Ухвала суду № 110919101, 17.05.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5268/23

У Х В А Л А

17 травня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОСІСТЕМС до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОСІСТЕМС до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 17.11.2022 року № 7657411/40491310 про відмову у реєстрації податкової накладної від 11.07.2022 року № 1 на суму 3999471,47 грн., ПДВ 666548,58 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 7657441/40491310 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.07.2022 року № 3 на суму 33802,311 грн., ПДВ 5633,72 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 7657413/40491310 про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.09.2022 року № 1 на суму 392737,70 грн., ПДВ 65456,28 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 7657412/40491310 про відмову у реєстрації податкової накладної від 11.07.2022 року № 2 на суму 47342,07 грн., ПДВ 7890,34 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОСІСТЕМС від 11.07.2022 року № 1 на суму 3999471,47 грн., ПДВ 666548,58 грн.; від 28.07.2022 року № 3 на суму 33802,311 грн., ПДВ 5633,72 грн.; від 26.09.2022 року № 1 на суму 392737,70 грн., ПДВ 65456,28 грн.; від 11.07.2022 року № 2 на суму 47342,07 грн., ПДВ 7890,34 грн.

Ухвалою суду від 03 квітня 2023 року спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником відповідачів до суду надано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду. В обґрунтування клопотання представник відповідачів зазначив, що ТОВ ЕНЕРГОСІСТЕМС було використано право на адміністративне оскарження рішень та за результатами розгляду скарг від 07.12.2022 комісією центрального рівня прийняті рішення від 07.12.2022 року № 6972/40491310/2, № 69782/40491310/2, № 69783/40491310/2, № 69669/40491310/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 17.11.2022 року № 7657411/40491310, № 7657441/40491310, № 7657413/40491310, № 7657412/40491310 без змін. Тобто останнім днем звернення до суду був 07.03.2023 року, проте позовну заяву подано 15.03.2023 року з пропуском 3-х місячного строку встановленого ст. 122 КАС України.

Ухвалою суду від 09 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху та позивачу про необхідність в п`ятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19) спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

З доданих до позовної заяви копій документів вбачається, що 17.11.2022 року комісією ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення № 7657411/40491310, № 7657441/40491310, № 7657413/40491310, № 7657412/40491310 про відмову ТОВ ЕНЕРГОСІСТЕМС в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, які 25.11.2022 року було оскаржено до ДПС України шляхом подання скарг.

07.12.2022 року скарги ТОВ ЕНЕРГОСІСТЕМС залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.11.2022 року № 7657411/40491310, № 7657441/40491310, № 7657413/40491310, № 7657412/40491310 без змін, що не заперечується учасниками справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Тобто, з вказаною позовною заявою позивач, ТОВ ЕНЕРГОСІСТЕМС, повинен був звернутися до суду у строк до 08.03.2023 року включно.

Разом з тим, дану позовну заяву подано до суду 15.03.2023 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.

В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду представник позивача зазначив, що семиденне запізнення у реалізації права на звернення до суду стало наслідком існування дійсних істотних перешкод та труднощів для підготовки необхідних документів та не було зумовлене пасивною безвідповідальною поведінкою позивача. Згідно наказу від 30.01.2023 р. № 04-Ш затверджено штат у кількості 10 штатних одиниць, яким не передбачено посади головного бухгалтера, а ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації ТОВ «КК «ФІН ДІРЕКТ». При цьому, у зв`язку з екстреними та стабілізаційними відключеннями електроенергії ТОВ ЕНЕРГОСІСТЕМС було залучено ДТЕК «Одеські електромережі» до робіт, пов`язаних із ліквідацією наслідків ракетної атаки. Таким чином, директор ТОВ ЕНЕРГОСІСТЕМС не мав фізичної можливості планомірно проводити діяльність для підготовки позовної заяви у даній справі. За таких підстав, ТОВ ЕНЕРГОСІСТЕМС просить суд визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації .

Указом Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженого Законом України № 7168 від 16.03.2022 воєнний стан продовжений до 25.04.2022.

Указом Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженого Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженого Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженого Законом України № 2500-IX від 15.08.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07 листопада 2022 року № № 757/2022, затвердженого Законом України № 2738-IX від 16.11.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженого Законом України № 2915-IX від 07.02.2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Верховний Суд в постанові від 28 листопада 2022 року по справі №140/11951/21 вказав, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: - територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; - місце проживання (місцезнаходження) заявника; - ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; - тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; - наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; - поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

В постанові від 29 вересня 2022 року по справі № 500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд також зауважив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Белле проти Франції» («Bellet v. France») зазначив, що право на доступ до суду повинно бути «практичним та ефективним», а не «теоретичним чи ілюзорним» (заява № 23805/94, параграф 36). У справі «Зубак проти Хорватії» ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи щодо доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов`язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6, наприклад, у тій частині, в якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.

Пункт 1 статті 6 Конвенції втілює «право на суд», за яким право на доступ до суду (тобто право ініціювати провадження у національних судах) становить лише один з його аспектів. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання в її права (зокрема, рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France), параграф 36; від 28 лютого 2008 року у справі «Церква села Сосулівка проти України», заява №37878/02, параграф 50).

Відповідно до правових висновків Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, де вказано, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі "Golder v.the United Kingdom" від 21.02.75 p.), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати закону мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення "Guerin v. France" від 29.07.98 p.) Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розрахувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час, такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення "Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28.10.98 року).

Згідно п. 14 ст. 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з поважних причин, а тому клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 120, 122, 123, 171, 240, 243, 248 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Продовжити розгляд справи № 420/5268/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОСІСТЕМС до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включені до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя О.А. Левчук