Рішення № 11098903, 03.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.10 Справа № 16/98/10

За позовом концерну “Міські теплові мережі” (м.Запоріжжя, бульв.Гвардійський, 137) в особі філії концерну “МТМ” Ленінського району (м.Запоріжжя, вул.Щаслива, 2-а, код ЄДРПОУ 32121458)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Формат” (69006, м.Запоріжжя, вул..Добролюбова, 13, код ЄДРПОУ 19270788)

про стягнення 2794,91 грн.

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники сторін:

від позивача - Вознюк А.Л. (дов.21 від 04.01.2010)

від відповідача - Фролов В.В. - керівник (установчий договір)

СУТЬ СПОРУ:

Концерн “МТМ” в особі філії концерну “МТМ” Ленінського району звернувся з позовом до ТОВ “Формат” про стягнення 2794,91 грн., з яких 2549,20 грн. –основна заборгованість за спожиту теплову енергію в гарячій воді, 80,00 грн. –пеня, 30,01 грн. –3% річних та 135,70 грн. –втрати від інфляції.

Ухвалою від 22.04.2010 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 16/98/10 з призначенням судового засідання на 20.05.2010. В судовому засідання оголошувалися перерви до 03.06.2010, 07.06.2010, 11.06.2010, 17.06.2010. Ухвалою від 17.06.2010 процесуальний строк вирішення спору продовжено до 22.08.2010, розгляд справи відкладено до 20.07.2010. В засіданні 20.07.2010 оголошувалася перерва до 03.08.2010. В засіданні 03.08.2010 за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги позивач обґрунтував положеннями ст.ст.96, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 276 Господарського кодексу України та умовами укладеного сторонами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.02.2007 № 100161.

Позивач поданою 20.07.2010 заявою, зазначаючи про часткове погашення заборгованості відповідачем, остаточно просить стягнути з відповідача 1974,90 грн. за спожиту теплову енергію за періоди з лютого 2009 по квітень 2009 року та з жовтня 2009 по березень 2010 року, а також 80,00 грн. пені, 30,01 грн. –3% річних та 135,70 грн. втрат від інфляції за невиконання зобов’язань у встановлені строки, а в решті частині позову –в сумі 574,31 грн. просить провадження у справі припинити в зв’язку із відсутністю предмету спору у цій частині.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначаючи, що якість наданих Концерном послуг не відповідає стандартам, приміщення опалюються недостатньо, вважає тарифи завищеними та необґрунтованими, про що неодноразово наголошував позивачу листами з проханням здійснити перевірки та відключити поміщення від опалення взагалі.

Позивачем надано письмові пояснення на заперечення відповідача, якими Концерн зазначив, що за зверненнями ТОВ “Формат” здійснювались перевірки, порушень та відхилень від встановлених норм та стандартів по опаленню виявлено не було, щодо відключення приміщень від теплопостачання також було надано відповідні відповіді та роз’яснення про причини відмови. Виставлені ж акти приймання-передачі теплової енергії за період з лютого 2009 по січень 2010 з боку відповідача підписані, заперечень від останнього до Концерну не надходило, акти за лютий, березень 2010 не підписані, але заперечень по них також не представлено.

          На день вирішення спору та прийняття рішення відповідач проти остаточно визначеного позивачем розміру позовних вимог заперечень не надав. Заявив клопотання про розстрочку виконання рішення в частині стягнення основного боргу, пені, втрат від інфляції та 3% річних на 18 місяців із стягненням щомісячно рівними частинами. При цьому послався на скрутне фінансове становище, яке викликано неоплатою наданих ним послуг для населення, відпущеного товару тощо.

Вивчивши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд знайшов підстави для задоволення позову в частині.

          Встановлено, що 01.02.2007 сторонами у справі укладено договір № 100161 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі –Договір), відповідно до якого позивач, як енергопостачальна організація, зобов’язався постачати відповідачу –споживачу теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов’язався оплачувати її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та в порядку, передбаченими Договором та додатками до нього.

          Пунктом 3.2.1 Договору встановлений обов’язок споживача виконувати умови Договору.

          Згідно з п.6.1 Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених тарифів, діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

          Пунктом 6.2 Договору розрахунковим періодом визначено календарний місяць.

