Рішення № 110862555, 15.05.2023, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 522/2964/23

Провадження № 2/947/2049/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2023 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Гниличенко М.В.

при секретарі - Тіщенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одеси у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2023 року позивач Акціонерне товариство «Сенс Банк» звернувся до Приморського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714, МФО 300346, п/р НОМЕР_2 ) суму заборгованості за кредитним договором № 2007/670-2.06/85 від 22.05.2007 року у розмірі 664 930,06 грн.; суму сплаченого судового збору у розмірі 9 973,95 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що у порушення умов договору, позичальник ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 04.10.2022 року має заборгованість у розмірі 664 930,06 грн., а саме: сума заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 119687,06 грн.; сума заборгованості за інфляційними витратами -545242,99 грн., що змусило позивача звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 01.03.2023 року позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Київського районного суду м.Одеси.

30.03.2023 року вказана цивільна справа надійшла до Київського районного суду м.Одеси.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2023 року вказана справа передана на розгляд судді Гниличенко М.В.

Згідно ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами позовного провадження у порядку загального або спрощеного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 31.03.2023 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, передбаченого ст.ст.274-279 ЦПК України, у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у порядку ст.128, 131 ЦПК України.

Представник позивача Акціонерного товариства «Сенс Банк» - Ременюк Т.О. у судове засідання не з`явилась, у позовній заяві просила розглянути справу у відсутність представника банку, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином, шляхом рекомендованого надсилання копії ухвали суду про відкриття провадження по справі, копії позовної заяви з додатками до неї, разом з судовою повісткою на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача - АДРЕСА_1 , яке було отримано 21.04.2023 року.

Однак, відповідач правом на подання відзиву не скористалась, будь-яких заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило, доводи позовної заяви не спростовано.

Відповідно до ст.223 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, зокрема неявка учасника справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п.1,ч.3 ст.223 ЦПК) не перешкоджає розгляду справи по суті, крім інших випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного.

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п.3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Також відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що згідно рішення №5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 року було прийнято рішення щодо припинення Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» де в п.п.1.2. визначено , що правонаступником щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», виникає у Акціонерного товариства «Альфа-Банк» з 15.10.2019 року.

22.05.2007 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 2007/670-2.06/85 /а.с.7/

Загальними Зборами Акціонерів 09.03.2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) Банку на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», а з 10.08.2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» змінило найменування на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (скорочено - АТ «Укрсоцбанк»).

12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статусу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичне особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

Відповідно до кредитного договору кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в іноземній валюті в розмірі 61945,00 доларів США.

Свої зобов`язання банк виконав у повному обсязі, надавши грошові кошти позичальникові ОСОБА_1 в сумі 61945,00 доларів США, зі сплатою 12,45 процентів річних та графіком погашення суми основної заборгованості. Строк дії договору визначено до 21 травня 2027 року.

Відповідно до листа № 13-210/7871-22612 від 07.12.2009 року Національного Банку України операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Таким чином, операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії. Отже Акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», мав законні підстави для кредитування в іноземній валюті.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов?язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У позові зазначено, що у порушення умов договору, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 04.10.2022 року має заборгованість у розмірі 664 930,06 грн., а саме: сума заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 119687,06 грн.; сума заборгованості за інфляційними витратами -545242,99 грн.

В матеріалах справи є копія ухвали Дніпровського районного суду м.Києва від 09.04.2015 року, якою заяву ПАТ «Укрсоцбанк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Третейського суду по справі № 1917-14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку суми заборгованості за кредитним договором задоволено./а.с.17/

Відповідно до ст.549 ЦК України та умов Договору, у разі невиконання, чи несвоєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, позичальник зобов`язаний сплатити позивачу неустойку(штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

У зв`язку з систематичним порушенням боржником своїх обов`язків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого Кредитного договору йому була нарахована неустойка.

Відповідно до умов договору у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем будь-яких обов`язків, встановлених Договором, в тому числі у разі затримання сплати частини Кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, позивач має право вимагати дострокового виконання зобов`язання з поверненням кредиту за договором.

Згідно з ч.1 ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідальність позичальника за порушення умов договору передбачена ч.1 ст. 1050 ЦК України, відповідно до якої, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У відповідності із ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає, що нарахування трьох відсотків річних на всю суму боргу, визначену рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 16.01.2015 року по справі №1917-14 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості по договору кредиту в сумі 1329856,27 грн. є правомірним, оскільки грошове зобов`язання в даному випадку виникло у відповідачки саме з рішення суду, що відповідає положенням ст. 11 ЦК України./а.с.16/.

Також, суд зазначає, що стягнення трьох відсотків річних можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання, до речі кінцевий термін повернення кредиту встановлено у договорі до 21 травня 2027 року, та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.

Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2018 року у справі №564/2199/15 висловив правову позицію, що індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.

Положення ч.2 ст.625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, а не на невиконання судового рішення. Прийняття судового рішення про стягнення грошового боргу в національній валюті не змінює природу грошового зобов`язання як такого, що визначене в іноземній валюті, і не є підставою для застосування положень ч.2 ст.625 ЦК України щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

За таких обставин, врахувавши наведені норми матеріального права, суд встановивши, що предметом укладеного між сторонами договору № 2007/670-2.06/85 від 22.05.2007 року була іноземна валюта (61945 доларів США) дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача АТ «Сенс Банк» на підставі ст.625 ЦК України необхідно стягнути 3% річних нарахованих на суму заборгованості за період з 05.10.2019 року по 04.10.2022 року у розмірі 119687,06 грн. У задоволенні позовних вимог банку в частині стягнення на його користь з відповідача інфляційних втрат у розмірі 545242,99 грн. слід відмовити.

Крім того, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача сплачений судовий збір в сумі 2995,31 гривень, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,280-282,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714, МФО 300346, п/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором № 2007/670-2.06/85 від 22.05.2007 року у розмірі 119687,06 /сто дев`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят сім/ гривень 06 копійок, що складається з суми заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ: 23494714, МФО 300346, п/р НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2995,31 /дві тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять/ гривень 31 коп.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.05.2023 року.

Суддя Гниличенко М. В.