Вирок № 110843549, 15.05.2023, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/8604/19 15.05.2023

н\п 1-кп/490/110/2021

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/8604/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2023 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019150000000285 від 23 червня 2019 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Миколаєві, є громадянином України, має професійно-технічну освіту, неодружений, офіційно не працює, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

23.06.2019 року близько 02:20 години водій ОСОБА_3 , перебуваючи у стані гострої інтоксикації внаслідок вживання канабіноїдів, тобто порушуючи вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху України, керував легковим автомобілем марки "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_1 . Водій рухався по освітленій міським електроосвітленням ділянці проїзної частини пр.Героїв України в м.Миколаєві, зі сторони вул.Ульянових в напрямку пров.Парусного при увімкненому світлі фар головного світла, по лівій смузі руху сухої асфальтованої проїзної частини, яка має по дві смуги руху у кожному напрямку, зі швидкістю 94 км/год., що не відповідає вимогам п.12.4 Правил дорожнього руху щодо дозволеної швидкості у межах населеного пункту.

В цей же час, пішохід ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , переходила проїзну частину пр.Героїв України в районі перехрестя з вул.Обереговою по регульованому пішохідному переходу (зліва на право по напрямку руху автомобіля) на забороняючий (червоний) сигнал світлофора.

При наближенні до пішохода, водій ОСОБА_3 , проявляючи злочинну недбалість, грубо порушив вимоги п.п.12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, а саме: керуючи транспортним засобом, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміни, які полягали у появі у межах смуги руху автомобіля пішохода, який переходив проїзну частину та створював для нього небезпеку, при виявленні пішохода поблизу перехрестя з вул.Обереговою, не вжив заходів до зменшення швидкості автомобіля аж до повної його зупинки, при цьому рухався зі швидкістю понад 50 км/год., внаслідок чого передньою центральною частиною керованого ним автомобіля скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_8 , яка отримала тілесні ушкодження, від яких померла в салоні карети швидкої медичної допомоги.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, винним себе визнав повністю та суду пояснив, що 23.06.2019 року він рухався на технічно справному автомобілі марки "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_1 , по лівій смузі руху проїзної частини пр.Героїв України в сторону вул.Адміральської в м.Миколаєві. Окрім нього, в салоні даного автомобіля знаходився його клієнт. Він не пам`ятає, з якою саме швидкістю тоді рухався, але не виключає того, що швидкість могла бути трохи перевищеною. При наближенні до перехрестя з вул.Обереговою, яке мало вуличне освітлення, перед світлофором, на відстані близько 50-100 метрів, побачив пішоходів, які зупинились на протилежному боці проїзної частини, а саме в районі пішохідного переходу, який також регулюється світлофором. Двоє людей почали переходити дорогу, а інша людина, якою виявилась потерпіла ОСОБА_8 , йшла позаду них. В той момент, для нього горів мигаючий зелений сигнал світлофору, а для пішоходів горів червоний сигнал світлофору. Коли ОСОБА_8 раптово почала перебігати іншу частину пр.Героїв України та вибігла на його смугу руху на червоний сигнал світлофору для пішоходів, він застосував екстрене гальмування. В той момент йому здалося, що ОСОБА_9 також його побачила та призупинилась, у зв`язку з чим він почав уводити свій автомобіль у праву смугу руху з метою уникнення зіткнення з пішоходом. Але потім ОСОБА_9 по інерції побігла далі по пішохідному переходу і вже у правій смузі руху він здійснив на неї наїзд. Після зіткнення, він зупинив свій автомобіль та перебував у шоковому стані. Вже на місці події почалась паніка та збіглось багато людей, які почали кричати та кудись дзвонити. Йому повідомили, що вже викликали працівників поліції та швидку допомогу. Зазначив, що в той день він ніяких наркотичних засобів не вживав та чому саме при медичному обстеженні у його сечі були виявлені канабіноїди у незначній кількості, нічого пояснити не може. Проти зазначеної в обвинувальному акті обтяжуючої вину обставини - вчинення злочину особою, що перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, заперечував.

Вирішення питання щодо цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди залишив на розсуд суду. Також, зазначив, що ним було здійснено переказ на ім`я потерпілої ОСОБА_5 на суму 20000 грн. в рахунок відшкодування заподіяної шкоди, але вказані грошові кошти з невідомих йому причин були повернуті.

Крім визнання обвинуваченим своєї провини у вчиненому злочині, його вина підтверджується показаннями допитаних потерпілої, свідків та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Зокрема, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що загибла ОСОБА_8 була її єдиною донькою, яку вона самостійно виховувала. Після успішного закінчення першого курсу у Чорноморському національному університеті імені Петра Могили, донька влаштувалась на роботу. 22.06.2019 року їй зателефонувала ОСОБА_9 та спитала дозволу піти погуляти разом зі своєю співробітницею ОСОБА_10 . Востаннє донька їй зателефонувала 23.06.2019 року біля 01:00 години та повідомила, що буде вже повертатись додому. В той вечір, із дівчатами був ще однокласник ОСОБА_13 - ОСОБА_11 . Через деякий час, їй зателефонував командир роти, який обслуговує Центральний район м.Миколаєва та запитав, чи дійсно її дитину звуть ОСОБА_9 , на що вона надала стверджувальну відповідь. Після цього, він попросив її вийти на вулицю та сісти у патрульну машину, яка потім відвезла її до лікарні швидкої медичної допомоги м.Миколаєва. Близько 03:00 години вона під`їхала до лікарні, де до неї підійшла медпрацівниця та попросила пройти до оглядової кімнати. Лише після того, як їй виміряли тиск, їй повідомили про те, що її донька ОСОБА_9 лежить в кареті швидкої медичної допомоги і вона загинула внаслідок ДТП. Вона підійшла до карети швидкої медичної допомоги, де побачила свою загиблу доньку, яка мала тілесні ушкодження. У зв`язку із загибеллю доньки ОСОБА_8 , значно погіршився стан її здоров`я і вона понесла душевні страждання внаслідок передчасної смерті доньки. Підтвердила, що обвинувачений ОСОБА_3 дійсно здійснював переказ грошових коштів в сумі 20000 грн. на її ім`я, однак вона порахувала недоцільним їх приймати, так як ОСОБА_3 за весь цей час навіть не приніс їй свої вибачення. Вважає, що вказані дії ОСОБА_3 є приниженням для неї, як матері, і для цього вона звернулась до суду із позовною заявою.