          Відповідно до п.6.3 Договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання передачі.

          За п. 6.4 Договору споживач зобов’язався до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплоенергію.

          Згідно з п.6.6.1 Договору отриманий від теплопостачальної організації акт приймання-передачі споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п’яти днів з дня отримання. У разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні йог споживачем, та оформленим таким чином акт вважається погодженим і є підставою ля проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період

          Пунктом 7.2.8 Договору передбачена відповідальність споживача за несвоєчасне здійснення розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми, обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п.1, 7 ст.193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суду представлені акти приймання-передачі теплової енергії за періоди постачання з лютого 2009 по квітень 2009 року та з жовтня 2009 року по березень 2010 року, які свідчать про постачання позивачем відповідачу теплової енергії на загальну суму 2549,21 грн.

На оплату згідно з умовами Договору позивачем відповідачу виставлялися рахунки, які залишалися відповідачем без оплати.

Акти за лютий та березень 2010 року з боку відповідача не підписані, проте заперечень по них у визначеному порядку не надходило, а тому ці акти в силу умов Договору є підставою для здійснення розрахунків.

Під час розгляду справи за платіжними дорученнями від 19.05.2010 на суму 112,90 грн., від 15.06.2010 на суму 185,34 грн. та від 02.06.2010 на суму 276,06 грн. заборгованість відповідачем частково оплачена.

На день вирішення спору заборгованість відповідача за стягуваний період складає 1974,90 грн., а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

В решті частині вимоги про стягнення основного боргу провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору, в силу ст.80 п.1-1 Господарського процесуального кодексу України.

          Згідно з умовами п.7.2.8 Договору та з дотриманням приписів Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.232 Господарського кодексу України за прострочення виконання грошових зобов’язань за Договором з сум заборгованості, існуючих у відповідні звітні періоди, позивач за загальний період з 21.05.2009 по 21.04.2010 нарахував відповідачу пеню, розмір якої склав 80,00 грн.

          Крім того, позивачем відповідачу за період прострочення зобов’язань з 21.03.2009 по 21.04.2010 нараховані 3% річних, що склало 30,01 грн., а також сума втрат від інфляції, яка склала 135,70 грн.

           Надані позивачем розрахунки заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та втрат від інфляції визнані судом вірними, обґрунтованими, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Ст.83 Господарського процесуального кодексу України передбачає право суду при прийнятті рішення розстрочити його виконання.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, зміст якого наведено в описовій частині рішення, оцінивши приведені відповідачем обставини, а також взаємовідносини сторін, суд знайшов клопотання таким, що підлягає задоволенню частково та вважає за необхідне в частині стягнення 1974,90 грн. основного боргу, 80,00 грн. пені, 30,01 грн. –3% річних та 135,70 грн. втрат від інфляції розстрочити виконання рішення на шість місяців, стягуючи по 370,10 грн. з серпня 2009 по січень 2011 року щомісячно (плюс 0,01 грн. в перший місяць стягнення).

           Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що часткове погашення заявленої заборгованості здійснено відповідачем після пред’явлення позову, судові витрати у справі –102,00 грн. витрат на державне мито та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 80 п. 1-1, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

          Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Формат” (69006, м.Запоріжжя, вул..Добролюбова, 13, код ЄДРПОУ 19270788) на користь концерну “Міські теплові мережі” (69091, м.Запоріжжя, бульв.Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 1974 грн. 90 коп. основного боргу, 80 грн. 00 пені, 30 грн. 01 коп. –3% річних 135 грн. 70 коп. втрат від інфляції та 338 грн. 00 коп. судових витрат на п/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849.

Розстрочити виконання рішення в частині стягнення 1974,90 грн. основного боргу, 80,00 грн. пені, 30,01 грн. –3% річних та 135,70 грн. втрат від інфляції на шість місяців, стягуючи по 370,10 грн. з серпня 2009 по січень 2011 року щомісячно (плюс 0,01 грн. в перший місяць стягнення).

Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

В решті частині провадження у справі припинити.

Суддя Р.Ніколаєнко

Рішення оформлено та підписано 09.08.2010.

Рішення оформлено та підписано 09.08.2010.