Рішення № 110925524, 02.05.2023, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/364/23

Провадження №2/193/198/23

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

02 травня 2023 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шумської О.В.

за участю секретаря Мельникової Т.О.

розглянувши у судовому засіданні в смт.Софіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Вакулівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на 1/2 житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 52,5 кв.м, житловою площею 27,4 кв.м., вартістю 142997,00 гривень із господарськими будівлями та спорудами: Д- сарай, площею 19.0 кв.м., II- бассейн, № 1-ворота.

Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує на ті обставини, що в жовтні 2002 року вона з чоловіком ОСОБА_3 по домашній угоді придбали для проживання у гр-ки ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2 , яка була виділена ОСОБА_4 колгоспом ім. Свердлова Софіївського району для проживання з послідуючим викупом та за яку вона 22 жовтня 1992 року внесла гроші в повному обсязі але юридично прав на вказану квартиру не оформила. За вказану квартиру АДРЕСА_2 вони розрахувалися в повному обсязі, що підтверджується розпискою про отримання коштів від 15.03.2003 року. Оселившись в будинку позивач з чоловіком за власні кошти та власними силами зробили в ньому ремонт, відремонтували господарчі споруди. В подальшому завели власне господарство, розводили птицю та худобу, вирощували кожного року продукти харчування на присадибній ділянці домоволодіння, сплачували кошти РЕМ за постачання електроенергії, за централізоване водопостачання та земельний податок, проводили добровільне страхування житлового будинку від нещасних випадків.

З моменту вселення позивача з сім`єю в будинок до теперішнього часу, крім неї з чоловіком цим будинком ніхто не користувався, позивачка є єдиною хто утримує домоволодіння у сфері свого фактичного впливу.

Відповідно довідки Софіївського відділення КП «Криворізьке РБТІ» ДОР» № 33 від 06 лютого 2023 року станом на 31 грудня 2012 року в цілому житловий будинок АДРЕСА_3 не зареєстровано. 1/2 житлового будинку АДРЕСА_3 в якому позивач проживає, розташований на не приватизованій присадибній земельній ділянці розміром 0,16 га., за який нею сплачується земельний податок.

Вартість квартири АДРЕСА_2 , від 22 лютого 2023 року, становить 142997,00 гривень.

Квартира АДРЕСА_2 відповідно технічного паспорта загальною площею 52,5 кв.м, житловою 27, 4 кв.м. Таким чином, з жовтня 2002 року по теперішній час, тобто на протязі часу що перевищує десять років, позивач добросовісно, відкрито та безперервно володіє квартирою АДРЕСА_2 , що відповідно до положення ч.1 ст. 344 Цивільного кодексу України свідчить про набуття позивачем права власності на цей об`єкт нерухомості, за набувальною давністю.

Позивач в судове засідання не з`явилася, представник позивача надав заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Заяв про розгляд справи без їх участі суду не направляли.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що в жовтні 2002 року позивач з чоловіком ОСОБА_3 по домашній угоді придбали для проживання у гр-ки ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2 , яка була виділена ОСОБА_4 колгоспом ім. Свердлова Софіївського району для проживання з послідуючим викупом та за яку вона 22 жовтня 1992 року внесла гроші в повному обсязі але юридично прав на вказану квартиру не оформила. За вказану квартиру АДРЕСА_2 вони розрахувалися в повному обсязі, о підтверджується розпискою про отримання коштів від 15.03.2003 року.

Оселившись в будинку позивач з чоловіком за власні кошти та власними силами зробили в ньому ремонт, відремонтували господарчі споруди. В подальшому завели власне господарство, розводили птицю та худобу, вирощували кожного року продукти харчування на присадибній ділянці домоволодіння, сплачували кошти РЕМ за постачання електроенергії, за централізоване водопостачання та земельний податок, проводили добровільне страхування житлового будинку від нещасних випадків.

З моменту вселення з сім`єю в будинок до теперішнього часу, крім позивача з чоловіком цим будинком ніхто не користувався, позивач є єдиною хто утримує домоволодіння у сфері свого фактичного впливу.

Відповідно довідки Софіївського відділення КП «Криворізьке РБТІ» ДОР» № 33 від 06 лютого 2023 року станом на 31 грудня 2012 року в цілому житловий будинок АДРЕСА_3 не зареєстровано. 1/2 житлового будинку АДРЕСА_3 в якому позивач проживає, розташований на не приватизованій присадибній земельній ділянці розміром 0,16 га., за який позивачем сплачується земельний податок.

Вартість квартири АДРЕСА_2 , від 22 лютого 2023 року, становить 142997,00 гривень.

Квартира АДРЕСА_2 відповідно технічного паспорта загальною площею 52,5 кв.м, житловою 27, 4 кв.м. Таким чином, з жовтня 2002 року по теперішній час, тобто на протязі часу що перевищує десять років, позивач добросовісно, відкрито та безперервно володіє квартирою АДРЕСА_2 , що відповідно до положення ч.1 ст. 344 Цивільного кодексу України свідчить про набуття позивачем права власності на цей об`єкт нерухомості, за набувальною давністю.

Вищевикладене підтверджується: Квитанцією до прибуткового касового ордеру КСП «Сведловське» Софіївського району від 23.10.1992 року №938 про продажу житлового будинку; Розпискою від 15.03.2003 р. про продаж квартири; технічним паспортом житлового будинку; копіями особистих рахунків з погосподарських книг за 2001 2025 р.р.; договором про користування електричною енергією; договором про централізоване водопостачання; довідкою Софіївського відділення КП «Криворізьке РБТІ» ДОР» № 33 від 06 лютого 2023 року; звітом про оцінку майна від 22 лютого 2023 року; довідками Вакулівської сільської ради №№ 0147,0148 від 31.01.2023р.; довідкою Вакулівської сільської ради № 35 від 27.02.2023р. про сплату земельного податку.

Згідно ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. При цьому право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Згідно із статтею 328 Цивільного кодексу України («Підстави набуття права власності») право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України («Набувальна давність») особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Умови, дотримання яких є необхідним для здійснення визнання права власності на майно за набувальною давністю конкретизовані чинною судовою практикою. Зокрема, згідно із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (постанова від 14.05.2019 у справі 910/17274/17, пункти 43, 66) умовами набуття права власності за набувальною давністю є: 1) наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; 2) законність об`єкта володіння; 3) добросовісність заволодіння чужим майном; 4) відкритість володіння; 5)безперервність володіння; 6) сплив установлених строків володіння; 7) відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю; 8) безтитульність володіння. При цьому для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду.

За наявності усіх вищевказаних умов у їх неподільній сукупності є достатній обсяг правових підстав для визнання права власності за набувальною давністю. Як підкреслено Великою Палатою Верховного Суду у вищевказаній постанові (пункт 43) правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині 1 статті 344 Цивільного кодексу України.

Таким чином, у фактично існуючих обставинах пов`язаних із володінням позивача вказаним житловим будинком наявна уся передбачена законодавством сукупність умов, необхідних для набуття права приватної власності за набувальною давністю.

Зокрема:

1) наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт - позивач є громадянкою України, не позбавлена дієздатності та не обмежена у своїй дієздатності; відповідно повною мірою відповідає розумінню суб`єкта права приватної власності запропонованому у чинному Цивільному кодексі України;

2) законність об`єкта володіння - житловий будинок із господарським спорудами повною мірою відповідає визначенню об`єкта цивільних прав, що закріплене у Цивільному кодексі України, оборотоздатність такого нерухомого майна жодним законодавчим актом на сьогодні не обмежена;

3) добросовісність заволодіння чужим майном позивач стала проживати у будинку та фактично заволоділа ним цілком законно; незважаючи на те, що договір купівлі-продажу житлового будинку не було оформлено належним чином і він не може вважатися чинним за положеннями чинного законодавства України, однак, таке заволодіння і не було наслідком жодних протиправних дій; права жодної особи позивачем порушено не було;

4) відкритість володіння житловим будинком, що є об`єктом даного позову позивач володіє цілком відкрито протягом усього зазначеного часу з жовтня 2002 року;

5) безперервність володіння житловим будинком позивач також володіє безперервно протягом усього вказаного строку з жовтня 2002 року;

6) сплив установлених строків володіння установлені Цивільним кодексом України строки (10 років) мінімально необхідні для набуття права власності на нерухоме майно за набувальною давністю на дату подачі даного позову сплили повністю;

7) відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю у чинному законодавстві відсутні норми, які б обмежували можливість набуття права приватної власності за набувальною давністю на об`єкти нерухомого майна приватного житлового фонду;

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 335, 344 ЦПК України ст. ст. 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Вакулівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності за набувальною давністю на 1/2 житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 52,5 кв.м, житловою площею 27,4 кв.м., вартістю 142997,00 гривень із господарськими будівлями та спорудами: Д-сарай, площею 19.0 кв.м., II- бассейн, № 1-ворота.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя О.В.Шумська