Постанова № 11081305, 04.08.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2010 р. справа № 2а-11325/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16-00 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Папазової Г.П.

при секретаріСкутельник Ю.В.

за участю:

представника позивача Скрипник Т.В.,

представника відповідача Куроєдова І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада» до Державної податкової інспекції у місті Дружківка про скасування податкових повідомлень рішень № 0000102320/0 від 09.04.2010 року та № 0000122320/0 від 09.04.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркада» звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у місті Дружківка про скасування податкових повідомлень рішень № 0000102320/0 від 09.04.2010 року та № 0000122320/0 від 09.04.2010 року.

В обґрунтування позову зазначає наступне. Державною податковою інспекцією у місті Дружківка протягом періоду з 26.02.2010 року по 17.03.2010 року проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Аркада» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, за результатами якої 22.03.2010 року складено акт № 86/2300/23608170.

Акт перевірки направлено на адресу товариства поштовим листом з повідомленням. ТОВ «Аркада» зазначений документ отримано для ознайомлення та підпису 26.03.2010 року за адресою місцезнаходження.

За результатами перевірки посадовими особами податкового органу встановлені порушення:

-п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, абз. 4 пп.5.3.9 п.5.3, ст.5 Закону України «Про

оподаткування прибутку підприємств» та п. 1.6 Порядку складання декларації по прибуток підприємства, затвердженої наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143, внаслідок чого донараховано податкові зобовязання з податку на прибуток у сумі 55 389 грн.,

-пп. 7.4.1, 7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та

заниження на 44311 грн. податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Не погоджуючись з висновками, зазначеними у акті перевірки від 22.03.2010 року, позивачем 31.03.2010 року вих. № 18надані до ДПІ заперечення. ДПІ міста Дружківки 06.04.2010 року листом № 5076/10/23-013 направлено відповідь на заперечення, яка в повному обсязі підтримує висновки, викладені в акті перевірки про порушення ТОВ «Аркада» податкового законодавства.

Керівником ДПІ 09.04.2010 року на підставі акту перевірки № 86/2300/23608170 від 22.03.2010 року прийняті податкові повідомлення-рішення :

-№ 0000102320/0 про донарахування ТОВ «Аркада» податкових зобовязань

з податку на прибуток у сумі 79080 грн., в тому числі : основний платіж 52720 грн. і штрафні (фінансові) санкції у сумі 26360 грн., згідно пп. «б» пп. 4.2.2 ст. 4 та пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,

-№ 0000122320/0 про донарахування ТОВ «Аркада» податкових зобовязань

з податку на додану вартість у сумі 66552 грн. (з них оскаржується 66467 грн.), в тому числі : основний платіж 44368 грн. (з них оскаржується 44311 грн.) та штрафні (фінансові) санкції у сумі 22184 грн. (з них оскаржується - 22156 грн.), згідно пп. «б» пп.4.2.2 ст. 4 та пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязання зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення № 0000122320/0 та № 0000102320/0 від 09.04.2010 року про донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток у розмірі 79080 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 66467 грн. необґрунтованими та таким, що не суперечать вимогам діючого законодавства з наступних підстав.

Наявні документальні дані про відображення ТОВ «Аркада» у господарській і податковій звітності операцій з придбання для власних виробничих потреб товарів та послуг у контрагентів ТОВ «Лугстройіндустрія» і ТОВ «ВІК-Опткомпані» не містять будь-яких ознак чи обставин, яки були підставою визнавати правочин нікчемним та з якими стаття 207 Господарського кодексу України повязує недійсність господарських зобовязань.

На думку позивача, матеріали справи свідчать про належне виконання сторонами оспорюваних угод.

Позивач зазначає, що посилання відповідача на доказ безтоварності господарської операції, на відсутність у ТОВ «Аркада» основних документів на перевезення, а саме: товарно транспортних накладних та подорожніх листів вантажного автомобіля , які б підтвердили факт транспортування ТМЦ від ТОВ «Лугстройіндустрія» до складу ТОВ «Аркада» є хибним та безпідставним. Умовами договору № 05-08 від 08.01.2001 року, пп.2.3 п.2 передбачено, що постачання продукції в адресу покупця - ТОВ «Аркада» продавець ТОВ «Лугстройіндустрія» здійснює власним транспортом. Тобто, не могло бути і не було у позивача ні товарно-транспортних накладних, ні подорожних листів , бо зазначені документи є документами первинного обліку, які свідчать про здійснення господарської операції іншим субєктом господарювання і є, відповідно, підтвердженням понесених ним витрат на транспортування метизних виробів.

