Рішення № 11099020, 12.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.10 Справа № 18/196д/10

Суддя

за позовом Бердянської міської ради Запорізької області (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, пл. І-ї Бердянської ради, 2)

до відповідача відкритого акціонерного товариства “Бердянський райагропромпостач”, (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мелітопольське шосе, 84/1)

про внесення змін до договору оренди землі від 24.09.2007 р., зареєстрованому в державному реєстрі земель 11.02.2008 р. за № 040826500051

суддя Носівець В.В.

За участю представників:

Від позивача –12.08.2010 р. не з’явився; в судовому засіданні 29.07.2010 р. – Божков А.І. –довіреність № 202 від 15.04.2010 р.;

Від відповідача –Гайдук Ю.І., довіреність б/н від 20.07.2010 р., паспорт серія СВ 426581 від 02.10.2001 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

15.07.2010 р. до господарського суду Запорізької області звернулася Бердянська міська рада Запорізької області з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства “Бердянський райагропромпостач” (ВАТ “Бердянський райагропромпостач”) про внесення змін до п. 4.1. договору оренди землі від 24.09.2007 р., укладеного Бердянською міською радою Запорізької області та ВАТ “Бердянський райагропромпостач” та зареєстрованому в державному реєстрі земель 11.02.2008 р. за № 040826500051; а також про застосувати внесені зміни до зазначеного договору сторін з 01.01.2008 р., відповідно до приписів ст. 631 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.07.2010 р. порушено провадження у справі № 18/196д/10, судове засідання призначено на 29.07.2010 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 29.07.2010 р. судом прийняті до розгляду уточнені позовні вимоги (щодо пункту договору, в який необхідно внести зміни: замість п. 4.1 позивачем вказаний пункт 9 договору), з метою витребування у сторін додаткових документів і доказів, що мають суттєве значення для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору. в судому засіданні, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва до 12.08.2010 р.

В судовому засіданні 12.08.2010 р. справу розглянуто, прийнято рішення і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, лише його вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач в судове засідання 12.08.2010 р. не прибув, про відмову від позову не заявив, додаткові документи і докази суду не надав, про поважність причин неявки суд не попереджав. Про дату, час та місце розгляду справи представник позивача, присутній в судовому засіданні 29.07.2010 р., був повідомлений належним чином.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України” (з наступними змінами та доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю позивача.

Заявлені позивачем вимоги полягають в тому, що відповідно до ст. 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов’язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Положеннями Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами, в тому числі мають виключну компетенцію в сфері розпорядження землею відповідно до чинного законодавства. Позивачем та відповідачем 24.09.2007 р. укладений договір оренди землі, за умовами якого, позивач передав в оренду земельну ділянку площею 0,1217 га по вул. Гагаріна, 7-а в місті Бердянськ Запорізької області. Договір зареєстрований в державному реєстрі земель 11.02.2008 р. за № 040826500051. Згідно з пунктом 8 термін дії договору встановлений сторонами до 01.08.2056 р., тобто на теперішній час договір є чинним. Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1 % від її нормативної грошової оцінки, що становить 2554,63 грн. (2,10 грн. за кв.м.) на рік. Пунктом 13 договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається, зокрема у випадках, передбачених законом. Законами України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були внесені зміни до ч.ч. 4 і 5 ст. 21 Закону України “Про оренду землі” щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній та комунальній власності, а також визначено мінімальний розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності на рівні трикратного розміру земельного податку. Відповідно до ст. 7 Закону України “Про плату за землю” ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки. Пунктом 5 рішення Бердянської міської ради від 11.12.2008 р. “Про затвердження Переліку розмірів орендної плати за землю в м. Бердянськ” встановлено, що орендарям земельних ділянок м. Бердянська, розмір орендної плати яких не відповідає вимогам Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів” від 03.06.2008 р., тобто менший трикратного земельного податку, до 01.01.2009 р. укласти додаткову угоду до договору оренди землі щодо приведення розміру орендної плати за землю до вимог Закону. Листом № 5-5513 від 04.11.2009 р. відповідачу запропоновано укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 24.09.2007 р. Листом від 13.11.2009 р. № 630/07 відповідач відмовився від укладення додаткової угоди. У зв’язку із цим, позивач просив суд внести зміни до договору оренди землі, укладеного з відповідачем 24.09.2007 р. в редакції, запропонованій Бердянською міською радою, а саме в пункті 9 договору замість слів “в розмірі 1 % нормативної грошової оцінки” вказати “3% від її нормативної грошової оцінки”, доповнити договір розділом “Інші права та обов’язки сторін” наступного змісту: “Розмір річної орендної плати за земельну ділянку є несталим. У разі зміни річної орендної плати за земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства, розмір орендної плати земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору”. Також, позивач просив застосовувати внесені зміни до договору оренди землі з 01.01.2008 р. у відповідності до ст. 631 ЦК України.

