Рішення № 11098882, 04.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.10 Справа № 14/101-10-7/103/10

Суддя

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Акціонерно-комерційний банк “Капітал”, м. Донецьк

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІП-2”, м. Запоріжжя

Суддя Н.С. Кутіщева

Представники:

Від позивача: Носачова Н.І., довіреність № 3/3014 від 26.07.2010р.;

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Господарським судом Дніпропетровської області, на підставі ст. ст. 15, 17 ГПК України, за територіальною підсудністю до господарського суду Запорізької області була надіслана справа № 14/101-10.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 382 819, 45 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 25.05.2010р. справу № 14/101-10 прийнято до провадження, справі присвоєно № 14/101-10-7/103/10, судове засідання призначено на 01.07.2010р., про що сторони були повідомлені належним чином.

Ухвала суду на адресу сторін була відправлена в установленому законом порядку.

Ухвала від 25.05.2010р. спочатку була направлена на адресу відповідача зазначену в позовній заяві звідки повернулася поштовим відділенням з відміткою “організації за адресою немає”. Дана ухвала була перенаправлена за адресою, вказаною в довідці державного реєстратора станом на квітень 2010р., яка міститься в матеріалах справи: 69000, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, буд. 41, однак також була повернута поштовим відділенням з відміткою “за зазначеною адресою не проживає”.

Ухвалою суду від 01.07.2010р., в зв’язку із неявкою представників сторін у судове засідання, розгляд справи було відкладено до 15.07.2010р.

В судовому засіданні, продовженому 15.07.2010р., представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 382 819, 45 грн., з яких: 295 000, 00 грн. непогашена основна судна заборгованість, 42 529, 13 грн. заборгованість за несплаченими відсотками, 1 798, 31 грн. пені та 43 492, 00 грн. штрафу.

Заява про уточнення позовних вимог, відповідає ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

Відповідач вимоги суду, викладені в ухвалах від 25.05.2010 р., 01.07.2010р., не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, без поважних причин, в судове засідання не з’явився, свого повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвала суду на адресу сторін була відправлена в установленому законом порядку.

Ухвала від 01.07.2010р. була направлена на адресу відповідача вказаною в довідці державного реєстратора станом на квітень 2010р., яка міститься в матеріалах справи: 69000, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, буд. 41 до суд не повернулась.

Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області від 15.07.2010р. строк розгляду спору подовжено на один місць.

Ухвалою від 15.07.2010р. судове засідання було відкладено на 04.08.2010р.

В судовому засіданні, продовженому 04.08.2010р., представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги в повному об’ємі.

Від позивача надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи.

Клопотання подано згідно ст. 22 ГПК України, прийнято судом до розгляду та задоволено.

Оригінал довідки державного реєстратора, щодо місцезнаходження відповідача долучено до матеріалів справи.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 601254 станом на 29.07.2010р., згідно якої до ЄДРПОУ внесено запис 16 від 23.07.2010р.: “1 103 143 0014 026100, Внесена інформація щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою”.

Як вказано в вищезазначеній довідці, місцезнаходженням ТОВ “ВІП-2” є: 69000, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Радянської України, буд. 41.

Саме на цю адресу господарським судом направлялись ухвали від 25.05.2010 р., 01.07.2010р. та 15.07.2010р.

Відповідач вимоги суду, викладені в ухвалах від 25.05.2010 р., 01.07.2010р. та 15.07.2010р., не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, без поважних причин, в судове засідання 04.08.2010р. не з’явився, свого повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Сторони по справі № 14/101-10-7/103/10 є юридичними особами, таким чином, згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємств зобов’язаний направити компетентного представника в судове засідання, чи сам прийняти участь в судовому засіданні.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не надано, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

По клопотанню представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчено 04.08.2010р. оголошенням рішення суду в повному об’ємі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2007 р. між Відкритим акціонерним товариством “Акціонерно-комерційний банк “Капітал” (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВІП-2” (далі - відповідач) було укладено договір № К29 про відкриття кредитної лінії (надалі - договір), предметом якого є той факт, що банк надає позичальнику (постійно поновлюючий) кредит за потребністю у формі кредитної лінії, у рамках визначений вказаним договором обмеженої суми кредиту на цілі: поповнення обігових засобів, зі сплатою відсоткової ставки за користування грошовими коштами згідно п. 5.1 договору.

