Рішення № 110815758, 04.05.2023, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1493/22

Провадження № 2-о/945/15/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2023року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря Фути О.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Миколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Одеса) про встановлення неправильності в актовому записі та внесення змін,

встановив:

До суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану, а саме в актовому записі про народження за № 8, складеному 03.03.1949 року виконавчим комітетом Краснопільської сільської ради Березанського району Миколаївської області щодо неправильності дати народження дитини, яка вказана « ІНФОРМАЦІЯ_1 » , замість правильної дати народження дитини « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та імені « ОСОБА_2 » , замість правильного ОСОБА_3 » та внести відповідні зміни до актового запису про народження, змінивши дату народження та ім`я, також внести зміни до відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актового запису про народження.

В обґрунтування вимог зазначає, що в грудні 2022 року, він звернувся до Миколаївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) із заявою про отримання витягу з Державного реєстру про реєстрацію смерті племінника ОСОБА_4 для здійснення підпоховання своєї померлої сестри ОСОБА_5 . Під час перевірки даних щодо факту родинних відносин виявлено розбіжність між паспортними даними громадянина України з актовим записом цивільного стану про народження №8 від 03 березня 1949 року складеного виконавчим комітетом Краснопільської сільської ради Березанського району Миколаївської області, а саме: в актовому записі про народження зазначено ім`я « ОСОБА_2 », за паспортом - « ОСОБА_3 »; дата народження « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за паспортом - « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». В зв`язку з чим звернувся до зазначеного вище відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про внесення змін до актового запису. Висновок про відмову у внесенні змін до актового запису про народження №8 від 03 березня 1949 року складеного виконавчим комітетом Краснопільської сільської ради Березанського району Миколаївської області обгрунтовано тим, що актовий запис про народження є першим документом в якому зазначається ім`я та дата народження дитини та на підставі якого видаються всі наступні документи. На підставі свідоцтва про народження компетентними органами, в тому числі і державними, було оформлено та видано цілий ряд документів, що є чинними, використовувались впродовж життя та створили ряд правових наслідків. Такі документи були видані в оригіналах різними органами, а проміжок часу протягом якого вони видавались становить близько 74 років.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа розподілена головуючому судді Войнарівському М.М.

Ухвалою суду від 28.02.2023року заяву прийнято до розгляду , відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Заявник в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримав .

Представник заінтересованої особи Миколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Одеса) в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення вимог не заперечував.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Краснопільської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_2 дата народження ОСОБА_1 вказана 23.02.1949року .

Крім того, відповідно до паспорта громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 виданим Заводським РУ ММУ УМВС України в Миколаївській області 11.07.2007року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З посвідчення мисливця серія НОМЕР_4 ОСОБА_1 вбачається, що дата народження ОСОБА_1 є ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_5 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до висновку Миколаївського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 21.12.2022 року у внесенні змін до актового запису цивільного стану , щодо виправлення дати народження з « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та виправлення ім`я з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 »- заявнику відмовлено.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 № 2398-VI регулює відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження. Органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Статтею 49 ЦК України визначено, що актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану (ч. 6 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Згідно ч. 5 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», повторна видача свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, оригінал якого було вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, та повторна видача свідоцтва у разі внесення змін до актового запису чи його поновлення здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичними представництвами і консульськими установами України на підставі актового запису цивільного стану за заявою особи, щодо якої складено запис, батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, представника закладу охорони здоров`я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина, органу опіки та піклування.

Частинами 3 та 4 ст. 22 Закону України №2398-VІ від 01.07.2010 передбачено, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Відповідно до п. 1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5( далі Правила) внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п.1.1. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5,зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011року за № 55/18793, внесення змін до актових записів цивільного стану,які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України,проводиться районними, районними у містах,міськими (містобласного значення),міськрайонними,міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції Україниу випадках,передбачених чинним законодавством.У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має і на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Роз`яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини. В яких, зокрема, зазначено, що ризик будь - якої помилки державного органу, повинен покладатись на саму державу та її органи.

У пункті 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, передбачено, що однією із підстав для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Згідно роз`яснень, що містяться в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 07 липня 1995 року «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану`в порядку встановлення неправильності записів у актах громадянського стану до цих актів вносяться зміни щодо прізвища, імені, по батькові, коли були допущені помилки під час реєстрації акта або коли органами реєстрації актів громадянського стану відмовлено у зміні запису, який провадився відповідно до положень про порядок зміни записів актів громадянського стану (наприклад, при зміні прізвища, імені, по- батькові, місця і дати народження).

У пункті 11 вказаної постанови зазначено, що суд постановляє рішення про неправильність запису в акті громадянського стану, саме в тій частині цього запису, в якій встановлено неправильність, а не запису всього акта громадянського стану. Рішення суду, яким встановлено неправильність запису в акті громадянського стану є підставою для виправлення такого запису органами реєстрації актів громадянського стану, у резолютивній частині рішення повинно бути зазначено, який запис є неправильним, яким органом реєстрації актів громадянського стану і щодо яких осіб він складений, номер і дата запису та які виправлення, зміни чи доповнення слід до них внести.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при ньому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов`язки перед суспільством в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.

Європейський суд з прав людини вказав що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги те, що встановлення неправильності в актовому записі про народження заявника породжує для нього юридичні наслідки, а також те, що чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану, і заявник у зв`язку з цим не має іншої можливості виправити допущену у ньому помилку, усунення такої можливо лише у судовому порядку шляхом встановлення неправильності в актовому записі про його народження та внесення відповідних змін до нього,суд доходить висновку, що заява в частині встановлення факту неправильності актового запису про народження та внесення зміни до актового запису цивільного стану про народження є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Стосовно вимоги в частині внесення змін до відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актового запису про народження,суд зазначає,що достатнім для захисту прав заявника є задоволення судом вимог щодо встановлення неправильності в актовому записі про його народження та внесення відповідних змін до нього, оскільки рішення суду, яким встановлено неправильність запису в акті є підставою для виправлення такого запису органами реєстрації актів цивільного стану, оскільки у резолютивній частині рішення зазначено, який запис є неправильним, яким органом реєстрації актів цивільного стану і щодо яких осіб він складений, номер і дата запису та які виправлення, зміни чи доповнення слід до них внести, саме таке рішення суду, в разі набрання ним законної сили, є підставою для внесення змін до відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актового запису про народження, а відтак, заявлена вимога в цій частині є передчасною.

З цих підстав, суд відмовляє в задоволенні вимог в частині внесення змін до відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актового запису про народження .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ;уродженець с.Краснопілля, Березанського району,Миколаївської області; паспорт серія НОМЕР_6 ; РНОКПП НОМЕР_5 ), заінтересована особа Миколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Одеса) (ЄДРПОУ 25379302; пров. Кур`єрський, 7, м.Миколаїв) про встановлення неправильності в актовому записі та внесення змін - задовольнити частково.

Встановити факт неправильності актового запису про народження ОСОБА_1 № 8 від 03.03.1949 року, складеному виконавчим комітетом Краснопільської сільської ради Березанського району Миколаївської області, щодо дати народження дитини, яка вказана « ІНФОРМАЦІЯ_3 » замість « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та ім`я дитини « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 ».

Внести зміни до актового запису цивільного стану про народження складеному виконавчим комітетом Краснопільської сільської ради Березанського району Миколаївської області 03.03.1949року за №8 відносно ОСОБА_1 , виправивши в графі «дата народження дитини» з « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та в графі ім`я дитини з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя М.М.Войнарівський