Постанова № 11099525, 25.08.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2010 р. справа № 2а-36180/08/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: < година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретарі Малій С.Ю.

за участю

представника позивача - Шугалєєвої І.Г.,

представника відповідача - Хандогіної О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Ясинуватський комбінат Хлібопродуктів» до Ясинуватської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення № 0000402320/1 від 09.10.2008 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство «Ясинуватський комбінат Хлібопродуктів», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ясинуватської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення № 0000402320/1 від 09.10.2008 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що відповідачем за наслідками проведеної перевірки складено акт на підставі якого 04.08.2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000402320/0.

Спірним податковим повідомленням рішенням йому визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємства, яка склала 46 928,00 гривень – основного платежу, 9 385,60 гривень – штрафних фінансових санкцій.

За наслідками його адміністративного оскарження, 09.10.2008 року, відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення - рішення № 0000402320/1.

Не погоджується із спірним податковим повідомленням - рішенням з огляду на наступне.

Вважає, висновки акту перевірки на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення рішення, такими, що не відповідають дійсності.

А саме не погоджується із висновком відповідача щодо порушення ним п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки відповідачем в порушення «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327, ані в акті перевірки ані в додатку № 13 до акту у якості підтвердження виявленого порушення немає жодного посилання на документи, що зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Проте перевіряючими було зроблено запит про надання інформації щодо залишків транспортних послуг.

Позивач на вказаний запит відповіді не надав, оскільки уповноваженим особам, що проводили перевірку, були у повному обсязі надані первинні документи, що підтверджують ведення його фінансово - господарської діяльності.

Вважає, що згідно діючого законодавства відповідь на запит не є первинним документом а тим більше не є документом, який зафіксований в бухгалтерському та податковому обліку.

За наслідками оскарження податкового повідомлення - рішення № 0000402320/0 від 04.08.2010 року в рішенні податкового органу були викладені вимоги надання інформації про балансову вартість запасів у незавершеному виробництві та залишках готової продукції станом на 01.01.2007 року, але позивачем знову були надані податковому органу необхідні документи, згідно яких було акцентовано увагу на те, що саме станом на 01.08.2007 року транспортно - заготівельні витрати дорівнювали 0,00 гривень а не станом на 01.01.2007 року.

Вважає спірне податкове повідомлення-рішення неправомірним та таким, що підлягає визнанню недійсним.

З огляду на вищенаведене просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала суду письмові заперечення відповідно до яких зазначила, що при проведенні перевірки було встановлено порушення позивачем п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині неврахування залишків транспортних послуг по доставці пшениці у складі балансової вартості товарів станом на 31.03.2008 року у складі незавершеного виробництва, залишках готової продукції та витратах майбутніх періодів у сумі 186 432,00 гривень.

Вважає висновки акту перевірки такими, що відповідають дійсності, а спірне податкове повідомлення-рішення таким, що прийнято правомірно.

Зазначає, що порушення в частині неврахування залишків транспортних послуг по доставці пшениці у складі балансової вартості товарів станом на 31.03.2008 року, у складі незавершеного виробництва, залишках готової продукції та витратах майбутніх періодів у сумі 186 432,00 гривень були встановлені на підставі рахунків, що зазначені у додатку № 13 до акту перевірки. Згідно даних розрахунку транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) на початок розрахункового періоду, станом на 01.01.2007 року перевіряючими було визначені 0,00 гривень, у зв’язку із тим, що підприємством у ході проведення перевірки не надана інформація про балансову вартість запасів у незавершеному виробництві та залишках готової продукції станом на 01.01.2007 з врахуванням транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ), які понесені платником податку в цілях, пов’язаних з придбанням таких запасів, про що складено відповідний акт відмови від надання документів.

В обґрунтування своєї правової позиції посилається на п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», абз.2 п.п. 1.16 п. 1 Положення складання декларації на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143, п.8,9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Запаси», п.2 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування».

З огляду на вищевикладене просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 25 березня 2009 року у справі призначено судово-економічну експертизу.

На вирішення судово-економічної експертизи було поставлено наступні питання:

1). Чи підтверджується первинними документами, обліковими регістрами, та документами податкового обліку і звітності позивача висновки акту перевірки про порушення: п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5, п. 5.9 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», п.4.9 ст.4 ЗУ «Про податок на додану вартість», п.4.2.15 п.4.2 ст.4, абз. «б» п.п.9.10.1 п.9.10 ст.9 ЗУ «Податок з доходів фізичних осіб», п.2,4 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», затвердженого Постановою КМУ від 01.03.1999 року № 303, п.п. 6.4 п.6 Інструкції про порядок обчислення та сплати зборів за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України від 19.07.1999 року № 162/379, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.08.1999 року № 544/38-37, п.2.11, п.2.12, ст.2, п.7.41, п.7.43, ст.7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

2). З урахуванням висновків по питанню № 1 розрахувати суму податку, що була позивачем завищена або занижена, у періоді, що перевірявся; з урахуванням норм ЗУ № 2181-ІІІ, які вказані у податковому повідомленні-рішенні, розрахувати суму фінансових санкцій, які підлягають застосуванню до позивача у разі підтвердження порушень встановлених актом Ясинуватської ОДПІ (повністю або частково).

3). Визначити відповідність висновків Ясинуватської ОДПІ, зазначених в акті перевірки вимог, які висуваються первинним документам бухгалтерського обліку, та чи є вони предметом зазначених порушень.

24.06.2010 до суду надійшли матеріали судово-економічної експертизи, згідно висновку якї по першому питанню : В результаті дослідження первинних документів податкового обліку і звітності позивача, висновки акту перевірки про порушення позивачем: п.п. 5.3.1 п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» частково підтверджується на суму 2 883,00 гривень.

По другому питанню за результатами дослідження сума податкового зобов’язання, згідно податкового податкового-повідомлення-рішення Ясинуватської ОДПІ № 0000402320/1 від 09.10.2008 року підтверджується частково та з урахуванням п. 17.1.3 Закону України № 2181-ІІІ складає 890,75 гривень, у тому числі за основним платежем 720,75 гривень, за штрафними (фінансовими санкціями) 170,00 гривень.

По третьому питанню експерту не надається можливим провести дослідження.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, висновок експертизи, обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Позивач,- Закрите акціонерне товариство «Ясинуватський комбінат Хлібопродуктів», (Далі за текстом - ЗАТ «Ясинуватський комбінат Хлібопродуктів»), згідно свідоцтва про державну реєстрацію, виданого виконавчим комітетом Ясинуватської міської ради, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 01.04.2009 року (а.с.50), знаходиться на податковому обліку у Ясинуватській об’єднаній державній податковій інспекції.

Відповідач,- Ясинуватська об’єднана державна податкова інспекція (Далі за текстом,- Ясинуватська ОДПІ),- у розумінні Кодексу адміністративного судочинства,- є суб’єктом владних повноважень.

Позивачем було надано до податкового органу декларації з податку на прибуток підприємства:

за 1 кв. 2007 року на суму 17 479,00 гривень (том 3, а.с.2-3);

за 1 півріччя 2007 року на суму 20 072,00 гривень (том 3, а.с.4-5);

за 3 кв. 2007 року на суму 13 856,00 гривень (том 3, а.с.6-7);

за 2007 рік 6 908,00 гривень (том 3, а.с.8-10);

за 1 квартал 2008 року на суму 150 053,00 гривень (том 3, а.с.12-13).

Ясинуватською ОДПІ, за наслідками проведення виїзної планової перевірки «Ясинуватський комбінат Хлібопродуктів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, 22.07.2008 року складено акт № 342/23-211-1/00957643 (Далі за текстом,- акт перевірки) (том 1, а.с.7-12).

Згідно висновків акта перевірки зокрема встановлені порушення : п.п. 5.3.1 п.5.3 п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року на суму 46 928,00 гривень, у тому числі за 1 квартал 2008 року в сумі 46 928,00 гривень.

На підставі акта перевірки від 22.07.2008 року № 342/23-211-1/00957643, за порушення п.п. 5.3.1 п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» 04 серпня 2008 року, Ясинуватською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000402320/0 (а.с.18).

Правовою підставою прийняття вказаного податкового повідомлення –рішення зазначено п.п. «б» п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4, п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами».

Згідно вказаного податкового повідомлення-рішення позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у вигляді основного платежу у розмірі 46 928,00 гривень, штрафної фінансової санкції у розмірі 9 385,60 гривень.

Ясинуватською ОДПІ, за наслідками адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення № 0000402320/0,- залишено без змін, а скарга позивача без задоволення (а.с.19-27).

Відповідачем 09.10.2008 року, за наслідками оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000402320/0, було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000402320/1, згідно якого позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у вигляді основного платежу у розмірі 46 928,00 гривень, штрафної фінансової санкції 9 385,60 гривень (а.с.28).

Згідно розділу 3.1.1. описової частини акта перевірки встановлено заниження скоригованого валового доходу за період з 01.01.2007 по 31.03.2008 року на суму 186 432 гривень, у т.ч за 1 кв. 2008 року – 186 432,00 гривень, ЗАТ «Ясинуватський комбінат Хлібопродуктів» не враховані залишки транспортних послуг по доставці пшениці у складі балансової вартості товарів станом на 31.03.2008 року у складі незавершеного виробництва, залишках готової продукції та витратах майбутніх періодів у сумі 186 432,00 гривень (том 1, а.с.14-15).

Згідно розділу 3.1.2 Акта перевірки встановлено завищення загальної суми валових витрат на суму 1 280,00 гривень, у т.ч. 1 кв. 2008 року 1 280,00 гривень, ЗАТ «Ясинуватський комбінат Хлібопродуктів» у 1 кв. 2008 року включено до складу валових витрат витрати на щеплення проти грипу працівників 1 280,00 гривень (том 1, а.с.15-17).

Актом перевірки встановлено порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР, та п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого Наказом МФУ № 246 від 20.10.1996 року, в частині не врахування залишків транспортних послуг по доставці пшениці у складі балансової вартості товарів станом на 31.03.2008 року у складі незавершеного виробництва, залишкам готової продукції та витрат майбутніх періодів у сумі 186 432,00 гривень а саме:

- 1550,65 гривень - залишки транспортних послуг по доставці пшениці у складі балансової вартості товарів станом на 31.03.2008 року у складі незавершеного виробництва (рахунок № 230);

- 14 588,61 гривень – залишки транспортних послуг по доставці придбаної пшениці станом на 31.03.2008 року у складі собівартості готової продукції (рахунок № 260);

- 169 638,20 гривень - залишки транспортних послуг по доставці придбаної пшениці станом на 31.03.2008 року у складі собівартості готової продукції (рахунок № 390);

- 655,00 гривень залишки товарів станом на 31.03.2008 по рахунку № 282.

В акті перевірки також зазначено, що посадовими особами позивача, під час перевірки не надана інформація про балансову вартість запасів у незавершеному виробництві та залишках готової продукції станом на 01.01.2007 року з врахуванням транспортно - заготівельних витрат, які понесені платником податку в цілях, пов’язаних з придбанням таких запасів, і які згідно вимог п.9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого Наказом МФУ № 246 від 20.10.1996 року включаються до собівартості придбаних запасів.

Згідно розділу 3.1.2. описової частини акта перевірки встановлено порушення п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким передбачено, що не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов’язані з веденням господарської діяльності, а саме придбання вакцини на щеплення працівників проти грипу в сумі 1 280,00 гривень (том 1, зв. бік а.с.106).

Суд погоджується із висновком експертизи з огляду на наступне.

Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,- платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Згідно п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»,- придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Згідно п.9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»,- первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів).

Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць.

Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць.

Інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

Абзацами 4,5 п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,- встановлений порядок проведення обліку, а також правила відображення результатів вказаного обліку у складі валових доходів та витрат звітного (податкового) періоду, -у разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Порядком складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 року встановлено :

Абз.2 п.1.6,- дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності);

абз.2 п.3.1 в основній частині та додатках до декларації показники відображаються на підставі норм, установлених Законом № 334 та Законом від 22.05.2003 року № 889-ІУ «Про

п.4.9 - Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства затвердженого Наказом ДПА України № 214 від 29.03.2003 року було передбачено, що у рядку 13 декларації відображається приріст (убуток) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції.

Балансова вартість запасів визначається в податковому обліку з метою відображення в рядку 13 декларації їх приросту (убутку) за оцінкою, що проводиться в порядку, встановленому Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого Наказом МФУ № 246 від 20.10.1996 року.

Однак, Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства затверджений затвердженого Наказом ДПА України № 214 від 29.03.2003, втратив чинність згідно Наказу ДПА України № 214 від 29.03.2003 року.

З системного аналізу норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 № 283 – ВР та Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 року вбачається, що не передбачено при визначенні приросту (убутку) балансової вартості товарних запасів у податковому обліку врахування Положень (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого Наказом МФУ № 246 від 20.10.1996 року.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем, при формуванні висновків акта перевірки був порушений принцип дії закону у часі.

Оскільки експертне дослідження проводилось з урахуванням норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 № 283 – ВР, а за його результатами не підтверджено заниження валових доходів позивача, внаслідок не врахування залишків транспортних послуг по доставці пшениці у складі балансової вартості товарів станом на 31.03.2008 року в сумі 1 550,65 гривень (рахунок № 230) та готової продукції в сумі 14 588,61 гривень (рахунок № 260), суд вважає висновки акта перевірки в цій частині необґрунтованими.

Що стосується порушення позивача, в частині заниження валових доходів на суму 169 638,20 гривень, які виникли внаслідок не врахування залишків транспортних послуг по доставці пшениці у складі балансової вартості товарів (залишки транспортних послуг по доставці придбаної пшениці станом на 31.03.2008 року у складі собівартості готової продукції (рахунок № 390)), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Експертом за період з січня 2007 року по березень 2008 року, досліджено документальну обґрунтованість неврахування позивачем при розрахунку приросту (убутку) залишків тарснпортних послуг по доставці придбаної пшениці станом на 31.03.2008 у складі витрат майбутніх періодів в сумі 169 638,20 гривень (рахунок № 390) по ТОВ «Нова Заря», що вплинуло на заниження валових доходів.

