Рішення № 11098880, 02.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.10 Справа № 7/130/10

Суддя

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовтранссервіс”, м. Бердянськ, Запорізька область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне підприємство “Бердянський морський торгівельний порт”, м. Бердянськ Запорізька область

                                                                                          Суддя Н.С. Кутіщева

Представники:

Від позивача: Чоп`як В.М., дов. № 01/159 від 26.07.2010р.

Від відповідача: Харченко В.Є., дов. № 12/10 від 15.07.2010р.

Від третьої особи: не з’явився.

Заявлено позов про виселення та стягнення з відповідача 36869,09 грн. неустойки за договором оренди № 1753/д від 21.12.2005р.

          07.06.2010р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 19.07.2010р. Судове засідання відкладалось до 02.08.2010р.

          Ухвала суду на адресу сторін була відправлена в установленому законом порядку.

Повідомлення про вручення поштового відправлення свідчать, що сторони належним чином сповіщені про час і місце судового засідання.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог в якій позивач уточнив п. 4 позовних вимог, викладених в позовній заяві (вих. № 10-01-03021 від 28.05.2010р.), просить зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Азовтранссервіс" звільнити державне нерухоме майно - вбудовані в другий поверх прибудови не житлові приміщення загальною площею по внутрішньому обміру 102,6 кв. м, відповідно до плану другого поверху прибудови до будівлі крамниці за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького, 6 та частини одноповерхової будівлі гаражу площею по внутрішньому обміру 21,0 кв. м за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького, 13 шляхом виселення та повернути майно балансоутримувачу - державному підприємству "Бердянський морський торгівельний порт" за участю регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області за актом приймання-передачі, збільшено суму неустойки.

Заява подано згідно ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

Спір розглядається в сумі 40916,83.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив, в якому просить суд відмовити в задоволені позовних вимог, які вважає необґрунтованими. В судовому засіданні представник відповідача надав додаткові пояснення по суті предмету спору та письмовий розрахунок терміну дії договору (відзив з доповненнями долучено до матеріалів справи).

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився.

За ініціативою суду розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчено 02.08.2010р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення, по узгодженню з представниками сторін.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2005р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Азовтранссервіс” (далі відповідач) було укладено договір оренди державного нерухомого майна № 1753/д (далі договір).

Згідно з п. 1.1. договору, орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, а саме: вбудовані в другий поверх прибудови нежитлові приміщення загальною площею по внутрішньому обміру 102,6 кв. м. відповідно до плану другого поверху прибудови до будівлі крамниці за адресою: м. Бердянськ, вул.. Горького, 6; частина одноповерхової будівлі гаражу площею по внутрішньому обміру 21,0 кв. м. (далі орендоване майно) за адресою : м. Бердянськ, вул. Горького, 13 (додаток № 3).

Орендоване майно знаходиться на балансі державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт” (далі балансоутримувач).

Згідно з п. 10.1 договору, цей договір укладений з 21 грудня 2005 року по 18 грудня 2006 року.

Відповідно до договору про зміни № 2 від 27.08.2007р. п. 10.1 договору викладено в наступній редакції: Пункт 10.1 Термін дії Договору оренди продовжений до 18 грудня 2007р.”

Відповідно до п.10.5 договору, договір оренди припиняється в разі закінчення строку на який його було укладено.

Відповідно до п.10.6 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, при наявності згоди балансоутримувача та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майном балансоутримувача, він вважається продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

14.01.2009р. позивач направив на адресу відповідача лист №11-13-00186 лист про припинення терміну дії договору оренди державного майна від 21.12.2005р. № 1753/д, який, відповідно до наданого позивачем повідомлення про вручення поштового відправлення, отриманий відповідачем 16.01.2009р.

11.03.2009р. позивач повторно направив на адресу відповідача лист про припинення дії договору оренди 21.12.205р. № 1753/д, в якому попередив відповідача про відповідальність передбачену п.9.3 договору.