Показання потерпілої ОСОБА_5 , надані нею безпосередньо у судовому засіданні, суд бере до уваги при ухваленні вироку, оскільки такі показання хоча прямо не підтверджують жодну із обставин вчинення кримінального правопорушення (так, як вона не була очевидцем ДТП), однак підлягають доказуванню у частині вирішення судом цивільного позову. Зокрема, суд бере до уваги той факт, що потерпіла ОСОБА_5 є матір`ю ОСОБА_8 , втратила доньку та понесла душевні страждання внаслідок її передчасної смерті.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він був знайомий із загиблою ОСОБА_13 , з якою мали дружні відносини. 23.06.2019 року у вечірній час доби він разом із ОСОБА_13 та ОСОБА_14 знаходились в районі зупинки громадського транспорту "вул.Шкільна" по пр.Героїв України в м.Миколаєві, зі сторони як їхати в мікрорайон Тернівка та збирались переходити проїзну частину щоб піти в супермаркет "АТБ". На момент, коли вони почали переходити проїзну частину пр.Героїв України по пішохідному переходу, для них горів червоний сигнал світлофору, а для транспортних засобів вже загорівся жовтий сигнал світлофору. При цьому, будь яких транспортних засобів, які б заважали їм переходити першу половину проїзної частини пр.Героїв України не було. Дійшовши до подвійної суцільної лінії проїзної частини, вони зупинились, при цьому ОСОБА_15 знаходилась поруч із ним, а ОСОБА_8 - позаду них. Він побачив, що для них вже загорівся зелений сигнал світлофору та вирішив подивитися по сторонам. В цей момент, він помітив, як на великій швидкості до пішохідного переходу по пр.Героїв України наближається автомобіль "Daewoo Lanos", під керуванням ОСОБА_3 , у зв`язку з чим він викрикнув: "стоять!". Однак, ОСОБА_8 продовжила свій рух по пішохідному переходу легким перебіганням і майже добігла до бордюру, до якого їй залишалось приблизно 0,5 метрів. Після цього, автомобіль "Daewoo Lanos" передньою частиною здійснив наїзд на ОСОБА_8 , яка від удару вилетіла на капот та лобове скло машини, а потім скотилась з машини і впала на асфальт, а автомобіль проїхав трохи далі по проїзній частині. Він не пам`ятає, чи рухався даний транспортний засіб весь час прямолінійно, або здійснював якісь маневри. Ніяких обмежень оглядовості на даній ділянці дороги не було. Після даної дорожньо-транспортної пригоди він бачив водія вказаного автомобіля ОСОБА_3 , який поводив себе спокійно. ОСОБА_3 не намагався надати першу медичну допомогу ОСОБА_8 .. На момент приїзду карети швидкої медичної допомоги на місце події, ОСОБА_8 була ще живою. Під час проведення досудового розслідування, проводився слідчий експеримент за його участю, результати проведення якого було зафіксовано у протоколі, з яким він ознайомлювався та підписав.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що загибла ОСОБА_8 була її найкращою подругою. 23.06.2019 року вона зустрілась із ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , з якими пішли прогулятись. Знаходячись в районі зупинки громадського транспорту "вул.Шкільна", зі сторони як їхати в мікрорайон Тернівка, вони почали переходити проїзну частину пр.Героїв України по пішохідному переходу на червоний сигнал світлофору, при цьому для транспортних засобів вже горів жовтий сигнал світлофору. Будь яких транспортних засобів чи людей на проїзній частині пр.Героїв України не було. Вона йшла по пішохідному переходу поруч із ОСОБА_12 , який знаходився праворуч від неї, а ОСОБА_8 в цей момент трохи затрималась позаду них, однак з якої причини їй невідомо. Коли вони дійшли до подвійної суцільної лінії проїзної частини, для них загорівся зелений сигнал світлофору. В цей момент, ОСОБА_12 викрикнув: "стой!" і вона зупинилась, однак ОСОБА_9 повільно почала перебігати проїзну частину по пішохідному переходу. Вже ближче до краю дороги, автомобіль "Daewoo Lanos" здійснив наїзд на ОСОБА_8 .. До моменту наїзду, вона даний транспортний засіб не бачила. Вона пам`ятає лише звуки гальмування автомобіля та як від удару летів кросівок ОСОБА_8 .. Під час проведення досудового розслідування, проводився слідчий експеримент за її участю, результати проведення якого було зафіксовано у протоколі, з яким вона ознайомлювалась та підписала.

Показання допитаних свідків є послідовними, логічними та такими, що узгоджуються з матеріалами кримінального провадження, з огляду на що суд приймає їх до уваги та кладе в основу вироку.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №12019150000000285, 23 червня 2019 року біля 02:20 години в м.Миколаєві в районі перехрестя проспекту Героїв України та вул.Оберегової, водій автомобіля "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_16 , рухаючись по проспекту Героїв України зі сторони вул.Ульянових в напрямку провулка Парусного, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 .. Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_8 з місця пригоди госпіталізована до ЛШМД м.Миколаєва. По дорозі до вказаного медичного закладу, в автомобілі швидкої медичної допомоги, ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень померла. Правова кваліфікація діяння за ч.2 ст.286 КК України. Орган досудового розслідування: Головне управління Національної поліції в Миколаївській області.

Відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.06.2019 року зі схемою, фототаблицею та CD-R диском до нього, місцем події є суха асфальтована горизонтальна ділянка дороги пр.Героїв України від вул.Ульянових до пров.Парусного, в районі перехрестя з вул.Обереговою, де відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та пішохода ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Місце події знаходиться в зоні дії дорожніх знаків, встановлених в напрямку проведення огляду: 5.35.1 та 5.35.2 "Пішохідний перехід". Під час проведення огляду автомобіля "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходився на місці пригоди, були виявлені пошкодження: передньої рами кріплення реєстраційного номеру у верхній частині у вигляді деформації розміром 15 х 0,2 см; вм`ятина у передній частині кришки капоту, глибиною 1,5 см, розміром 22 х 24 см; потертості на капоті у вигляді продовгуватих смуг від вм`ятини у напряму лобового скла, розміри 0,92 х 0,2 см; розбите лобове скло. На лобовому склі у середній його частині мається пучок схожого на волосся світлого кольору.

Відповідно до постанови старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_17 від 23.06.2019 року, автомобіль "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12019150000000286.

За результатами проходження тестування за допомогою газоаналізатора "Драгер" (тест №18971 від 23.06.2019 року), водій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на момент ДТП був тверезий.

Згідно висновку Миколаївського обласного наркологічного диспансеру щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.06.2019 року №550, складеного лікарем-наркологом ОСОБА_18 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на момент огляду перебував у стані наркотичного сп`яніння.

З копії акту Миколаївського обласного наркологічного диспансеру щодо медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №550, складеного 25.06.2019 року лікарем-наркологом ОСОБА_18 , вбачається, що за результатами лабораторних тестів (результат токсикологічного дослідження №1114 від 24.06.2019 року) в сечі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виявлені канабіноїди; заключний діагноз - "гостра інтоксикація внаслідок вживання канабіноїдів без ускладнень".

