Постанова № 11081132, 19.08.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2010 р. справа № 2а-17217/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16 год. 00 хвил.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна корпорація „Міра”

до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька

про визнання недійним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.06.2010 р. № 0001962342

за участю представників сторін:

від позивача: Борозенцев С.В. за дов. від 17 червня 2010 року

від відповідача: Бойко В.В. за дов. від 15 березня 2010 року.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельна корпорація „Міра”, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.06.2010 р. № 0001962342, яким застосовано фінансові санкції в сумі 51232,5 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 04.06.2010 р. працівниками відповідача проведена планова перевірка за адресою: м. Святогірськ, вул. Набережна, 11. За результатами перевірки складений акт від 04.06.2010 р., на підставі якого відповідачем за порушення пунктів 1, 12, 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.06.2010 р. № 0001962342.

Позивач вказує на те, що висновки, що викладені в акті перевірки не відповідають дійсності. Розрахунок за замовлення здійснено у встановленому порядку, передплати за банкет позивач не отримував, у нього наявні реєстраційні, бухгалтерські та інші документи. Порушень пунктів 1, 12, 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не допускав.

Тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, надавши письмові заперечення. В запереченнях відповідач вказує, що перевірка позивача проведена відповідно до Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, на підставі плану-графіку. В акті перевірки від 04.06.2010 р. № 0302/05/63/23/33703488 зафіксовані порушення пунктів 1, 12, 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ч. 1 ст. 7 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

Відповідач зясував обставини стосовно оформлення найманих працівників, які були присутні під час проведення перевірки, реєстрації розрахункових книжок, врахувавши заперечення позивача, прийшов до висновку про порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Позиція відповідача ґрунтується на п. 17 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою КМ України від 15.06.2006 р. № 833, п. 2 ст. 3, п. 1,3,5 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Актом перевірки зафіксовано відсутність будь-яких прибуткових документів, які б свідчили про ведення обліку. До матеріалів перевірки додані 3 відомості про результати перевірки повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), які підписані барменом ОСОБА_1.

Також під час проведення перевірки виявлено порушення п. 1 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій за алкогольний напій „Зелений мексі” на суму 32 грн.

Встановлено порушення п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме виявлено невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на суму 165,5 грн. На місці проведення розрахунків знаходилося 296 грн., згідно Х-звіту сума готівки склала 130,5 грн.

На підставі викладеного, просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельна корпорація „Міра” є юридичною особою, ідентифікаційний код 33703488, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 7416111 (арк.справи 17).

04.06.2010 р. відповідачем проведена перевірка щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці позивача «кафе-бар» за адресою: м. Святогірськ, вул. Набережна, 11, за результатами якої був складений акт перевірки від 04.06.2010 р. № 0302/05/63/23/33703488 (арк.справи 95-98). Під час перевірки встановлено порушення п. 1,2, 3, 6,12, 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, ч. 1 ст. 7 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

На підставі акту перевірки відповідачем за порушення п. 1, 12, 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на підставі п. 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” згідно з п. 1 ст. 17, ст. 21, 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.06.2010 р. № 0001962342, яким застосовано фінансові санкції в сумі 51232,5 грн. (арк. справи 9).

З розрахунку фінансових санкцій за актом перевірки (арк. справи 91) вбачається, що за не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій в сумі 32 грн. (алкогольний напій „Зелений мексі”) сума фінансових санкцій становить 32 грн. *5 = 160 грн., за неведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання - 25122,5 грн. * 2 = 50245 грн., за невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій - 165,5 грн. *5 = 827,5 грн., за порушення порядку використання торгового патенту 150 грн.

Інші порушення Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, викладені в акті перевірки, під час прийняття оскаржуваного рішення відповідачем враховані не були. Для прийняття рішення за порушення Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” акт перевірки спрямований до Словянської ОДПІ (арк. справи 112).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

П. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 7 ст. 11-1 позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Відповідно до статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

В свою чергу, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Як встановлено судом, планова перевірка щодо контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, здійснена згідно з планом-графіком перевірок на червень 2010 року, 04.06.2010 р. головним державним податковим ревізором-інспектором відділу по контролю з субєктами господарювання, що здійснюють розрахунки в готівковій формі, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Терещенко Н.А. на підставі направлення № 551 від 02.06.2010 р. (арк. справи 104) та старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу по контролю з субєктами господарювання, що здійснюють розрахунки в готівковій формі, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Лендьєл М.О. на підставі направлення № 551 від 02.06.2010 р. (арк. справи 103).

