Рішення № 11098868, 02.08.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.10 Справа № 27/153/10

Суддя

за позовом: Прокурора Пологівського району в інтересах Виконавчого комітету Пологівськогої міської ради, м. Пологи Запорізької області

до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Пологи Запорізької області

про стягнення 8 714 грн. 31 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники :

Від позивача: Динту М.Ю., дов. б/н від 04.01.2010 р.

Від відповідача: ОСОБА_1, приватний підприємець

Від прокуратури: не зявився

На підставі статті 85 ГПК України 02 серпня 2010 року судом прийнято рішення та оголошено суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Прокурор Пологівського району звернувся до суду з позовною заявою в інтересах Виконавчого комітету Пологівськогої міської ради, м. Пологи Запорізької області про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Пологи Запорізької області 7 769 грн. 35 коп. заборгованості по орендній платі за період з 01.01.08р. по 01.09р. та 944 грн. 96 коп. пені.

Ухвалою господарського суду від 06.07.2010 р. порушено провадження у справі № 27/153/10 та призначено судове засідання на 02.08.2010 р.

02.08.2010 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Представник прокуратури у судове засідання, відкрите 02.08.2010 р. не зявився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

У судовому засіданні, відкритому 02.08.2010 р. представник позивача підтримав позовні вимоги. Просить суд стягнути з відповідача 7 769 грн. 35 коп. заборгованості по орендній платі та 944 грн. 96 коп. пені.

Представник відповідача надав письмовий відзив, в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі (міститься у матеріалах справи).

Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Господарським судом встановлено , що 28.12.2006 р. між Виконавчим комітетом Пологівськогої міської ради (орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди нежитлового приміщення.

Відповідач у справі Приватний підприємець ОСОБА_1, має право на здійснення підприємницької діяльності.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст.42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється субєктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець відповідно до рішення виконкому та заяви приватного підприємця, а орендар приймає в оренду нежитлову окремо розташовану одноповерхову будівлю, літ. А, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею за внутрішніми обмірами 50,28 кв.м., для використання його для розміщення шиномонтажу.

Згідно з п. 1.2 договору вартість обєкта оренди згідно із звітом про експертну оцінку станом на 28.12.06 р. становить 6624 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна Пологівської сміської ради, затвердженої рішенням Пологівської міської ради і складає 132 грн. 48 коп. з урахуванням ПДВ станом на 01.12.06 р. за оренду приміщення за перший місяць оренди і перераховується орендарем орендодавцю по предявленню рахунку.

Згідно з п. 3.2 договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Приватний підприємець ОСОБА_1 не сплачував орендну плату з січня 2008 р. у встановлений договором строк, внаслідок чого утворилася заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 7769 грн. 35 коп.

Відповідно до п. 5.2 договору оренди та ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду майна державних підприємств та організацій», відповідач зобовязується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

30.09.2009 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 2479 про сплату заборгованості по договору оренди нежитлового приміщення.

Претензія позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором

Відповідач належним чином не виконує покладені на нього зобовязання, на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 28.12.06 р.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідач не надав документальних д оказів на підтвердження сплати суми заборгованості у розмірі 7 769 грн. 35 коп. по орендній платі.

Крім того, при зверненні до господарського суду заявником та позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 944 грн. 96 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.4 договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується в бюджет орендодавцю згідно діючого законодавства з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, включаючи день оплати.

Позивачем суду надано розрахунок пені, відповідно до якого пеня складає 944 грн. 96 коп. за період з травня 2009 р. по жовтень 2009 р.

Розглянувши розрахунок суми пені, господарський суд дійшов висновку, що він частково складений невірно та суперечить вимогам діючого законодавства України, оскільки згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже пеня розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.

Згідно з п. 6 ст. 232 Цивільного кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконаним.

За таких обставин, враховуючи те, що позивач не надав доказів в обґрунтування нарахування пені та повного нормативно обґрунтованого розрахунку нарахованої пені, вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню.

Разом з тим, відповідно до норм ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Стягненню підлягає пеня у розмірі 636 грн. 89 коп. за період з липня 2009 р. по грудень 2009 р. (позов подано до суду 05 липня 2010 року).

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України о соба є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями усім належним їй майном.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень. Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Прокурор Пологівського району правомірно звернувся до суду з позовною заявою в інтересах Виконавчого комітету Пологівськогої міської ради до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи та у звязку з визнанням позову відповідачем, господарський суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 29,49, 82 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код № НОМЕР_1, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Виконавчого комітету Пологівськогої міської ради (70600 Запорізька область м. Пологи вул. М. Горького, 24, ЄДОРПОУ 04593267, р/р 34220999700237 ГУДКУ у Запорізькій області в м. Запоріжжя, МФО 813015) 7769 (сім тисяч сімсот шістдесят девять) грн. 35 коп. заборгованості з орендної плати, 636 (шістсот тридцять шість) грн. 89 коп. пені, 84 (вісімдесят чотири) грн. 06 коп. державного мита, 227 (двісті двадцять сім) грн. 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 04.08.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.С. Дроздова