Рішення № 110869536, 04.05.2023, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/2724/23

Справа №754/4173/23

РІШЕННЯ

Іменем України

04 травня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді - Галась І.А.

при секретарі - Париста А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва, в якому просив зобов`язати відповідача житлово-експлуатаційних дільниці (ЖЕД) 313, яка знаходиться за адресою 02232, м. Київ, вул. Сабурова, буд. 20 Скласти АКТ залиття квартири, яке відбулося 01.02.2023 року,, за адресою АДРЕСА_1 та направити його позивачу за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтовування своїх позовних вимог позивачка зазначає, що 01.02.2023 року у зв`язку з повітряною атакою Російської Федерації критичної інфраструктури м. Києва, відбувся гідравлічний удар в системі водопостачання, через перебої з постачання електроенергії на насосну станцію. Через зазначену подію, в моїй квартирі будинку за адресою АДРЕСА_2 відбувся прорив труби водопостачання, що нанесло майнову та моральну шкоду, як мені так і всім мешканцям будинку. В зв`язку з тим, що я збираюся звернутись до суду з відповідним позовом до Російської Федерації, в особі посольства Російської Федерації в Україні, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, я попросив мою дружину, ОСОБА_2 , щоб запропонувала представникам ЖЕД-313, скласти акт залиття квартири. Ст. 24 Житлового кодексу України передбачає, що експлуатацією державного і громадського житлового фонду, в якому проживають більшість громадян нашої країни, займаються житлово-експлуатаційні організації. Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово - комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком № 4 та роз`яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 р. N 12/20-11-1975). В акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири);Акт залиття квартири, який не містить вищезазначених реквізитів, не може бути належним і допустимим доказом заподіяння майнової шкоди (постанова КЦС ВС по справі №2-1974/11 від 21.02.2018 року, постанова КЦС ВС по справі №465/2120/14-ц від 10.05.2018 року). В цей же день Комісією у складі представників ЖЕД-313: головного інженера Нестерчука Миколи Миколайовича, майстра техдільниці ОСОБА_3 ., майстра ремонтної дільниці ОСОБА_4 , було складено відповідний акт, який не відповідає вищевказаним вимогам, а тому за своєю формою та змістом фактично є нікчемним. Але і в такому вигляді його не було надано позивачу.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 11 квітня 2023 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Відповідач скористався правом подання відзиву, який надав в межах строку визначеного судом для подання відзиву.

У поданому відзиві представник відповідача просила у задоволені вимог позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на наступні обґрунтування.