Також, позивач вказує, що відповідачем не прийняті до уваги та проігноровані пояснення позивача на надані ним документальні докази, а саме, договори, видаткові накладні, податкові накладні, довіреності покупців, які свідчать про наступний продаж, з метою одержання прибутку метизних виробів, придбаних у ТОВ «Лугстройіндустрія» великий кількості покупців, в тому числі, ДП «НЕК «Укренерго», ТОВ «Вега С», ТОВ «АВ Метиз-Кривбасс», ТОВ «Метиззьут», ТОВ «Метсервіс», ВАТ «Кримський содовий завод», ТОВ ПКП «Компол»,ЗАТ «НГМЗ-БУР», ВАТ «Центренерго», ЗАТ «Донецький завод високовольтних опор» та інші. Наявність документально підтвердженого факту реалізації зазначеного товару спростовує безпідставні висновки відповідача про визнання правочину з придбання у ТОВ «Лугстройіндустрія» метизних виробів та отримання послуг з перепродажної підготовки товару нікчемним.

Позивач вважає упередженим та необґрунтованим невизнання відповідачем накладних на придбання метизних виробів, наданих постачальником ТОВ «Лугстройіндустрія» первинним документом обліку та позбавлення платника податку на врахування у складі валових витрат вартості придбаних товарів по ним, виключно, на підставі того, що неможливо ідентифікувати посадових осіб, які засвідчили факт здійснення господарської операції купівлі метизів та перехід права власності на них до покупця, бо у документі не вказано посада та прізвища цих осіб. В даному випадку відповідачем не взято до уваги наявність податкових накладних, в яких зазначено і посаду, і прізвище, і імя, і по-батькові особи, як виписала документ, а відповідно до вимог п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІУ, пп.1.2 п.1, пп.2.1, пп.2.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року № 88, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» цей документ є первинним документом, як для бухгалтерського так і для податкового обліку.

Крім того, відповідно до вимог ст.12 Статуту товариства та інших внутрішніх локальних нормативних документів ТОВ «Аркада», не було надано право іншим посадовим особам товариства приймати товари та послуги від постачальників та засвідчувати факт переходу прав власності на такі товари і послуги своїм підписом на первинних документах - накладних та актах приймання виконаних робіт (послуг) крім директора товариства, а тому у податкового органу не було підстав стверджувати про неможливість ідентифікації особи, яка підписала накладні та акти приймання виконаних послуг, отриманих від контрагентів постачальників ТОВ «Лугстройіндустрія» та ТОВ «ВІК-Опткомпані».

Також, позивач при перевірці та дослідженні взаємовідносин ТОВ «Аркада» з ТОВ «ВІК-Опткомані» відповідно до договору № 05 від 29.02.2008 року про надання комерційно - посередницьких послуг, у порушення вимог ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», проігноровано наявність звітів виконавців послуг ТОВ «ВІК-Опткомпані» № 2 від 30.04.2008 року, № 3 від 30.05.2008 року та № 4 від 27.06.2008 року, які містять перелік дійсно наданих послуг виконавцем. Отримання зазначених послуг мало позитивні наслідки для замовників, бо надання їх дозволило ТОВ «Аркада» укласти нові договори на продаж товару з ВАТ «Кримський содовий завод» (договір № Ю/804561 від 15.05.200 року), з ДП «НЕК «Укренерго» (договір № 211 від 27.05.2008 року), з ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» (договір № 6/18 від 28.03.2008 року). Крім того, значно збільшити кількість покупців метизної продукції, з якими на дату укладення угоди на комерційні послуги, були перервані взаємовідносини, та отримати додаткові доходи від продажу метизних виробів таким покупцям, тільки протягом квітня, травня та червня 2008 року у сумі 670733,02 грн. Достовірність зазначеного вище підтверджується договорами купівлі-продажу товару з покупцями (перелік яких наведений у звітах ТОВ «ВІК -Опткомпні»), видатковими накладними, податковими накладними, рахунками та регістрами бухгалтерського обліку: журнал ордер по рахунку 361 «Розрахунку з вітчизняними покупцями» за квітень, травень, червень 2008 року.

Таким чином, відсутні підстави стверджувати, що операції по взаємовідносинах ТОВ «Аркада» з ТОВ «ВІК-Опткомпані» є нікчемним правочином, не мали реального характеру, послуги, на думку посадових осіб ДПІ, фактично не надавалися, а мало місце лише перерахування грошових коштів.

Позивач вважає, що не може буди доказом нікчемності правочину, на який посилається відповідач, відсутність або наявність у контрагентів ТОВ «Лугстройіндустрія» та ТОВ «ВІК-Опткомпані» власних основних засобів та трудових ресурсів і це не може бути безспірним доказом факти ненадання послуг, бо відповідно до вимог ст. 263 Господарського кодексу України встановлено, що господарсько торгівельною діяльності є діяльність, яка здійснюється субєктами господарювання у сфері товарного обігу, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує її реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Фактично, зазначені послуги ТОВ «Лугстройіндустрія» та ТОВ «ВІК-Опткомпані» були надані шляхом залучення для їх виконання інших субєктів господарювання на підставі договорів доручення або комісії.

Також, позивач зазначає, що посилання посадових осіб ДПІ у акті перевірки на лист відділу податкової міліції Костянтинівської ОДПІ про наявність вироку Костянтинівського районного суду Донецької області від 23.12.2008 року по справі № 1-530/2008, яким визнано винними окремих посадових осіб у здійсненні фіктивного підприємництва, у тому числі посадових осіб ТОВ «Лугстройіндустрія» та неможливість підтвердити правові взаємовідносини ТОВ «Аркада» та ТОВ «ВІК-Опткомпані» та ТОВ «Лугстройіндустрія» під час здійснення зустрічних перевірок у звязку із визнанням Господарським судом Луганської області ТОВ «Лугстройіндустрія» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (постанова від 04.08.2009 року по справі № 22/3), знищення печатки ТОВ «ВІК-Опткомпані» на підставі вироку Костянтинівського районного суду Донецької області від 22.12.2008 року по справі № 1-530/2008, прийняття рішення про припинення діяльності підприємства та впровадження ліквідаційної процедури ТОВ «ВІК-Опткомпані» є безпідставним, оскільки, на дату здійснення господарських операцій з купівлі продажу товарів, робіт, послуг контрагентами ТОВ «ВІК-Опткомпані» та ТОВ «Лугстройіндустрія» мали статус основних платників податків, буди дієздатними юридичними особами, наділеними всіма правами на здійснення будь-яких правочинів межах діючого в Україні законодавства.

На момент виконання договорів платник податків ТОВ «Аркада» не знав і не міг знати про протиправний характер дій контрагентів, а тому і не зобовязаний нести будь-яку фінансову відповідальність за наслідки цих договорів, жодним законодавчим актом України не передбачене фінансову відповідальність однієї особи за протиправні дії іншої особи, на підставі документів, про недійсність яких він не знав і не міг знати на момент їх отримання.

Законодавством України не передбачений обовязок платнику податків перевіряти законність реєстрації контрагенту, діяльність свідоцтва платника ПДВ та належних повноважень особи на підписання податкової накладної, справність сплата контрагентом податків та чинність установчих документів. Факт визнання недійними угод з іншими юридичними особами (як основних аргумент відповідача) субєкт підприємницької діяльності - ТОВ «Лугстройіндустрія» та ТОВ «ВІК-Опткомані» не є підставою для визнання недійсним вчинених ними оспорюваних угод з ТОВ «Аркада», оскільки це не доведено відповідачем та не зазначено у вироку Костянтинівського районного суду Донецької області від 22.12.2008 року по справі № 1-530/2008 та не передбачене законом і порушує основні засади цивільного законодавства, покупець не може нести відповідальність за можливі наслідки здійснення фіктивного підприємства окремими посадовими особами ТОВ «Лугстройіндустрія» та ТОВ «ВІК-Опткомпані», за умови необізнаності покупця щодо таких протиправних дій.