Встановлено, що позивачем у податковому обліку 1 квартала 2008 року зменшено вартість витрат майбутніх періодів по рахунку № 390 по ТОВ «Нова Заря», що входить до складу балансової вартості запасів у незавершеному виробництві не зменшуючи при цьому залишок суми витрат майбутніх періодів ТОВ «Нова Заря» в сумі 169 638,20 гривень, а оскільки сума авто послуг ТОВ «Нова Заря» станом на 01.01.2007 року в сумі 337 221,46 гривень склалася по доставці пшениці, яка протягом січня-липня 2007 року використана на виробництво та залишки списані, витрати по її доставці не належать врахуванню у податковому обліку у складі незавершеного виробництва станом на 31.03.2008 в сумі 169 638,20

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновку акта перевірки в цій частині.

Що стосується порушення позивача, в частині заниження валових доходів на суму 655,00 гривень, які виникли внаслідок не врахування залишків транспортних послуг по доставці пшениці у складі балансової вартості товарів (залишки товарів станом на 31.03.2008 по рахунок № 282)), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Проведеним експертним дослідженням встановлено убуток балансової вартості товарів в роздрібній торгівлі позивача за 1 квартал 2008 року, який складає 1 603,00 гривень.

Розбіжності експертного дослідження із висновками відповідача склалися у бік збільшення на 948,00 гривень, внаслідок врахування податковим органом залишків товарів в роздрібній мережі не підтверджених документально.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість висновку акта перевірки в цій частині.

Що стосується порушення позивача, в частині включення до складу валових витрат, витрат на потреби, не пов’язаних з веденням господарської діяльності, а саме придбання вакцини на щеплення працівників проти грипу в сумі 1 280,00 гривень, (п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»)), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Проведеним експертним дослідженням підтверджена відповідність висновку акта перевірки в цій частині.

Таким чином, з урахуванням приписів п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат не включаються витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме фінансування особистих потреб фізичних осіб, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновку акта перевірки в цій частині.

Суд також не приймає посилання відповідача на ч.2 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», відповідно до якої керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними податковими органами, зобов'язані давати пояснення з питань оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних податкових органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт про проведення перевірки, з огляду на наступне.

Суд вважає, що у даному випадку законодавець чітко визначив обовязок надавати пояснення з питань оподаткування тільки у випадках, передбачених законами.

Згідно п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 N 327, - акт це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання.

Згідно п.1.5 цього ж Порядку, - акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Згідно п.1.5 цього ж Порядку,- факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об’єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується сторонами, під час проведення перевірки, за наслідками якої складено акт і прийнято спірне подткове повідомлення-рішення, уповноваженим особам, які проводили перевірку, позивачем були надані всі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку.

Зазначені обставини також підтвердужються актом перевірки (том 1, а.с.107).

На думку суду, надання пояснень позивачем (інформації), мало бути здійснено у разі відсутності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, без яких неможливо було б встановити спірні обставини.

До того ж первинні документи бухгалтерського та податкового обліку було прийнято судовим експертом та проведеним дослідженням встановлена часткова невідповідність висновків акту перевірки первинним документам бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Тому суд не примає позицію відповідача, щодо ненадання йому витребуваної інформації, оскільки вона не грунтуються на законі.

Згідно ч.3 ст. 2 КАС України, - справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач не довів правомірності своїх дій, що стосуються предмету позову.

Оскільки податкові зобов’язання, що застосовані спірним податковим повідомленням - рішенням підтверджується частково, і частково мають місце обставини, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Отже виходячи з вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Ясинуватський комбінат Хлібопродуктів» до Ясинуватської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення № 0000402320/1 від 09.10.2008 року, - підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАСУ суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2,30 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов, Закритого акціонерного товариства «Ясинуватський комбінат Хлібопродуктів» до Ясинуватської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення № 0000402320/1 від 09.10.2008 року, - задовольнити.

Визнати частково недійсним податкове повідомлення - рішення Ясинуватської об’єднаної державної податкової інспекції № 0000402320/1 від 09.10.2008 року в частині визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток на суму 55 422,85 гривень (п’ятдесят п’ять тисяч чотириста двадцять дві гривні сімдесят копійок), у тому числі в частині основного платежу на суму 46 207,25 гривень (сорок шість тисяч двісті сім гривень двадцять п’ять копійок) в частині штрафних (фінансових) санкцій на суму 9 215,60 гривень (дев’ять тисяч двісті п'ятнадцять гривень шістдесят копійок).

Присудити з державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Ясинуватський комбінат Хлібопродуктів» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2,30 грн. (дві гривні тридцять копійок).

Стягнути з державного бюджету України на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз вартість експертизи на суму 3 100,80 гривень (три тисячі сто гривень вісім копійок.)

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 25 серпня 2010 року.

Повний текст постанови складений 30 серпня 2010 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.