Рішення № 110943, 01.08.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.08.06 р. Справа № 40/92

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" м.Алчевськ

до першого відповідача державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк

до другого відповідача відкритого акціонерного товариства центрально-збагачувальна фабрика "Нагольчанська"

за участю третьої особи державного підприємства "Антрацитвуглезбут" м. Антрацит

про стягнення 1993 грн. 56 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача Маналакова А.О – юрисконсульт

від першого відповідача Філатов В.О. – юрисконсульт

від другого відповідача не прибув

представник третьої особи у судове засідання не з’явився

З урахуванням складності справи та витребування важливих доказів, про існування яких суд дізнався вже під час процесу, строк вирішення спору було продовжено на один місяць за приписами частини третьої ст. 69 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: заявлені вимоги про стягнення вартості нестачі в сумі 1993 грн. 56 коп. згідно договору № 015/2112 від 01.09.05р. на постачання продукції вугілля.

Судом встановлено, що сторонами судового процесу є суб’єкти господарювання у розумінні ст.55 ГК України.

Перший відповідач позов не визнав мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

- вважає, що він є неналежним відповідачем;

- відповідно до пункту "е" ст.111 Статуту залізниць України, далі Статут, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу під час перевезення, коли завантаження вантажу здійснено відправником у несправний вагон;

- за приписами ст.31 Статуту залізниця подає під час завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу вагони та контейнери;

- придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенню визначається відносно вагонів–відправником, якщо завантаження здійснюється його засадами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці;

- незбереження вантажу сталося за виною вантажовідправника ким є відкрите акціонерне товариство центрально-збагачувальна фабрика "Нагольчанська".

Другий відповідач позов також не визнав посилаючись на наступні обставини:

- належним відповідачем по справі є Державне підприємство Донецька залізниця;

- нестача вантажу сталося за виною залізниці на час перевезення;

- спірний вагон було прийнято перевізником та включено до складу потяга і відправлено на адресу одержувача;

- Статут передбачає відповідальність залізниці за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу;

- таким чином належним відповідачем по справі є саме залізниця яка припустила втрату вантажу на час перевезення.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази, які їх підтверджують, надавши правову кваліфікацію правовідносинам та доводам позивача та першого відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що між відкритим акціонерним товариством "Алчевський металургійний комбінат",далі одержувач, та державним підприємством "Антрацитвуглезбут", далі третя особа, було укладено договір поставки вугілля від 01.09.05р. за №015/2112. за специфікаціями та додатковими угодами до нього.

З урахуванням того, що суб’єкти зобов’язань не співпадають з суб’єктами виконання відкрите акціонерне товариство центрально-збагачувальна фабрика "Нагальчанська" за накладною на маршрут або на групу вагонів за №52249737 від 06.11.05р. здійснила на адресу відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" постачання вугілля марки АС.

При видачі з перевіркою вантажу, на час прибуття потягу, з урахуванням актів загальної форми, була виявлена недостача вугілля марки АС у вагоні № 64775471 в кількості 7600 кг, що підтверджується комерційним актом № БІ 573251-191/6 від 09.11.05р. Вартість нестачі згідно розрахунку позивача складає 1993 грн 56 коп., яку позивач намагається стягнути.

Актом загальної форми від 06.11.05р.за №1835 встановлено, що під завантаження було подано несправний за своїм технічним станом вагон і відправник повинен був відмовитися від його використання, однак він цього не зробив.

Судом проведено доскональне дослідження не тільки комерційного акту про факт утворення недостачі, а також і актів про технічний стан вагону, загальних актів яким дано належну правову оцінку.

Згідно комерційного акту на час проведення комісійної перевірки виявлено, що навантаження у вагоні № 64775471 нерівномірне, нижче бортів 200 мм., над 2, 3 люками мається воронкоподібне поглиблення розміром 3000 х 2000 мм на ширину вагону. Недостача після проведення перевірки склала 7 600 кг.

За вимогами ст.129 Статуту та п.15 Правил складання актів затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.02р., акт про технічний стан вагону складається в день виявлення несправності вагона і не пізніше дня складання комерційного акту.

Про виявлену несправність і складений акт про технічний стан вагону зазначається в комерційному акті.

Як свідчать докази по справі у комерційних акт міститься посилання на акти загальної форми від 09.11.05р. за №1835, від 09.11.05р. за № 63, акти про технічний стан вагону від 09.11.05р. та від 10.11.05р. за №23 де визначені технічні несправності вагону та його непридатність для перевезення вантажу.

Згідно з статтею 31 Статуту придатність рухомого складу для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження. Отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона, відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію.

У випадках, коли під завантаження поданий несправний вагон, відправник повинен відмовитися від їх використання.

Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування та пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу покладається на відправника.

Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону . У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.

Якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон поряд з прихованими несправностями або несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника.

До прийняття рішення по справі судом за наявністю достатніх підстав та клопотанням позивача згідно ст.24 ГПК України залучено до справи у якості другого відповідача відкрите акціонерне товариство центрально-збагачувальну фабрику "Нагольчанська".