На виконання умов п. 1.4 договору, банком було надано позичальнику відновлювальну кредитну лінію в сумі 600 000, 00 грн. строком з 29 березня 2007р. до 26 березня 2009 р. зі сплатою відсотків у розмірі 22 % річних.

Згідно положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

В якості забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору, 29.03.2007 р. між банком та позичальником –ТОВ “ВІП-2” укладено договір застави № К29-З (надалі –договір застави). Предметом застави, що забезпечує виконання основного зобов’язання, є обладнання, перелік якого зазначено у додатку № 1 до договору, що є його невід’ємною частиною (п. 2.1 договору застави).

В порушення умов п. 4.1-4.3 кредитного договору щодо зобов’язання позичальника використати кредит на зазначені у договорі цілі, забезпечити погашення (повернення) отриманого кредиту в строку, встановлені договором, та сплатити відсотки за користування кредитом, нараховані банком згідно умов кредитного договору.

Зокрема, зазначеним вище пунктом кредитного договору встановлено, що позичальник зобов’язується щомісячно перераховувати зі свого поточного рахунку платіжними дорученнями на рахунок банку відсотки за кредит, нараховані банком за період з 1 числа поточного місяця (дати надання кредиту) до останнього числа поточного місяця (дату погашення кредиту) не пізніше першого робочого дня наступного місяця. Датою нарахування відсотків банком за користування кредитом є останнє число поточного місяця. У разі неотримання платежу в період першого робочого дня позичальнику відкривається рахунок прострочених відсотків. При повному погашенні кредиту відсотки перераховуються не пізніше строку закінчення договору на відкриття кредитної лінії, тобто 26 березня 2009 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо сторонами в передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоду за всіма його істотними умовами.

Пунктом 1 ст. 1054 ЦК України, передбачено, що за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець), зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Свої зобов’язання за договором позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується матеріалами по справі.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів оплати боргу по договору в повному відповідач суду не надав.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 4.4, 4.5. договору, за порушення строків повернення кредиту, зазначених в п. 4.2, позичальник повинен сплатити банку пеню розмірі подвійної облікової ставки рефінансування НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. За порушення строків уплати відсотків, зазначених в п. 4.3, сплатити банку пеню розмірі подвійної облікової ставки рефінансування НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Станом на 23.11.2009 р., заборгованість позичальника позивача (відповідача) перед позивачем за договором № К29 про відкриття кредитної лінії, згідно розрахунку складає 295 000, 00 грн., непогашена сума відсотків за кредит складає 42 529, 13 грн.

Згідно п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також ст.ст. 549-551 ЦК України, передбачається відповідальність боржника перед кредитором у вигляді неустойки, розмір якої встановлюється договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно проведеного перерахунку суми пені в судовому засіданні судом встановлено, що суми пені, які підлягають стягненню складають: пеня за несплачені відсотки – 1 798, 31 грн., пеня за непогашення основної суми заборгованості за період з 27.03.2009р. по 25.09.2009р. –33 092, 53 грн. В решті пред’явленої до стягнення пені слід відмовити, як заявленій необґрунтовано.

Позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати, в частині задоволених вимог, слід покласти на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 526, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України; ст. ст. 1, 3, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІП-2” (69000, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 41, п/р 2600700000 у філії № 4 ВАТ “АКБ “Капітал”, МФО 307338, код ЄДРПОУ 32193124) на користь Відкритого акціонерного товариства “Акціонерно-комерційний банк “Капітал” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 63, п/р 2909298001 у ВАТ “АКБ “Капітал”, МФО 334828, код ЄДРПОУ 13486837) 295 000 (двісті дев’яносто п’ять тисяч) грн. 00 коп. непогашеної основної суми заборгованості, 42 529 (сорок дві тисяч п’ятсот двадцять дев’ять) грн. 13 коп. непогашеної суми відсотків за користування кредитом, 1 798 (одну тисячу сімсот дев’яносто вісім) грн. 31 коп. пені за несплачені відсотки та 33 092 (тридцять три тисячі дев’яносто дві) грн. 53 коп. пені за непогашення основної суми заборгованості, 3 724 (три тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 20 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева