Рішення № 11098724, 06.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.09.10 р.                     Справа № 37/178                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Гладковій К.О.

Розглянув матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Север-Авто”, м. Слов’янськ

до відповідача Управління державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області, м. Донецьк

про стягнення 69 924 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Розпорядженням заступника господарського суду Донецької області від 22.06.10р. справу № 37/178 було передано на розгляд судді Підченко Ю.О.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Север-Авто” звернулося до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Донецькій області м. Донецьк про стягнення боргу по орендній платі в сумі 69924 грн. 00 коп. згідно договору оренди нежитлового приміщення № 01/01/07/1 від 02.01.2007р.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.02.10р. у справі 37/178, рішення господарського суду Донецької області від 10.09.2008р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області;

Судом прийнято до уваги, що вказівки які містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи відповідно до вимог статті 111-12 ГПК України. У якості обов’язкових фактів, які повинні бути досліджені під час нового розгляду спору по даній справі є:

Ш          надання сторонами доказів передачі об’єкту оренди ( акту прийому-передачі) спірного майна ;

Ш           надання оцінки відзиву відповідача від 19.08.09р. за № 9/7292, в якому йдеться про те, що позивачем на протязі 2007-2008 років не надавалося відповідних документів ( рахунків), і тому останньому не була надана можливість своєчасно зареєструвати та сплачувати через органи казначейства ці зобов’язання в поточному спірному періоді. Втім, у своїх поясненнях ним було зазначено, що він не заперечує проти того, що користувався спірними приміщеннями;

Ш          не надано оцінки акту звірки взаємних розрахунків від 28.05.09р., відповідно до якого значиться, що станом на 19.02.09р. у відповідача виник борг в сумі 61930 грн. 13 коп.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання учасників судового процесу, яких було належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Позивачем були залученні до матеріалів справи зокрема: розрахунок заборгованості відповідача за користування спірним приміщенням в сумі 69924 грн. за період з 01.01.07р. по 01.06.09р.; акт звірки розрахунків від 28.05.09р.; акт прийому-передачі від 01.06.09р.; копії приписів та листи відповідача з вказівкою адреси орендованого приміщення, які на його думку впливають на предмет спору.

Відповідач не прибув до судового засідання, однак письмово на листі надав суду відзив від 19.08.09р. за № 9/7292, який досліджується судом у якості мотивів не прийняття доводів позивача, викладених у позові. За змістом вказаного відзиву вбачається, що:

·           позивачем на виконання умов пункту 5.1 договору не було надіслано рахунків, які є підставою для розрахунків щодо внесення орендних платежів за спірним договором;

·           оскільки позивачем на протязі 2007-2008 років не було надані рахунки для внесення орендних платежів, відповідач був позбавлений своєчасно зареєструвати та сплатити борг з згідно пункту 8 статті 51 Бюджетного кодексу України (фінансування здійснюється за згодою розпорядника бюджетних коштів) ;

·          що стосується погашення відповідачем боргу з орендних платежів за 2009 рік, то їх сплата неможлива, за відсутністю фінансування.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, оцінку письмовим поясненням позивача та заперечення відповідача , суд встановив:

Позов обґрунтовано тим, що 02.01.07р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Север - Авто”, далі Орендодавець, та Управлінням Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області укладено договір оренди нежитлового приміщення №01/01/07/.

На виконання умов пункту 1.1 вказаного договору, Орендодавець зобов’язався передати, а Орендар прийняти у строкове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 251 кв.м., яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Дибенко, 5а

Мета передачі майна в оренду, яке це зазначено у пункті 2.1 договору – проведення тезнічного огляду транспортних засобів. У договорі сторони внесли застереження викладене у пункті 3.1 договору, а саме: факт передачі об’єкта оренди підтверджується актом приймання-передачі, який підписується з обох сторін комісією, що складається із представників сторін.

Строк дії договору сторони передбачено пунктом 4.1, відповідно до якого він діє з 01.01.07р. по 31.12.07р. Згідно пункту 6.2 договору оренди Орендодавець передає приміщення у користування Орендарю лише після підписання акту прийому - передачі. Прийом нерухомості здійснюється на підставі акту прийому-передачі ( пункт 7.2 договору.)