Відповідач проти позову заперечив, заявлені вимоги визнав необґрунтованими. Так, відповідач вважає протизаконними та такими, що суперечать ст. 651 ЦК України, ст.ст. 21, 30 Закону України “Про оренду землі”, ст. 19 Закону України “Про плату за землю” запропоновані позивачем доповнення розділу “Інші права та обов’язки сторін”, якими передбачається одностороння (автоматична) зміна орендної плати без внесення змін і доповнень до договору, тобто в односторонньому порядку. Умови щодо автоматичної зміни орендної плати без укладення додаткової угоди до договору Закон України “Про оренду землі” не містить. Розмір орендної плати є суттєвою умовою договору оренди, повинен відображатися при реєстрації в органах Державного земельного кадастру, тому, в порядку ст. 652 ЦК України, у суду не має законних підстав вносити зміни в договір оренди землі з зазначеною умовою. Крім того, як зазначив відповідач, договір оренди землі має типову форму, затверджену постановою Кабінету міністрів України № 220 від 03.03.2004 р. Односторонні зміни умов договору оренди землі не передбачені типовою формою, цивільне законодавство передбачає подібну умову тільки за згодою сторін. Таким чином, положення Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щодо внесення змін до частин 4 і 5 ст. 21 Закону України “Про оренду землі” можуть та повинні бути застосовані до орендних відносин, які виникають після набрання ним чинності, тобто до договорів (і, відповідно, розмірів орендної плати), які укладаються після набрання чинності зазначеним Законом. Стосовно договорів, укладених до внесення у законодавство відповідних змін, то така зміна можлива лише на умовах та з підстав, передбачених договором, або якщо законом прямо встановлена відповідна умова, при настанні якої орендна плата підлягає перегляду. Укладений сторонами договір оренди землі від 24.09.2007 р., зареєстрований в державному реєстрі земель 11.02.2008 р. за № 040826500051, містить п. 13, який передбачає підстави перегляду розміру орендної плати, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Отже, умовою перегляду розміру орендної плати сторони визначили саме зміну розміру земельного податку, а не зміну граничного розміру мінімальної ставки орендної плати. Після набрання чинності Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” середня ставка земельного податку, що встановлена ч. 1 ст. 7 Закону України “Про плату за землю” (1 %), залишалася незмінною, що виключає наявність підстав для збільшення розміру орендної плати згідно з п. 13 договору оренди. Також, відповідно до встановленого ст. 23 Закону України “Про оренду землі” порядку зміни орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, орендна плата переглядається за згодою сторін. Наведений перелік підстав для зміни узгодженого сторонами розміру орендної плати є вичерпним і не містить у собі такої підстави для зміни розміру орендної плати, як зміна встановлених ст. 21 цього ж Закону граничних розмірів орендної плати. Крім того, відповідач не погоджується з запропонованою позивачем редакцією в частині застосування змін договору з 01.01.2008 р. з огляду на приписи рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99 та приписи ст.ст. 653, 654 ЦК України. З урахуванням викладеного, відповідач просив суд в позові відмовити.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, 24.09.2007 р. Бердянською міською радою Запорізької області (позивачем у справі) та відкритим акціонерним товариством “Бердянський райагропромпостач” (відповідачем у справі) на підставі рішення Бердянської міської ради Запорізької області № 10 від 30.08.2007 р. “Про передачу в оренду земельних ділянок” укладений договір оренди землі, зареєстрований в Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП “Центр ДЗК” при Держкомземі України, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 11.02.2008 р. № 040826500051.

За умовами п.п. 1, 2 вказаного Договору оренди позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне володіння та користування земельну ділянку загальною площею 0,1217 га для підприємств іншої промисловості, яка знаходиться в місті Бердянськ Запорізької області по вул. Гагаріна, 7-а.

Факт передачі відповідачу в строкове платне володіння та користування вказаної земельної ділянки, що розташована в місті Бердянськ Запорізької області по вул. Гагаріна, 7-а, підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 24.09.2007 р.

Пунктом 8 сторони узгодили, що Договір оренди укладено строком до 01.08.2056 р.

У відповідності до п.п. 9, 10, 13 Договору оренди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 1 % нормативної грошової оцінки землі, що становить 2554,63 грн. (2,10 грн. за 1 кв.м.) на рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, в тому числі, внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 36 Договору оренди зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв’язується у судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що 11.12.2008 р. п’ятдесят шостою сесією V скликання Бердянської міської ради Запорізької області на підставі ст. 12 Земельного кодексу України, п. 5 Закону України “Про внесення зміг до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008 р. за № 309-VІ, ст.ст. 26, 33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 7 Закону України “Про плату за землю”, ст. 21 Закону України “Про оренду землі”, ст. 25 Статуту територіальної громади міста Бердянська прийнято рішення № 9 “Про затвердження Переліку розмірів орендної плати за земельні ділянки в м. Бердянську”. Відповідно до прийнятого Переліку, розмір орендної плати за використання інших земельних ділянок, що не увійшли до Переліку, встановлено 3 % від грошової оцінки земельної ділянки.

У зв’язку із цим, листом вих. № 5-5513 від 04.11.2009 р. відповідачу було запропоновано укласти додаткову угоду до Договору оренди землі від 24.09.2007 р. Листом від 13.11.2009 р. за вих. № 630/07 відповідач відмовився від укладення додаткової угоди.

За своєю правовою природою правовідносини сторін у справі мають характер договірного спору, вирішення якого у судовому порядку потребує дотримання сторонами певних умов, визначених главою 20 ГК України “Господарські договори” та главою 53 ЦК України “Укладення, зміна і розірвання договору”.

Приписами ст. 188 ГК України встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (частина 2).

Частиною 3 ст. 653 ЦК України встановлено, якщо договір змінюється в судовому порядку, зобов’язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

Приписи аналогічного змісту містить частина 5 ст. 188 ГК України, відповідно до якої якщо судовим рішенням договір змінено, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Статтею 64 Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік” від 28.12.2007 р. № 107-VІ, на який посилався позивач в обґрунтування заявлених вимог, встановлено, що по сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2008 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6 та частиною першою статті 7 Закону України “Про плату за землю”.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про плату за землю” ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Згідно ст. 21 Закону України “Про оренду землі” річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення –розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”; для інших категорій земель –трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.

Статтею 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами. При цьому, згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст. 59 цього ж Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Таким чином, судом встановлено, що рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, (№ 9 від 11.12.2008 р.) прийнято уповноваженим на це органом місцевого самоврядування в формі рішення, яке є регуляторним актом.

За таких обставин, вимоги про внесення змін в пункт 9 Договору оренди землі від 24.09.2007 р. щодо зміни розміру орендної плати з 1 % нормативної грошової оцінки землі до 3 % від її нормативної грошової оцінки є обґрунтованими.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що внесення змін щодо істотних умов в частині розміру орендної плати на період, що минув, не передбачено. Тому в задоволенні вимог про застосування відповідних змін, внесених до Договору оренди землі від 24.09.2007 р., з 01.01.2008 р. відмовляється.

Також позивачем заявлена вимога про доповнення договору оренди землі розділом “Інші права та обов’язки сторін” наступного змісту: “Розмір річної орендної плати за земельну ділянку не є сталим. У разі зміни річної орендної плати за земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства, розмір орендної плати земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору”. Дану вимогу позивача, суд вважає безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 30 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі незгоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Пунктом 36 Договору оренди сторони узгодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв’язується у судовому порядку. Таким чином, оскільки внесення змін до договору потребує письмової форми та взаємного узгодження їх сторонами, запропонований Бердянською міською радою пункт договору суперечить умовам договору та приписам діючого законодавства.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 188 ГК України, ст.ст. 651, 653 ЦК України, Законом України “Про плату за землю”, Законом України “Про оренду землі”, ст., ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Внести зміни в пункт 9 Договору оренди землі, укладеного Бердянською міською радою Запорізької області та відкритим акціонерним товариством “Бердянський райагропромпостач” 24.09.2007 р. (зареєстрований в Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП “Центр ДЗК” при Держкомземі України, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 11.02.208 р. № 040826500051), встановивши, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі.

3.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Бердянський райагропромпостач”, (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мелітопольське шосе, 84/1, код ЄДРПРУ 00904167) на користь Бердянської міської ради Запорізької області (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. І-ї Бердянської ради, 2, код ЄДРПОУ 20525153) 42 грн. 50 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.          В іншій частині позову –відмовити.

Суддя В.В.Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано, у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України, 19 серпня 2010 р.