Постанова № 11091545, 05.02.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-5857/09

Категорія № 1.9

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2009 року.

Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді Качуріної Л.С.

при секретарі Лемба А.В.,

в присутності представників:

прокурор: Майборода О.О., посвідчення № 672 від 20.11.08,

від позивача: не зявився,

від відповідача: не зявився.

третя особа: Мілобинський А.Л., довіреність № 1063/10 від 24.01.09, Жадан О.О., довіреність № 78/10 від 08.01.09.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора міста Сєвєродонецька в інтересах держави в особі державного реєстратора Лисичанської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова інспекція в м. Лисичанську до Приватного підприємства «Ефа-груп», ідентифікаційний код 34672545, про визнання недійсним запису про державну реєстрацію, -

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду звернувся Прокурор міста Сєвєродонецька в інтересах держави в особі державного реєстратора Лисичанської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Державна податкова інспекція в м. Лисичанську з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Ефа-груп», ідентифікаційний код 34672545, про визнання недійсним запису про державну реєстрацію.

У позовній заяві Прокурор міста Сєвєродонецька в інтересах держави просив суд визнати недійсним запис про державну реєстрацію Приватного підприємства «Ефа-груп» від 19 грудня 2006 року реєстраційний номер № 1 381 102 0000 001030, ідентифікаційний код 34672545, а також накласти арешт на розрахунковий рахунок підприємства № 2600205981777 в АКБ «Правекс-Банк» м. Київ, МФО 321983.

У судовому засіданні Прокурор міста Сєвєродонецька в інтересах держави підтримав позовні вимоги та пояснив, що Приватне підприємство «Ефа-груп» (надалі ПП «Ефа-груп»), ідентифікаційний код 34672545, зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області про що було видане свідоцтво про державну реєстрацію № 190206 від 19 грудня 2006 року, реєстр № 1 381 102 0000 001030 та воно перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Лисичанську.

Згідно статутних документів підприємства його адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1, тобто адреса, за якою зареєстрований засновник ОСОБА_3.

Актом перевірки перебування підприємства за юридичною адресою співробітниками ГВПМ ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 04.01.2008 року встановлено, що ПП «Ефа-груп» за адресою, вказаною в установчих документах не знаходиться.

Згідно пояснень ОСОБА_3 підприємницькою діяльністю в ПП «Ефа-груп» він не займався, а державна реєстрація ПП «Ефа-груп» здійснена з порушенням встановленого законодавчими актами порядку за домовленістю між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за грошову винагороду, який ввів в оману ОСОБА_3 щодо мети і цілей створення ПП «Ефа-груп», а потім привласнив собі установчі документи та печатку підприємства, у звязку з чим вказані обставини створюють умови для порушення законодавства України, яким регулюється порядок здійснення фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, прокурор вважає, що ПП «Ефа-груп» засновник зареєстрував заради отримання винагороди, а не з метою здійснення підприємницької діяльності, що суперечить нормі ст. 42 ГК України, а саме: підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

27 січня 2009 року у судовому засіданні Прокурор міста Сєвєродонецька в інтересах держави надав заяву про доповнення позовних вимог і просив суд припинити юридичну особу Приватного підприємства «Ефа-груп», ідентифікаційний код 34672545 від 19 грудня 2006 року, реєстр № 1 381 102 0000 001030 через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

05 лютого 2009 року у судовому засіданні Прокурор міста Сєвєродонецька в інтересах держави надав заяву про уточнення позовних вимог і просив суд визнати недійсним запис про державну реєстрацію Приватного підприємства «Ефа-груп», ідентифікаційний код 34672545 від 19 грудня 2006 року, реєстр № 1 381 102 0000 001030 через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, а також припинити юридичну особу Приватного підприємства «Ефа-груп», ідентифікаційний код 34672545.

Відповідно до частині 1 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.

Позивач - державний реєстратор Лисичанської міської ради, у судове засідання не прибув; представник позивача у судовому засіданні 27 січня 2009 року надав суду пояснення від позивача. В своїх письмових поясненнях позивач вимоги заявника у справі Прокурора міста Сєвєродонецька в інтересах держави підтримав та пояснив, що викладені в заяві факти свідчать про порушення закону, допущені при створені юридичної особи Приватного підприємства «Ефа-груп», ідентифікаційний код 34672545, до проведення державної реєстрації, тобто засвідчення державним реєстратором факту створення. Ці факти впливають на законність створення юридичної особи, як наслідок впливають та порушують достовірність Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які не можна усунути, тому, згідно вимог закону запис про реєстрацію підлягає визнанню недійсним а юридична особа припиненню, також просив суд розглянути справу за його відсутністю.

Відповідач надав у суд 05.02.2009 року засобами звязку клопотання в якому позовні вимоги Прокурора міста Сєвєродонецька в інтересах держави визнав у повному обсязі та просив суд розглянути справу за його відсутністю на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до частині 2 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обовязків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач - Приватне підприємство «Ефа-груп» (надалі ПП «Ефа-груп»), зареєстроване як субєкт господарювання виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 19 грудня 2006 року, про що зроблено запис за № 1 381 102 0000 001030, згідно до довідки № 1337 від 22.12.2006 року взято на облік платників податків у Державній податковій інспекції м. Лисичанська, внесено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) 22.12.2006 року, ідентифікаційний код 34672545, адреса місцезнаходження: 93108, АДРЕСА_1.

Із статуту ПП «Ефа-груп» установлено, що підприємство засноване відповідно до Закону України «Про власність», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та діє на підставі чинного законодавства України для задоволення суспільних і особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, торговельної, інших видів господарської діяльності в порядку, передбаченому чинним законодавством України та діє на основі приватної власності громадянина ОСОБА_3 (п.1.1. Статуту).

Згідно п.1.4. Статуту ПП «Ефа-груп» власником підприємства є фізична особа ОСОБА_3, громадянин України, паспорт серія НОМЕР_1, виданий 10 квітня 2001 року Лисичанським MB УМВС України в Луганській області, мешкає за адресою: 93108, АДРЕСА_1.

Згідно п.1.6. Статуту ПП «Ефа-груп» здійснюється у відповідності до Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України «Про власність», «Про зовнішньоекономічну діяльність» і діє на підставі чинного законодавства України.

Згідно п.2.2. Статуту ПП «Ефа-груп» передбачено, що предметом діяльності підприємства є крашения, оброблення білизни та інших текстильних виробів; діяльність автомобільного вантажного транспорту, будівництво будівель та інші види діяльності.

Згідно п.5.1. Статуту ПП «Ефа-груп» передбачено, що вищим органом управління підприємства є власник, який уповноважений схвалювати рішення діяльності підприємства, обирає та відкликає директора.

Згідно п.5.4. Статуту ПП «Ефа-груп» передбачено, що поточною діяльністю підприємства виконується виконавчим органом - директором підприємства, який вирішує всі питання діяльності підприємства.

Суд установив, що згідно наявних у справі письмових показів засновника і директора ПП «Ефа-груп» ОСОБА_3, що мешкає за адресою АДРЕСА_1, які в нього були прийняті співробітником Головного відділу податкової міліції ДПІ в м. Сєвєродонецьку, при реєстрації підприємства він не мав наміру займатися будь-якою підприємницькою діяльністю. Згідно його пояснень на початку 2007 року громадянин ОСОБА_4 умовив його за грошову винагороду зареєструвати на своє імя та адресу за місцем проживання Приватне підприємство «Ефа-груп», для чого йому потрібно було за пропозицією Михайлова мати при собі свій паспорт, ідентифікаційний номер, що він і зробив та прибути до державного реєстратора. Реєстрацію підприємства він здійснював у присутності ОСОБА_4 за кошти, які він давав йому в разі необхідності оплати відповідних послуг в установах під час реєстрації. Реєстраційні документи та печатку ПП «Ефа-груп» ОСОБА_3 не отримував і ніколи у себе не зберігав. Після реєстрації ПП «Ефа-груп» будь-якою фінансово-господарською діяльністю не займався. Довіреності, декларації, договори, накладні та інші документи, якими б надавав право вести фінансово-господарську діяльність від ПП «Ефа-груп», він не підписував і нікому цього робити не доручав. У березні 2008 року за ініціативою Михайлова діяльність підприємства зупинилась, причину він не пояснював.

Згідно запису № 1 в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АГ № 041126, наданої державним реєстратором на запит Державної податкової інспекції у м. Лисичанську, зафіксовано проведення реєстраційної дії 19.12.2006 року № 1 381 102 0000 001030 щодо державної реєстрації новоутвореної шляхом заснування юридичної особи Приватне підприємство «Ефа-груп», ідентифікаційний код 34672545, місцезнаходження: 93108, АДРЕСА_1.

Згідно запису № 5 в цій же довідці, проведеного 20.10.2008 року за № 1 381 143 0004 001030, до реєстру внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи Приватного підприємства «Ефа-груп», ідентифікаційний код 34672545, за адресою: 93108, АДРЕСА_1.

Актом перевірки перебування підприємства за юридичною адресою співробітниками ГВПМ ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 04.01.2008 року встановлено, що ПП «Ефа-груп» за адресою, вказаною в установчих документах не знаходиться.

У звязку з цим, враховуючи всі обставини, що мають значення для прийняття рішення у даній справі, суд вважає, що позивач надав у судове засідання докази про наявність обставин, які обгрунтовують його вимоги.

Між тим, суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення з урахуванням гіпотези норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, кола фактів, які необхідно доказати.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обовязок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Тому, вирішуючи дану справу суд виходить з того, що у відповідності до ст. 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а відповідно до ст. 45 цього ж Кодексу підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця, що передбачає усвідомлення особою задач незабороненої законом господарської діяльності і реалізацію нею факторів виробництва, самостійне забезпечення можливості економічного зростання.

Згідно зі ст. 62 Господарського кодексу України однією з організаційних форм підприємництва є підприємство - самостійний субєкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими субєктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів (ч.2 ст. 65 ГКУ).

