Ухвала суду № 1109443, 31.07.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-23905/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01010,  м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“31”липня 2007 р.  Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                            Федорова М.О.

Суддів                                                         Конюшка К.В.

Костенка М.І.

                                                                       Маринчак Н.Є.

                                                                       Нечитайла О.М.

секретар судового засідання                Ярцева С.В.

за участю представників згідно протоколу судового засіданні від 31.07.07р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції в м. Суми на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 року та постанову господарського суду Сумської області від 27.02.2006 року

у справі №4/304-05

за позовом               Приватного виробничо-комерційного малого підприємства «НАСА»

до                               Державної податкової інспекції в м. Суми

про                             визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

ПВК МП «НАСА» звернулось до господарського суду з позовом та уточненнями до нього, в якому просило визнати недійсним повідомлення-рішення № 132401/0/14014342/19434 від 28.04.2005р. Державної податкової інспекції в м. Суми про застосування штрафу в сумі 26 054, 85 грн. за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та визнати незаконними дії Державної податкової інспекції в м. Суми при здійсненні позапланової виїзної комплексної документальної перевірки, щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПВКМП «НАСА» за період з 01.07.2004р. по 01.01.2005 р.

Постановою господарського суду Сумської області від 27.02.2006 р. позов задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 року постанову місцевого господарського суду скасовано в частині стягнення з ДПІ в м. Суми на користь ПВК МП «НАСА» державного мита. В іншій частині  постанову господарського суду Сумської області залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішені спору у даній справі неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що в період з 13.04.2005р. по 25.04.2005р. Державною податковою інспекцією в м. Суми було проведено позапланову виїзну комплексну документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 07.2004р. по 01.01.2005р.

За результатами перевірки складено акт №32/Д/26-209/ДСК "Про результати позапланової виїзної комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Приватним виробничо-комерційним малим підприємством «НАСА» за період з 01.07.2004р. по 01.01.2005р.

Відповідно до акту перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цивільними фондами" №2181-111 від 21.12.2000р., а саме відчуження активів ПВКМП «НАСА», які перебували в податковій заставі з 12.10.2004р. по 28.10.2004р. та з 19.11 2004р. по 29.11 2004р.

Починаючи з 28.04.04р. по 18.11.04р. надсилались позивачу податкові повідомлення-рішення, щодо сплати штрафів.

Так, граничний термін сплати штрафів згідно повідомлень-рішень від 28.09.2004р. №0028631502/0/14014342/48853 та від 28.09.2004р. №0028641502/0/14014342/48853 становив - 11.10.04р.

А граничний термін сплати штрафів, згідно повідомлень-рішень від 27.10.2004р. №0031331502/015-122/14014342/59017 та від 27.10.04р. №0033161502/015122/14014342/59018 становив -18.11 2004р.

Позивач сплату штрафів здійснив 29.10.2004р. та 30.11.2004р., що підтверджується платіжними дорученнями №1014, №1282 (в матеріалах справи).

В акті перевірки відповідачем зазначено, що в період перебування активів в податковій заставі, позивач здійснював їх відчуження без попередньої згоди.

Так, відповідно до податкових накладних позивач відпустив ПП "Суми-Капітал" матеріалів на загальну суму 26 054, 85 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що посилання відповідача на пп. 8.2.2. п.8.2 ст. 8 Закону України від 21.12.2000р. №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є неправомірними, оскільки положення п.п. 8.2.2. п. 8.2. статті 8 вищезазначеного Закону в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу, визнане неконституційним Рішенням Конституційного суду України № 2-рп/2005 від 24.03.2005 року у справі 1-9/2005 (справа про податкову заставу).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до ст.8 п.п.8.1 Закону України від 21.12.2000р. №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Положення п.п. 8.2.2. п. 8.2. статті 8 вищезазначеного Закону суперечать вимогам статей 41, 42 Конституції України, оскільки обмежують права юридичних і фізичних осіб щодо володіння, користування, розпорядження своєю власністю та право займатися підприємницькою діяльністю. Розмір податкової застави повинен відповідати сумі податкового зобов'язання для забезпечення вимог справедливості та розмірності. Забезпечення надходження до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів має здійснюватися шляхом запровадження податкової застави на активи платника податків у такому розмірі, який забезпечує гарантоване відшкодування державі несплачених податків у повному обсязі. До проведення відповідачем оскаржуваної позапланової перевірки норма п.п. 8.2.2. п. 8.2. статті 8 вищезазначеного Закону вже була визнана неконституційною Конституційним судом України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, зазначеного кодексу та міжнародних договорів. Нормою статті 8 Конституції України закріплено, що Конституція має найвищу юридичну силу (є Актом прямої дії), а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на її основі і повинні відповідати їй. Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та їх посадові особи діють в порядку, у спосіб та в межах повноважень передбачених Конституцією та Законами України.

Отже з наведеного вбачається, що при здійсненні відповідачем позапланової перевірки має місце застосування неконституційних норм матеріального права, а саме п.п. 8.2.2. п. 8.2. статті 8 Закону України №2181.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга Державної податкової інспекції в м. Суми задоволенню не підлягає, а ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 року та постанова господарського суду Сумської області від 27.02.2006 року у справі №4/304-05– залишаються без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 року та постанову господарського суду Сумської області від 27.02.2006 року у справі №4/304-05 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)М.О. ФедоровСудді(підпис)К.В. Конюшко(підпис)М.І. Костенко(підпис)Н.Є. Маринчак(підпис)О.М. Нечитайло