Покупець відповідно до законодавства України не зобовязаний перевіряти достовірність відомостей, зазначених у договорі продавцем в товарній та податковій накладній.

Позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у місті Дружківка від 09.04.2010 року № 0000102320/0 та № 0000122320/0 про донарахування податкових зобовязань з податку на прибуток у сумі 79080 грн. , тому числі: основний платіж 52720 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 26360 грн. та з податку на додану вартість у сумі 66467 грн., у томі числі: основний платіж 44 311 грн. і штрафні (фінансові) санкції у сумі 22156 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, свою позицію мотивував аналогічно викладеному у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав суду письмові заперечення, вважав вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в судовому засіданні зібрані в справі докази в їх сукупності, вважає встановленим наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Аркада» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Дружківської міської ради 20.10.1995 року за № 12671200000000440, що підтверджено свідоцтвом по державну реєстрацію.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркада» взяте на облік платника податку у ДПІ у місті Дружківка 27.10.1995 року та перебувало на загальній системі оподаткування.

Позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість з 06.12.2001 року, свідоцтво платника ПДВ було анульоване 12.06.2001 року у звязку із ліквідацією за власним бажанням.

Відповідач Державна податкова інспекція у місті Дружківка.

У відповідності до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Таким чином, відповідач Державна податкова інспекція у місті Дружківка - є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

З 26.02.2010 року по 17.03.2010 року Державною податковою інспекцією у місті Дружківка, на підставі направлень від 25.02.2010 року № 40, від 11.03.2010 року № 51, здійснена виїзна планова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року, наслідки якої викладені в акті від 22.03.2010 року за № 86/2300/23608170.

На підставі акту перевірки начальником податкового органу (відповідача у справі) згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 статті 4 та підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами», прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000122320/0 від 09.04.2010 року за порушення ТОВ «Аркада» пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначені суми податкового зобов'язання у розмірі 66 552 грн., у тому числі : за основним платежем 44 368 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 22 184 грн.

Також, на підставі акту перевірки начальником податкового органу (відповідача у справі) згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 статті 4 та підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами», прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000102320/0 від 09.04.2010 року за порушення ТОВ «Аркада» п. 5.1, абз. 2 пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначені суми податкового зобов'язання у розмірі 79 080 грн., у тому числі : за основним платежем 52720 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 26360 грн.

Позивач з вказаними рішенням відповідача не погоджується у частині нарахування податкових зобовязань з податку на прибуток у сумі 79080 грн. (основний платіж 52720 грн. та штрафні (фінансові) санкції 26360 грн.) та з податку на додану вартість у сумі 66467 грн. (основний платіж 44311 грн., штрафні (фінансові) санкції 22156 грн.), та вважає, що відповідачем були порушені його права, у звязку з чим він вимушений звернутися до суду із даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проблемою даного позову є правомірність нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення № 0000102320/0 від 09.04.2010 року відповідач зазначає порушення ТОВ «Аркада» п.5.1, абз. 2 пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.1.6 Порядку складання декларації про прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143, у результаті чого знижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, за загальну суму 55720 грн., у тому числі заниження за півріччя 2008 року в сумі 55389 грн., з 3 квартал 2008 року в сумі 55389 грн., за 2008 рік в сумі 55389 грн., та завищення з І квартал 2009 року в сумі 2875 грн., за півріччя 2009 року в сумі 2875 грн., за 3 квартали 2009 року в сумі 2669 грн.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.5.9 ст.5 Закону платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Згідно п.1.6 Порядку складання декларації про прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143, дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення № 0000122320/0 від 09.04.2010 року відповідач зазначає порушення ТОВ «Аркада» пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 05.06.2005 року № 213, у результаті чого знижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, за загальну суму 44 368 грн., у тому числі заниження за квітень 2008 року в сумі 19202 грн., за травень 2008 року в сумі 6619 грн., за червень 2008 року в сумі 12482 грн., за липень 2008 року в сумі 6008 грн., за травень 2009 року в сумі 57 грн.

Як визначено п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом

Згідно пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг

з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних

засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

На підставі пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату

товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання

платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається із акту перевірки (пп.3.2.2 п.3.2), товариством з обмеженою відповідальністю «Аркада» безпідставно включене до складу податкового кредиту суми ПДВ з операцій, які фактично не здійснювалися та не мали на меті подальшого використання в оподаткованих операціях у межі господарської діяльності підприємства, у загальному розмірі 44368 грн., у тому числі заниження за квітень 2008 року в сумі 19202 грн., за травень 2008 року в сумі 6619 грн., за червень 2008 року в сумі 12482 грн., за липень 2008 року в сумі 6008 грн., за травень 2009 року в сумі 57 грн. Тобто, ТОВ «Аркада» укладено правочини з придбання метизних виробів в асортименті, палива, запчастин, МШП, робіт (послуг) та інше, з ТОВ «Лугстройіндустрія» (договір № 05-08 від 08.01.2008 року) та ТОВ «ВІК-Опткомпані» (договір № 05 від 29.02.2008 року) в письмовій формі, які відповідно до ст. 203, 215, 228 ЦК України від 16.01.2003 року № 435-ІУ є нікчемними. В ході перевірки встановлено відсутність поставки ТМЦ, отримання послуг відповідно зазначених правочинів з метою настання реальних наслідків, у звязку із тим, що правочини поставки товарно-матеріальних цінностей та надання послуг є нікчемними.

У пп.3.2.1 п.3.2 акту перевірки вказане на безпідставність віднесення до складу валових витрат без підтвердження відповідними розрахунковими,платіжним та іншими документами по операціях, які не мали мети настання реальних наслідків у звязку з нікчемним правочином за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року суму 210878 грн., в тому числі завищення валових витрат за півріччя 2008 року у сумі 221555 грн., за 3 квартали 2008 року у сумі 221555 грн., за 2008 рік у сумі 221555 грн.

Суд вважає, що відповідачем не доведено суду правомірність винесення спірних податкових повідомлень-рішень з наступних підстав.

08.01.2008 року між ТОВ «Аркада» та ТОВ «Лугстройіндустрія» укладено договір купівлі-продажу № 05-08 на загальну суму 900000 грн., згідно якого постачальник ТОВ «Лугстройіндустрія» зобовязується доставити метизни вироби на склад покупця - ТОВ «Аркада», який, у свою чергу, зобовязується прийняти товар та оплатити його.

Також, 29.02.2008 року між ТОВ «Аркада» та ТОВ «ВІК-Опткомпані» укладено договір про надання комерційно-посередницьких послуг № 05, згідно якого виконавець - ТОВ «ВІК-Опткомпані» приймає на себе зобовязання здійснювати комерційно-посередницькі послуги в торгівлі метизною продукцією, які замовник ТОВ «Аркада» зобовязується оплачувати.

Відповідач робить висновок про нікчемність зазначених угод, вказуючи, що вони не мали реального харатеру, а були безтоварними операціями, тобто, товар не поставлявся та послуги не надавалися.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, яка передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Правочин може бути визнано недійсним у разі, якщо зміст правочину суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, у разі якщо особа, що вчинила правочин не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановена законом (нікчемний правочин).

Згідно статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Суд вважає, що відповідачем не з`ясоване у повному обсязі дійсних обставин та правовідносин ТОВ «Аркада» з ТОВ «Лугстройіндустрія» та ТОВ «ВІК-Опткомпані», а тому він дійшов суперечливих висновків щодо правової природи договорів, що укладені між позивачем та його контрагентами, та належно не дослідив наявність тих обставин, які є підставою для визнання правочинів нікчемними, з огляду на наступне.

Згідно ст.655 Цивільного кодесу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У підтвердження виконання договору купівлі-продажу позивачем надано суду наступні докази: акт від 11.08.2009 року прийому передачі векселя на суму 68740 68 грн., акт від 03.09.2009 року предявлення векселя на суму 68740,68 грн. до платежу, акт від 09.09.2009 року прийому передачі погашеного векселю на суму 68740,68 грн., накладна № 060603 від 06.06.2008 року на суму 2010,48 грн., рахунки, податкові накладні, накладні та інші.

