Постанова № 11082572, 30.08.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія:

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2010 р. справа № 2а-6269/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

суддів - Глазько С.М., Прилипчука О.А.

за участю секретаря судового засідання- Бабаніної О.В.

представників позивача - Бондаровець Г.П., Сахно О.О.,

представників відповідача - Плевако А.В., Рибець В.М., Сіренко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерне товариство "Конотопмясо" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій незаконними, зобов"язання утриматися від вчинення дій ,-

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Конотопмясо»(далі по тексту - ВАТ «Конотопмясо») звернулося до суду з адміністративним позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.07.2010 року №0000572311/0, яким визначено позивачу суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 1138464 грн. 25 коп. та №0000562311/0 в частині визначення зобовязання з податку на прибуток в сумі 24723 грн. 30 коп. Крім того, позивач просить визнати незаконними дії Конотопської МДПІ щодо списання сум бюджетного відшкодування в рахунок погашення неузгодженого податкового зобовязання в сумі 164885 грн. 50 коп. та нарахування внаслідок цього штрафної санкції у сумі 82442 грн. 75 коп., зобовязати відповідача утриматися від коригування показників декларацій ВАТ «Конотопмясо»з ПДВ на підставі п. 3 висновків Акта про результати планової виїзної перевірки від 01.07.2010 року № 274/23-3/00444049. Свої вимоги мотивує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення суперечать чинному податковому законодавству, оскільки вони винесені на підставі акту перевірки, який містить помилкові висновки та припущення. Так, цілий ряд господарських операцій, які позивач здійснював у період з 01.01.2008р.по 31.03.2010р. податковою не визнають господарською діяльністю, так як відповідач не вбачає їх економічної доцільності, вважає їх безтоварними, спрямованими на зменшення у ВАТ «Конотопм'ясо»зобов'язання з ПДВ та формування права на податковий кредит. На підставі цих припущень спеціалісти МДПІ приходять до висновку про виключення з валових доходів позивача коштів, отриманих у зв'язку з реалізацією продукції приватному підприємству «КФ «Агроексім»та про анулювання нарахованих на ці операції зобов'язань з ПДВ, а також про виключення з валових витрат сум, сплачених позивачем у зв'язку з придбанням яловичини у АТЗТ «Сигмус»та ТФ «Барко»у формі ТОВ, та про виключення з податкового кредиту сум ПДВ, сплачених позивачем у зв'язку з таким придбанням. Такі висновки і припущення відповідача не відповідають дійсним обставинам справи і спростовуються як первинними документами бухгалтерського і податкового обліку, так і рухом коштів на банківських рахунках учасників таких господарських операцій та на рахунках у казначействі, на які спрямовувалися нараховані ними податки.

Реалізація продукції позивача приватному підприємству «КФ «Агроексім»здійснювалася за цінами, що перевищували її собівартість. Залишати продукцію на складі в умовах спеціального низькотемпературного зберігання в очікуванні більш вигідних цінових пропозицій було ризикованим, так як могло спричинити підвищення її собівартості за рахунок витрат такого зберігання і, відповідно, зменшити прибуток від її реалізації в майбутньому. Тобто, операції з реалізації продукції вказаному підприємству були економічно доцільними і забезпечували отримання прибутку. Придбання яловичини у АТЗТ «Сигмус»і ТФ «Барко»здійснювалося після надходження замовлень від покупців ВАТ «Конотопмясо», якщо власні залишки продукції на складі не відповідали таким замовленням за кількісними та якісними параметрами. При прийнятті рішення про таке придбання враховувалося, що доходи, які позивач може отримати від реалізації придбаної у названих товариств яловичини на експорт (з урахуванням динаміки курсу валют), перевищують ціни, за якими АТЗТ «Сигмус»чи ТФ «Барко»погоджуються її продати. Тобто, операції з придбання яловичини з подальшою її реалізацією на експорт на момент їх здійснення також були економічно доцільними для позивача. Операції з придбання яловичини у ТФ «Барко» та у АТЗТ «Сигмус», у зв'язку з якими були сплачені суми ПДВ, в подальшому включені нашим підприємством до податкового кредиту, були цілком реальними. Реальність цих операцій підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського обліку їх учасників, якими зафіксовані факти передачі яловичини від постачальників покупцю ВАТ «Конотопм'ясо»(видаткові накладні), платіжними дорученнями на оплату товару, а також тим, що ТФ «Барко»і АТЗТ «Сигмус»включили до своїх податкових зобов'язань ПДВ, нарахований на ці операції, розрахувалися з бюджетом за цими зобов'язаннями. Крім того позивач зазначає, що штрафна санкція у сумі 82442грн.75коп. застосована безпідставно, так як санкції згідно ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»нараховуються на суму недоплати (заниження суми податкового зобов'язання), а вказана санкція нарахована на суму завищення суми бюджетного відшкодування, яке не було відшкодовано позивачу на момент перевірки. Частина цього відшкодування була незаконно списана відповідачем у рахунок погашення зобов'язання в сумі 164885грн.50коп., що до цього часу залишається неузгодженим, так як податкові повідомлення-рішення, якими воно визначено, були оскаржені до Сумського окружного адміністративного суду, є предметом розгляду у справі №2а-3092/10/1870, рішення по якій на сьогоднішній день не прийнято.

Відповідач Конотопська МДПІ, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що податковою інспекцією правомірно винесені вищезазначені податкові повідомлення-рішення, а дії відповідача повністю відповідають вимогам чинного законодавства. Крім того, дії позивача не були зумовлені характером виробничої або іншої господарської діяльності позивача, оскільки не мали на меті отримання доходу від цих операцій, а тому відповідач просить відмовити ВАТ «Конотопмясо»в задоволенні позову (а.с.213, Т. 3).

В судовому засіданні представники позивача Бондаровець Г.П., Сахно О.О. позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача Плевако А.В., Рибець В.М., Сіренко І.С. позов не визнали з підстав, викладених у письмовому запереченні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що на підставі акту про результати планової виїзної перевірки від 01.07.2010р. №274/23-3/00444049 Конотопською МДПІ 13 липня 2010р. Конотопською МДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення: №0000572311/0, яким ВАТ «Конотопмясо»визначено до сплати в бюджет зобов'язання з ПДВ у сумі 1138464грн.25коп. (в тому числі 800744грн. за основним платежем та 337720грн.25коп. за штрафними санкціями); № 0000562311/0, яким ВАТ «Конотопмясо»визначено до сплати в бюджет зобов'язання з податку на прибуток у сумі 84723,3грн. (в тому числі 67717грн. за основним платежем і 17006,3грн. за штрафними санкціями).

ВАТ «Конотопмясо»погодилося з донарахуванням податку на прибуток у розмірі 50000грн. за І квартал 2010р. і з нарахованою на цю суму штрафною санкцією.

Як вбачається з акту перевірки ВАТ «Конотопмясо»є переробним підприємством, на яке поширюється дія пункту 11.21 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно якого сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними м»ясо та м»ясопродукти, у повному обсязі спрямовуються виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам.

ВАТ «Конотопмясо», як переробне підприємство, подає до Конотопської МДПІ дві декларації з ПДВ: спеціальну та загальну.

Перевіркою встановлено, що ВАТ «Конотопмясо»на підставі договору без номеру від 25.08.08р. поставляло яловичину ПП «КФ «Агроексім». Відвантаження та транспортування товару не здійснювалося, оскільки реалізована продукція продовжувала зберігатися на складі-холодильнику ВАТ «Конотопмясо»згідно додаткової угоди від 30.12.08р. до договору на послуги зберігання від 29.12.07р. Суми реалізованої яловичини позивач включив до валових доходів відповідних періодів та до податкового зобов»язання переробної (спеціальної) декларації з ПДВ.

Отриману від ВАТ «Конотопмясо»яловичину ПП «КФ «Агроексім»реалізовує ТОВ ТФ «Барко»відповідно до договору без номеру від 22.09.08р. та АТЗТ «Сигмус»відповідно до договорів без номерів від 13.02.06р. та від 02.09.09р.

При цьому відвантаження та транспортування товару не здійснювалося, оскільки реалізована продукція продовжувала зберігатися на складі-холодильнику ВАТ «Конотопмясо».

В свою чергу, отриману від ПП «КФ «Агроексім»яловичину, ТОВ ТФ «Барко»та АТЗТ «Сигмус» реалізовують ВАТ «Конотопмясо»згідно договорів від 25.09.08р., від 13.02.06р. та від 01.09.09р.

Отриману від ТОВ ТФ «Барко»та АТЗТ «Сигмус»яловичину ВАТ «Конотопмясо»реалізовує на експорт.

ВАТ «Конотопмясо»суми по отриманій яловичині від ТОВ ТФ «Барко»та АТЗТ «Сигмус»відносить до податкового кредиту загальної декларації з ПДВ (за якою здійснюються розрахунки з бюджетом) та до валових витрат. Реалізацію даної яловичини позивач відносить до загальної декларації з ПДВ (за якою здійснюються розрахунки з бюджетом).