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_18 суду пояснив, що він 18 років пропрацював лікарем-наркологом, а у сфері визначення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння працював з 2010 року. Станом на 2019 рік працював лікарем-наркологом в Миколаївському обласному наркологічному диспансері. Під час проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, він давав висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.06.2019 року №550, складеного на ім`я ОСОБА_3 .. На момент доставляння ОСОБА_3 до Миколаївського обласного наркологічного диспансеру, той був у адекватному стані, орієнтувався у часі, але мав в`ялу реакцію та розширені зіниці очей, що у свою чергу викликало підозру про можливе перебування вказаної особи у стані наркотичного сп`яніння. ОСОБА_3 здав сечу для проведення дослідження на наявність наркотичних засобів, який дав позитивний результат на канабіс. Крім того, за результатами проведення лабораторних тестів також були виявлені канабіноїди у незначній кількості. При проведенні лабораторних досліджень у їхньому медичному закладі зазначаються лише якісні показники, а не кількісні. У зв`язку з цим, ним було надано висновок про те, що ОСОБА_3 перебував у стані наркотичного сп`яніння. Зауважив, що канабіноїди тримаються у крові людини протягом двох місяців, та їх концентрація у крові більша ніж у сечі. Висновок про наявність у людини "гострої інтоксикації внаслідок вживання канабіноїдів" свідчить про те, що у її крові наявні наркотичні засоби та як правило наявна уповільнена реакція. Щодо даного діагнозу із зазначенням "без ускладнень", то вказане свідчить про те, що людина мала адекватну поведінку та була спокійною. Наявність у крові наркотичних засобів впливає на швидкість реакції людини. Визначити точний час, коли саме людина вживала наркотичні засоби, дуже важко.

У відповідь на запит потерпілої ОСОБА_5 , Комунальним спеціалізованим монтажно-експлуатаційним підприємством 05.07.2019 року надано інформацію щодо режиму роботи світлофорного об`єкту на перехресті пр.Героїв України та вул.Оберегової 22-23.06.2019 року.

Згідно відповіді на адвокатський запит Комунального підприємства "Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва" від 12.07.2019 року №196, у відповідності з "Графіком включення та повного виключення зовнішнього освітлення міста" 23.06.2019 року зовнішнє освітлення на перехресті пр.Героїв України та вул.Оберегової було увімкнено о 21 год. 25 хв.. Пішохідний перехід освітлений з 2-х сторін світлодіодними світильниками ДСУ 120 Вт. З 24.00 до 04.10 увімкнене чергове освітлення згідно п.4.44 ДБН В.2.5-28-2006. Стосовно стану мереж зовнішнього освітлення на вищевказаній ділянці на перехресті пр.Героїв України та вул.Оберегової, та відповідно "Добовому рапорту про порушення режиму роботи електромереж зовнішнього освітлення" в період з 21.25 год. до 04.10 год. аварій в мережах не зафіксовано, зовнішнє освітлення функціонувало в робочому режимі.

У відповідь на адвокатський запит, 18.07.2019 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради надано архів відеозапису з камер зовнішнього відеоспостереження "Безпечне місто" м.Миколаїв за 23.06.2019 року у м.Миколаєві на перехресті пр.Героїв України та вул.Оберегової.

При відтворенні відеофайлу в судовому засіданні встановлено, що на відеозаписі з камери зовнішнього відеоспостереження "Безпечне місто", яка розташована на перехресті пр.Героїв України та вул.Оберегової в м.Миколаєві, зафіксовано дорожню обстановку до та в момент ДТП.

Згідно висновку експерта від 06.08.2019 року №1583, смерть ОСОБА_8 настала в результаті тупої поєднаної травми тіла у вигляді синців, саден та рани в області голови, тулуба та кінцівок, перелому кісток склепіння та основи черепа з центром в області правого тім`яного бугра, крововиливу під тверду мозкову оболонку зліва (в проекції лівих скроневої, тім`яної з переходом в середню черепну ямку зліва у вигляді нерівномірно виражених згортків темно-червоного кольору крові, товщиною від 0,1 см до 0,3 см, на загальній ділянці розмірами 13,0x10,0см), поширеного крововиливу під павутинну оболонку по зовнішній поверхні обох півкуль та мозочка з переходом на нижню поверхню обох скроневих часток та мозочка, більш зліва, розриву тканини печінки (внутрішньочеревної кровотечі - близько 700,0мл темно-червоного кольору рідкої крові), забою внутрішніх органів (головного мозку, легень, печінки, селезінки, брижі товстої кишки, нирок).

При судово-медичному дослідженні трупа виявлені тілесні ушкодження у вигляді:

-вогнищевого крововиливу та на його тлі рани на внутрішній поверхні верхньої та нижньої губи у правого кута роту;

- садна в правій щічній області;

- садна на правій вушній раковині у верхній третині;

- синця в проекції правого кута нижньої щелепи;

- рани в правій тім`яній ближче до потиличної області;

- поширеного крововиливу в проекції обох тім`яних, обох скроневих з переходом на потиличну область справа в м`яких тканинах голови;

- вогнищевих крововиливів в товщі обох скроневих м`язів;

- перелому кісток склепіння та основи черепа з центром в області правого тім`яного бугра;

- крововиливу під тверду мозкову оболонку в проекції лівих скроневої, тім`яної з переходом в середню черепну ямку зліва (у вигляді нерівномірно виражених згортків темно-червоного кольору крові, товщиною від 0,1см до 0,3см, на загальній ділянці розмірами 13,0x10,0см);

- поширеного крововиливу під павутинну оболонку по зовнішній поверхні обох півкуль та мозочка з переходом на нижню поверхню обох скроневих часток та мозочка, більш зліва;

- садна на задній з переходом на зовнішню поверхню лівого плеча у верхній третині;

- садна в проекції верхньої третини лівої лопатки;

- садна на правій боковій поверхні живота з переходом в проекцію 11-12 ребер по задній пахвовій лінії;

- садна на лівій боковій поверхні живота в нижній третині з переходом в поперекову область зліва;

- поширеного синця на зовнішній поверхні правого стегна у середній та нижній третині, правого колінного суглобу, правої гомілки у верхній, середній та нижній третині, зовнішній поверхні правої стопи;

- синця на задній поверхні лівої гомілки на всьому протязі;

- поширеного синця на внутрішній поверхні лівого колінного суглобу, лівої гомілки у верхній та середній третині;

- 10 саден на зовнішній поверхні лівого гомілковостопного суглобу (1), внутрішній поверхні правого гомілковостопного суглобу (1), тильній поверхні обох кистей (8 - справа 3, зліва 5);

- поширеного осадження шкірних покровів на задній з переходом на внутрішню поверхню правого плеча на всьому протязі, правого ліктьового суглобу, правого передпліччя на всьому протязі та на його тлі синця на внутрішній поверхні правого ліктьового суглобу та передпліччя;

- крововиливу в м`які тканини грудної клітки справа;

- поширеного крововиливу в м`яких тканинах правої гомілки у верхній та середній третині;

- поширеного крововиливу в м`яких тканинах лівої гомілки у верхній та середній третині;

- розриву тканини печінки (внутрішньочеревної кровотечі - у черевній порожнині близько 700,0мл темно-червоного кольору рідкої крові);

- забою внутрішніх органів (головного мозку, легень, печінки, селезінки, брижі товстої кишки, нирок).

Всі вищеописані тілесні ушкодження є прижиттєвими, на що вказує наявність крововиливів в місцях пошкоджень, утворилися незадовго до настання смерті одночасно від дії тупих твердих предметів і могли утворитися при ДТП.

Характер, морфологічні особливості та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_8 , можуть свідчити про те, що первинний удар, найімовірніше, прийшовся в бокові та задні поверхні нижніх кінцівок, ймовірно під кутом, коли потерпіла перебувала у вертикальному положенні, знаходячись у русі (йшла, бігла), правою половиною тіла звернена до рухомого транспортного засобу, вірогідно автомобілю, в результаті чого утворились синець на задній поверхні лівої гомілки на всьому протязі, поширений синець на внутрішній поверхні лівого колінного суглобу, лівої гомілки у верхній та середній третині, поширений крововилив в м`яких тканинах правої гомілки у верхній та середній третині, поширений крововилив в м`яких тканинах лівої гомілки у верхній та середній третині. Наступною фазою стало закидання на капот, при чому утворились вогнищевий крововилив та на його тлі рана на внутрішній поверхні верхньої та нижньої губи у правого кута роту, садна в правій щічній області, на правій вушній раковині у верхній третині, синець в проекції правого кута нижньої щелепи, рана в правій тім`яній ближче до потиличної області, поширений крововилив в правій скроневій з переходом на потиличну область справа в м`яких тканинах голови, вогнищевий крововилив в товщі правого скроневого м`язу, перелом кісток склепіння та основи черепа з центром в області правого тім`яного бугра, крововилив під тверду мозкову оболонку в проекції лівих скроневої, тім`яної з переходом в середню черепну ямку зліва, поширений крововилив під павутинну оболонку по зовнішній поверхні обох півкуль та мозочка з переходом на нижню поверхню обох скроневих часток та мозочка, більш зліва, садно на правій боковій поверхні живота з переходом в проекцію 11-12 ребер по задній пахвовій лінії, поширений синець на зовнішній поверхні правого стегна у середній та нижній третині, правого колінного суглобу, правої гомілки у верхній, середній та нижній третині, зовнішній поверхні правої стопи, поширене осадження шкірних покровів на задній з переходом на внутрішню поверхню правого плеча на всьому протязі, правого ліктьового суглобу, правого передпліччя на всьому протязі та на його тлі синець на внутрішній поверхні правого ліктьового суглобу та передпліччя, крововилив в м`які тканини грудної клітки справа, розрив тканини печінки (внутрішньочеревна кровотеча). Послідуючою фазою стало відкидання потерпілої з подальшим падінням, ударом о тверде покриття землі (асфальт) та струсом тіла, при якому утворились вогнищевий крововилив в товщі лівого скроневого м`язу, садно на задній з переходом на зовнішню поверхню лівого плеча у верхній третині, садно в проекції верхньої третини лівої лопатки, садно на лівій боковій поверхні живота в нижній третині з переходом в поперекову область зліва, 10 саден на зовнішній поверхні лівого гомілковостопного суглобу (1), внутрішній поверхні правого гомілковостопного суглобу (1), тильній поверхні обох кистей (8 - справа 3, зліва 5), забій внутрішніх органів (головного мозку, легень, печінки, селезінки, брижі товстої кишки, нирок).

За ступенем тяжкості тілесні ушкодження, виявлені на тілі потерпілої, у своїй сукупності, носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю.

Враховуючи, що тілесні ушкодження, виявлені на тілі ОСОБА_8 , у своїй сукупності, носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, вірогідно, що потерпіла безпосередньо після ДТП знаходилась в небезпечному для життя стані і, тож, вживання заходів останньою до самозбереження малоймовірно.

Ступінь вираженості трупних явищ свідчить про те, що з моменту настання смерті і до моменту дослідження трупа пройшло не менш ніж 2,0-2,5 доби (в умовах зберігання при низькій температурі).

При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_8 виявлений етиловий спирт в концентрації 1,31 проміле, що зазвичай відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння у живих осіб. Судово-токсикологічне дослідження біоматеріалу від трупа ОСОБА_8 для визначення наявності наркотичних засобів не проводилось.

При судово-імунологічному дослідженні встановлено, що кров від трупа ОСОБА_8 відноситься до групи О з ізогемаглютининами ани-А і анти-В ізосерологічної системи АВО.

Згідно висновку експерта від 21.08.2019 року №19-933 по дослідженню технічного стану транспортного засобу, система рульового управління і ходова частина автомобіля марки "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент огляду і при незмінності технічного стану після ДТП - на момент ДТП, знаходилося в працездатному стані, не мало несправностей, які несподівано для водія могли привести у відведенню автомобіля убік від обраного водієм напрямку руху, або відмові системи, тобто водій міг управляти автомобілем з відомою йому ефективністю. Робоча гальмівна система автомобіля "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент огляду і при незмінності технічного стану після ДТП - на момент ДТП, знаходилося в працездатному стані і дозволяла водієві знижувати швидкість автомобіля з відомою йому ефективністю, аж до зупинки автомобіля, а також не мала несправності, яка могла привести до відведення автомобіля убік в процесі гальмування або відмові системи.

Згідно висновку експерта від 22.08.2019 року №19-932/979 по транспортно-трасологічної експертизі, пошкодження і сліди контактної взаємодії, утворення яких характерне в процесі контактування автомобіля з пішоходом знаходяться на автомобілі "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_1 , в передньої частині, посередині. Швидкість автомобіля "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно з відомостями, викладеними слідової інформації, відображеній в протоколі огляду місця ДТП і схеми до нього, перед початком гальмування становила близько 94 км/год. З технічної точки зору, місце наїзду на пішохода не могло розташовуватися після пішохідного переходу, який розташований за перехрестям з вул.Оберегової, в правій смузі руху. Більш точно визначити місце наїзду автомобіля "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на пішохода в рамках даного висновку не надається можливим, з причин вказаних вище. Відстань, від початку сліду гальмування автомобіля "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_1 (згідно схеми до протоколу огляду місця події ДТП від 23.06.2019 року), на якої знаходився автомобіль "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_1 , в момент реакції на небезпеку в вигляді появи пішохода становила близько 24м.

