Рішення № 110894412, 05.05.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.05.2023 Справа №607/1767/23

провадження №2/607/1262/2023

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.

за участі секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.

представника позивача адвоката Коцюби Н.Я.

представника відповідача Черніцького В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Коцюба Надія Ярославівна до Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Перша Тернопільська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 ,вінтересах якоїдіє адвокатКоцюба Н.Я., звернулась в суд із позовною заявою до відповідача Тернопільської міської ради, третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору Першатернопільська державнанотаріальна контора про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла її мати ОСОБА_2 , після смерті якої залишилося спадкове майно, а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 82,3 кв.м., житловою площею 51,1 кв.м. та земельна ділянка площею 0,1000 га, яка була передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що знаходиться по АДРЕСА_1 . Вона є рідною дочкою спадкодавця ОСОБА_2 та є спадкоємцем першої черги за законом після її смерті, інші спадкоємці відсутні. За її заявою 14.03.2019 Першою тернопільською державною нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу №200/2019. 23.04.2019 державним нотаріусом було видано їй свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку. Однак, у видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на спірний житловий будинок їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказаний будинок. Зазначила, що згідно технічного паспорта, спірний житловий будинок по АДРЕСА_1 , складається із: А житловий будинок, 1986 року побудови; Б.В.Д сарай, 1981 року побудови, Г гараж, 1991 року побудови. Таким чином, враховуючи, що домоволодіння по АДРЕСА_1 було збудоване спадкодавцем до 1992 року та за життя померла ОСОБА_2 не отримала правовстановлюючі документи на будинок, вона як спадкоємець першої черги, яка за законом прийняла спадщину має право на визнання за нею права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом.

Посилаючись на наведене, просила задовольнити позов.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.02.2023 відкрито провадження у вказаній цивільній справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

23.02.2023 судом зареєстрований відзив на позову заяву, поданий представником відповідача Тернопільської міської ради. Згідно з поданим відзивом, представник відповідача зазначає, що відповідно до технічного паспорта від 04.01.2021, за адресою АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок 1986 року побудови та господарські будівлі і споруди. Відповідно до п. 4 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 (були чинні до 1996 року), реєстрації підлягали всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належали місцевим Радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинку і домоволодіння, які належали громадянам на праві особистої власності. Будинки, що підлягали реєстрації, повинні були бути закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих. У п. 7 вказаної Інструкції зазначено, що реєстрація проводилася на підставі документів, що встановлювали право власності, а про оформлення права власності на будинок власникові видавалося свідоцтво про це, або реєстраційне посвідчення. На житловий будинок позивачем не надано жодних правовстановлюючих документів чи дозвільних документів на виконання будівельних робіт, які б підтверджували факт належності житлового будинку спадкодавцеві ОСОБА_2 . Відтак, житловий будинок не належав спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, як наслідок, не входить до складу спадщини, а тому немає будь-яких правових підстав для визнання права власності на житловий будинок за позивачем, як спадкоємцем померлої. Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволенні позову.

13.03.2023 судом зареєстровано відповідь на відзив, поданому представником позивача адвокатом Коцюба Н.Я. Згідно відповіді на відзив, представник позивача вказала, що документом, що засвідчував факт існування об`єкта нерухомого майна і містив його технічні характеристики, був технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації. На підтвердження того факту, що спірне домоволодіння належало померлій ОСОБА_2 просила долучити технічний паспорт, виготовлений станом на 1985 рік та виданий на ім`я ОСОБА_3 (дівоче прізвище спадкодавця). 04.01.2021 на замовлення позивача ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно характеристики житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, зазначене будинковолодіння складається із житлового будинку, господарських будівель та гаражу, завершених будівництвом станом на 1991 рік. Відтак, станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 завершила будівництво будинку з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_2 , виготовила на такий об`єкт нерухомості технічний паспорт, а відтак набуло право власності на дане нерухоме майно.

Протокольною ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.04.2023 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Коцюба Н.Я. позовні вимоги підтримала та просила задовольнити позов.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи Першої тернопільської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце повідомлявся у встановленому законом порядку. Попередньо подав заяву про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з огляду на наступне:

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 31.12.1943 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 .

Як слідує зі зведеного оціночного акту по домоволодінню від 25.11.1985, домоволодіння по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 .

Як вбачається з витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00038914841 від 18.03.2023, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 30.12.1962.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 13.12.1967 міським бюро ЗАГС м. Тернопіль, ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Тернополі та її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

Як вбачається з довідки за №1092 від 15.03.2019, виданої ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації», згідно обліку технічної інвентаризації ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» (м. Тернопіль) станом на 29.12.2012, будинковолодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 не зареєстроване.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Тернополі, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 14.09.2018.

Як слідує з довідки за №530 від 13.03.2019, виданої ДП «Фаворит-1» ПП «Дружба сервіс-житло 1», ОСОБА_1 зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 , разом з нею проживала та була зареєстрована ОСОБА_2 , яка була зареєстрована за даною адресою з 28.11.1980 та знята з реєстрації 22.10.2018 у зв`язку із смертю.

Як вбачається з копії спадкової справи №200/2019, заведеної Першою тернопільською державною нотаріальною конторою, після смерті ОСОБА_2 , за заявою ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом №516 від 14.03.2019, єдиним спадкоємцем після смерті померлої ОСОБА_2 є її дочка ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину як така, що постійно проживала із спадкодавцем на день смерті.

Як слідує з технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 04.01.2021, виготовленого ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації», загальна площа житлового будинку по АДРЕСА_1 становить 82,3 кв.м., житлова 51,1 кв.м. Згідно характеристики будинку, господарських будівель та споруд, житловий будинок під літерою «А» - 1986 року побудови, тамбур під літерою «А (а)» - 1986 року побудови, сарай під літерою «Б» - 1981 року побудови, підвал під літерою «Б (пд)» - 1981 року побудови, сарай під літерою «В» - 1981 року побудови, гараж під літерою «Г» - 1991 року побудови, сарай під літерою «Д» - 1983 року побудови.

З довідки за №713 від 27.05.2021, виданої ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації», вбачається, що 25.05.2021 проведено обстеження будинковолодіння по АДРЕСА_1 . на земельній ділянці знаходиться: житловий будинок під літерою «А», сараї під літерою «Б», «В», «Д», гараж під літерою «Г», погріб «ПГ», огорожа №1, №2. Загальна площа житлового будинку під літерою «А» становить 82,3 кв.м., житлова площа 51,1 кв.м. житловий будинок під літерою «А», сараї під літерою «Б», «В», «Д», гараж під літерою «Г», погріб «ПГ» побудовані до 1992 року, що не є самочинним згідно наказу №404 від 09.08.2012 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України і не потребують введення в експлуатацію.

23.04.2019 державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори видано ОСОБА_1 свідоцтво право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване в реєстрі за №4-496, на земельну ділянку, площею 0,1000 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомо майна №263294124 від 25.06.2021, земельна ділянка, площею 0,1 га, кадастровий номер 6110100000:01:005:0104 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

25.06.2021 ОСОБА_8 , який діє від імені ОСОБА_1 , звернувся до Першої тернопільської державної нотаріальної контори із заявою, в якій просив видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок за АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 .

Постановою державного нотаріуса Першої тернопільської державної нотаріальної контори Попіль З.З. №1632/02-31 від 25.06.2021 відмовлено ОСОБА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Відповідно до ст.1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності дост. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, щодо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно зст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст.1268ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини, як визначено ч. 1ст. 1269 ЦК України.

Згідно з ч. 1ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

За п.п. 4.15 п. 4 глави 10 розділу II "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за N 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Підпунктом 4.18 п. 4 глави 10 розділу II вказаного порядку передбачено, що за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її дочка ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину як така, що постійно проживали із ОСОБА_2 на день смерті.

За умовами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З приписів ч. 1 ст. 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Встановлено, що з технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 04.01.2021, виготовленого ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації», вбачається, що загальна площа житлового будинку по АДРЕСА_1 становить 82,3 кв.м., житлова 51,1 кв.м. Згідно характеристики будинку, господарських будівель та споруд, житловий будинок під літерою «А» - 1986 року побудови, тамбур під літерою «А (а)» - 1986 року побудови, сарай під літерою «Б» - 1981 року побудови, підвал під літерою «Б (пд)» - 1981 року побудови, сарай під літерою «В» - 1981 року побудови, гараж під літерою «Г» - 1991 року побудови, сарай під літерою «Д» - 1983 року побудови

Відповідно достатті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі статтею 3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення.

Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про практику розгляду цивільних справ про спадкування» державна реєстрація права власності на нерухоме майно регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 і втратила чинність на підставінаказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 № 56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18.02.2002 за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Ця позиція повністю відповідає практиці Верховного Суду України. Так, постановою Верховного Суду України від 15.01.2014 року у справі № 6-145цс13 сформована єдина правова позиція по даній категорії справ. Відповідно до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 09.06.1998 №121 обов`язок власників забезпечити державну реєстрацію прав власності на всі без винятку об`єкти нерухомості введено лише з 29.06.1998 року, тобто дня набрання чинності Інструкції.

З цих підстав доводи представник відповідача про те, що житловий будинок не належав спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Виходячи із наведеного, чинне на момент спорудження об`єкта нерухомості та виникнення у спадкодавця права власності на спірне будинковолодіння законодавство не пов`язувало виникнення останнього із державною реєстрацією. Відтак, її відсутність не свідчить про відсутність права власності, а правові засади прийняті в експлуатацію об`єктів, побудованих до 05.08.1992 року, відсутні.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

Відтак судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , будучи єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті її матері ОСОБА_2 має право на спадкування житлового будинку АДРЕСА_1 , проте позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права через органи нотаріату, як і підтвердити своє право власності на вказаний житловий будинок у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу та державної реєстрації за спадкодавцем, на вказаний житловий будинок.

Аналізуючи вищенаведені обставини, враховуючи викладені вимоги законів, досліджені у судовому засіданні письмові докази, суд дійшов висновку, що спадкові права позивача ОСОБА_1 , як спадкоємця майна після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають захисту в судовому порядку, шляхом визнання за нею права власності на житловий будинок, загальною площею 82,3 кв.м. з надвірними побудовами та спорудами по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 81, 82, 259, 263-268, 354,355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Коцюба Надія Ярославівна до Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Перша Тернопільська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, загальною площею 82,3 кв. м. з надвірними побудовами та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Тернопіль.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 15.05.2023.

Відомості проучасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Тернопільська міська рада, адреса місця знаходження: вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001.

Третя особа: Перша Тернопільська державна нотаріальна контора, адреса: вул. Коперніка, 1, м. Тернопіль, 46001.

Головуючий суддяН. Р. Кунець