Ухвала суду № 110814532, 26.04.2023, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер № 225/5293/17

Провадження № 1-кп/225/25/2023

Дзержинський міський суд Донецької області

УХВАЛА

26 квітня 2023 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінального провадження (ЄРДР 12016050220000029 від 07.01.2016) за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дзержинського міського суду Донецької області перебуває кримінальне провадження № 12016050220000029 від 07.01.2016 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання про визнання очевидно недопустимими доказами:

- протокол огляду місця події від 07.01.2016 року в період часу з 07.00 год. до 07.10 год., який проводився слідчим СВ Дзержинського ВП Артемівського ВП ГУНП в Донецькій області, капітаном поліції ОСОБА_8 ,

- протокол огляду місця події від 07.01.2016 в період часу з 12.45 год. до 13.00 год., який проводився ст.слідчим СВ Дзержинського відділення поліції Артемівського ВП ГУНП в Донецькій області, майором поліції ОСОБА_9 ,

- протокол огляду місця події від 07.01.2016 року в період часу з 17.50 год. до 18.10 год., який проводився ст.слідчим СВ Дзержинського ВП Артемівського ВП ГУНП в Донецькій області, майором поліції ОСОБА_10 ,

- протокол огляду місця події від 09.01.2016 року в період часу з 14.30 год. до 15.00 год., який проводився ст.слідчим СВ Дзержинського ВП Артемівського ВП ГУНП в Донецькій області, майром поліції ОСОБА_10 ,

- протокол огляду місця події від 22.01.2016 року в період часу з 15.00 год. до 16.30 год., який проводився ст.слідчим СВ Дзержинського ВП ГУНП в Донецькій області, майором поліції ОСОБА_10 ,

- не відкриті стороною обвинувачення в порядку ст. 290 КПК України речові докази: металевий предмет схожий на кулю від пістолета; 5 шт. гільз металевих 9 мм, довжиною 18 мм, окрашені в зелений колір з жовтим капсюлем, котрий в центрі деформований, з манкіровкою «LGW», також є цифра 12; пістолет Макарова серія НОМЕР_1 р. випуску з одним магазином з номером НОМЕР_2 , в якому знаходяться п`ять патронів калібру 9 мм; чоловічі брюки чорного кольору і куртка; компакт-диск «АRITA»DVВ +RW з відзнятим відео матеріалом, який був перенесений персонального комп`ютера на цифровий носій,

- висновок Донецького НДЕКЦ МВС України від 25.01.2016 № 53,

- висновок судово - медичної експертизи № 60 від 11.03.2016,

та не досліджувати вказані докази або припинити їх дослідження, відповідно до ч. 2 ст. 89 КПК України.

Прокурор не вбачав підстав для задоволення клопотання, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.

Згідно із ч.2, 3 ст.89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

З правового змісту вказаної норми Закону випливає, що ознаки недопустимості доказів поділяються на очевидні та не очевидні. Залежно від цього визначається момент прийняття рішення щодо недопустимості доказів, який окреслений межами судового розгляду.

Частиною 1 ст. 87 КПК України передбачено, що ключовою умовою для визнання доказів недопустимими є їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та Законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Кримінально-процесуальним Законом не визначено переліку підстав, за наявності яких можливо відокремити очевидно недопустимі докази від недопустимих. Наведене слугує підставою для визнання доказу очевидно недопустимим, коли недопустимість ґрунтується на обставинах, фактах, що є безсумнівними, беззаперечними, зрозумілими для всіх учасників судового провадження і не потребують додаткового дослідження.

Разом з тим, заявлені докази, які просить визнати очевидно недопустимим захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 , можуть бути визнані недопустимими під час ухвалення судом остаточного рішення суду за наслідками розгляду кримінального провадження, шляхом дослідження кожного доказу у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, що надані учасниками кримінального провадження. Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

Вирішення питання щодо очевидної недопустимості доказів на цій стадії судового провадження без дослідження їх у взаємозв`язку з іншими доказами, на думку суду - є передчасним, а тому відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання.

Керуючись ст.ст.89, 358, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без задоволення клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 про визнання доказів очевидно недопустимими в рамках розгляду кримінального провадження ЄРДР 12016050220000029 від 07.01.2016 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1