Аналіз здійснення вказаних господарських операцій свідчить про те, що фактичний рух товару по ланцюгах ВАТ «Конотопмясо»- ПП «КФ «Агроексім»- ТОВ ТФ «Барко»- ВАТ «Конотопмясо» та ВАТ «Конотопмясо»- ПП «КФ «Агроексім»- АТЗТ «Сигмус»- ВАТ «Конотопмясо»не здійснювався, товар ввесь час зберігався на складі-холодильнику ВАТ «Конотопмясо», що свідчить про безтоварність операцій, а угоди між підприємствами відбувалися лише на папері і були спрямовані лише на отримання відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Відповідно до ст.712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов»язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов»язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов»язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Всупереч вказаним вимогам товар фактично не передавався, наміру створити правові наслідки у сторін не було. Підприємства ПП КФ "Агроексім", ТОВ ТФ "Барко", АТЗТ "Сигмус" не мали на меті використовувати м»ясо яловичини у власній господарській діяльності, а угоди на купівлю-продаж цього м»яса були укладені лише з метою зменшення у ВАТ "Конотопм'ясо" зобов»язання з ПДВ та формування права на податковий кредит, і як наслідок, безпідставного отримання коштів з державного бюджету шляхом відшкодування ПДВ.

Аналіз вищевказаних операцій також свідчить про відсутність економічної доцільності їх здійснення, оскільки, за відсутності будь-яких змін кількісних та якісних показників реалізованого товару на всіх етапах його проходження, ВАТ "Конотопм'ясо" в кінцевому рахунку отримує м»ясо власного виробництва по збільшеній ціні.

Підтвердженням таких висновків є також письмове пояснення директора ПП КФ "Агроексім" ОСОБА_7, згідно яких основним постачальником ПП КФ "Агроексім" є лише ВАТ "Конотопм'ясо", а основними покупцями є ТОВ ТФ "Барко" та АТЗТ "Сигмус". Крім м»яса, ПП КФ "Агроексім" більше нічим не торгує. Бухгалтерія ПП КФ "Агроексім" зберігається на ВАТ «Конотопм"ясо»і веде бухгалтерію його дружина ОСОБА_8, яка є головним бухгалтером ВАТ «Конотопм"ясо»і не є працівником ПП КФ "Агроексім".

Вказана обставина суперечить вимогам п.п.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Отже, первинні документи, які були складені на виконання угоди без номера від 25.08.08р. між ВАТ «Конотопм'ясо»та ПП КФ "Агроексім" не давали права позивачу збільшити валові доходи та податкові зобов»язання на суму реалізації м»яса та на виконання угод без номера від 13.02.06р., без номера від 01.09.09р. між ВАТ «Конотопм'ясо»та АТЗТ "Сигмус", та без номера від 25.09.08р. між ВАТ «Конотопм'ясо»та ТОВ ТФ "Барко" не надавали право ВАТ «Конотопм'ясо» збільшити валові витрати та податковий кредит на суму придбаного м»яса.

Посилання позивача на те, що реалізація продукції приватному підприємству «КФ Агроексім»здійснювалася за цінами, які перевищують її собівартість, а тому ця операція є економічно доцільною, суд вважає безпідставними виходячи з наступного.

Вказану операцію з продажу необхідно розглядати в цілому по всій ланці проходження м'яса, а саме: ВАТ «Конотопм'ясо»- ПП КФ "Агроексім" - ТОВ ТФ "Барко" - ВАТ "Конотопм'ясо" та ВАТ «Конотопм'ясо»- ПП КФ "Агроексім" - АТЗТ "Сигмус" - ВАТ Конотопм'ясо».

ВАТ «Конотопм'ясо»перероблене на своїх виробничих потужностях м'ясо, закуплене у населення та колгоспів в живій вазі реалізує ПП КФ "Агроексім", який в свою чергу реалізує ТФ "Барко" та АТЗТ "Сигмус", а вони реалізують ВАТ «Конотопм'ясо».

Тобто, за відсутності будь-яких змін кількісних та якісних показників реалізованого товару на всіх етапах його проходження, ВАТ «Конотопм'ясо» в кінцевому рахунку отримує м'ясо власного виробництва по збільшеній ціні.

Так, в результаті продажу м'яса ПП КФ "Агроексім" підприємство отримало доходи в сумі 13 995 844 грн., а придбавши дане м'ясо (без зміни кількісних та якісних показників) у ТФ "Барко" у формі ТОВ та АТЗТ "Сигмус" отримало витрати в сумі 14 066 695 грн. В результаті ВАТ «Конотопм'ясо»від використання даної схеми отримало збиток в сумі 70 3851 грн.

Отриманні додаткові доходи від реалізації послуг складського зберігання, не є суттєвими та не покриває отриманих збитків від використання вищенаведеної схеми.

Заперечуючи проти висновків перевірки, позивач зазначає, що він не може завідомо знати, які саме партії яловичини (за кількісними і якісними характеристиками) і в які терміни зможе відвантажити на експорт.

Але використовуючи вищенаведену схему постачання м'яса підприємству ПП КФ "Агроексім", ВАТ "Конотопм'ясо" в найкоротший термін придбає теж саме м'ясо у ТФ "Барко" у формі ТОВ та АТЗТ "Сигмус" (без зміни кількісних та якісних показників) та продає його на експорт. Період проходження м'яса по всій ланці займає лише 3-4 дня.

Тому вказані заперечення є необґрунтованими.

Суд також вважає, що посилання позивача на рішення господарського суду від 10.02.2010 року по справі №10/16-10, як на підтвердження реальності укладеного договору поставки від 25.08.2008року, є безпідставним, так як постановою Вищого господарського суду України від 02.08.10 року вказане рішення скасоване.

Крім того, позивач є переробним підприємством, на яке поширюється дія пункту 11.21 статті 11 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану: вартість". Оскільки податкові зобов'язання з ПДВ із реалізованих ПП КФ «Агроексім»товарів у ВАТ "Конотопм'ясо" віднесло до спеціальної декларації, а податковий кредит із цього податку при придбанні товарів повторно повністю віднесло до загальної декларації, то такі дії були направлені на безпідставне одержання коштів державного бюджету.

Виходячи зі змісту пункту 7.4 статті 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податків.

Що стосується позовних вимог про безпідставне включення до штрафних санкцій податкового повідомлення-рішення №0000572311/0 від 13 липня 2010р. суми 82442грн.75коп., то суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафна санкція нараховуються на суму недоплати (заниження суми податкового зобов'язання), а вказана санкція нарахована на суму завищення суми бюджетного відшкодування, яке не було відшкодовано позивачу на момент перевірки. Частина цього відшкодування була незаконно списана відповідачем у рахунок погашення зобов'язання в сумі 164885,5грн., що до цього часу залишається неузгодженим, так як податкові повідомлення-рішення, якими воно визначено, були оскаржені до Сумського окружного адміністративного суду, є предметом розгляду у справі №2а-3092/10/1870, рішення по якій на сьогоднішній день не прийнято.

Вказані вимоги позивача не були спростовані Конотопською МДПІ.

Тому дії відповідача щодо списання сум бюджетного відшкодування в рахунок погашення неузгодженого податкового зобов'язання в сумі 164885грн.50коп. та нарахування внаслідок цього штрафної санкції у сумі 82442грн.75коп. є незаконними, а податкове повідомлення рішення Конотопської МДПІ від 13.07.2010 року №0000572311/0 в частині нарахування штрафної санкції в сумі 82442 грн. 75 коп. підлягає скасуванню.

Вимоги позивача про зобов'язання відповідача утриматися від певних дій, а саме, утриматися від корегування показників декларацій позивача з ПДВ на підставі п.3 висновків акту про результати планової виїзної перевірки від 01.07.2010р. №274/23-3/00444049 є необґрунтованими, оскільки відповідачем ще не вчинено вказаних дій відносно позивача і права останнього ще не порушені.

Суд також зазначає, що вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення є безпідставними, так як визнати нечинним судом можливо лише нормативно-правовий акт, а не податкове повідомлення-рішення, яке є актом індивідуальної дії.

Таким чином, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог про скасування (визнання нечинним) податкове повідомлення-рішення Конотопської МДПІ від 13 липня 2010р. № 0000562311/0 в частині визначення зобов'язання з податку на прибуток у сумі 24723,3 грн., як таке, що суперечить ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», про зобов'язання відповідача утриматися від певних дій, а саме, утриматися від корегування показників декларацій позивача з ПДВ на підставі п.3 висновків акту про результати планової виїзної перевірки від 01.07.2010р. №274/23-3/00444049 - відмовити.

Позовні вимоги про визнання незаконними дії Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції щодо списання сум бюджетного відшкодування в рахунок погашення неузгодженого податкового зобовязання в сумі 164885 грн. 50 коп. та нарахування внаслідок цього штрафної санкції в сумі 82442 грн. 75 коп. суд вважає за необхідне задовольнити.

А позовні вимоги про скасування (визнання нечинним) податкове повідомлення-рішення від 13 липня 2010р. №0000572311/0 як таке, що суперечить ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»задовольнити в частині нарахування штрафної санкції в сумі 82442 грн. 75 коп.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Конотопмясо" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання дій незаконними, зобовязання утриматися від вчинення дій задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції щодо списання сум бюджетного відшкодування в рахунок погашення неузгодженого податкового зобовязання в сумі 164885 грн. 50 коп. та нарахування внаслідок цього штрафної санкції в сумі 82442 грн. 75 коп.

Скасувати податкове повідомлення рішення Конотопської МДПІ від 13.07.2010 року №0000572311/0 в частині нарахування штрафної санкції в сумі 82442 грн. 75 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено за відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя /підпис/ С.О. Бондар

суддя /підпис/ С.М.Глазько

суддя /підпис/ О.А.Прилипчук

Повний текст постанови виготовлений 3 вересня 2010 року.

<Список ><Дата >

З оригіналом згідно:

Головуючий суддя С.О. Бондар