Згідно висновку експерта від 23.08.2019 року №19-978 по автотехнічної експертизі по дослідженню механізму і обставин ДТП, за умов, викладених в ухвалі про призначення експертизи і матеріалах кримінального провадження, водій автомобіля "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_1 , мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, своєчасним застосуванням екстреного гальмування, при русі зі швидкістю, допустимою в місці ДТП. За умов, викладених в ухвалі про призначення експертизи і матеріалах кримінального провадження, дії водія автомобіля "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_1 , передуючи ДТП, що не відповідали вимогам п.п.12.4, 12.3 ПДР, з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з ДТП, що наступило.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_19 , підтримав висновки експертиз від 21.08.2019 року №19-933, від 22.08.2019 року №19-932/979, від 23.08.2019 року №19-978, які він проводив по даному кримінальному провадженню. Щодо висновку від 22.08.2019 року №19-932/979 уточнив, що у відповіді на друге питання не було дописано з приводу того, що: "Тому в розрахунках не враховані втрати енергії при наїзді на пішохода, то фактично була більша". З приводу відповіді на третє запитання уточнив, що: "З технічної точки зору, місце наїзду на пішохода могло розташовуватися або на пішохідному переході, або до нього ...". З приводу відповіді на шосте питання зазначив, що на слідчому експерименті по факту якщо було відоме місце наїзду та автомобіль рухався у загальмованому стані, призначається попередня експертиза для об`єктивного проведення слідчого експерименту, і проводиться розрахунок, яку відстань проїхав автомобіль через кожні 0,5 сек. При встановленні швидкості автомобіля перед початком його гальмування, яка становила близько 94 км/год., була врахована довжина сліду гальмування автомобіля, стан дорожнього покриття. При цьому, стан дорожнього покриття, наявність будь яких нашарувань впливає на величину уповільнення, яке у свою чергу при проведенні розрахунків може вплинути на кінцевий результат швидкості. Отримання максимально точного результату можливе, коли максимально більша кількість факторів враховується при проведенні розрахунків, при цьому пішохід у цю методику не потрапляє. У даному випадку швидкість була визначена у момент наїзду на пішохода. До моменту слідів гальмування швидкість іде постійна, тому швидкість визначають на момент реакції водія та початку гальмування. Щодо висновку від 23.08.2019 року №19-978, який експерт також підтримав, зазначив, що рух пішохода у напрямку полоси руху автомобіля створювала для нього небезпеку та передбачала застосування положень п.12.3 ПДР України. В даному випадку, коли є розділова смуга проїзної частини, пішохід може залишитись на острівку, а якщо він не зупинитись, то з моменту продовження руху від розділової смуги для водія виникає небезпека для руху, у зв`язку з чим водій має застосувати гальмування. У зв`язку з тим, що слід гальмування автомобіля на схемі місця ДТП є суцільним, говорити про те, що водій міг розгальмовувати свій автомобіль з технічної точки зору не можна. При проведенні даної експертизи сигнал світлофору для водія автомобіля не враховувався, а враховувалось прийняття реакції водія. Якщо б водій даного транспортного засобу рухався зі швидкість близько 50 км/год. та застосував гальмування, то він зупинився би на пішохідному переході.

Наведені висновки експертиз проведені висококваліфікованими експертами, належним чином аргументовані, ґрунтуються на ретельному дослідженні, зроблені на підставі діючого законодавства, містять відповіді на усі поставлені питання, висновки обґрунтовані дослідницькою частиною, фактичні дані викладені у висновках відносяться до справи і мають доказове значення. Тому, дані висновки суд покладає в основу прийнятого рішення. Підстав недовіряти висновкам експертиз в суду немає.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 14.08.2019 року, свідок ОСОБА_12 у присутності двох понятих, яким були роз`яснені їх права та обов`язки, які підтвердили даний факт своїми підписами, розповів та показав на місцевості обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 23.06.2019 року біля 02:00 години в районі перехрестя пр.Героїв України та вул.Оберегової в м.Миколаєві, де водій автомобіля "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , рухаючись по пр.Героїв України зі сторони вул.Ульянових в напрямку пров.Парусного, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 .. Під час проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_12 зазначив темп руху, з яким побігла ОСОБА_8 , після того, як він із ОСОБА_15 зупинились, і шляхом замірів було встановлено, що темп руху становить 10 метрів за 3,8 секунди.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 14.08.2019 року, свідок ОСОБА_15 у присутності двох понятих, яким були роз`яснені їх права та обов`язки, які підтвердили даний факт своїми підписами, розповіла та показала на місцевості обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 23.06.2019 року біля 02:00 години в районі перехрестя пр.Героїв України та вул.Оберегової в м.Миколаєві, де водій автомобіля "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , рухаючись по пр.Героїв України зі сторони вул.Ульянових в напрямку пров.Парусного, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 .. Під час проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_15 зазначила темп руху, з яким побігла ОСОБА_8 , після того, як вона із ОСОБА_12 зупинились, і шляхом замірів було встановлено, що темп руху становить 10 метрів за 4,8 секунди.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 25.09.2019 року зі схемою до нього, ОСОБА_3 у присутності двох понятих, яким були роз`яснені їх права та обов`язки, які підтвердили даний факт своїми підписами, та за участю його захисника - адвоката ОСОБА_20 , розповів та показав на місцевості обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 23.06.2019 року близько 02:00 години в районі перехрестя пр.Героїв України та вул.Оберегової в м.Миколаєві, за його участю та пішохода ОСОБА_8 , внаслідок якої останній були спричинені тілесні ушкодження, від яких вона померла в салоні карети швидкої медичної допомоги. Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_3 виставив статистичний автомобіль "Део" в місці, де він застосував гальмування реагуючи на пішоходів, і шляхом замірів було встановлено, що бічний інтервал становив 5,8 метрів від правих коліс автомобіля до правого краю проїзної частини (по напрямку руху ОСОБА_3 ). При цьому, автомобіль знаходився на відстані 18,6 метрів до перехрестя із вул.Обереговою. Потім, ОСОБА_3 виставив статистичний автомобіль "Део" в положенні, коли пішохід вибіг в його смугу та зупинився, і шляхом замірів було встановлено, що бічний інтервал становить 5,8 метрів від правих коліс до правого краю проїзної частини та автомобіль знаходиться на відстані 4,7 метри до перехрестя із вул. Обереговою (не доїжджаючи до неї по напрямку його руху). При цьому, місце зупинки пішохода знаходиться на відстані 1,3 метри від дорожньої розмітки 1,5 (подвійна суцільна лінія) та на відстані 3,3 метри від дорожньої розмітки (самої дальньої) "пішохідний перехід" в бік вул.Ульянової. Далі, ОСОБА_3 виставив статистичний автомобіль "Део" в положенні, коли він перестроївся в праву смугу та вирівняв автомобіль, і шляхом замірів було встановлено, що бічний інтервал становить 1,2 метри від правих коліс до правого краю проїжджої частини. При цьому, автомобіль вже знаходиться за перехрестям з вул.Обереговою і знаходиться на відстані 3,0 метри від перехрестя. Як вказав ОСОБА_3 , місце наїзду на пішохода розташоване на відстані 1,4 метри від правого краю проїзної частини та на відстані 3,4 метри від крайньої розмітки "пішохідний перехід" в бік пров.Парусного. ОСОБА_3 додав, що при заїзді на перехрестя з вул.Обереговою йому горіло зелене світло світлофора та швидкість його транспортного засобу до застосування гальмування була дозволеною для руху в межах міста.

Дані докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 та інші обставини, зазначені у ст.91 КПК України, що підлягають доказуванню, та вони зібрані у порядку, встановленому ст.93 КПК України. Жодних обставин, передбачених ст.87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання перелічених вище доказів недопустимими відсутні. Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.

Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, схожих неоспорюваних чітких і узгоджених між собою презумпцій факту, з огляду на що, суд приймає їх до уваги та кладе в основу обвинувального вироку.

Так, судом не встановлено таких обставин, які ставили б під сумнів показання допитаних в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , так само не надано суду доказів, що їх спростовують.

Зокрема, під час вивчення матеріалів кримінального провадження не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що потерпіла ОСОБА_5 та свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , які були допитані судом під присягою, з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого.

Зауваження захисника про те, що ПДР порушила сама потерпіла ОСОБА_8 , судом до уваги не приймається, оскільки, порушення учасником дорожнього руху ПДР саме по собі не виключає винуватість іншого учасника руху, і створення небезпеки учасником дорожнього руху, яку водій був у стані виявити, не звільняє останнього від обов`язку вжити заходи, необхідні для уникнення або зменшення шкідливих наслідків від створеної небезпеки.

Суд зазначає, що порушення ПДР іншим учасником дорожнього руху не означає, що водій вправі ігнорувати дійсну дорожню обстановку, яка склалася на момент прийняття ним рішення, у тому числі й небезпеку, що виникла внаслідок порушення ПДР іншим учасником.

Воно означає, що водій може розраховувати на те, що певний вид небезпеки не виникне внаслідок того, що всі учасники дорожнього руху дотримуються правил. Наприклад, водій, який розпочинає рух на перехресті на відповідний сигнал світлофора або регулювальника, вправі розраховувати, що протягом певного часу водії, яким проїзд заборонений, не розпочнуть рух і не створять перешкод для руху його автомобіля. За певних обставин це може позначитися на здатності водія своєчасно виявити небезпеку та відреагувати на неї, а, відповідно, за певних обставин зняти з нього відповідальність за наслідки ДТП.

Однак, це не означає, що у разі, коли водій на момент, коли йому дозволено розпочати рух, виявляє на смузі свого руху перешкоду, наприклад, пішохода або автомобіль, що не встиг закінчити маневр, зелене світло або знак пріоритету дає йому право не звертати уваги на це і продовжувати рух, ігноруючи перешкоду.

Таким чином, основним чинником, який визначає відповідальність водія у разі створення небезпеки під час дорожнього руху, залишається його можливість вчасно виявити цю небезпеку і здійснити відповідні заходи для її уникнення чи зменшення.

Причина, через яку створена небезпека для руху, не має значення, якщо встановлено, що водій мав можливість її вчасно виявити. Вибір способу поведінки залишається на розсуд водія, який має взяти до уваги багато факторів, що залежать як від дорожньої обстановки, так і від технічних характеристик автомобіля, яким він керує. В обставинах цієї справи не викликає сумніву, що обвинувачений усвідомлював, що він має діяти таким чином, щоб не створити перешкод, як учасникам руху, які мають перевагу, так і учасникам руху, перед якими перевага у нього. Організація дорожнього руху на цьому регульованому перехресті з працюючим світлофором, дозволяла йому не розподіляти свою увагу між різними напрямами руху транспортних засобів та пішоходів, і зосередитися на головному факторі, який він мав врахувати перед здійсненням маневру: на розташуванні, швидкості, сигналу світлофора (мигаючий) аби переконатися, що актуальна дорожня обстановка дозволяє здійснити маневр (проїзд перехрестя).

Зазначене вище, підтверджується висновком експерта по автотехнічній експертизі по дослідженню механізму і обставин ДТП від 23.08.2019 року №19-978, згідно якого водій автомобіля "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_1 ( ОСОБА_3 ), мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ( ОСОБА_8 ), своєчасним застосуванням екстреного гальмування, при русі зі швидкістю, допустимою в місці ДТП.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення по справі, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні під час розгляду справи.

Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності "поза розумним сумнівом" (ст.17 КПК України).

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Відповідно до статей 50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. У судовому рішенні суд має окремо обґрунтувати "вагомий внесок" кожної обставини, яка пом`якшує або обтяжує покарання.

Згідно роз`яснень п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року (із змінами) "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відноситься до тяжких злочинів та вчинений з необережності, наслідки діяння (смерть потерпілої ОСОБА_8 ), і враховує відомості про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційно не працює, неодружений, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра не знаходиться, з 23.06.2019 року перебуває на обліку в Миколаївському обласному наркологічному диспансері з діагнозом: "РПП внаслідок вживання каннабіноїдів. Гостра інтоксикація від 23.06.2019 року", обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину особою, що перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, а також відсутність обставин, що пом`якшують покарання.

Згідно досудової доповіді, складеної Центральним районним відділом філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській області, з урахування інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, ймовірність вчинення повторного правопорушення, уповноважений орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без позбавлення волі.

На підставі вищевикладеного, а також приймаючи до уваги обставини скоєння злочину, форму вини, мотиви, спосіб його вчинення, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 неможливе без ізоляції від суспільства, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України, що буде відповідати його особі і тяжкості вчиненого злочину, і буде необхідним та достатнім для його виправлення та перевиховання.

Як зазначено у п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року (із змінами) "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286 і ст.287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Додаткове покарання, передбачене як обов`язкове ст.286 КК України, суд може не призначати за наявності декількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і з урахуванням особи винного.

При визначенні обвинуваченому додаткового покарання суд враховує вказані вище обставини, що враховувались при призначенні основного покарання, та вважає, що в даному випадку достатнім та необхідним буде визначення обвинуваченому додаткового покарання в виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три роки.

По даному кримінальному провадженню потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов, в якому вона просила стягнути: 1) зі страхової компанії ТДВ "СК" Ю.ЕС.АЙ" на її користь у рахунок відшкодування матеріальних витрат за послуги на поховання та перевезення загиблої доньки до місця поховання суму 34470,00 гривень та страхове відшкодування за шкоду заподіяну здоров`ю в сумі 25255,00 гривень на санаторно-курортне лікування; 2) з обвинуваченого ОСОБА_3 на її користь у відшкодування моральної шкоди суму 2000000 гривень.

01.12.2020 року потерпілою ОСОБА_5 подано уточнення до позовних вимог, відповідно до яких вона просила: 1) стягнути в солідарному порядку зі страхової компанії ТДВ "СК" Ю.ЕС.АЙ", ОСОБА_3 , ОСОБА_21 на її користь страхове відшкодування матеріальних витрат за послуги на поховання та перевезення загиблої доньки до місця поховання суму 34470,00 гривень; 2) стягнути в солідарному порядку зі страхової компанії ТДВ "СК" Ю.ЕС.АЙ", ОСОБА_3 , ОСОБА_21 на її користь страхове відшкодування за шкоду заподіяну здоров`ю на санаторно-курортне лікування суму 25255,00 гривень; 3) стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_21 на її користь відшкодування моральної шкоди, завданої їй ДТП та загибеллю доньки на суму 2000000 гривень.

Крім цього, в уточненій позовній заяві потерпіла ОСОБА_5 зазначає, що помилково сплатила судовий збір за подання цивільного позову, в якій просила їй повернути.

В обґрунтування поданого позову потерпілою ОСОБА_5 зазначено, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення їй було спричинено матеріальні збитки, які складаються з витрат на поховання доньки ОСОБА_8 у розмірі 34470,00 гривень. У зв`язку з перенесеним нервовим стресом внаслідок загибелі її доньки, лікарями рекомендовано їй продовжити лікування та санаторно-курортне лікування в санаторіях м.Хмільник, Трускавець, яке за її підрахунками складає суму 25255,00 гривень. Крім того, протиправними діями обвинуваченого їй було спричинено моральну шкоду у розмірі 2000000 гривень, яка полягає у: душевних стражданнях та болю, яких вона зазнала в результаті загибелі доньки (нервовий зрив, стрес, підняття тиску); наявністю постійних головних болів, періодичних запаморочень та втрати свідомості, яких до ДТП ніколи не було; душевних стражданнях, пережитих нею у зв`язку із самим фактом ДТП; хвилюваннях у зв`язку з втратою та зміною звичного для неї способу та ритму життя, втратою певного кола друзів, знайомих доньки та ін.; переживаннях, емоційному та психологічному дискомфорті, переживаннях та тривозі про майбутнє; відчутті неповноцінності та соромливості, невпевненості в майбутньому, яке викликане загибеллю доньки, та самотності.

Обвинувачений ОСОБА_3 щодо вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 поклався на розсуд суду.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 10.12.2020 року цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , страхової компанії ТДВ "СК" Ю.ЕС.АЙ" та ОСОБА_21 про відшкодування шкоди, завданої злочином, прийнято до провадження суду для розгляду в межах даного кримінального провадження. ОСОБА_21 , як власника транспортного засобу, притягнуто до участі у справі, як цивільного відповідача.

В матеріалах судової справи міститься відзив ТДВ "СК" Ю.Ес.Ай" на цивільний позов у кримінальному провадженні від 05.12.2019 року, відповідно до якого представник юридичної особи просив розглянути справу без їх участі та повністю відмовити у задоволенні позовних вимог до ТДВ "СК" Ю.Ес.Ай". В обґрунтування поданого відзиву зазначено, що обов`язок по відшкодуванню шкоди страховиком випливає не з обвинувачення, яке пред`явлено ОСОБА_3 , а з договірних зобов`язань про відшкодування шкоди, які визначаються Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року, яким передбачено порядок звернення з вимогами про відшкодування шкоди і умови такого відшкодування, однією з яких є надання потерпілою стороною вироку суду (рішення), що набрав законної сили, цивільна відповідальність якої застрахована за договором страхування. У зв`язку з чим, рішення по зверненню потерпілих буде прийнято страховиком після набрання рішенням по кримінальній справі законної сили та надання, встановлених вимогами Закону, документів та відповідних доказів.

Дослідивши матеріали, якими обґрунтовується цивільний позов, на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи, з`ясувавши характер позовних вимог, суд приходить до такого висновку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Під час вирішення цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.

Згідно з положеннями ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до приписів статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй Постанові № 4 від 01 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" у п.6 особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , автомобіль марки "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_21 .

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , маючи право керувати транспортними засобами, що підтверджується посвідченням водія, керував автомобілем марки "Daewoo Lanos", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на відповідній правовій підставі, а тому обов`язок по відшкодуванню завданої внаслідок ДТП шкоди покладається на безпосереднього заподіювача шкоди, яким є ОСОБА_3 ..

Як вбачається з матеріалів справи, обвинувачений ОСОБА_3 застрахував свою цивільну відповідальність за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного 20.06.2019 року з ТДВ "СК" Ю.ЕС.АЙ.", строк дії з 21.06.2019 року до 20.06.2020 року (поліс №АО/3711252).

Згідно з вказаним полісом ТДВ "СК" Ю.ЕС.АЙ", страхова сума, в межах якої страховиком здійснюється виплата страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 200 000 грн., за шкоду заподіяну майну потерпілого - 100 000 грн., розмір франшизи - 1000 грн..

З позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 червня 2019 року в справі №465/4621/16-к слідує, що положення частини 1 статті 128 КПК України щодо можливості пред`явлення цивільного позову у кримінальному провадженні особою, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, зокрема, до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, треба розуміти як можливість пред`явлення зазначеного позову до юридичної особи, на яку покладено обов`язок відшкодування такої шкоди.

У даній справі Велика Палата Верховного Суду сформувала такий висновок: покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, тобто, розмежувала інститути регресу та суброгації.

Так, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди.

Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком замість завдавача шкоди. За умов, передбачених у ст.38 вказаного Закону та ст.1191 ЦК України, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Натомість, згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування", до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

З огляду на це, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

З огляду на вказане, Велика Палата Верховного Суду вирішила відступити від висновку щодо застосування норми права, висловленого Верховним Судом України у постанові від 23 грудня 2015 року у справі №6-2587цс15. Відповідно до цього висновку страховик, який виплатив страхове відшкодування, мав право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.