Статтею 284 Господарського кодексу України встановлено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно зі статтею 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Дана норма кореспондується і з приписами статті 284 Господарського кодексу України та статті 764 Цивільного кодексу України

Отже, відповідно до статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, статті 284 Господарського кодексу України, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином можливість продовження дії договору оренди на той же термін і на тих же умовах законодавець поставив у залежність, зокрема, від відсутності волевиявлення хоча б однієї із сторін про припинення цього договору у зв’язку із закінченням терміну його дії, та зазначив про те, що таке волевиявлення має відбуватись у відповідні строки.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, на яких цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує жодна із сторін договору (аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд України, постанова від 28.04.2009 року, справа №36/369).

Так, нормами чинного законодавства не передбачено обов’язку орендодавців доводити факт отримання орендарями листів (заяв, повідомлень тощо) про припинення дії договорів оренди або ж пересвідчуватися в тому, чи отримував орендар повідомлення (заяви тощо) про припинення дії договору, які надсилаються, зокрема, в порядку ч.2 статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, а передбачений лише обов’язок довести факт належного направлення такого повідомлення-заяви орендарю, яке буде свідчити про відсутність волевиявлення на продовження орендних правовідносин. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи факт направлення позивачем листа про припинення дії договору оренди.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинною, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Таким чином, положення закону чітко унормовують як момент виникнення зобов’язання, так і підстави звільнення від відповідальності за його порушення, а також обов’язок доводити відсутність своєї вини особою, яка порушила зобов’язання.

Згідно з ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов’язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені законом або договором терміни.

Згідно зі ст.193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 5.8 договору, орендар зобов’язаний у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства повернути орендодавцеві (балонсоутримувачу) орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на дату передачі його в оренду.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку щодо правомірності заявлення позивачем вимоги про зобов’язання відповідача звільнити орендоване приміщення шляхом виселення.

Згідно до ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача 40916,83 грн. неустойки по договору оренди № 1753/д від 21.12.2005р.

На підставі ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до п.9.3 договору, за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту приймання - передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

Відповідач свої зобов’язання по договору належним чином не виконав, орендоване приміщення по акту прийому передачі позивачу не передав, внаслідок чого позивачем, за період з 19.12.2008р. по 21.07.2010р., нарахована неустойка в розмірі 66406,36грн.

Відповідач частково сплатив суму неустойки в розмірі 25489,53 грн.

На момент розгляду спору по суті, враховуючи той факт, що відповідачем не надано доказів погашення пред’явленої суми неустойки, вимога позивача про стягнення з відповідача 40916,83 грн. неустойки по договору оренди № 1753/д від 21.12.2005р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, так як з його вини спір доведено до судового розгляду.

З урахуванням вищевикладених обставин, заперечення відповідача не відповідають вимогам законодавства і умовам договору оренди. Відповідач на власний розсуд намагається тлумачити зміст п.п. 9.3, 10.1, 10.6 договору № 1753/д від 21.12.2005р. (з додатками).

Керуючись ст. ст. 173, 193, 284 ГК України, ст. ст. 525, 526, 611, 614, 763, 764, 785 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 35, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

3обов"язати товариство з обмеженою відповідальністю "Азовтранссервіс" звільнити державне нерухоме майно - вбудовані в другий поверх прибудови нежитлові приміщення загальною площею по внутрішньому обміру 102,6 кв. м, відповідно до плану другого поверху прибудови до будівлі крамниці за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького, 6 та частини одноповерхової будівлі гаражу площею по внутрішньому обміру 21,0 кв. м за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького, 13, шляхом виселення та повернути майно Державному підприємству "Бердянський морський торговельний порт" за участю Регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовтранссервіс” (71112, м. Бердянськ, вул.. Горького 13/7, код ЄДРПОУ 20495280) на користь Державного бюджету України (одержувач: Державний бюджет м. Бердянськ, р/р 31117094700011, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34676953, банк одержувача УДК у Запорізькій області, одержувач –Державний бюджет м. Бердянськ, 22080300).

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовтранссервіс” (71112, м. Бердянськ, вул.. Горького 13/7, код ЄДРПОУ 20495280) на користь Державного бюджету України (одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк одержувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) суму 409 грн. 17 коп. державного мита.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовтранссервіс” (71112, м. Бердянськ, вул.. Горького 13/7, код ЄДРПОУ 20495280) на користь Державного бюджету України (одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк одержувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р31212259700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Рішення підписано 06.08.2010р.

Суддя Н.С. Кутіщева