Постанова № 11099368, 25.08.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2010 року

Справа № 2а-1882/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,

за участю представника позивача Назаревич В. М., представників відповідача Сахарук О. В., Мельничука М. В., представника прокуратури Рибака А. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВА Плюс» до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВА Плюс» звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 02.06.2010 року № 0000022302/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2010 року в сумі 1342206 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство правомірно віднесло до податкового кредиту та заявило до бюджетного відшкодування у січні 2010 року суми ПДВ, сплачені в ціні придбаного нерухомого майна, у періоді, в якому відбувся перехід права власності – у день реєстрації договору про відчуження майна. Позивач вважає, що відповідачем помилково ототожнено поняття «перехід права власності» та «оформлення права власності» та неправомірно внаслідок цього зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ.

Представник позивача у засіданні суду підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити.

Відповідач у своїх запереченнях та представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили повністю, мотивуючи тим, що підприємством неправомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені за придбане нерухоме майно, право власності на яке не було зареєстровано у Волинському ОБТІ.

Представник прокуратури Волинської області в засіданні суду підтримав доводи Луцької ОДПІ, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне.

18.03.2010 року Луцькою ОДПІ за результатами позапланової виїзної перевірки ТзОВ «СВА плюс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з липня 2009 по листопад 2009 року та від 'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн. за липень, листопад 2009 року, складено акт № 1491/23-4/36112232. Перевіркою встановлено, що ТзОВ «СВА Плюс» порушило п. 1.4. ст. 1 та пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено податковий кредит за листопад 2009 року, абз. «а» п.п.7.7.2. п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Вказані порушення зумовлені тим, що право власності на придбані відповідно до договорів купівлі-продажу № 646, 647, 648 від 16.11.2009 року основні засоби (об'єкти нерухомості) перейшло не в момент укладення таких договорів, а 24.12.2009 року - з дати реєстрації права власності на це нерухоме майно в КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації». Перевіряючі вважають, що право на формування податкового кредиту за рахунок придбання даних основних засобів у ТзОВ «СВА плюс» виникло в грудні 2009 року, а не в листопаді 2009 р. - з дати укладення таких договорів.

За наслідками перевірки та за результатами адміністративного оскарження Луцькою ОДПІ 02.06.2010 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000022302/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2010 року в сумі 1342206 грн.

Судом встановлено, що 16.11.2009 року між ТзОВ «СВА плюс» (покупець) та ТзОВ «Феміда-Інтер» (продавець) було укладено договори купівлі-продажу нерухомого майна № № 646, 647, 648. Розділами 3 вказаних договорів передбачено, що право власності на придбані об'єкти нерухомого майна виникає у Покупця з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації відповідно до вимог ст. 334 Цивільного кодексу України. Проведення розрахунків згідно умов договорів не впливає на перехід права власності.

Зазначені договори зареєстровані у реєстрі приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Гаврилюк А. Ю. 16.11.2009 року за номерами 646, 647, 648.

16.11.2009 р. між покупцем та продавцем було підписано акти приймання-передачі нерухомого майна і продавцем видано покупцеві податкові накладні № № 612, 613, 164.

За придбане нерухоме майно позивач 15.12.2009 року перерахував продавцеві 8053236 грн., що підтверджується банківською випискою від 15.12.2009 року.

Згідно ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Отже, оскільки договори купівлі-продажу зареєстровані 16.11.2009 року, то право власності на придбане нерухоме майно позивач набув саме з 16.11.2009 року.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У зв’язку з придбанням у ТзОВ «Феміда-Інтер» нерухомого майна позивачем у листопаді 2009 року суми ПДВ, сплачені в ціні майна, було віднесено до податкового кредиту у декларації з ПДВ за листопад 2009 року.

Згідно п. п. 7.7.1, 7.7.2 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

На цій підставі у зв’язку зі сплатою продавцеві 8053236 грн. за придбане нерухоме майно позивачем у декларації з ПДВ за січень 2010 року заявлено до бюджетного відшкодування 1342206 грн.

Враховуючи те, що нерухоме майно було передано товариству у власність у листопаді 2009 року, проплата за нерухоме майно відбулась у грудні 2009 року, фактів невикористання майна у господарській діяльності підприємства при перевірці відповідачем не встановлено, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту у листопаді 2009 року суми ПДВ, згідно податкових накладних, виписаних ТзОВ «Феміда-Інтер», а у січні 2010 року правомірно заявлено до бюджетного відшкодування 1342206 грн. ПДВ, сплаченого у ціні придбаного майна.

Посилання відповідача на те, що перехід права власності на придбане нерухоме майно відбувся у грудні 2009 року, оскільки Волинським ОБТІ 24.12.2009 року зареєстровано право власності на нерухоме майно, до уваги судом не приймається, оскільки чинним законодавством не передбачено, що право власності на нерухоме майно виникає з моменту оформлення права власності. З наведених вище доказів та правових норм вбачається, що позивач набув права власності на нерухоме майно з моменту державної реєстрації договору купівлі-продажу та фактичної передачі майна, які відбулись у листопаді 2009 року.

Оскільки відповідачем не спростовано належними доказами та нормами законодавства правомірності віднесення товариством «СВА Плюс» до податкового кредиту у листопаді 2009 року та до бюджетного відшкодування у січні 2010 року сум ПДВ, сплачених при придбанні нерухомого майна, суд вважає, що зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування за січень 2009 року є неправомірним, а тому податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 02.06.2010 року № 0000022302/1 є протиправним і підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Цивільного кодексу України, Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 02.06.2010 року № 0000022302/1

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої складено 30.08.2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддя О. О. Андрусенко