Для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України, попереднє звернення потерпілого із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному Законом "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не є обов`язковим.

Згідно положень ст.22.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст.ст.23, 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана зі стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.

Страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до ст.1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Так, до цивільного позову потерпілою ОСОБА_5 були додані докази на підтвердження понесених витрат на поховання своєї доньки ОСОБА_8 та пов`язані з цим ритуальні послуги на загальну суму 33850,00 грн., а саме: копію договору про надання послуг з прокату весільних (швейних) виробів та приладдя (аксесуарів) ПП ОСОБА_22 на суму 9000 грн.; копію квитанції до прибуткового касового ордеру ФОП ОСОБА_23 від 25.06.2019 року на послуги по тілу на суму 850 грн.; копію квитанції до прибуткового касового ордеру ПП " ОСОБА_24 " від 25.06.2019 року на ритуальні послуги на суму 10000 грн.; копію товарного чеку від 25.06.2019 року на придбання ритуальної атрибутики на суму 2500 грн.; копію накладної ФОП ОСОБА_25 №47 від 07.07.2019 року на придбання ритуальної атрибутики на суму 11500 грн..

Станом на 23.06.2019 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 4173 грн.. Таким чином, максимальний розмір страхового відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання становить 4173 грн. х 12 = 50076 грн..

У даному випадку, суд вважає, що відповідно до вищевказаних положень цивільного законодавства, матеріальні збитки в сумі 33850,00 грн. підлягають стягненню із співвідповідача ТДВ "СК" Ю.ЕС.АЙ", як такі, що заявлені в межах ліміту/суми страхового відшкодування.

Щодо вимоги потерпілої ОСОБА_5 про стягнення відшкодування за шкоду заподіяну здоров`ю на санаторно-курортне лікування суму 25255,00 гривень, суд зазначає, що дані вимоги є необґрунтованими, оскільки потерпілою вказано суму за лікування на майбутнє, що відповідно до норм ЦК України є недопустимим так, як витрати на майбутнє стягуються в реальному часі та з наявними документально підтверджуючими доказами. В даному випадку потерпіла вказаних доказів не надала.

Ухвалюючи рішення за цивільним позовом потерпілої ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, суд дійшов до такого висновку.

Згідно п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

На обґрунтування позовних вимог щодо моральної шкоди позивач зазначила, що в результаті злочинних дій обвинуваченого втратила рідну людину, а саме доньку.

Так, судом встановлено, що потерпіла (цивільний позивач) ОСОБА_5 дійсно є матір`ю загиблої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а отже має право на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю її близької людини - доньки.

Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода, зокрема, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

За змістом п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової шкоди", обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Зокрема, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Визначаючи розмір моральної шкоди, який підлягає до стягнення на користь ОСОБА_5 , суд враховує незворотність наслідків, що настали для потерпілої - непоправна втрата доньки, в результаті чого остання зазнала душевних страждань, які їй довелось пережити, у зв`язку зі смертю близької особи.

Судом також враховується, що моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

З урахуванням всіх вказаних обставин, вимоги потерпілої ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди в сумі 2 000 000 грн. суд вважає надмірними. Оцінюючи глибину моральних страждань, яких зазнала потерпіла через передчасну та раптову загибель рідної людини - доньки, їх тривалість, і в той же час, керуючись принципом розумності і справедливості, беручи до уваги, що вчинений злочин є необережним, суд вважає необхідним зменшити заявлену суму відшкодування моральної шкоди до 1 500 000 грн..

Відповідно до п.27.3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Отже, беручи до уваги те, що цивільному позивачеві ОСОБА_5 була заподіяна і моральна шкода, то визначена законом страхована сума, яка повинна бути стягнута із ТДВ "СК" Ю.ЕС.АЙ" в розмірі 12 мінімальних заробітних плат, складає 4173 грн. х 12 = 50076 грн..

Решта суми, завданої моральної шкоди (1 500 000 - 50076 = 1 449 924 грн.) має бути стягнута з ОСОБА_3 ..

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги потерпілої ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню.

Крім того, з долученої до цивільного позову квитанції від 09.10.2019 року №0.0.1487721589.1 вбачається, що потерпілою ОСОБА_5 сплачений судовий збір за подання цивільного позову у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп..

Втім, враховуючи, що згідно п.2 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи, звільняються від сплати судового збору, то сплачений потерпілою ОСОБА_5 судовий збір підлягає поверненню як такий, що помилково сплачений.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 05.09.2019 року відносно ОСОБА_3 по даному кримінальному провадженню було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 20.09.2019 року ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 05.09.2019 року скасовано, застосовано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід - домашній арешт у певний час доби: з 20:00 год. до 06:00 год., за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на строк до 03 листопада 2019 року включно із покладенням обов`язків, передбачених п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 18.12.2019 року, строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 продовжено до 14 лютого 2020 року.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягнення з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на провадження експертиз (від 21.08.2019 року №19-933, від 22.08.2019 року №19-932/979, від 23.08.2019 року №19-978) в сумі 5181 (п`ять тисяч сто вісімдесят одна) грн. 00 коп..

Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у виді 6 /шести/ років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 /три/ роки.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_3 , у вигляді домашнього арешту - вважати таким, що припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було обрано.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту його затримання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Стягнути з ТДВ "СК" Ю.ЕС.АЙ" на користь потерпілої ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 33850 /тридцять три тисячі вісімсот п`ятдесят/ грн. 00 коп. та моральної шкоди 50076 /п`ятдесят тисяч сімдесят шість/ грн. 00 коп..

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 449 924 грн. /один мільйон чотириста сорок дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири/ грн. 00 коп..

Повернути потерпілій ОСОБА_5 сплачені кошти на оплату судового збору в сумі 768 /сімсот шістдесят вісім/ грн. 40 коп., відповідно до квитанції від 09.10.2019 року № 0.0.1487721589.1.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на провадження експертиз (від 21.08.2019 року №19-933, від 22.08.2019 року №19-932/979, від 23.08.2019 року №19-978) в сумі 5181 (п`ять тисяч сто вісімдесят одна) грн. 00 коп..

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 01.07.2019 року по кримінальному провадженню №12019150000000285 на автомобіль "Daewoo Lanos" реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_21 .

Речові докази:

- автомобіль "Daewoo Lanos" реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику для тимчасового утримання автотранспорту Вітовського ВП ГУ НП в Миколаївській області за адресою: Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Новозаводська, 10-А - повернути власнику (законному володільцю);

- DVD диск "esperanza" формату DVD-RW, 4,7 Gb, в корені якого знаходиться відеофайл "ДТП.ул.Школьная", розмірами 272 мегабайти - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м.Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий ОСОБА_1