Рішення № 110947540, 18.05.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 540/339/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Вовченко О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Херсонській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невнесенні змін до наказу Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 29.12.2018 № 348 о/с дск щодо зміни підстав звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, а саме: вважати його звільненим зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу) з 29.12.2018 року;

- зобов`язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.12.2019 про внесення змін до наказу Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 29.12.2018 року № 348 о/с дск в частині зміни підстави звільнення зі служби в Національній поліції.

Вказаною ухвалою визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Також ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 зупинено провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Херсонській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

Згідно з розпорядженням Верховного Суду №11/0/9-22 від 18.03.2022, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду та визначено її Одеському окружному адміністративному суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справі між суддями від 21.03.2023 справу №540/339/20 передано для розгляду головуючому судді Вовченко О.А.

Суд зазначає, що матеріалів справи №540/339/20 у паперовому вигляді головуючому по справі не передано.

23.03.2023 ухвалою суду прийнято до провадження адміністративну справу №540/339/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Херсонській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, поновлено провадження у даній адміністративній справі та визначено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що він 29.12.2018 подав рапорт на ім`я начальника ГУ НП в Херсонській області з проханням звільнити його з лав Національної поліції з 29.12.2018 року за власним бажанням та що згідно витягу з наказу ГУ НП в Херсонській області від 29.12.2018 № 348 о/с дек, позивача відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням), з вислугою років в календарному обчисленні 21 рік 04 місяці 13 днів. Вказує, що 03.09.2019 ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Херсонській області» на підставі протоколу засідання М(ВЛ)К від 03.09.2019 року № 2, винесена постанова № 2, згідно якої позивач на час звільнення зі служби 29.12.2018 мав травму пов`язану з виконанням службових обов`язків. Зазначає, що у зв`язку з тим, що на час звільнення, 29.12.2018 року, постановою медичної (військово-лікарської) комісії від 03.09.2019 року № 2 позивача визнано непридатним до служби в поліції, він 03.12.2019 року звернувся до начальника ГУ НП в Херсонській області із заявою про внесення змін до наказу від 29.12.2018 року № 348 о/с дск в частині підстав звільнення, а саме: вважати ОСОБА_1 звільненим зі служби в поліції за п.2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу) з 29.12.2018 року, однак 26.12.2019 року листом № К-7/01/34-2019 начальником ГУ НП в Херсонській області позивачу відмовлено мотивувавши тим, що наказ ГУ НП в Херсонській області від 29.12.2018 року № 348 о/с дск про звільнення мене зі служби в поліції оскаржувався у судовому порядку та за результатами розгляду справи № 540/321/19 Херсонським окружним адміністративним судом ухвалене рішення про відмову в задоволенні позову.

07.04.2023 до суду від відповідача за вх №ЕП/3155/23 надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що наказ ГУНП від 29.12.2018 № 348 о/с дск винесений на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Вказано, що норми спеціального законодавства, що регулюють правовідносини пов`язані з проходженням служби в лавах поліції не передбачають можливості внесення змін в формулювання підстав звільнення, а Положенням № 285 передбачений порядок внесення змін до раніше прийнятих постанов ВЛК щодо причинного зв`язку захворювання із проходженням служби, а не до наказів по особовому складу, якими поліцейських звільняють зі служби. Рішення ВЛК про непридатність особи до служби в поліції, яке є підставою для звільнення через хворобу, повинне передувати звільненню.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та в Національній поліції України з 07.11.2015 по 29.12.2018.

29.12.2018 підполковник поліції ОСОБА_1 подав на ім`я начальника ГУ НП в Херсонській області рапорт про звільнення з Національної поліції за власним бажанням з 29.12.2018.

Відповідно до витягу із наказу ГУ НП в Херсонській області від 29.12.2018 №348 о/с дск «Про особовий склад», ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), з вислугою років 21 роки 04 місяці 13 днів.

03.09.2019 ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Херсонській області» на підставі протоколу засідання М(ВЛ)К від 03.09.2019 № 2, винесена постанова № 2 на час звільнення зі служби 29.12.2018, про те, що ОСОБА_1 має травму пов`язану з виконанням службових обов`язків. На підставі ст. 75 а) графи І Переліку захворювань і фізичних вад, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 № 285, - не придатний до служби в поліції.

03.12.2019 позивач звернувся до начальника ГУ ПН в Херсонській області із заявою про внесення змін до наказу від .12.2018 №348 о/с дск в частині підстав звільнення, а саме: вважати ОСОБА_1 звільненим зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).

При цьому, як зазначає позивач у позовній заяві та не заперечується відповідачем, 26.12.2019 листом № К-7/01/34-2019 відповідач відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про зміну підстави звільнення з тих підстав, що наказ ГУ НП в Херсонській області від 29.12.2018 № 348 о/с дск оскаржувався у судовому порядку та за результатами розгляду справи № 540/321/19 Херсонським окружним адміністративним судом ухвалене рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач не погоджуючись із відмовою у внесенні змін до наказу про звільнення зі служби, звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч 3, 4 ст. 59 Закону № 580-VIII рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону № 580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави; 11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України (ч. 5 ст. 59 Закону № 580-VIII).

