Рішення № 110934429, 15.05.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/9272/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2023 року м. Львів.

Галицький районний суд м. Львова

у складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участі:

секретаря судового засідання Цибулько О.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Процик І.Г.

представника третьої особи Подоляка Б.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_3 до Львівської міської ради, за участю третіх осіб: Третьої Львівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із позовом до Львівської міської ради, за участю третіх осіб: Третьої Львівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю. Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 у березні 2011 року познайомилася із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 та потоваришували з нею. Позивачка стверджує, що ОСОБА_5 була у хворобливому стані, жодних родичів та піклувальників у неї не було, тому вона запропонувала доглядати за нею, на що та погодилася. ОСОБА_3 зазначає, що через декілька днів ОСОБА_5 переїхала проживати до неї, за адресою: АДРЕСА_2 . Відтоді та до смерті ОСОБА_5 вони проживали спільно, у них був спільний побут, ОСОБА_3 здійснювала за нею догляд, зокрема і у медичних закладах, вела її справи, купувала їй ліки, надавала ОСОБА_5 матеріальну допомогу та моральну підтримку. Також позивачка стверджує, що допомагала ОСОБА_5 утримувати у належному стані її квартиру, зокрема, у 2012 та у 2013 роках за її кошти у належній ОСОБА_5 квартирі проводилася дезінфекція, що підтверджується актами приймання-предачі. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла. Після її смерті залишилася квартира за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 вважає, що факт спільного проживання підтверджується довідкою та актом ЛКП «Балатон-409» від 26 липня 2018 року, а також можуть підтвердити свідки. Позивачка зазначає, що під час спільного проживання, ведення спільного побуту, між нею та ОСОБА_5 відповідно виникли взаємні права та обов`язки. З сторони ОСОБА_3 - це

надання матеріальної допомоги, догляд, моральна підтримка, а з сторони ОСОБА_5 часткове ведення її повсякденних справ та інше. Крім того, після смерті ОСОБА_5 всі витрати по похованню ОСОБА_3 взяла на себе. Фактично, у них склалася сім`я, якою вони прожили понад шість років. Тому просить заяву задовольнити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 29.11.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

14.01.2020 року представник третьої особи ОСОБА_4 - адвокат Подоляк Б.Р. подав до суду письмові пояснення стосовно позову.

28.02.2020 року представниця відповідача заявила у судовому засіданні клопотання про розгляд даної справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 28.02.2020 року постановлено розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до Львівської міської ради, за участю третіх осіб: Третьої Львівської державної нотаріальної контори державного нотаріуса Спільник Зоряни Володимирівни, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю проводити за правилами загального позовного провадження. Відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено дату підготовчого судового засідання.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 26.05.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду пояснення аналогічні викладеним у мотивах заяви, просять суд задовольнити заяву. Окрім цього, ОСОБА_3 пояснила суду, що ОСОБА_5 є її знайомою, яка була хворобливою, одинокою, тому позивачці було шкода її. Познайомились вони в березні 2011 році в аптеці. З 2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проживали разом у квартирі позивачки за адресою: АДРЕСА_2 , та вели спільне господарство. Квартира позивачки є двокімнатною та в ній на той час проживали: ОСОБА_3 , її 17 - річна донька та чоловік. ОСОБА_5 позивачка доглядала у лікарні також. Після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_3 здійснювала її поховання.

Представник відповідача Львівської міської ради у судовому засіданні позовні вимоги заперечила та просить відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Вважає, що підстави для встановлення факту проживання однією сім`єю відсутні, позивачкою не надано належних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

Представник третьої особи ОСОБА_4 - адвокат Подоляк Б.Р. у судовому засідання позовні вимоги заперечив, просить відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Долучені до позовної заяви документи на підтвердження позовних вимог є неналежними, недопустимими та недостовірними доказами, які не підтверджують факту проживання однією сім`єю та ведення спільного господарства.

Представник третьої особи Третьої Львівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому за таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов`язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об`єктивного рішення.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 18.10.1955 року зроблено відповідний актовий запис №970 що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 / Том 1, а. с. 16/.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, яка міститься у довідці №121796351 від 24.04.2018 року, квартира та комора в підвалі 1, 5 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 є приватною спільною сумісною власністю ОСОБА_7 , ОСОБА_8 / Том 1, а. с. 18-19/.

З довідки Міського патологоанатомічного центру про причини смерті №515 вбачається, що ОСОБА_5 , 1955 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , причиною смерті є постінфарктний кардіосклероз / Том 1, а. с. 17/.

Факт смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 / Том 1, а. с. 22/.

Згідно договору - замовлення на організацію та проведення поховання №277445 від 10.05.2017 року вбачається, що замовником послуг з поховання ОСОБА_5 є ОСОБА_3 / Том 1, а. с. 24 /.

10.05.2017 року ОСОБА_3 видано свідоцтво НОМЕР_3 про поховання ОСОБА_5 / Том 1, а. с. 25/.