Пунктом 8.4 договору встановлено, що об’єкт оренди вважається фактично повернутим Орендарю з моменту підписання акту прийому-передачі, як це зазначено у пункті 8.4 договору.

Пунктом 5.1 договору сторони встановили розмір орендної плати, яка підлягає сплаті Орендарем за користуванням майном, і яка складає 2416 грн. на місяць з урахуванням ПДВ

Порядок внесення орендних платежів встановлено сторонами пунктом 5.2 договору оренди, де зазначено, що Орендар повинен сплачувати їх до 15 числа наступного місяця згідно пред’явленого Орендодавцем рахунку. У разі відсутності у Орендатора рахунку на сплату орендної плати орендар зобов’язаний сплатити орендну плату у вказаний в даному пункті термін у розмірі передбаченому пунктом 5.1 на підставі цього договору.

Із письмових пояснень позивача, вбачається, що рахунки на сплату відповідачем орендної плати за користуванням майном, йому виписувались, однак доказів їх надіслання на адресу останньому або вручення особисто матеріали матеріалами справи не підтверджено.

Позивач листом від 18.02.2009р. №16, повідомив Орендаря про відмову від договору у зв’язку із несплатою орендних платежів за користування приміщенням і та обладнанням. Факт отримання вказаного листа підтверджено поштовим повідомленням. 1 червня 2009 року відповідно до акту, підписаного сторонами спірне майно за договором оренди № 01/01/07/1 від 02. 01. 07р. було повернуто на адресу позивача.

Судом прийнято до уваги приписи частини другої статті 782 ЦК України вказують, що у разі одержання відмови наймодавця від договору оренди (найму) договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення про відмову від договору.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновок про те, що доводи позивача не ґрунтуються на законі виходячи із наступного, зокрема:

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата розмір якої встановлюється договором найму.

Таким чином, імперативна норма передбачає передачу майна за плату на умовах визначених сторонами у договорі, як це зазначено у 6,2, 7.2, 8.4.

Суд дослідив докази передачі майна за спірним договором оренди за актом від 01.06.09р. та акти державного технічного огляду транспортних засобів від 30.09.08р., 30.12.08р., 31.03.08р. Позивач не надав акт передачі спірного майна у користування Орендарю, оскільки його було втрачено. В акті відсутня дата передачі спірного майна та період його використання відповідачем, не міститься відомостей, що його складено саме комісією за участю сторін за договором тощо, як це встановлено у пункті 3.1 договору, а підтверджує лише факт повернення майна Орендарем на користь Орендодавця, що може бути розглянуто згідно вимог частини 2 статті 795 ЦК України , як припинення відносин сторін за договором. Вказані вище факти відсутні також і в актах державного технічного огляду транспортних засобів.

На виконання вказівок, зазначених у постанові Вищого господарського суду України, судом досліджено акт звірки розрахунків, складеного сторонами 28.05.09р. станом на 19.02.09р. саме на предмет його відповідності фактичним матеріалам справи та доказам на їх підтвердження.

Акт звірки розрахунків складений сторонами від 28.05.09р. станом на 19.02.09р не містить доказів виникнення дебіторської заборгованості у відповідача відповідно до вимог законодавства, зокрема: Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” , Положенню (стандартам) бухгалтерського обліку: 2 " Баланс"; 3 „Звіт про фінансові результати"; 10 "Дебіторська заборгованість”; 16, Оренда”, 5 " Звіт про власний капітал", Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства України від 24.05.95р. за №88, із мінами та доповненнями тощо. У ньому не відображені обставини за якими зобов’язаними виник борг (договором), його вид, відсутні посилання на накладні, рахунки тощо. Окрім того, сума дебіторської заборгованості зазначена у розмірі 61930 грн. 13 коп., тоді, як у позові вона дорівнює вже - 69924 грн.

Слід звернути увагу сторін на те, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов’язань сторін підтверджується первинними документами – договором, накладними, рахунками тощо.

