Рішення № 11098936, 12.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.10 Справа № 7/147/10

Суддя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Сальвіа”, м. Дніпропетровськ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Гармонія”, м. Запоріжжя

Суддя Н.С. Кутіщева

Представники:

Від позивача : Хоменко С.А., дов. № 78 від 29.07.2010р.

Від відповідача: не з’явився

Заявлено позов про стягнення 13 999, 76 грн. заборгованості по договору № 04/02-2010 від 01.02.2010р., що складається з10 710, 00 грн. основного боргу, 2 195, 55 грн. пені, 268, 68 грн. суми втрат від інфляції, 825, 53 грн. суми 30 % річних.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області № 10/6981-10 від 08.06.2010р. позовні матеріали направлено за підсудністю до господарського суду Запорізької області.

15.06.2010р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 02.08.2010р.

Ухвала суду на адресу сторін була відправлена в установленому законом порядку.

На запит суду № 7/147/10 від 15.06.2010р. від Державної податкової адміністрації Запорізької області (вих. № 12881/10/29-033 від 24.06.2010р.) та від Головного управління статистики Запорізької області (вих. № 15-7/4007) отримано відповіді, згідно яких відповідач зареєстрований за адресою: 69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 113, кв. 80., яке не співпадає з адресою, вказаною позивачем у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 02.08.2010р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою від 02.08.2010р. розгляд справи відкладено на 12.08.2010р.

В судовому засіданні 12.08.2010р. представник позивача надав заяву від 11.08.2010р., якою уточнив позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача з10 710, 00 грн. основного боргу, 2 195, 55 грн. пені, 268, 68 грн. суми втрат від інфляції, 825, 53 грн. - суми 30 % річних, а також надав розрахунок суми заборгованості.

Заява про уточнення позовних вимог, відповідає ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

В судовому засіданні, продовженому 12.08.2010р., представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги в повному об’ємі.

Відповідач вимоги суду, викладені в ухвалах від 15.06.2010 р. та 02.08.2010р. не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, без поважних причин, в судове засідання 12.08.2010р. не з’явився, свого повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно зі ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Сторони по справі № 7/147/10 є юридичними особами, таким чином, згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємств зобов’язаний направити компетентного представника в судове засідання, чи сам прийняти участь в судовому засіданні.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не надано, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

За письмовим клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчено 12.08.2010р. оголошенням рішення суду в повному об’ємі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Сальвіа” (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гармонія” (далі - відповідач) укладено договір № 04/02-2010 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору, постачальник зобов’язується поставити ті передати у власність покупцю на умовах цього договору, а покупець зобов’язується прийняти та своєчасно сплатити товар в асортименті, кількості і за цінами зазначеними у рахунку-фактурі або видатковій накладній що є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору, продукція повинна бути поставлена покупцю протягом 5 календарних днів після отримання заявки.

Відповідно до п. 3.1 договору, покупець сплачує продукцію за договірними цінами. Ціни на момент підписання договору зазначені у накладній яка є невід’ємною частиною цього договору. В разі додаткових поставок по цьому договору ціни на продукцію зазначаються в наступних накладних, які після підписання представниками сторін та скріплення їх печатками складають невід’ємну частину цього договору (п. 3.2 договору).

Згідно п. 3.4 договору, загальна сума договору визначається як сума накладних заключних до цього договору.

Позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 10 710, 00 грн., що підтверджується накладною № 47 від 10.02.2010р., податковою накладною №47 від 10.02.2010р., рахунком № 47 від 10.02.2010р. та довіреністю № 6 від 10.02.2010р. (копії документів долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 4.1 договору, розрахунки здійснюються шляхом перерахування коштів за узгоджену в накладній партію з відстрочкою платежу 10 календарних днів. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.2 договору).

Відповідач зобов’язаний був оплатити поставлений товар 21.02.2010р.

ТОВ “Гармонія” не виконало свої зобов’язання за договором, чим порушило п. 4.1 договору.

Позивач просить стягнути з відповідача 10 710, 00 грн. основного боргу по договору № 04/02-2010 від 01.02.2010р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Позивачем на адресу відповідача 13.04.2010р. було направлено претензію № 32 від 09.04.2010р. в якій позивач просить відповідача погасити заборгованість за поставлений товар в розмірі 10 710, 00 грн. Уповноваженою особою відповідача Гордієнко, отримано претензію, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1094700 від 14.04.2010р. Відповідач відповіді на претензію не надав.

Відповідач свої зобов’язання по договору № 04/02-2010 від 01.02.2010р. належним чином не виконав, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 10 710, 00 грн.

Враховуюче вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав доказів належного виконання своїх зобов’язань, вимога позивача про стягнення 10 710, 00 грн. суми основного боргу по договору № 04/02-2010 від 01.02.2010р. обґрунтована і підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 268, 68 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 825, 53 грн. –30 % річних від простроченої суми.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також ст. ст. 549-551 ЦК України, передбачається відповідальність боржника перед кредитором у вигляді неустойки, розмір якої встановлюється договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 8.4 договору, покупець, який прострочив виконання грошового зобов’язання по оплаті товару. На вимогу постачальника зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також тридцять процентів річних з простроченої суми, якщо угодою сторін не встановлений інший розмір процентів.

Згідно проведеного перерахунку суми 30 % річних в судовому засіданні судом встановлено, що сума 30 % річних від простроченої суми, яка підлягає стягненню складає 818, 65 грн. за період з 22.02.2010р. по 26.05.2010р. В решті пред’явленої до стягнення суми 30 % річних від простроченої суми слід відмовити, як необґрунтованій.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 195, 55 грн. пені.

Відповідно до п. 8.3 договору, у разі прострочення виконання грошового зобов’язання за цим договором покупець крім відшкодування збитків згідно цивільно-правового кодексу України сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0, 5 відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України. Що діяла у період. За який сплачується така пеня.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно вимог ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно проведеного перерахунку суми пені в судовому засіданні судом встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню складає 559, 41 грн. за період з 22.02.2010р. по 26.05.2010р. В решті пред’явленої до стягнення пені слід відмовити, як необґрунтованій.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання взятих на себе зобов’язань за договором № 04/02-2010 від 01.02.2010р., таким чином, пред’явлені до стягнення сума основного боргу –10 710, 00 грн., сума втрат від інфляції грошових коштів - 268, 68 грн., пеня за період з 22.02.2010р. по 26.05.2010р. –559, 41 грн. та 30 % річних від простроченої суми - 818, 65 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позов слід задовольнити частково.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 22, 28, 33, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гармонія (69037, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 113, кв. 80, код ЄДРПОУ 31278950) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Сальвіа” (49023, м. Дніпропетровськ, вул. Ясельна, буд. 1, код ЄДРПОУ 24433695) 10 710 (десять тисяч сімсот десять) грн. 00 коп. основного боргу, 818 (вісімсот вісімнадцять) грн. 65 коп. –30 % річних від простроченої суми, 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 68 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 559 (п’ятсот п’ятдесят дев’ять) грн. 41 коп. пені, 123 (сто двадцять три) грн. 56 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева