Постанова № 11082764, 08.07.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Папазова Г.П.

Суддя-доповідач - Малашкевич С.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2010 року справа №2а-951/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Малашкевича С. А., суддів: Попова В. В., Блохіна А. А.

при секретарі судового засідання Заверюсі Т.С

за участю представників сторін:

від позивача не прибули

від відповідача Іванченко В. А., Віткявічене О. В., Ільгова В. М., Єфанова Н. В. за довір.

розглянувши апеляційну скаргу Макіївської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2010 року у справі № 2-а-951/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донветсервіс» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.2009 року № 0000472340/0, № 0000492340/0 та від 24.12.2009 року № 0000472340/1, № 0000482340/1, № 0000492340/1, -

ВСТАНОВИЛА

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2010 року був задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донветсервіс» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.2009 року № 0000472340/0, № 0000492340/0 та від 24.12.2009 року № 0000472340/1, № 0000482340/1, № 0000492340/1.

Визнано недійсними та скасовані податкові повідомлення рішення від 30.10.2009р. № 0000472340/0, № 0000482340/0, № 0000492340/0 та від 24.12.2009р. № 0000472340/1, № 0000482340/1, № 0000492340/1.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Донветсервіс» відмовити в повному обсязі. Позивач вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Сторони про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, проте до суду не прибули.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а постанову суду скасуванню, з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Донветсервіс» зареєстровано виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області як юридична особа 29.05.2001р., про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 296905.

За результатами виїзної позапланової перевірки ТОВ «Донветсервіс» Макіївською об,єднанню державною податковою інспекцією у Донецькій області був складений акт № 8194/23-2/31335608 від 19.10.2009р., яким встановлені порушення п.1.32 ст. 1, п.5.1 пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р.; абз.1 пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р.

На підставі зазначеного акту були прийняті податкові повідомлення - рішення від 30.10.2009р. № 0000472340/0, № 0000482340/0, № 0000492340/0.

У період з 18.12.2009р. по 22.12.2009р. Макіївською ОДПІ у Донецькій області була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Донветсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.07р. по 30.06.09р. За результатами перевірки був складений акт № 10251/23-2/31335608 від 23.12.2009р., яким встановлені порушення пп. 1.32 ст. 1, п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну сум 1039691 грн.; абз. 1 п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 804655 грн.; завищення суми заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 117525 грн. та зменшено відємне значення по ряд.22.2 декларації «Зарахування від,ємного значення різниці поточного звітного (податкового) до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» за квітень 2007р. на суму 83556 грн., травень 2007р. у розмірі 28191 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки були прийняті податкові повідомлення рішення № 0000472340/1, № 0000482340/1, № 0000492340/1 від 24.12.2009р.

За приписами ст. 159 КАС України судове рішення повинно законним і обґрунтованим і таким за умови ухвалення його судом відповідно норм матеріального права при дотриманні норм процесуального. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції, в порушення вимог вказаної норми, при прийнятті постанови від 16.03.10 не надано правової оцінки висновкам акту перевірки стосовно порушення платником податків п.1.32 ст. п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та визначення, у звязку з цим, позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток. Зокрема, мотивувальна частина постанови не містить мотивів, обґрунтувань з посиланням на досліджені докази та застосовані правові норми, з яких суд виходив при задоволенні частини позовних вимог про визнання недійсним податкових повідомлень рішень про визначення податкових зобовязань з податку на прибуток. Разом з тим, акти перевірки, на підставі яких прийняті спірні рішення відповідачем і є доказами допущених позивачем порушень податкового законодавства, містить відомості про відсутність у позивача, на час перевірки, первинних документів, які б підтверджували задекларовані ним валові витрати.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрат не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншим документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Під час проведення позапланової перевірки, позивачем не надані первинні документи, що підтверджують надання послуг з експедирування вантажу. Зокрема не було підтверджено факт постачання (доставки, перевезення) товару постачальником на склад покупця, а саме товарно-транспортні накладні, за якими здійснювалося перевезення вантажу з наданням відповідних послуг експедирування , обов'язковість складання яких передбачена укладеними угодами про надання експедиторських послуг та відповідним законодавством, що регулює надання таких послуг. Відповідно до умов договорів з надання послуг експедирування, експедитор повинен прийняти вантаж на складі позивача при виконанні вантажних робіт та супроводжувати вантаж (медикаменти) до пкупця з метою збереження якості товару, які мають специфіку перевезення ( охолодження, упаковка). Будь яких доказів приймання експедиторами вантажу для подальшого супроводження , відповідно до умов договору, позивач не надав. На підтвердження виконання договорів з надання послуг експедирування позивачем надані лише акти прийняття - передачі виконаних робіт. Проте, після дослідження зазначених документів, копії яких приєднані до матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновками податкового органу, що вони не відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якої первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь здійсненні господарської операції. Акти прийняття - передачі виконаних робіт містять лише назву послуги (експедиторські послуги), їх вартість, та кількість виміру показників експедиційк послуг, який містить лише запис т/часів, та не визначений ні угодою, ні будь - якими розрахунковими документами. Такі акти прийняття - передачі виконаних робіт не розкривають змісту експедиторських послуг, їх зв'язок із господарською діяльністю підприємства, а саме при супроводжуванні якого товару вони надавалися, його асортимент, вага та обсяг, якими транспортними засобами здійснювалися перевезення матеріальних цінностей від постачальника товару до покупця тощо. За прелічених умов, вказані акти прийняття - передачі виконаних робіт не можуть вважатися належними первинними документами, які підтверджують надання послуг з експедирування, що у унеможливлювало віднесення позивачем витрат сплачених за такі послуги до складу своїх валових витрат у відповідних звітних періодах. Перевірками, також, було встановлено порушення позивачем вимог підпункта 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), яким передбачено, що "податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товару (послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом звітного періоду, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Перевіркою встановлено, що платник податку, в порушення вказаної норми, включив в перевіряємому періоді до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у розмірі 929791 грн. у зв'язку з придбанням послуг експедирування у ТОВ "Ведіус" (код за ЄДРПОУ 33621044), ТОВ "Промтек-Холдінг" (код за ЄДРПОУ 35127824), ТОВ "Ельта-Сервіс" (код за ЄДРПОУ 76428), ТОВ "Міркус" (код за ЄДРПОУ 35655976), ТОВ Промислова група "Авітек" (код за ЄДРПОУ 34990711) в сумі 4648934,25грн., без надання первинних бухгалтерських документів, які підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю підприємства.