З наведених направлень вбачається, що з ними ознайомлено та копію вручено працівнику позивача бармену ОСОБА_1. Обставина трудових відносин з позивачем підтверджується наказом від № 28/06-п.

Суд зазначає, що предметом доказування у спірних правовідносинах є наявність чи відсутність порушень, виявлених відповідачем під час перевірки, та на підставі яких прийнято оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Зміст акту свідчить про те, що позивачем вчинено проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій, а саме продаж алкогольного напою „Зелений мекси” вартістю 32 грн.

З пояснень позивача вбачається, що за адресою: м. Святогірськ, вул. Набережна, 11 здійснюють підприємницьку діяльність позивач та фізична особа-підприємець ОСОБА_2. При цьому, позивач надає послуги громадського харчування в ресторані (бар літній майданчик), а фізична особа-підприємець ОСОБА_2. надає послуги лише громадського харчування (робота кухні). Вказана обставина підтверджується дозволами №№ 170,171, що видані Виконавчим комітетом Святогірської міської ради (арк.справи 19,20). Актом перевірки зафіксована обставина наявності у позивача ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями АГ № 111985 від 06.10.2009 р. Рахунком № 5303, на якому міститься адреса господарської одиниці, (арк. справи 92), який є доказом в розумінні ч. 1 ст. 69 КАС України, підтверджується, що саме позивачем проданий алкогольний напій „Зелений мекси” вартістю 32 грн.”, але на порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція не проведена через реєстратор розрахункових операцій.

Відповідно до п. 1 ст. 17 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Таким чином, судом встановлена правомірність застосування фінансової (штрафної) санкції відповідачем на підставі п. 1 ст. 17 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 160 грн. (32 грн. *5 ).

Згідно з п. 12 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 затверджено „Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 „Запаси”.

Відповідач в ході перевірки дійшов до висновку про те, що позивачем не ведеться облік товарних запасів за місцем реалізації та зберігання. При цьому, в акті визначено, що такий висновок обумовлений вибірковою перевіркою. При обґрунтуванні наявності правопорушення відповідач посилається на відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків (арк. справи 100-102).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Ч. 2 ст. 9 цього Закону містить вимоги щодо реквізитів первинних документів.

Суд не приймає до уваги відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків, як доказ наявності порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, оскільки їх зміст базується виключно на обставині ненадання документів. Із змісту складених відповідачем відомостей неможливо дійти висновку щодо способу встановлення відповідачем фактів реалізації позивачем необлікованого товару. Відповідачем не визначено на підставі дослідження яких первинних документів було встановлено відсутність обліку ведення товарних запасів.

Також на спростування доводів відповідача позивачем надані первинні документи, що свідчать про обставину придбання товарів з метою їх подальшого продажу та обліку ). Первинні документи за змістом відповідають ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ч. 1,2,4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ст. 86 КАС України визначено, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність складу правопорушення, передбаченого п. 12 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в діях або бездіяльності позивача, що має наслідком неправомірність застосування штрафної (фінансової) санкції, передбаченої ст. 21 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, в сумі 50245 грн. (25122,5 грн. * 2).

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно з Х-звітом за 04.06.10, який роздрукований об 14 год. 43 хв., кінцевий залишок готівки в касі становить 130,5 грн. (арк. справи 93). Відповідно до акту інвентаризації коштів (арк. справи 99) фактичний залишок готівки у касі на момент перевірки складає 296 грн. Таким чином, наведеними доказами підтверджується невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, різниця складає 165,5 грн.

Ст. 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Таким чином, судом встановлена правомірність застосування фінансової (штрафної) санкції відповідачем на підставі ст. 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в сумі 827,5 грн. (165,5 грн. *5)

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягає визнанню недійсним в частині застосування штрафної (фінансової) санкції, передбаченої ст. 21 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, в сумі 50245 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 2-15, 17,18, 33-35, 41, 42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 111, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185,186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна корпорація «Міра» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька №0001962342 від 17 червня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна корпорація «Міра» на суму 51232,50 коп. задовольнити частково.

Визнати частково недійсним рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька №0001962342 від 17 червня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна корпорація «Міра» на суму 50245 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна корпорація «Міра» витрати по сплаті судового збору у сумі 1 (одна) грн.. 40 (сорок) коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19 серпня 2010 року. Постанова у повному обсязі буде складена 24 червня 2010 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.