Первинні документи ( рахунки) надані позивачем, містять посилання на договір оренди, однак не підтверджують факт проведення між сторонами господарських операцій за період з 2007 по 2008 роки, оскільки не були надіслані на адресу відповідача, як це встановлено сторонами у пункті 5.2 договору оренди. Як стверджує позивач рахунки були вручені відповідачеві, однак без його особистого підпису. Натомість, доказів їх надіслання контрагентові позивач не надав. Тобто, для відповідача не настав момент виконання зобов’язання щодо внесення орендних платежів за договором, з урахуванням порядку бюджетного фінансування його підприємства.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Стаття 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковими. Отже, таке визнання не є підставою звільнення від доказування, тобто незалежно від того, що одна сторона визнає певні обставини, які наводяться іншою стороною, остання повинна надати відповідні докази.

Позивачем не доведені підстави для стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 01/01/07/1 від 02.01.2007р. Відповідач письмовими доказами у справі довів не отримання з боку позивача рахунків на сплату заборгованості за договором, та настання моменту на сплату орендних платежів за договором, у тому числі відсутністю фінансування.

За такими обставинами, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю „Север-Авто” про стягнення з Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Донецькій області м. Донецьк боргу з орендної плати в сумі 69924 грн. згідно договору оренди нежитлового приміщення № 01/01/07/1 від 02.01.2007р., слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судових витрат зі справи, у тому числі і сум державного мита за подання заяви про перегляд рішення в апеляційному або у касаційному порядку, здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат за приписами ст.ст. 44, 46, 47, 49 ГПК України.

Витрати по державному миту в сумі 699 грн. 24 коп. за подання позову та забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. відносяться на позивача у справі - товариство з обмеженою відповідальністю „ Север-Авто”.

Витрати по державному миту в сумі 349 грн. 62 коп. за подання скарги про перегляд рішення у апеляційному порядку відносяться на позивача у справі - товариство з обмеженою відповідальністю „ Север-Авто”.

Витрати по державному миту в сумі 349 грн. 24 коп. за подання скарги про перегляд рішення у касаційному порядку відносяться на позивача у справі - товариство з обмеженою відповідальністю „Север-Авто”.

Позивач згідно платіжного доручення №356 від 19.09.09р., яке знаходиться у матеріалах спарви, зайво перерахував до державного бюджету України державне мито в сумі 54 грн. 84 коп., яке згідно пункту 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93р. №7-93 „ Про державне мито”, статті 47 ГПК України підлягає поверненню йому на його розрахунковий рахунок.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-4, 22, 27, 29, 33, 35, 36, 43, 47, 49, 82, 82-1, 84, ч.1 ст. 85, 111-12 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю „Север-Авто” про стягнення з Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Донецькій області м. Донецьк боргу з орендної плати в сумі 69924 грн. згідно договору оренди нежитлового приміщення № 01/01/07/1 від 02.01.2007р., - відмовити.

2. Витрати по державному миту в сумі 699 грн. 24 коп. за подання позову та забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. відносяться на позивача у справі - товариство з обмеженою відповідальністю „ Север-Авто”.

3. Витрати по державному миту в сумі 349 грн. 62 коп. за подання скарги про перегляд рішення у апеляційному порядку відносяться на позивача у справі - товариство з обмеженою відповідальністю „ Север-Авто”

4. Витрати по державному миту в сумі 349 грн. 24 коп. за подання скарги про перегляд рішення у касаційному порядку відносяться на позивача у справі - товариство з обмеженою відповідальністю „Север-Авто”.”.

5. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю „Север-Авто”, 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Карла Маркса, 47, на його р/р 26008060068280 відкритий у ФД КБ „ Приватбанк”, МФО 335548, ід. код 30354146, зайве сплачене державне мито в сумі 54 грн. 84 коп., згідно платіжного доручення № №356 від 19.09.09р., оригінал якого знаходиться у матеріалах справи. Підставою повернення державного мита є дане рішення господарського суду Донецької області, яке затверджено гербової печаткою суду або довідка цього суду.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                               

Повний текст складено –09.09.10р.