Ухвала суду № 110849316, 15.05.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2023 Справа №607/8563/23

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження за №32016210000000016 від 03.03.2016, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження за №32016210000000016 від 03.03.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212КК України звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, а саме на основні засоби (приміщення, автотранспорт, обладнання), яке ТОВ «АТ 2015» реалізувало (відчужило) ТОВ «ПАРТНЕР-ОВЕРСІЗ» (код ЄДРПОУ 37246552), шляхом заборони його відчуження, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та з метою забезпечення, збереження речових доказів.

В обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що слідчими четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі)Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016210000000016 від 03.03.2016. Досудовим розслідуванням встановлено, що внаслідок вчиненого кримінального правопорушення вищевказаними особами державі завдано шкоди на загальну суму 32063649, 41 грн. Зазначена сума збитків підтверджується висновком судової економічної експертизи.

З огляду на зазначене, для забезпечення збереження майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, та з метою забезпечення збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні прокурор клопоче про накладення арешту на вказане майно.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

За таких обставин слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання прокурора про арешт майна без повідомлення власника майна ТОВ «ПАРТНЕР ОВЕРСІЗ», оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вимоги поданого клопотання підтримав та просив задовольнити.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Слідчий суддяна підставівитягу зЄРДР установив,що слідчими четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі)Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016210000000016 від 03.03.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України.

Відомості були внесені до ЄРДР за фактом того, що службовими особами ТОВ «АТ 2015» в декларації акцизного податку за січень 2016 року безпідставно вказано суму пільг з операцій, які звільняються від оподаткування, в результаті чого своєчасно не нараховано та не сплачено до бюджету акцизний податок у розмірі 26719707,84 гривень.

У вказаному кримінальному провадженні 11.05.2023 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

За змістом положень кримінального процесуального законодавства обов`язок доведення необхідності арешту майна та наявності відповідних ризиків законодавцем покладено на особу, що звернулася з клопотання про арешт майна.

Так, дослідивши клопотання з доданими до нього матеріалами, слідчий суддя приходить до переконання про те, що всупереч вимогам ст. 170 КПК України у поданому прокурором клопотанні не доведено необхідність накладення арешту на майно ТОВ «ПАРТНЕР ОВЕРСІЗ» з огляду на таке.

У матеріалах клопотання не наведено, які саме ознаки, речових доказів містить вищезазначене майно ТОВ «ПАРТНЕР ОВЕРСІЗ» стосовно умисного ухилення від сплати податків. А також відсутні будь які дані на підтвердження того, вказане майно у клопотанні існує фізично в природі.

Окрім того, із долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження вбачається, що підозру у вчиненні кримінального правопорушення вручено посадовим особам ТОВ «АТ 2015», а не ТОВ «ПАРТНЕР ОВЕРСІЗ», на майно якого пропонується накласти арешт.

Поряд з цим, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, тобто підтверджена шляхом заявлення цивільного позову. Станом на день звернення до суду із клопотанням про накладення арешту на майно, цивільного позову заявлено не було.

Враховуючи викладене, слідчий суддя не вбачає підстав для накладення арешту на майно ТОВ «ПАРТНЕР ОВЕРСІЗ», а тому в задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 7, 9, 22, 170 - 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно ТОВ «ПАРТНЕР ОВЕРСІЗ» в рамках кримінального провадження за №32016210000000016 від 03.03.2016 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Тернопільського

міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1