Ухвала суду № 110904693, 12.05.2023, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1264/22

Провадження № 2-др/135/1/23

У Х В А Л А

іменем України

12.05.2023 року м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючогосудді Нікандрової С.О., секретар судового засідання Таран Ю.С., за участю: відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Орець Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача адвоката Бодачевського Ростислава Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №135/1264/23 за позовом КП «Ладжитлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області 18 квітня 2023 року у цивільній справі №135/1264/23 за позовом КП «Ладжитлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, позов задоволений частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Ладжилосервіс» заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 7694 гривні 15 копійок, судовий збір в сумі 1 332 гривні 55 копійок.

19 квітня 2023 року через канцелярію суду представником позивача адвокатом Бодачевським Р.В. подано заяву про ухвалення додаткового рішення у вищевказаній цивільній справі, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Ладжилосервіс» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

В судове засідання представник позивача - адвокат Бодачевський Р.В. не прибув, подав до суду заяву про розгляд заяви без його участі, заяву підтримує в повному обсязі.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина четвертастатті 270 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Орець Н.І. в судовому засіданні просили відмовити в ухвалені додаткового рішення.

Згідно частини першої статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частинами другою, третьоюстатті 246 ЦПК Українивизначено, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно частини першоїстатті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430 цього Кодексу.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що вимога частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українищодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Відповідно достатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом частини 1статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Положеннями частини 1статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»передбачено, що договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульованоГлавою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема,стаття 903 ЦК Українивизначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК Українирегулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК Українирегулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути

визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно з приписамистатті 30 Закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

- договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

- за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючисьглавою 52 ЦК України;

- як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

- адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

- адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так іЗаконом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Відповідна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 справа №922/1163/18.

На підтвердження понесених витрат на надання професійної правничої допомоги представником позивача суду представлено договір про надання правничої допомоги від 17 жовтня 2022 року, копію акта прийому - передачі виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги від 19 квітня 2023 року.

Відповідно до пункту 2 договору про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатом Бодачевським Р.В. та КП «Ладжитлосервіс» в особі директора Зубрицького І.Б., гонорар (вартість послуг) Адвоката складається із переліку наданих послуг та їх вартості

визначається актом прийому-передачі виконаних робіт, укладеним між Адвокатом та Клієнтом, що є додатком до цього договору.

Отже, суд приймає до уваги, що договір про надання правничої допомоги від 17 жовтня 2022 року не визначає порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати.

Зміст цього договору (форма його викладу) не може свідчити про безумовну домовленість сторінпро порядок обчислення гонорару та порядок його сплати, враховуючи, що відповідач заперечує визначений розмір гонорару.

Враховуючи відсутність у договорі порядку обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядку його сплати, не надання представником позивача доказів про погодження розміру гонорару до початку надання правової допомоги, суд приходить до висновку про неможливість визначення розміру витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, що має наслідком відмову в ухваленні додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 137,141, 246, 270 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви представника КП «Ладжитлосервіс» - адвоката Бодачевського Ростислава Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №135/1264/23 за позовом КП «Ладжитлосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення (ухвали) або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складений 15.05.2023 року.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області С.О. Нікандрова