Рішення № 110884467, 01.12.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/32953/21

Провадження № 2/761/1588/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 грудня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Коломійця А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про відшкодування майнової (матеріальної) шкоди, завданої залиттям квартири,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про відшкодування майнової (матеріальної) шкоди, завданої залиттям квартири.

У своїй позовній заяві просили суд стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» на користь відповідачів: відшкодування майнової шкоди у розмірі 12 578,25 грн на кожного відповідачів, що загалом становить 37 734,77 грн.; витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 2 500,00 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтували тим, що Позивачам на праві спільної часткової власності, по 1/3 частці кожному, належить квартира АДРЕСА_1 . 14 вересня 2020 року та 11 січня 2021 року сталися залиття квартири АДРЕСА_1 внаслідок пошкодження труби гарячого водопостачання на технічному поверсі будинку. Балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 є Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва, за якою розпорядженням Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 09.02.2011 № 80 «Про закріплення майна за КП «Керуюча дирекція» (попередня назва підприємства), будинку АДРЕСА_2 на праві господарського відання.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 вересня 2021 року матеріали позову передані на розгляд судді Фролова І.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 січня 2022 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29 липня 2022 року справу було прийнято до провадження судді Фролової І.В., призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження повідомленням (викликом) сторін.

Позивачі у судове засідання не з`явилися, однак через канцелярію суду подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач у судове засідання своїх представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.

Дослідивши обставини справи, судом було встановлено наступне.

Позивачам на праві спільної часткової власності, по 1/3 частці кожному, належить квартира АДРЕСА_1 .

Право власності позивачів на квартиру набуто ними на підставі розпорядження (наказу) № 24764 від 06 травня 2000 року та оформлено Свідоцтвом про право власності на житло Органу приватизації державного житлового фонду Радянського району м. Києва від 06 травня 2000 року, зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації 05 липня 2000 року, і записано в реєстрову книгу за № 1174.

Відповідно до Акту від 14.09.2020 вбачається, що 07 вересня 2020 року відбулося залиття, розташованої на одинадцятому поверсі квартири АДРЕСА_1 , внаслідок пошкодження труби гарячого водопостачання на технічному поверсі будинку.

Пошкоджено наступні об`єми:

В коридорі площею 8,8 м.кв. частково пошкоджена стіна обклеєна шпалерами, площа пошкодження - 2 м.кв.

В санвузлі площею 1,3 м.кв. частково пошкоджена стеля обклеєна шпалерами, площа пошкодження - 1,0 м.кв.

В ванній кімнаті площею 2,7 м.кв. частково пошкоджена стіна облицьована плиткою, площа пошкодження - 4 м.кв.

Відповідно до Акту від 11.01.2021 вбачається, що 02 листопада 2020 року відбулося залиття, розташованої на одинадцятому поверсі квартири АДРЕСА_1 , внаслідок пошкодження труби гарячого водопостачання на технічному поверсі будинку.

Пошкоджено наступні об`єми:

В коридорі площею 8,8 м.кв. частково пошкоджена стіна обклеєна шпалерами, площа пошкодження - 2 м.кв.

В санвузлі площею 1,3 м.кв. частково пошкоджена стеля обклеєна шпалерами, площа пошкодження - 1,0 м.кв.

В ванній кімнаті площею 2,7 м.кв. частково пошкоджена стіна облицьована плиткою, площа пошкодження - 4 м.кв.

В кімнаті площею 12,5 м.кв. пошкоджена стеля, пофарбована водоемульсійною фарбою, площа пошкодження - 6 м.кв., пошкоджена стіна (шпалери), площа пошкодження - 3 м.кв., пошкоджена підлога (лінолеум), площа пошкодження - 6 м.кв.

В кухні площею 8,3 м.кв. частково пошкоджена підлога (лінолеум), площа пошкодження - 6 м.кв.

Балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 є Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва, за якою розпорядженням Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 09.02.2011 № 80 «Про закріплення майна за КП «Керуюча дирекція» (попередня назва підприємства), будинку АДРЕСА_2 на праві господарського відання.

Згідно до висновку, викладеному у звіті суб`єкта оціночної діяльності (фізичної особи підприємця) ОСОБА_4 «Про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття кватири що розташована за адресою: АДРЕСА_3 », вартість матеріального збитку складає 37 734,77 грн.

Щодо позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд зауважує, що порядок забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством визначено Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Статтею 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки балансоутримувача.

Так балансоутримувач має право: здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю; визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна; приймати рішення Щодо використання коштів на виконання капітального та поточного ремонтів тощо.

При цьому балансоутримувач зобов`язаний: утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі тощо.

Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово- комунального господарства № 150 від 10 серпня 2004 року на виконання положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачений такий вид надання послуг суб`єктами господарювання у сфері житлово-комунальних послуг, як ремонт даху та покрівлі.

Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17 травня 2005 року № 76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Технічне обслуговування житлових будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків (абзаци третій, четвертий пункту 2 цих Правил).

Згідно з пунктом 2.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинковх територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, в разі залиття квартири складається відповідний акт.

Відповідно до додатку № 4 до зазначених Правил у акті, зокрема, зазначається, що трапилось, причини та наслідки залиття, акт складається комісією у складі головного інженера виконавця послуг, майстра, слюсаря- сантехніка, з актом ознайомлюються мешканці квартир.

Таким чином, завдання шкоди майну позивачів стало наслідком неналежного виконання відповідачем свої обов`язків по експлуатації та обслуговуванню обладнання будинку.

Згідно до висновку, викладеному у звіті суб`єкта оціночної діяльності (фізичної особи підприємця) ОСОБА_4 «про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття кватири що розташована за адресою: АДРЕСА_3 », вартість матеріального збитку складає 37 734,77 грн.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Інші доводи сторін, які наведені у позові, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

За правовою позицією Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 07 серпня 2020 року у справі № 759/8904/16, касаційне провадження № 61-40113св18, установивши, що факт залиття квартири з вини підприємства підтверджується належними та допустимими доказами та згідно з витягом розрахунку кошторисної вартості проведення ремонтно-будівельних робіт, згідно якого вартість ремонтно- будівельних робіт по відновленню жилих приміщень квартири ОСОБА_5 становить 11 641 грн., а також з того, що квартира №35 , в якій сталося залиття, належить обом позивачам на праві спільної часткової власності, по 1/2 частині кожному позивачу, апеляційний суд зробив правильний висновок про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення майнової шкоди (в рівних частинах на користь обох власників).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню у відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 12 578,25 грн на кожного з відповідачів, що загалом становить 37 734,77 грн.;

Щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1 ст. 141 ЦПК України).

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, суд відповідно до ст.88 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 141 ЦПК України й судові витрати (судовий збір) у сумі 2 724,00 грн. стягнути з відповідача на користь позивачів (кожному по 908,00 грн.).

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5, 11-13, 133-141, 196, 200, 258, 259, 263, 268, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про відшкодування майнової (матеріальної) шкоди, завданої залиттям квартири - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відшкодування майнової шкоди у розмірі 12 578,25 гривень на кожного з відповідачів, що загалом становить 37 734,77 гривень.

Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 2 500,00 гривень.

Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 908,00 гривень на кожного з відповідачів, що загалом становить 2 724,00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 , адреса місця проживання - АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

ОСОБА_2 , адреса місця проживання - АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

ОСОБА_3 , адреса місця проживання - АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», адреса місцезнаходження - 04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 1, код ЄДРПОУ 34966254.

Повний текст рішення виготовлений 20 квітня 2023 року.

Суддя: