Рішення № 110947520, 18.05.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5384/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія», в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Відповідача, як правонаступника майнових прав та обов`язків військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період 01.01.2016 по 28.02.2018 року;

- зобов`язати Відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018 року, з урахуванням базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року;

- визнати бездіяльність Відповідача щодо невиплати позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 07.09.2019 р. включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, протиправною;

- зобов`язати Відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 07.09.2019 р. із застосуванням березня 2018 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, з урахуванням раніше виплачених сум індексації.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначено, що позивач з 2015 по 2019 роки проходив військову службу в Науково-дослідному центрі Збройних Сил України Державний океанаріум, який згодом відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 490-р Про реорганізацію науково-дослідного центру Збройних Сил України Державний океанаріум та наказу Міністерства оборони України від 19 вересня 2019 року № 479 Про заходи щодо реорганізації науково-дослідного центру Збройних Сил України Державний океанаріум було реорганізовано шляхом приєднання його до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету Одеська морська академія. Позивач зазначає, що в період проходження служби йому не вірно нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення, а саме: з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року та з 01.03.2018 року по 07.09.2019 року.

06.04.2023 року від Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що з 01.11.2018 науково-дослідний центр Збройних Сил України Державний океанаріум (в/ч НОМЕР_1 ) зараховано на грошове забезпечення до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету Одеська морська академія. З 01.02.2019 науково-дослідного центр Збройних Сил України Державний океанаріум реорганізовано шляхом приєднання до Інституту, який визначено правонаступником цього центру, науковий центр втратив статус юридичної особи. Все діловодство центру було передано до Одеського територіального архівного відділу галузевого Державного архіву Міністерства оборони України. У командування Інституту відсутня будь-яка інформація щодо нарахування та виплати позивачу науково-дослідним центром індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.11.2018. У зв`язку з цим, командування Інституту не може надати об`єктивний відзив на позов в частині позовних вимог за період з 01.01.2016 по 01.11.2018, оскільки в Інституту відсутня інформація щодо виплати індексації позивачу за цей період. За період з 01.11.2018 по 05.11.2018 позивачу було нараховано та виплачено Інститутом індексацію грошового забезпечення у сумі 0,00 грн., для розрахунку застосований базовий місяць березень 2018 року.

Заяви чи клопотання від сторін не надходили.

Процесуальні дії, вчинені судом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Обставини справи.

ОСОБА_1 з 2015 по 2019 роки проходив військову службу в Науково-дослідному центрі Збройних Сил України Державний океанаріум.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05.11.2018 року № 232 ОСОБА_1 звільненого з військової служби у запас за п. «б» (за станом здоров`я) п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та виключено зі списків особового складу частини з 05.11.2018 року.

Джерела права й акти їх застосування.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII ( далі Закон № 2232-XII).

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» передбачено виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Відповідно до статті 19 цього ж Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015, що діє з 01.01.2016 року) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону № 1282-XII).

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частини друга статті 5 Закону № 1282-XII).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У пункті 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Висновки суду.

За змістом частини першої статті 9 Закону № 1282-XII вбачається, що індексація доходів громадян повинна проводитися за місцем їх одержання. Оскільки виплату заробітної плати (грошового забезпечення) здійснюють роботодавці, отже нараховувати індексацію за цим видом доходу також повинні усі без виключення роботодавці.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 206/4411/16-а).

Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України "Про оплату праці" такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Щодо визначення базового місяця індексації при врегулюванні спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Аналіз наведеної норми пункту 5 Порядку №1078 дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Так,постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова №1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.

Тобто січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.

Тому, нарахування індексації грошового забезпечення позивача повинно проводитися в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця - січня 2008 року.

Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 07.09.2019 року, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд зазначає наступне.

01 березня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

З 01 березня 2018 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками.

Отже, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року, оскільки саме в цьому місяці відбулося підвищення розміру грошового забезпечення.

Разом з цим, за змістом положень абзаців 3-5 пункту 5 Порядку №1078 (в редакції, яка діє з 15 березня 2018 року) сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Отже, для правовідносин, пов`язаних з нарахуванням індексації, визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів).

Оскільки в березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації в березні 2018 року повинна розраховуватися як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078, до визначеної (згідно абзаців 4 та 5 пункту 5 Порядку № 1078) суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації (103 відсотка).

Тобто, з березня 2018 року підлягає до виплати сума індексації грошового забезпечення, визначена на підставі вищенаведених положень Порядку №1078, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить таку суму індексації.

При цьому, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1 %, в квітні 2018 року - 100,8 %, в травні 2018 року - 100,0 %, в червні - 100,0 %, в липні - 99,3 %, в серпні - 100,0 %, у вересні - 101,9 %, в жовтні - 101,7 %.

Таким чином, лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103 % (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100) було перевищено, що є підставою для права на індексацію заробітної плати. При цьому, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно проводити з грудня 2018 року.

Оскільки величина індексу споживчих цін з 01.03.2018 по 30.11.2018 не перевищила порогу індексації у розмірі 103 відсотка, тому відповідно до п.1-1 Порядку № 1078 індексація грошових доходів населення не проводиться.

Відтак, відповідачем правомірно не проводились нарахування та виплата на користь позивача індексації грошового забезпечення з березня 2018 року по листопад 2018 року (включно).

Аналогічна правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду від 09.09.2022 у справі № 600/524/21-а, від 15.06.2022 у справі № 520/4061/21, від 02.11.2022 у справі №120/12718/21-а.

Щодо періоду з грудня 2018 року по вересень 2019 року, то в цей період індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася.

Відповідач вказує, що базовим місяцем був встановлений березень 2018 року, однак, як свідчать матеріали справи, індексація позивачу в даний період не нараховувалася.

З урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що не нарахування та не виплата позивачу індексації грошового забезпечення за періоди з 01.01.2016 по 28.02.2018 роки та з 01.12.2018 по 07.09.2019 роки є протиправною, а тому належить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 роки з урахуванням базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року, а також нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 07.09.2019 роки.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Розподіл судових витрат.

Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» (вул. Дідріхсона, буд. №8, м. Одеса, 65029, код ЄДРПОУ 26614030), про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період 01.01.2016 по 28.02.2018 року.

3. Зобов`язати Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018 року, з урахуванням базового місяця для нарахування індексації січень 2008 року.

4. Визнати протиправною бездіяльність Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2018 року по 07.09.2019 року.

5. Зобов`язати Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2018 року по 07.09.2019 року.

6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

СуддяА.В. Бутенко