Рішення № 11099028, 16.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.10 Справа № 27/169/10

Суддя

За позовом: Комунального підприємства “Водоканал”, м. Запоріжжя

до Підприємства “Софіївська виправна колонія № 55 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області, м. Вільнянськ Запорізької області

про стягнення 2 314 грн. 52 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Новікова К.М., дов. № 200 від 13.01.10 р.

Від відповідача: не з’явився

На підставі статті 85 ГПК України –16 серпня 2010 року прийнято рішення та оголошено суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Комунальне підприємство “Водоканал”, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Підприємства “Софіївська виправна колонія № 55 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області, м. Вільнянськ Запорізької області 1 258 грн. 64 коп. заборгованості за відпуск води та приймання стічних вод у системи каналізації за договором № 5053а/4 та 1055 грн. 88 коп. пені.

Ухвалою господарського суду від 26.07.2010р. порушено провадження у справі № 27/169/10 та призначено судове засідання на 16.08.2010 р.

16.08.2010 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз’яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 16.08.2010 р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання, відкрите 16.08.10 р. не з’явився. Письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи міститься оригінал повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчить про те, що представником Підприємства “Софіївська виправна колонія № 55 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області отримано ухвалу суду від 26.07.2010 р. про порушення провадження у справі № 27/169/10.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка уповноваженого представника Підприємства “Софіївська виправна колонія № 55 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалі суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Господарським судом встановлено, що між КП “Водоканал” та Підприємством “Софіївська виправна колонія № 55 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області укладений договір № 5053а/4 “Про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у систему каналізації”.

Правовідносини сторін врегульовано договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1.1 договору КП “Водоканал” забезпечує абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам м. Вільнянськ вул. Металістів, 1, населення, виробництво.

Відповідно до розділу 2, договір укладений з 01.01.06 р. по 31.12.09 р.

Згідно п. 3.2 договору абонент зобов’язаний, своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим Договором та нормативними документами, вказаними в п. 1.1. договору.

Відповідно п. 5.1 договору, основним документом на оплату є акт. Акти за питну воду та послуги стічних вод виписуються основному абоненту з позначенням споживачів представником водоканалу, при наявності особистого посвідчення.

Акти виписуються у чотирьох примірниках 22 - 25 числа кожного місяця.

Відповідач зобов’язаний на протязі трьох банківських днів з дня виписки акту перерахувати кошти на розрахунковий рахунок позивача в сумі, вказаній в акті. Якщо Відповідач відмовляється підписати акт, він підписується представником Позивача, в акті робиться відповідний запис про таку відмову, такий акт пересилається відповідачу поштою. Оформлений таким чином акт є обов’язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

КП “Водоканал” відповідно до умов договору в період з лютого 2010 року по травень 2010 року були надані абоненту послуги на відпуск води та приймання стічних вод у системи каналізації, на загальну суму 1 258 грн. 64 коп. та виписані акти: акт № 5053а/4 від 19.02.2010р. на суму 408, 00 грн.; акт № 5053а/4 від 22.03.2010р. на суму 408, 00 грн.; акт № 5053а/4 від 22.04.2010р. на суму 297, 84 грн.; акт № 5053а/4 від 21.05.2010р. на суму 244, 80 грн.; всього на загальну суму 1 258 грн. 64 коп.

Всі ати підписані представником відповідача –Кривошей Г.И., про що свідчить підпис представника відповідача на зазначених актах.

В порушення умов договору, відповідач не здійснив своєчасно та в повному обсязі оплату наданих послуг. Часткова сплата складає 100 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою від 28.05.2010р. Заборгованість відповідача склала 1 258 грн. 64 грн.

Статтею 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, вимогу про сплату боргу не виконав.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 055 грн. 88 коп. пені

Відповідно до п. 6 договору, у випадку прострочення сплати наданих водоканалом послуг, в термін, зазначений в п.п. 5.1, 5.2 цього договору, абонент зобов’язаний сплатити водоканалу пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати, але в будь-якому разі пеня не може перевищувати 100 % загальної суми боргу, згідно Закону України “про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне винесення платежів за спожиті комунальні послуги та утримання при домових територій” від 20.05.1999р. № 686-ХІV.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже пеня розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.

Згідно з п. 6 ст. 232 Цивільного кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконаним.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до договору, пеня у розмірі 1 055 грн. 88 коп. заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень.

Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Комунальне підприємство “Водоканал”, м. Запоріжжя правомірно звернулося до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, пояснення представника позивача, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82 –85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути Підприємства “Софіївська виправна колонія № 55 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області (70000 Запорізька область м. Вільнянськ вул. Металістів, 1, ЄДРПОУ 08680075, р/р 26008320109687 в ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк” МФО 313010) на користь Комунального підприємства “Водоканал” (69002 м. Запоріжжя вул. Артема, 61, ЄДРПОУ 03327121, р/р 26002045720001 в АКБ Індустріалбанк, МФО 313849) 1 258 (одну тисячу двісті п’ятдесят вісім) грн. 64 коп. заборгованість, 1 055 (одну тисячу п’ятдесят п’ять) грн. 88 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя С.С. Дроздова

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 16.08.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.