Згідно із ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У підтвердження виконання договору з ТОВ «ВІК-Опткомпані» надання послуг позивачем надано суду наступні докази: рахунки фактури на комерційно посередницькі послуги, акти № здачі прийняття робіт (надання послуг), звіти про виконання Договору № 05 від 29.02.2008 року, податкові накладні та інші.

З аналізу Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що Закон визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку відсутність податкової накладної, згідно із абз. 2 пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України підставою для відповідальності платника є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон не передбачає.

Відповідач зазначає, що накладні, надані ТОВ «Аркада», є підтвердженням вчинення правочину, оскільки у накладних, виданих ТОВ «Лугстройіндустрія», не зазначені прізвища та посади осіб, відповідальних за прийняття товару та прізвища та посади осіб, відповідальних за здачу товару, тобто на підставі зазначеного, не має можливості ідентифікувати осіб, які здали та прийняли ТМЦ (не встановлені особи, які брали участь у здійсненні господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Лугстройіндустрія»).

Тобто, відповідач, посилається на те, що не можуть бути належними документами вчинення правочину, на підставі яких позивач мав би право на збільшення податкового кредиту та віднесення відповідних сум до валових витрат податкові накладні ТОВ «Лугстройіндустрія», що складено з порушенням порядку їх заповнення, а саме : податкова накладна № 070401 від 07.04.2008 року, номенклатура - болт, гвинт, шпилька, шайба, гайка на суму 37560,30 грн., у тому числі ПДВ на суму 6260,05 грн., податкова накладна № 070403 від 17.04.2008 року, номенклатура - болт, костиль, шайба, гровер на суму 1673,90 грн., у тому числі ПДВ на суму 278,98 грн., податкова накладна № 070404 від 17.04.2008 року, номенклатура - болт в асортименті на суму 1862,62 грн., у тому числі ПДВ на суму 310,44 грн., податкова накладна № 220401 від 22.04.2008 року, номенклатура - втулка ізолююча, шайба, прокладка резинова, шпилька, заклепка алюмінієва на суму 50649,55 грн., у тому числі ПДВ на суму 8 441,59 грн., податкова накладна № 220403 від 22.04.2008 року, номенклатура гайка клемна М 22 на суму 1503,88 грн., у тому числі ПДВ на суму 250,65 грн. ,податкова накладна № 070402 від 07.04.2008 року, номенклатура гайка мішки на суму 7 140 грн., у тому числі ПДВ на суму 1 190 грн., податкова накладна № 080501 від 08.05.2008 року, номенклатура шпилька, гвинт, шайба, болт на суму 7713,38 грн., у тому числі ПДВ на суму 1285,56 грн., податкова накладна № 200501 від 20.05.2008 року, номенклатура гайка, гвинт, шпилька на суму 12070,57 грн., у тому числі ПДВ на суму 2011,76 грн., податкова накладна № 080502 від 08.05.2008 року, номенклатура мішки на суму 7 650 грн., у тому числі ПДВ на суму 1 275 грн., податкова накладна № 020602 від 02.06.2008 року, номенклатура гайка, гвинт, болт, шпилька на суму 16998,44 грн., у тому числі ПДВ на суму 2833,07 грн.,податкова накладна № 020603 від 02.06.2008 року, номенклатура болт, гайка на суму 34431,76 грн., у тому числі ПДВ на суму 5738,63 грн., податкова накладна № 030602 від 03.06.2008 року, номенклатура мішки на суму 7 650 грн., у тому числі ПДВ на суму 1275 грн., податкова накладна № 060603 від 06.06.2008 року, номенклатура гвинт, гайка болт на суму 2010,48 грн., у тому числі ПДВ на суму 335,08 грн.

Суд не приймає до уваги зазначені доводи відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу її отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість, обсяг, обєм; повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и/ загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені також Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Пункт 2 статті 9 Закону визначає перелік основних реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, а саме: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні вимоги до первинних документів, зокрема, податкової накладної викладені у пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704. Порядок заповнення податкової накладної та форма податкової накладної затверджені наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037. З оцінкою відповідача суд погодитись не може, оскільки відповідачем залишено поза увагою той факт, що законом не передбачена будь-яка відповідальність третіх осіб, в даному випадку сторони по справі - позивача, щодо правомірності надання субєктом господарювання своїм контрагентам податкових накладних і є наслідком врахування лише самого факту невідповідності податкових накладних пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Також, недотримання позивачем порядку, встановленого пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту, так як згідно абз.2 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

Самі по собі недоліки в заповненні вищевказаних реквізитів податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, не роблять накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів, що виявлені в накладних помилки призвели до втрат бюджету.

Таким чином, суд вважає, що коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, незважаючи на те, що такі накладні могли мати незначні недоліки в заповненні.

Аналізуючи норму п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що визначальним фактором вчинення правочину, що є підставою для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст.3) розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру , що мають цінову визначеність.

У розумінні п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

ТОВ «Аркада» у підтвердження подальшого використаня у господарсьій діяльності метизних виробів, придбаних у ТОВ «Лугстройіндустрія», з метою отримання прибутку надано письмові докази: договор № 23/01-06 від 23.01.2006 року купівлі продажу, укладений між ТОВ «Аркада» та ЗАТ «Донецький завод викоковольтних опор» на суму 3000000 грн., договір № 36-2008 від 10.01.2008 року купівлі-продажу, укладений між ТОВ «Аркада» та ТОВ «Метиззбит», договір № 16/01-08 від 16.01.2008 року купівлі продажу, укладний між ТОВ «Аркада» та ТОВ «Метсервіс» на суму 300000 грн., договір № 05/01-08 від 05.01.2008 року купівлі продажу, укладений між ТОВ «Аркада» та ТОВ «АВ Метиз-Кривбасс» на суму 100000 грн., договір № 01/08-07 від 01.08.2007 року купівлі-продажу, укладений між ТОВ «Аркада» та ТОВ «Вега-С» на суму 500000 грн.,а також, розходні накладні, податкові накладні, виписки з банківських рахунків та інші.

Таким чином, ТОВ «Аркада» було надано документи, які підтверджують правові наслідки вчиненого правочину, з яких вбачається фактична реалізація товарів іншим контрагентам, однак відповідачем при винесенні спірних повідомлень-рішення зазначене не було прийняте до уваги.

Відповідач також робить висновок про нікчемність договору про надання комерційно-посередницьких послуг № 05 від 29.02.2008 року, укладеного між ТОВ «Аркада» та ТОВ «ВІК-Опткомпані», та договору купівлі-продажу № 05-08 від 08.01.2008 року, укладеного між ТОВ «Аркада» та ТОВ «Лугстройіндустрія» , посилаючись на те, що ТОВ «Лугстройіндустрія» знято з обліку у ДПІ у Жовтневому районі міста Луганська 04.08.2009 року (№ 22/366) у звязку із визнанням товариства банкротом, а відносно ТОВ «ВІК-Опткомпані» розпочата ліквідаційна процедура.

Разом з тим, ТОВ «Лугстройіндустрія» знято з обліку 04.08.2009 року, тобто після укладання вищезазначеного договору купівлі-продажу від 08.01.2008 року, а відносно «ВІК-Опткомпані» тільки розпочата ліквідаційна процедура, тобто це не може свідчити про нікчемність угод.

Також, пунктом 7.2.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пп. 9.6 ст.9 цього Закону свідоцтво про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.

Як вбачається з наданих суду документів, факту визнання недійсними або анулювання свідоцтв платника податку постачальників позивача - ТОВ «Лугстройіндустрія» та ТОВ «ВІК-Опткомпані» на час здійснення правочинів судом не встановлено, що свідчить про те, що податкові накладні були виписані платниками податку.

Також, у підтвердження своїх доводів по нікчемність укладених позивачем з ТОВ «ВІК-Опткомпані» та ТОВ «Лугстройіндустрія» правочинів відповідач посилається на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області вд 23.12.2008 року по кримінальній справі № 1-530/2008 по обвинуваченню ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, передбачених ст. 28 ч.3, ст.205 ч. 2, ст.ст. 28 ч.3, ст.366 ч.1 КК України.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Із тексту зазначеного вироку вбачається, що він винесений у відношенні окремих посадових осіб ПП «НПФ «Інтер», ТОВ «Костянтинівська інвестиційна група», УІ ТОВ «Іспанський дім», та містить відомості про випадки нелегальної господарської діяльності ТОВ «Лугстройіндустрія» та ТОВ «ВІК-Опткомпані» шляхом проведення безтоварних операцій. Проте, у вказаному вироку відсутні данні про будь-які фінансові операції ТОВ «Лугстройіндустрія» та ТОВ «ВІК-Опткомпані» саме з ТОВ «Аркада», які б були підтвердженням нікчемності укладеного ними правочину.