Відповідно до ч. 1 ст. 87 Цивільного кодексу України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

Відповідно до частини 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків, а згідно ст. 203 цього ж Кодексу, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Фактично ж, за наявними у справі даними суд установив, що на порушення ч. 1 ст. 87 Цивільного кодексу України редакція Статуту ПП «Ефа-груп» була розроблена та складена не засновником підприємства ОСОБА_3, а іншими особами, що підтверджується поясненням ОСОБА_3, у якому він зазначає, що на початку жовтня 2006 року громадянин ОСОБА_4 умовив його за грошову винагороду зареєструвати на своє імя та адресу за місцем проживання Приватне підприємство «Ефа-груп», для чого йому потрібно було за його пропозицією мати при собі свій паспорт, ідентифікаційний номер, що він і зробив та прибути до державного реєстратора. Реєстрацію підприємства здійснював у присутності ОСОБА_4 за кошти, які він давав йому в разі необхідності оплати відповідних послуг в установах під час реєстрації. Реєстраційні документи та печатку ПП «Ефа-груп» ОСОБА_3 не отримував і ніколи у себе не зберігав. Після реєстрації ПП «Ефа-груп» будь-якою фінансово-господарською діяльністю не займався. Довіреності, декларації, договори, накладні та інші документи, якими б надавав право вести фінансово-господарську діяльність від ПП «Ефа-груп», він не підписував і нікому цього робити не доручав.

Таким чином ОСОБА_3, підписуючи за винагороду запропоновані йому ОСОБА_4 документи, не усвідомлював значення та наслідків своїх дій, не мав наміру та вільного волевиявлення на зайняття підприємницькою діяльністю, здійснення фінансово-господарської діяльності у ПП «Ефа-груп», не мав для цього реальної змоги за відсутністю печатки та штампу, відповідної освіти та знань. ОСОБА_3 за таких обставин був позбавлений можливості керувати підприємством, вести бухгалтерський облік, здавати податкову звітність, в наслідок чого ПП «Ефа-груп» в порушення ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 65 Господарського кодексу України незаконно набуло цивільних прав та обовязків та не повинно здійснювати діяльність через свої органи у відповідності до законів та засновницьких документів.

Крім того, в порушення ч. 1 ст. 24 Закону України від 15.05.2005 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно до якої для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) пакет відповідних документів, відповідач особисто або рекомендованим листом такий пакет документів державному реєстратору не подавав.

Згідно ч.2 ст. 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи визначається у її засновницьких документах.

Наявні у справі дані та встановлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що місцезнаходження ПП «Ефа-груп», яке визначене у Статуті підприємства власником ОСОБА_3 за адресою: 93108, АДРЕСА_1, ніколи не знаходилось.

Таким чином, дії засновника з реєстрації ПП «Ефа-груп» не були спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені законом.

Враховуючи викладене суд установив, що при реєстрації ПП «Ефа-груп» було порушено норми діючого законодавства України, які не можна усунути.

Статтею 110 Цивільного кодексу України передбачено визнання судом недійсної державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.

Статтею 238 Господарського кодексу України також передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, а саме скасування державної реєстрації цього субєкта.

Відповідно до ч.2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.03р. № 755-IV підставою для винесення судового рішення щодо припинення державної реєстрації є порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

За таких обставин, незаконне створення підприємства, надання неправдивих відомостей при державній реєстрації підприємства була порушена достовірність Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що в свою чергу створило умови до викривлення державної статистики, тому, згідно вимог закону запис про реєстрацію підлягає визнанню недійсним а юридична особа припиненню.

За таких обставин суд погоджується з позивачем, що наявність підприємства, діяльність якого здійснюється з порушенням норм діючого законодавства та засновницьких документів, місцезнаходження якого невідомо, утворює реальну загрозу нанесення прямих збитків економічним інтересам держави та іншим субєктам підприємницької діяльності незалежно від форм власності і фізичним особам, та може привести до значних негативних наслідків у вигляді ухилення від встановлених законодавством податків та інший обовязкових платежів, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

У звязку з цим суд дійшов висновку, що позовні вимоги Прокурора міста Сєвєродонецька в інтересах держави визнання недійсним запису про державну реєстрацію Приватного підприємства «Ефа-груп», ідентифікаційний код 34672545 від 19 грудня 2006 року, реєстр № 1 381 102 0000 001030 через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, а також припинення юридичної особи Приватного підприємства «Ефа-груп», ідентифікаційний код 34672545, відповідають чинному законодавству України, документально обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора міста Сєвєродонецька в інтересах держави в особі державного реєстратора Лисичанської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова інспекція в м. Лисичанську до Приватного підприємства «Ефа-груп», ідентифікаційний код 34672545, про визнання недійсним запису про державну реєстрацію задовольнити повністю.

Визнати недійсним запис про державну реєстрацію Приватного підприємства «Ефа-груп», ідентифікаційний код 34672545 від 19 грудня 2006 року, реєстр № 1 381 102 0000 001030 через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Припинити юридичну особу Приватного підприємства «Ефа-груп» ідентифікаційний код 34672545, зареєстрованого за юридичною адресою: 93108, АДРЕСА_1.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.. 160 цього Кодексу-з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 10 лютого 2009 року.