05.10.2017 року у спадковому реєстрі зареєстровано спадкову справу №61335797 спадкодавцем за якою виступає померла ОСОБА_5 / Том 1, а. с. 26/.

Згідно відповіді на запит адвоката Синявської І.В., наданої Комунальною міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги 06.07.2017 року №05-06вих-2041, вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (зареєстрована за адресою) АДРЕСА_1 ), перебувала на стаціонарному лікуванні в інфарктному відділенні з 07.01.2017 року. 31.01.2017 року та 07.02.2017 року -16.02.2017 року з діагнозом: І.Х.С . Гострий повторний інфаркт міокарду ( від 01.01.2017 року), пароксизм гострої лівошлуночкової недостатності (набряк легень від 15.01.2017 року), гіпертонічної хвороби ІІІ ст. ст. 3 ризик високий із зниженою систолічною функцією міокарду. В 1-терапевтичному відділенні КМК ЛШМД з 18.04.2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 померла. Діагноз: важка серцево-легенева декомпенсація. Згідно інформації, наданої лікуючим лікарем, за час перебування у лікарні догляд за хворою, а також придбання всіх необхідних медикаментів, здійснювались ОСОБА_3 / Том 1, а. с. 27/.

З відповіді Львівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 06.04.2018 року №90304-06 на адвокатський запит від 03.04.2018 року вбачається, що у відділі наявний запис про смерть №570 від 26.01.1999 року народження, складений на ОСОБА_8 , актовий запис про смерть №159 від 09.01.1989 року, складений на ОСОБА_10 . Відповідно до відомостей, які містяться у державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутня реєстрація шлюбу, розірвання шлюбу та народження дітей у ОСОБА_5 / Том 1, а. с. 29/.

Згідно довідки №01-17/290 від 26.07.2018 року, виданої ЛКП «Балатон -409», вбачається, що ОСОБА_3 проживала разом з ОСОБА_5 з 2011 року за адресою: АДРЕСА_3 до дня смерті ОСОБА_5 та вели разом спільне господарство. ОСОБА_5 та ОСОБА_3 проживали спільно однією сім`єю. Довідка видана згідно акту ЛКП «Балатон-409» від 26.07.2018 року/ Том 1, а. с. 20/.

З акту від 26.07.2018 року комісією в складі майстрів ЛКП «Балатон-409»: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 проведено обстеження кв. АДРЕСА_4 . При обстеженні було встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дійсно, проживала разом з ОСОБА_3 , 1986 року народження, з 2011 року до дня її смерті та вела спільне господарство / Том 1, а. с. 21/.

07.06.2019 року ОСОБА_4 звернувся до Третьої Львівської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, на спадщину, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_4 після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останнє місце реєстрації: АДРЕСА_1 у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки він є єдиним живим неповнолітнім спадкоємцем, що фактично прийняв спадщину / Том 1, а. с. 61/.

З відповіді Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 25.02.2020 року №260310-900 на адвокатський запит №18 від 20.02.2020 року про надання інформації щодо отримання житлової субсидії за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається таке. Житлова субсидія призначалась з 01.08.2016 року по 30.04.2018 року на заявника ОСОБА_13 , 1958 року народження, та розраховувалась виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, а саме: ОСОБА_13 , 1958 року народження, ОСОБА_3 , 1986 року народження, ОСОБА_14 , 2004 року народження / Том 1, а. с. 93/.

Згідно довідки про склад сім`ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги, виданої ЛКП «Балатон-409» 28.07.2016 року, вбачається, що до складу сім`ї ОСОБА_13 , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , входять: ОСОБА_13 (співвласник), ОСОБА_3 (співвласник, дочка), ОСОБА_14 (внучка) /Том 1, а. с. 94/.

З листа Третьої львівської державної нотаріальної контори від 29.01.2021 року №172/02-14 адресованого ОСОБА_4 вбачається, що 26.01.2021 року на адресу Третьої львівської державної нотаріальної контори надійшла претензія кредитора №SAMDN52000127130897 від 02.12.2020 року, до спадкоємців - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 /Том 2, а. с. 33/.

Згідно претензії кредитора Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», вбачається, що заборгованість померлої ОСОБА_5 перед банком становить 4080, 64 грн., яка виникла на підставі кредитного договору №б/н від 05.12.2013 року / Том 2, а. с. 34-35/.

04.04.2017 року ОСОБА_3 зверталася до Залізничного районного суду м. Львова з заявою про визнання ОСОБА_5 недієздатною, в якій зазначила, що померла є її тіткою, яка страждає на психічну хворобу.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 03.05.2017 року повернуто заявнику, у зв`язку з тим, що заявницею не усунено недоліки зазначені в ухвалі суду від 05.04.2017 року.

Також у судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .

Свідок ОСОБА_15 , яка є знайомою позивачки, показала суду, що ОСОБА_5 з 2010 року проживала разом з ОСОБА_3 однією сім`єю. Позивачка купляла продукти харчування, лікувала ОСОБА_5 , доглядала за нею.