Тобто, факт визнання недійсними угод з іншими юридичними особами не є підставою для визнання недійними вчинених ними оспорюваних угод з ТОВ «Аркада». Крім того, як вбачається із матеріалів справи, первинні документи по спірним договорам не підписувалися особами, зазначеними у вироку суду від 23.12.2008 року.

В силу ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Таким чином, суд не приймає до уваги у якості доказу зазначений вирок суду, оскільки він не містить інформацію про предмет доказування та вважає його неналежним доказом у даній справі.

Суд вважає, що не може бути доказом безтоварності господарських операцій з придбання метизних виробів відсутність у ТОВ «Аркада» товарно-транспортних накладних та подорожніх листів на транспортування продукції, оскільки, як вбачається із пп.2.3 п.2 договору купівлі-продажу № 05-08 від 08.01.2008 року, укладеного між ТОВ «Аркада» та ТОВ «Лугстройіндустрія», постачання продукції на адресу покупця здійснює продавець.

Також є необґрунтованими посилання відповідача на відсутність у контрагентів ТОВ «Аркада» власних основних засобів та трудових ресурсів, оскільки діючим законодавством України, зокрема, ст.ст. 263, 295 Господарського кодексу України та ст.ст. 1000, 1002 Цивільного кодексу України, визначене право усіх субєкті в господарювання отримувати послуги комісіонерів, повірених, посередників.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» та статей 1 і 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Суду не надано доказів, що органом державної податкової служби було пред'явлено позови про стягнення в дохід держави з ТОВ «Аркада» та його контрагентів ТОВ «ВІК-Опткомпані» та ТОВ «Лугстройіндустрія», що ніби-то вчинили нікчемні правочини, доходу отриманого ними на виконання таких правочинів або застосування до товариств адміністративно-господарських санкцій, передбачених ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, факт визнання договорів ТОВ «Аркада» з контрагентами ТОВ «ВІК-Опткомпані» та ТОВ «Лугстройіндустрія» нікчемними не підтверджується ані нормами законодавства, оскільки з вищенаведеного вбачається, що у результаті укладення договорів настали правові наслідки, ані судовими рішеннями про визнання зазначених договорів недійсними.

Тобто, посилання відповідача на нікчемність правочинів є безпідставними і судом до уваги не приймається, оскільки укладені позивачем договори з контрагентами направлені на реальне виконання своїх договірних зобовязань в повному обсязі, на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнані, а податкові накладні, надані позивачем до органу державної податкової служби виписані контрагентами по реальним господарським операціям і у сукупності з іншими доказами у справі дають суду підстави для висновку про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його суми.

З огляду на викладене, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту витрати по сплаті податку на додану вартість, які відносяться до складу валових витрат виробництва.

Зазначене обумовлює безпідставність нарахування позивачу контролюючим органом податкових зобовязань з податку на прибуток у сумі 79080 грн. та з податку на додану вартість у сумі 66467 грн. на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги ТОВ «Аркада» у повному обсязі.

У відповідності до ст. 94 КАС України суд стягує з Державного бюджету України на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11,94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада» до Державної податкової інспекції у місті Дружківка про скасування податкових повідомлень рішень № 0000102320/0 від 09.04.2010 року та № 0000122320/0 від 09.04.2010 року, задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у місті Дружківка від 09.04.2010 року № 0000102320/0 щодо нарахування податкових зобовязань з податку на прибуток у сумі 79080 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Дружківка від 09.04.2010 року № 0000122320 у частині нарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 66467 грн., у томі числі: основний платіж 44 311 грн. і штрафні (фінансові) санкції у сумі 22156 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада» витрати, повязані зі сплатою судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 04 серпня 2010 року у присутності представників сторін, повний текст постанови буде виготовлений 09 серпня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Папазова Г.П.