Відповідно до ст. 59 Закону № 580-VIII наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016року № 1235 затверджений Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції з метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими (далі Порядок № 1235).

У Розділі ІІ Порядку № 1235 зазначено, що підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності: призначення на посади, переміщення по службі, тимчасове виконання обов`язків за іншою посадою; присвоєння та позбавлення спеціальних звань поліції, пониження у спеціальному званні на один ступінь; закріплення спеціальних жетонів з індивідуальним номером; заохочення; зарахування у розпорядження; звільнення з посади; звільнення зі служби в поліції; відрядження поліцейських до державних (міждержавних) органів, установ, організацій та органів місцевого самоврядування із залишенням на службі в поліції; відсторонення від виконання службових обов`язків (посади); надання відпусток відповідно до законодавства; зміни прізвища, імені та по батькові; обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки; установлення посадових окладів; установлення чи скасування додаткових видів грошового забезпечення, премії та інших доплат відповідно до вимог чинного законодавства України; направлення поліцейських для проходження служби у складі національного персоналу в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, а також їх повернення.

Згідно із п. 10 Розділу ІІІ Порядку № 1235 у випадку видання наказу про звільнення працівника зі служби в поліції в наказі органу поліції зазначаються стаж служби в поліції, вислуга років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), необхідність виплати одноразової грошової допомоги при звільненні. Крім того, зазначається інформація щодо необхідності виплати грошової компенсації за кількість діб невикористаних відпусток за фактично відпрацьований час у році звільнення або відрахування з грошового забезпечення коштів за кількість діб відпусток за час невідпрацьованої частини календарного року.

Із системного аналізу вищенаведених норм слідує, що Законом № 580-VIII та Порядком № 1235 не передбачено ні підстав, ані повноважень начальників, яким надано право прийняття на службу до Національної поліції (призначення на посаду, присвоєння спеціального звання, звільнення) на внесення змін до наказів про звільнення зі служби в поліції з метою визначення інших підстав звільнення, зокрема через наявність на момент звільнення особи у неї захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, встановленого військово-лікарською комісією після звільнення.

Організацію діяльності медичних (військово-лікарських) комісій МВС щодо проведення лікарської та військово-лікарської експертизи визначено Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017року № 285 (далі - Положення № 285, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абз. 9 п. 5 Розділу І Положення № 285 постанови щодо ступеня придатності до служби колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців, осіб рядового й начальницького складу, причинного зв`язку їх захворювань, травм (поранень) приймаються ВЛК відповідно до цього Положення, законодавства чинного на момент звільнення зазначених осіб зі служби.

Згідно із п. 1-3 Розділу ІІ Положення № 285 лікарська та військово-лікарська експертиза проводиться штатними та позаштатними ВЛК. Штатними ВЛК є Центральна медична (військово-лікарська) комісія МВС (далі - ЦВЛК), медична (військово-лікарська) комісія державної установи «Територіальне медичне об`єднання» МВС (далі - ДУ ТМО) в областях, в місті Києві (далі - ВЛК ДУ ТМО). ЦВЛК функціонує на базі Центрального госпіталю МВС та в адміністративному порядку підпорядковується Управлінню охорони здоров`я та реабілітації МВС (далі - УОЗР МВС). ВЛК ДУ ТМО функціонують на базі відповідних закладів охорони здоров`я МВС та в адміністративному порядку підпорядковуються відповідній ДУ ТМО.

До функцій штатних ВЛК належить, зокрема: 1) організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертизи, контроль за її проведенням в підпорядкованих ВЛК, надання їм у разі необхідності методичної і практичної допомоги; 2) розгляд звернень, заяв і скарг кандидатів до служби у поліції, поліцейських, колишніх поліцейських, колишніх осіб рядового й начальницького складу і колишніх військовослужбовців з питань лікарської і військово-лікарської експертизи; 3) перегляд власних постанов і постанов підпорядкованих ВЛК у порядку контролю, а також у разі оскарження їх керівництвом МВС, Національної поліції України, командуванням НГУ чи особами, що пройшли медичний огляд, та в інших необхідних випадках; 4) затвердження (незатвердження) чи скасування постанов підпорядкованих ВЛК (п. 16 Розділу ІІ Положення № 285).

Направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи здійснюють відповідні підрозділи кадрового забезпечення Національної поліції України, командири частин НГУ (п. 1 Розділу ІІІ Положення № 285).

У направленні зазначаються мета і питання, які підлягають вирішенню ВЛК, у тому числі надається інформація щодо осіб, що звільняються зі служби, зазначаються вислуга років і мотиви звільнення, термін проходження служби в поліції; щодо колишніх осіб рядового й начальницького складу і колишніх поліцейських зазначається, коли і з якої причини зазначені особи були звільнені зі служби, та надаються відомості про проходження ними ВЛК у минулому (п. 2 Розділу ІІІ Положення № 285).

Згідно з п. 13 Розділу VI Положення № 285 колишні поліцейські або колишні особи рядового й начальницького складу можуть ініціювати питання щодо визначення придатності до служби за станом здоров`я на час звільнення зі служби та причинного зв`язку їх захворювань, травм (поранень). У такому випадку вони звертаються до підрозділу кадрового забезпечення за місцем колишньої служби для отримання направлення на проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК за місцем проживання. Перегляд раніше прийнятої постанови ВЛК проводиться за заявою колишнього поліцейського, колишньої особи рядового чи начальницького складу.

Особи, зазначені в пункті 13 цього розділу, надають до ВЛК медичну документацію, складену в період проходження служби, у випадку отримання травми (поранення) під час служби - надають відповідний Акт про нещасний випадок та документацію, складену за результатами надання первинної медичної допомоги з цього приводу (п. 14 Розділу VI Положення № 285).

За результатами лікарської та військово-лікарської експертизи ВЛК приймають постанови, які включають діагноз, встановлений особі за результатами проведеного обстеження, рішення щодо ступеня придатності чи про непридатність до служби та висновок про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) (п. 1 Розділу VIІІ Положення № 285).

Визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузії, травми, каліцтва) у колишніх поліцейських, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ, колишніх військовослужбовців покладено на штатні ВЛК. Такі постанови приймаються, якщо при медичному огляді в період проходження служби зазначеним особам був установлений відповідний діагноз. Звільнені зі служби поліцейські, яким постановою ВЛК встановлено причинний зв`язок захворювань відповідно до Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 лютого 2001 року № 85, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2001 року за № 165/5356, мають право на внесення змін до зазначених постанов згідно з цим Положенням (п. 18 Розділу VIІІ Положення № 285).

Пунктом 11 Розділу ІХ Положення № 285 визначено, що свідоцтво про хворобу складається у випадках визнання поліцейських, військовослужбовців, здобувачів вищої освіти навчальних закладів МВС, адюнктів непридатними до служби. В усіх інших випадках постанова ВЛК оформлюється довідкою або постановою.

Свідоцтво про хворобу складається у випадках визнання поліцейських, військовослужбовців, здобувачів вищої освіти навчальних закладів МВС, ад`юнктів непридатними до служби. В усіх інших випадках постанова ВЛК оформлюється довідкою або постановою (п. 15 Розділу ІХ Положення № 285).

Суд зазначає, що позивачем до суду не надано доказів звернення до відповідача до моменту прийняття наказу від 29.12.2018 № 348 о/с дск із рапортом про звільнення його з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу), чи із заявами, рапортами, листами тощо, з проханням не розглядати поданий ним раніше рапорт.

Тобто, на момент винесення наказу від 29.12.2018 № 348 о/с дск існувала лише одна підстава для звільнення позивача - за власним бажанням на підставі поданого позивачем рапорту.

Звільнення поліцейського зі служби за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України № 580-VIII можливе лише за наявності рішення медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

Позивача постановою М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Херсонській області» від 03.09.2019 № 2 визнано непридатним до служби в поліції.

Водночас, сама по собі постанова від 03.09.2019 № 2 М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Херсонській області», видана відносно колишнього співробітника Головного управління Національної поліції в Херсонській області, не може бути підставою для внесення змін до наказу про звільнення позивача.

При цьому рішення ВЛК про непридатність особи до служби в поліції, яке є підставою для звільнення через хворобу, повинне передувати звільненню.

Суд зазначає, що після звільнення ОСОБА_1 на підставі наказу від 29.12.2018 зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України № 580-VІІІ, між сторонами були припинені трудові та службові відносини, у зв`язку із чим ГУНП в Херсонській області втратив повноваження на зміну наказу про звільнення позивача.

Крім того, встановлення травми, пов`язаної із проходженням служби, відбулось через пів року після звільнення позивача за власним бажанням.

Тому, враховуючи те, що позивачем самостійно подано рапорт із зазначенням причини звільнення зі служби за власним бажанням, ГУНП в Херсонській області прав позивача не порушено, оскільки Законом України «Про Національну поліцію» чітко передбачений перелік підстав для звільнення з органів поліції.

Крім того, слід наголосити, що норми спеціального законодавства, що регулюють правовідносини пов`язані з проходженням служби в лавах поліції не передбачають можливості внесення змін в формулювання підстав звільнення, а Положенням № 285 передбачений порядок внесення змін до раніше прийнятих постанов ВЛК щодо причинного зв`язку захворювання із проходженням служби, а не до наказів по особовому складу, якими поліцейських звільняють зі служби.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31.08.2020 у справі №540/324/19.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Херсонській області, про визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невнесенні змін до наказу Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 29.12.2018 № 348 о/с дск щодо зміни підстав звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, а саме: вважати його звільненим зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу) з 29.12.2018 року та зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.12.2019 про внесення змін до наказу Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 29.12.2018 року № 348 о/с дск в частині зміни підстави звільнення зі служби в Національній поліції відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Національної поліції України в Херсонській області (вул. Лютеранська, 4, м. Херсон, 73014, код ЄДРПОУ 40108782).

СуддяО.А. Вовченко