Згідно ст. 110 Статуту залізниць залізниця несе відповідальність за втрату, недостачу, псування чи пошкодження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі вантажоодержувачу.

Недостача - це різниця у вазі чи килькості вантажу, прийнятого до перевезення і виданого вантажоодержувачу за однією накладною. Відповідальність залізниці настає за наявності її вини. Вина залізниці презумпцується.

Стаття 111 Статуту залізниць передбача перелік підстав, за наявності яких залізниця звільняється від відповідальності. Цими обставинами є:

а) вина вантажовідправника чи вантажоодержувача;

б) особливі природні якості вантажу;

в) недоліки тари чи упаковки, які не могли бути помічені при поверховому обстеженні під час прийомки вантажу;

г) здача вантажу до перевезення без зазначення у накладній його особливих якостей, які вимагають особливих умов траспортування;

д) здача до перевезення вантажу, вологість якого перевищує встановлену норму.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

За змістом ст.37 Статуту у накладній(накладній на маршрут або на групу вагонів) зазначається маса вантажу, яка визначається відправником. При цьому відповідно до ст. 24 Статуту, саме відправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній.

Другий відповідач не є стороною у договорі поставки.

Однак як свідчать докази по справі навантаження спірного вантажу зроблено засобами вантажовідправника і незбереження вантажу було наслідком технічної несправності вагону , про що свідчить акт про технічний стан вагону від 09.11.05р. за №66.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Позивач з посиланням на ст. 22 ГПК України змінив підстави позову і намагається стягнути з другого відповідача з посиланням на ст.1166 ЦК України та ст.ст. 224, 225 ГК України збитків в розмірі 1993 грн.56 коп.

З урахуванням змагальності, рівності сторін перед законом судом було створені всі необхідні умови для правильного вирішення спору, у тому числі наведення своїх доводів відповідачами та третьою особою щодо змінених позивачем вимог з урахуванням ст.ст.42,43 ГПК України.

Як вбачається з положень ст.1166 ЦК України, підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоду; причинний зв’язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст.1166 ЦК України.

Оскільки предметом спору у даній справі є стягнення шкоди у вигляді збитків, завданих відповідачами, то предметом доказування у даній справі є встановлення всіх обставин, які вказують на наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення.

При цьому, вимога надати докази заподіяння майнової шкоди покладається на позивача. Водночас, частина 2 стаття 1166 ЦК України зобов’язує відповідача надати докази відсутності вини у заподіянні позивачеві шкоди.

Отже, при пред’явленні позову особа, якій завдано шкоди, звільняється від обов’язку доводити вину особи, яка заподіяла шкоду. Тягар доказування відсутності вини у заподіянні шкоди лежить на особі, яка її завдала.

Статтею 1192 ЦК України передбачено два способи відшкодування заподіяної шкоди: відшкодування шкоди в натурі; повне відшкодування заподіяних збитків. Оскільки відшкодувати шкоду в натурі неможливо, позивач намагається стягнути збитки.

Заподіяння шкоди у вигляді збитків в розмірі 1993 грн.56 коп. доведено позивачем суду у розумінні ст.33 ГПК України. Факт відсутності вини у заподіяних позивачеві збитків не надано другим відповідачем.

За такими обставинами збитки в сумі 1993 грн.56 коп. підлягають стягненню з другого відповідача ким є відкрите акціонерне товариство центрально-збагачувальна фабрика "Нагольчанська" з віднесенням на останнього витрат по державному миту та забезпеченню судового процесу згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У задоволенні вимог щодо стягнення збитків з першого відповідача – державного підприємства Донецька залізниця слід відмовити, оскільки останнім надано суду докази відсутності вини у заподіяних позивачеві збитках.

Рішення по справі надіслати на адресу третьої особи ким є державне підприємство "Антрацитвуглезбут".

У зв’язку з тим, що у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст.85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 27, 31, 37, 110, 111, 114, 129, 137 Статуту залізниць України, ст.ст.1166, 1192 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України, ст.ст. 42, 43 , 22, 24, 33, 43, 44, 49, 69, 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з другого відповідача – відкритого акціонерного товариства центрально-збагачувальної фабрики "Нагольчанська", 94638, м. Антрацит, сел. Дубовський-1, вул. Гагаріна, 51, Луганської області, ід. код 00179648 на користь:

- відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійних комбінат", 94202, м.Алчевськ, вуд. Шмідта, 4 , Луганської області, ід. код 05441447, збиткі в сумі 1993 грн.56 коп., витрати по держмиту в сумі 102 грн., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн. видавши наказ.

3. У задоволенні позову відносно першого відповідача – державного підприємства Донецька залізниця відмовити.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Підченко Ю.О.

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності зі ст.84 ГПК України:07.08.06р.

Надр.5 прим.

1-до справи

2-позивачу

3-першому відповідачу

4-другому відповідачу

5-третій особі