Рішення № 110807962, 11.05.2023, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3645/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2023 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Кириченко П.Л.,

при секретарі Осадченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополь, Одеської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції,

про скасування постанови

учасники адміністративного провадження: позивач ОСОБА_1 , відповідач: Департамент патрульної поліції, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2022 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, до відповіда з вищевказаним позовом, позивач проживає на території Одеського (кол. Овідіопольського) району Одеської області.

Позиція сторін.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог, позивач зазначив, що 26 серпня 2022 року поліцейським УПП в Львівській області Лукіном Валерієм Вікторовичем, було винесено постанову серії БАВ №285746 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122, ч.2 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 3400 грн. та відповідно до постанови, водій 26 серпня 2022 року о 17:20 год. на а/д М-09, 121 км. Керуючи т/з не користувався покажчиками повороту при зміні напрямків руху, при перевірці документів, виявилося, що водій керував транспортним засобом, на який потрібна категорія «Е», але відповідно до бази ІПНЛ у водія категорія «Е» відсутня, чим порушив п. 2.1а ПДР, а тому позивач просить суд скасувати постанову інспектора поліції від 26.08.2022 року.

Також позивач стверджує, що здійснював керування транспортним засобом «Mercedes-Benz 112 CDI» д/н НОМЕР_1 , який потребує володіння категорією С1 та причепом ПГМФ 8321Р2 д/н НОМЕР_2 , керування яким потребує володіння категорією С. Відповідно до посвідчення водія, у ОСОБА_1 відкриті категорії В, С, Е, що дозволяє керувати відповідним транспортом.

Відповідач копію позову та матеріали до нього отримав належним чином, відзив до суду не направили.

Рух справи.

06 вересня 2022 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, до відповідача з вищевказаним позовом.

Ухвалою суду від 07 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. В подальшому недоліки були усунуті.

05 жовтня 2022 року судом першої інстанції було відкрито адміністративне провадження у спрощеному порядку.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обставини, які встановлені судом.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №285746 від 26 серпня 2022р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122, ч.2 ст. 126 КУпАП КУпАП та відповідно до ст.. 36 ч.2 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

Як вбачається з зазначеної постанови, водій 26 серпня 2022 року о 17:20 год. на а/д М-09, 121 км. Керуючи т/з не користувався покажчиками повороту при зміні напрямків руху, при перевірці документів, виявилося, що водій керував транспортним засобом, на який потрібна категорія «Е», але відповідно до бази ІПНЛ у водія категорія «Е» відсутня, чим порушив п. 2.1а ПДР.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи із таких підстав.

Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема: необхідно навести докази, згідно яких зроблено висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення і назвати мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник або наведених ним обставин.

Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.п, а) п. 2.4 ПДР, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР, а саме : посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб.

Частиною 9 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Крім цього, п.п. 1-3 Постанови КМУ «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» від 8 травня 1993 року № 340 встановлено, що це Положення є обов`язковим для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства. Особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії:

А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт;

А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше;

В1 - квадро- і трицикли, мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів;

В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми;

СІ - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700 до 16500 фунтів);

С - призначені для перевезення вантажів автомобілі, дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500 фунтів);

D1 - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує 16;

D - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, більше 16;

BE, С1Е, СЕ. DIE. DE - состави транспортних засобів з тягачем категорії В, Cl, С, D1 або D, яким водій має право керувати, але який не належить до зазначених категорій составів транспортних засобів:

Т - трамваї та тролейбуси.

Суд встановив, що відповідно до посвідчення водія НОМЕР_3 , видане позивачу ОСОБА_1 , він має право керувати наступними категоріями транспортних засобів :«В», «С», «Е».

Відповідно до п. 5 вказаного вище «Положення», водіям транспортних засобів категорій «В»,«Cl»,«С»,»D1» і «D» дозволяється керувати такими засобами також з причепом, дозволена максимальна маса якого перевищує 750 кг. При цьому водіям транспортних засобів категорії «В» дозволяється керувати такими засобами з причепом, дозволена максимальна маса якого перевищує 750 кг., але не перевищує маси автомобіля без навантаження, і загальна дозволена максимальна маса такого транспортного засобу і причепа не перевищує 3500 кг.

До керування транспортними засобами категорій В, С1, С, D1 і D з причепами, повна маса яких становить більш як 750 кілограмів і загальна дозволена максимальна маса такого транспортного засобу і причепа перевищує 3500 кілограмів, а також зчепленими автобусами допускаються водії, які мають право на керування транспортними засобами категорій BE, С1Е, СЕ, D1E і DE.

Судом встановленона підставібезпосередньо дослідженихта оціненихнаявних усправі доказів,щопозивач здійснювавкерування транспортнимзасобом «Mercedes-Benz112CDI»д/н НОМЕР_1 ,який потребуєволодіння категорієюС1та причепомПГМФ 8321Р2д/н НОМЕР_2 ,керування якимпотребує володіннякатегорією С.Відповідно допосвідчення водія, у ОСОБА_1 відкриті категорії В, С, Е, що дозволяє керувати відповідним транспортом.

Згідно з частиною 2 статті 2Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, беручи до уваги, що обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача, який доказів правомірності оскаржуваної постанови, не надав, суд вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №285746 від 26 серпня 2022р. неправомірною.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням конкретних обставин справи, встановлених під час судового розгляду, суд приходить до переконання про наявність достатніх підстав для скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Щодо скасування в частині притягнення до адміністративної відповідальності передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП позивачем в позові це питання не ставиться.

Судові витрати.

При поданні позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 496,20 грн., таким чином відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України з відповідача в користь позивача слід стягнути понесений судовий збір у розмірі 496,20 грн.

Керуючись ст.ст.2,5-15,72-77,139,241-246,257 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ №285746 від 26 серпня 2022р, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 понесений судовий збір у розмірі 496,20 (чотириста дев`яносто шість гривень двадцять копійок) грн.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Кириченко П.Л.