Свідок ОСОБА_16 показала суду, що зі слів позивачки знає, що та доглядала ОСОБА_5 . Однак свідок нічого не бачила. Зазначила, що ОСОБА_3 проживала у померлої. ОСОБА_16 живе у сусідньому під`їзді.

Свідок ОСОБА_17 , яка є лікарем, показала суду, що вона бачила ОСОБА_5 два рази. ОСОБА_3 приходила до ОСОБА_5 та купувала ліки, доглядала за померлою.

Згідно з ст.315 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно з ч. 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю.

Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що: «При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо».

Відповідно до висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеного у постанові від 21.03.2019 року (справа № 461/4689/15), для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Тобто, поняття сім`ї дається через формулювання її ознак, головною з яких є наявність між її членами взаємних прав та обов`язків, що зумовлені їхнім спільним проживанням.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі показань свідків, письмових доказів, речових і електронних доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачкою не доведено факт її спільного проживання разом з померлою. Ці обставини не підтверджені належними та допустимими доказами, які б беззаперечно мали свідчити про їх спільне проживання, ведення господарства, спільний побут та наявність взаємних прав та обов`язків, що є характеризуючими ознаками сім`ї.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка та ОСОБА_5 проживали за різними адресами, адже ОСОБА_3 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , а ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки акт від 26.07.2018 року складений комісією в складі майстрів ЛКП «Балатон-409» на який посилається позивачка на підтвердження факту проживання однією сім`єю, був складений через тривалий час після смерті ОСОБА_5 , що виключає можливість достовірного та безпосереднього встановлення такого факту комісією, суд вважає даний доказ неналежним та недопустимим, а також суд не приймає до уваги довідку видану ЛКП «Балатон-409» від 26.07.2021 року на підставі даного акту.

Також, ОСОБА_3 долучено до матеріалів справи два документи - акти, які знаходяться в матеріалах справи у томі №1 а. с. №30 та №31, дані документи викладені російською мовою, офіційного перекладу на українську мову до матеріалів справи не долучено, у зв`язку з чим суд не приймає до уваги зазначені документи. Також суд враховує, що в актах не зазначено об`єкта надання послуг.

Окрім цього, до матеріалів справи долучено копії чеків, квитанцій з яких неможливо встановити факт проживання однією сім`єю, оскільки в них не міститься жодної інформації для підтвердження даного факту, а тому вони не приймаються судом до уваги.

Також, позивачка долучила до матеріалів справи ксерокопії фотосвітлин, на яких з її слів зображені ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , однак дані фото не підтверджують предмет доказування з яких не можливо встановити факт проживання однією сім`єю.

Крім цього, суд вважає, що довідка про надання допомоги ОСОБА_5 в період перебування на лікуванні також не є належним доказом на підтвердження доводів позивачки оскільки не містить даних про проживання однією сімєю.

Також, суд не вважає доказом спільного проживання позивача з померлою однією сім`єю документи, що свідчать про участь ОСОБА_3 у похованні ОСОБА_5 , оскільки такі події відбулись поза межами періоду, що зазначається в позовній заяві і не можуть підтверджувати обставин, які підлягають доказуванню у даній справі.

Крім цього, судом встановлено, 04.04.2017 року ОСОБА_3 зверталася до Залізничного районного суду м. Львова з заявою про визнання ОСОБА_5 недієздатною, в якій зазначила, що померла є її тіткою, яку було повернуто заявнику ухвалою суду від 03.05.2017 року, у зв`язку з не усуненням недоліків, зокрема ненаданням документів на підтвердження родинних зв`язків між заявником та особою, яку просять визнати недієздатною. При розгляді даної справи ОСОБА_3 не зазначала, що ОСОБА_5 є її родичкою.

Суд не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 оскільки такі повідомили суду загальні, неконкретні обставини, які не доводять жодним чином факту проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 однією сім`єю, ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, є суперечливими щодо періоду та місця спільного проживання .

У той же час судом встановлено, що згідно довідки про склад сім`ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги, виданої ЛКП «Балатон-409» 28.07.2016 року, вбачається, що до складу сім`ї ОСОБА_13 , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , входять: ОСОБА_13 (співвласник), ОСОБА_3 (співвласник, дочка), ОСОБА_14 (внучка). Інших осіб, у тому числі ОСОБА_5 , не зазначено /Том 1, а. с. 94/.

Також суду не надано належних доказів про доходи позивачки, завдяки яким остання могла б формувати спільний бюджет, надавати послуги та допомогу померлій.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження факту спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 однією сім`єю з березня 2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до моменту відкриття спадщини, та не надано доказів ведення спільного господарства, спільного бюджету, спільного утримання житла, спільних витрат.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 19, 81, 141, 258-259, 263-265, 315 ЦПК України, ст.ст. 1264, 1268, 1270 ЦК України, ст. 3 СК України суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Львівської міської ради, за участю третіх осіб: Третьої Львівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю - відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Повний текст рішення проголошено 17.05.2023 року о 16 год. 30 хв.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Львівського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Р.Юрків.