Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
Іменем України
12.05.2023 Справа №607/18470/22 Провадження № 2-а/607/197/2023
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючої судді Марциновської І.В.,
за участю: секретаря судового засідання Макогін А.В.,
представника відповідача Кондрат Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що постановою серії ЕАР № 6247677 від 04.12.2022 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. Відповідно до вказаної постанови йому інкримінується те, що 04.12.2022 о 15 год. 09 хв. на автомобільній дорозі М30156 км в м. Тернополі водій, керуючи транспортним засобом марки «Peugout» моделі «207», державний номерний знак НОМЕР_1 , перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 Правил дорожнього руху.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною і необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням вимог чинного законодавства.
Так, законною підставою для зупинки транспортного засобу може бути лише порушення Правил дорожнього руху, а притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Дані вимоги закону під час винесення оскаржуваної постанови, на думку позивача, дотримані не були.
Крім цього, оскаржувана постанова містить відомості про те, що до постанови долучається відеозапис з автомобільного відеореєстратора. Однак реєстраційний номер такого реєстратора не зазначений, що свідчить про невідповідність цього доказу вимогам закону.
За таких підстав позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР № 6247677 від 04.12.2022, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн, та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП.
01.05.2023 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 12.02.2023, визначено відповідачу строк для подання відзиву.
10.05.2023 представник відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Кондрат Л.Р. подала відзив, в якому відповідач позов не визнав та просив у позові відмовити. Відзив мотивований тим, що ОСОБА_1 порушив п. 11.2 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки 04.12.2022 о 14 год. 45 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Peugout» моделі «207», державний номерний знак НОМЕР_1 , на 156 км автомобільної дороги М-30 «Стрий Тернопіль Кропивницький Знам`янка», яка має дві смуги для руху в одному напрямку, рухався в крайній лівій смузі для руху без мети повороту чи розвороту. Відповідач зазначає, що візуальна інформація матеріалів відеофіксації відображає факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем, а також хід розгляду справи про адміністративне правопорушення. На думку відповідача, оскаржувана постанова відповідає вимогам закону, є обґрунтованою та винесена з урахуванням об`єктивних обставин справи.
У судовому засіданні 12.05.2023 представник відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Кондрат Л.Р. позовні вимоги не визнала та просила у позові відмовити.
У судове засідання 12.05.2023 позивач ОСОБА_1 не з`явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити повністю.
Вказане згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому ст. 268 КУпАП серед іншого передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Суд установив, що 04.12.2022 інспектором 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Тернопільській області Періжком Т.М. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР № 6247677. Даною постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340 грн. У постанові зазначено, що 04.12.2022 о 14 год. 45 хв. 31 с. водій на автомобільній дорозі М30156 км в м. Тернополі, керуючи транспортним засобом марки «Peugout» моделі «207», державний номерний знак НОМЕР_1 , перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 Правил дорожнього руху.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Так, п. 34 Правил дорожнього руху, зокрема передбачає, що горизонтальна розмітка 1.3 поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху або на ділянках доріг з трьома (2 + 1) смугами. Лінію 1.3 перетинати забороняється.
Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, полягає, зокрема, у порушенні розмітки проїзної частини доріг.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
У силу вимог ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частини 1-3ст.90КАС України визначають, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Так, з відеозаписів з автомобільного реєстратора службового автомобіля працівників поліції (назви файлів «Левунь автореєстратор 1», «Левунь автореєстратор 2») вбачається здійснення перетину транспортним засобом, що рухався на автомобільній дорозі М30156 км в м. Тернополі, подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки 1.3, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків. Такі обставини свідчать про наявність події адміністративного правопорушення.
Разом з тим, зважаючи на значну відстань проведення відеозйомки та незадовільну якість відеозаписів, зі змісту останніх неможливо беззаперечно стверджувати, що перетин подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки 1.3 здійснив водій, який керував транспортним засобом саме марки «Peugout» моделі «207», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Більше того у поданому відзиві відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, вказав про вчинення ОСОБА_1 іншого адміністративного правопорушення, ніж те, за вчинення якого позивач притягнутий до відповідальності шляхом постановлення оскаржуваної постанови.
При цьому суд зауважує, що з відеозапису з нагрудної камери патрульного поліцейського № 475100 (назва фалу «Левунь») вбачається, що на місці події ОСОБА_1 не заперечував факту вчинення інкримінованого йому правопорушення, а лише вказував на відсутність доказів на підтвердження таких обставин.
Однак такі обставини у сукупності позбавляють суд можливості встановити, чи дійсно було вчинено інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення та чи наявний у діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
У силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що сама по собі постанова від 04.12.2022 без інших достатніх доказів не підтверджує факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відтак постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР № 6247677 від 04.12.2022 є такою, що винесена з порушенням ст. 280 КУпАП, а тому підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не доведено, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 3ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зважаючи на те, що суд дійшов переконання про існування підстав для скасування оскаржуваної постанови через недоведеність наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, то є усі правові підстави для закриття справи про це адміністративне правопорушення.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Також відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно дост. 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 496,20 грн, що підтверджується квитанцією № НН-2В-9ЬР5-985Х-79НХ від 24.12.2022. Відтак сума сплаченого судового збору підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 з Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо розподілу судових витрат, які поніс позивач у зв`язку з розглядом цієї справи, суд зазначає таке.
Так, у позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначив, що у зв`язку з розглядом даної справи позивач планує понести судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн. У прохальній частині позовної заяви позивач просив судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 139 КАС України.
Згідно зч.7ст.139КАС Українирозмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такідокази подаютьсядо закінченнясудових дебатіву справіабо протягомп`яти днівпісля ухваленнярішення судуза умови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Разом з тим до виходу суду до нарадчої кімнати (з урахуванням того, що судові дебати не проводились) позивач не подав до суду докази на підтвердження розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи. Так само позивач не подав заяву про намір подати такі докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому суд звертає увагу, що позивач не був позбавлений можливості заявити про намір подати докази на підтвердження розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подаючи письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. Однак у цій заяві таку вимогу позивач не зазначив.
При цьому посилання у позовній заяві на необхідність розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не спростовує обов`язку позивача зробити відповідну заяву про подання доказів на підтвердження понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, оскільки саме ст. 139 ЦПК України і встановлює такий обов`язок сторони.
З урахуванням викладених обставин суд доходить висновку, що заяву позивача ОСОБА_1 про розподіл понесених позивачем судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн слід залишити без розгляду.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 9, 122, 245, 268, 280 КУпАП, ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 268, 269, 271-272, 286 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР № 6247677 від 04.12.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.
Закрити відносно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Стягнути з Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.
Заяву ОСОБА_1 про розподіл понесених позивачем судових витрат у виді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень залишити без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Котляревського, буд. 24, м. Тернопіль.
СуддяІ. В. Марциновська
Судове рішення № 110823952, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 12.05.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/18470/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: