не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 01.08.2010р., а саме: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 №01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судові засідання 11.08.2010, 01.09.2010 повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОКА Україна Т.О.В.»(надалі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Оріяна»(надалі –відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу № 8.32 (надалі Договір).

Відповідно до умов Договору позивач взяв на себе зобов’язання передати у власність Відповідача елементи опалубки, визначені в Специфікації до основного Договору, а відповідач взяв на себе зобов’язання прийняти зазначений товар та оплатити його повну вартість, в обумовлений даним Договором строк.

Відповідно до п. 3.1. Договору загальна вартість товару, що передається у власність Відповідача складає 1100140,00 грн., в тому числі ПДВ.

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що документом, який засвідчує факт та обсяг передачі майна відповідачу є відповідна накладна та акт прийому-передачі.

На виконання умов основного Договору, позивачем було відвантажено товар відповідачу, на підтвердження чого 31.03.2008р. було складено та підписано сторонами акт прийому-передачі №ДК-000342, який свідчить про отримання відповідачем елементів опалубки, згідно специфікації до Договору на загальну суму 1100140,00 грн.

Відповідно до розділу 3 Договору, Відповідач зобов’язався здійснити першу оплату у розмірі 220028,00грн. у строк до 30.04.2008р.

Подальший розрахунок за переданий у власність товар у сумі 880112,00 грн. здійснюється відповідачем у наступному порядку та строку: до 30.05.2008 року - сплачується 220028,00грн.; до 30.06.2008року - сплачується 220,028,00грн.; до 30.07.2008року - сплачується          220,028,00грн.;          до 30.08.2008року - сплачується 220028,00грн.

Таким чином, відповідач повинен був повністю розрахуватися за переданий йому за Договором товар до 30.08.2008 року.

Однак, відповідачем до теперішнього часу не було виконано своїх зобов’язань за Договором щодо оплати вартості отриманого товару.

Таким чином, позивач виконав взяті на себе за Договором зобов’язання, належним чином та в повному обсязі.

Проте, відповідач договірні зобов’язання, щодо сплати платежів не виконав, обумовлену договором суму не сплатив.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимогами ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що коли у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Заборгованість відповідача за Договором купівлі-продажу №8.32Т від 31.03.2008р. становить 1100140,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи на момент пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання по сплаті заборгованості не виконав, визначену суму заборгованості не сплатив.

Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов‘язання щодо здійснення орендних платежів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду належні докази на спростування викладеного в позові.

Враховуючі викладене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по оплаті вартості отриманого товару в розмірі 1100140,00грн., є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст.49 Господарського процесуального Кодексу України .

На підставі викладеного, керуючись ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 610, 626, 629,530, Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 82-85, 193 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Оріяна» (юр. адреса, 01001, м. Київ, вул. Хрещатик,24, кв.812; Факт. Адреса: 04073, м. Київ, вул. Семена Скляренка, 5 , п/р 26000301340723 в філії відділення «Промінвестбанк», м. Бровари, МФО 321433, код ЄДРПОУ 30177844 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОКА Україна Т.О.В.» (04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 20-а, р/р 26001001300799 в АКБ «Райффазенбанк України», МФО 300528, код ЄДРПОУ 30530955), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 1100140,00 грн. (один мільйон сто тисяч сто сорок гривень 00 коп.) – заборгованості згідно Договору купівлі-продажу № 8.32Т від 31.03.2008року, 11001,40 грн. (одинадцять тисяч одна гривна 40 коп.) –державного мита, 236, 00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, якщо апеляційну скаргу не подано.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 06.09.2010.