Виходячи зі змісту пункту 7.4 статті 7 Закону правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку. Враховуючи наведене, для підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту, а також сум бюджетного відшкодування з ПДВ, необхідне встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про ненадання перевіряючим, під час перевірки, належних первинних документів на підтвердження здійснення господарської операції з повними відомостями про надані послуги експедирування та надання таких послуг саме для цілей господарської діяльності позивача.

Під час проведення перевірки жодного первинного документу на отримання вантажу на складі постачальника - ТОВ "Донветсервіс" для експедирування (доставки супроводження вантажів з метою зберігання за кількістю та якістю), сдачі його покупцю та фактичне надання послуг експедирування не надано. Тобто, не підтверджено реальне здійснення господарської операції, та право на віднесення до податкового кредиту сплаченого ПДВ за послуги експедирування.

Таким чином, суд першої інстанції помилково зробив висновок про правомірність формування ТОВ «Донветсервіс» податкового кредиту за відповідними податковими накладними, виданими його контрагентами без дослідження правомірності формування валових витрат при оподаткуванні прибутку, відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо виявленого порушення про подвійне включення до складу податкових кредитів в різних податкових періодах сум ПДВ за одними й тими податковими податковими накладними, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп.7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додан вартість» платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставк та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких встановлені до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних в документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційна номер платника податку продавця, який надав податкову накладну платнику податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). На підтвердження виникнення права платника податку на податковий кредит у розмір 172043 грн. за квітень 2007року, позивачем в ході виїзної позапланової перевірки надані журнал реєстрації вхідної кореспонденції за 2007 рік, податкові накладні відображені у реєстрі на цю суму ПДВ, які документально підтверджують факт затримки надходження податкових накладних від контрагентів. В той же час, позивач не надав в ході позапланової перевірки реєстри отриманих податков накладних за 2006 рік, як доказ не включення підприємством до податкового кредиту раніше сум ПДВ за цими ж податковими накладними. Разом з тим, правильність обчислення узгоджених податкових зобов'язань з податку додану вартість за період з 01.01.2006р. по 31.03.2007р., періоді складення податкових накладних, перевірено раніше в ході документальної перевірки з питання дотримання вимог податкового валютного законодавства. За наслідками такої перевірки складено акт перевірки № 3543/23-2/31335608 від 19.06.2007р. В ході такої перевірки, по окремим податковим накладним із реєстрів за 2006 рік, направлен підприємствам-контрагентам запити, зокрема ТОВ "Байер" №17773/7/23-413 від 07.06.2007р. на суму 15585грн, ТОВ "Броварфарма" №17772/7/23-413 від 07.06.2007р. на суму 10645грн., ТОВ "Інвек" №17770/7/23-413 від 07.06.2007р. на суму 3802грн., ТОВ "Зівеко" №17779/7/23-413 від 07.06.2007р. на суму 3617грн., АФ "Шахтар" №17771/7/23-413 від 07.06.2007р. на суму 9500грн., для підтвердження суми податкового кредиту, відображеному в реєстрах та податкових деклараціях з ПДВ за період з 01.01.2006р. по 31.03.2007р. Такі ж самі податкові накладні записані у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2007р. Копія зазначеного реєстру долучена до матеріалів справи. За перелічених обставин колегія суддів вважає обґрунтованим та документально підтвердженим висновок висновок податкового органу про порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на подану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями ), а саме подвійне включення до податкового кредиту суми ПДВ по одним і тим податковим накладним на суму 43149 грн. у реєстрі за квітень 2007року, та включеному до розрахунків з бюджетом у складі декларації з ПДВ за липень 2007 року. Тобто, відповідачем, зважаючи на підтвердження вищевказаних порушень податкового законодавства з боку позивача, доведено правомірність прийнятих рішень щодо визначення останньому податкових зобовязань з податку на прибуток та ПДВ, а також про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за липень 2007 року. За таких умов, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням вимог процесуального та матеріального права і підлягає скасуванню. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Макіївської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2010 року у справі № 2-а-951/10/0570 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2010 року у справі № 2-а-951/10/0570 скасувати .

Відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Донветсервіс» до Макіївської ОДПІ про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень рішень.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні, Повний текст складено та підписано13 липня 2010 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

ГоловуючийС. А. Малашкевич

Судді В. В. Попов

А. А. Блохін