У позовній заяві позивач просить суд зобов`язати комунальне підприємство скласти акт про залиття квартири, та вказує, що неодноразово звертався до відповідача про складання акту. При цьому в якості доказу надає копію звернення від 14.02.2023 року з додатком із доказами відправки. Вивченням звернення від 14.02.2023 року із додатком було встановлено, що звернення було направлено до ЖЕД - 313 за адресою: м. Київ, вул. Сабурова, 20, та в якості додатку до звернення позивачем було додано акт від 01.02.2023 року та в прохальній частині звернення позивач просить ЖЕД - 313 усунути недоліки, які має акт від 01.02.2023 року. Представник відповідача наголосив, що вивченням «Статусу відстеження» на сайті «Укрпошта» відправлення за № 0319300441617 встановлено, що вказане відправлення не вручене адресату. Також позивач наголошує, що неодноразово звертався до відповідача щодо складання акту залиття, однак у позовній заяві позивач сам собі протирічить, а саме: сторінка 2 - позивач посилається на комісію, якою був складений акт, який не відповідає, на думку позивача, відповідним формі та змісту; сторінка 3 - позивач вказує на те, що просив привести акт до відповідної форми. Тобто, на момент пред`явлення позову про зобов`язання скласти акт про залиття, вказаний акт, виходячи із позову та додатків, вже складений та знаходиться у позивача. Позивач вказує, що він просив свою дружину аби вона запропонувала представникам ЖЕД - 313 скласти акт залиття. З цього приводу наголошуємо, що жодного звернення від мешканців квартири АДРЕСА_3 за період з 12.04.2020 року по 12.04.2023 року та за період 01.01.2023 року по 31.03.2023 року до комунального підприємства та структурного підрозділу ЖЕД - 313 не надходило (службові записки від 12.04.2023 № 02 та від 13.04.2023 № 03). У позовній заяві позивач просить суд зобов`язати комунальне підприємство скласти акт про залиття квартири, яке відбулося 01.02.2023 у зв`язку із повітряною атакою. Зазначаємо, що комунальним підприємством не може бути складений акт про залиття, яке відбулося, на думку позивача, 01.02.2023 року, оскільки відповідно до повідомлень ТОВ «Дель-Пак Сістемс Україна» (яке надає послуги з операційно-диспетчерського обслуговування диспетчерських систем, приймання та передавання аварійних сигналів від споживачів щодо усунення несправностей і пошкоджень обладнання будинків), звернень щодо залиття 01.02.2023 року від мешканців житлового будинку по АДРЕСА_1 та кв. 82 до Центральної диспетчерської служби не надходило. Отже, скласти акт про залиття за 01.02.2023 року комунальне підприємство не має можливості у зв`язку із тим, що події залиття 01.02.2023 року не відбувалося, а також згідно Мапи тривог України ( https://alerts.in.ua/ ) за 01.02.2023 року повідомлень щодо повітряних атак не зафіксовано. Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (Додаток 4 Наказу). Для складання відповідного акту про залиття квартири власникам/наймачам необхідно звернутися до відповідної житлово- експлуатаційної дільниці із заявою, на підставі якої комісією (після узгодження дати та часу) буде здійснено вихід за адресою, вказаною у заяві для проведення обстеження та фіксування об`ємів пошкоджень, інших необхідних даних. Після проведеного обстеження складається акт, з яким ознайомлюється заявник та під підпис отримує його оригінал. Відповідно до Журналу звернень громадян за 2023 рік службових записок начальника ЖЕД - 313, головного інженера ЖЕД - 313, майстра ремонтної дільниці ЖЕД - 313, майстра технічної дільниці ЖЕД - 313, начальника відділу по роботі зі зверненням громадян через систему 1551, начальника загального відділу звернень стосовно складання акту про залиття (або будь-яких звернень) від мешканців квартири АДРЕСА_3 за період з 01.01.2023 по 12.04.2023 не надходило, працівники комунального підприємства за вище вказаною адресою не здійснювали жодного обстеження, акти не складалися.

Протягом судового розгляду справи сторони до суду не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в поданій суду заяві позивач просив вирішити спір за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про неможливість задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що 14.02.2023 року позивач звернувся до ЖЕД - 313 за адресою: м. Київ, вул. Сабурова, 20, з письмовим зверненням в якому просив ЖЕД - 313 усунути недоліки, які має акт від 01.02.2023 року.

Згідно «Статусу відстеження» на сайті «Укрпошта» відправлення за № 0319300441617 встановлено, що вказане відправлення не вручене адресату.

Звернення від мешканців квартири АДРЕСА_3 за період з 12.04.2020 року по 12.04.2023 року та за період 01.01.2023 року по 31.03.2023 року до комунального підприємства та структурного підрозділу ЖЕД - 313 не надходило, що підтверджується службовими записки.

Відповідно до повідомлень ТОВ «Дель-Пак Сістемс Україна» (яке надає послуги з операційно-диспетчерського обслуговування диспетчерських систем, приймання та передавання аварійних сигналів від споживачів щодо усунення несправностей і пошкоджень обладнання будинків), звернень щодо залиття 01.02.2023 року від мешканців житлового будинку по АДРЕСА_1 та кв. 82 до Центральної диспетчерської служби не надходило.

Відповідно до Журналу звернень громадян за 2023 рік службових записок начальника ЖЕД - 313, головного інженера ЖЕД - 313, майстра ремонтної дільниці ЖЕД - 313, майстра технічної дільниці ЖЕД - 313, начальника відділу по роботі зі зверненням громадян через систему 1551, начальника загального відділу звернень стосовно складання акту про залиття (або будь-яких звернень) від мешканців квартири АДРЕСА_3 за період з 01.01.2023 по 12.04.2023 не надходило, працівники комунального підприємства за вище вказаною адресою не здійснювали жодного обстеження, акти не складалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтями 10-13 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Статтею 15 ЦПК України передбачається право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, лише порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до статей 15 та 16 Цивільного кодексу України, суд може захистити право чи охоронюваний законом інтерес лише у разі їх порушення.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2 ) висновками експертів; 3 ) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проаналізувавши вищевказані норми діючого законодавства та встановлені у справі докази та обставини, суд вважає, що позивачем не наведено достатньо доказів на підтвердження позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва про зобов`язання вчинити дії залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 15 травня 2023 року.

Суддя: