Ухвала суду № 110795468, 11.05.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

11 травня 2023 р.Справа № 120/4746/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМС ФАРМ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

20.04.2023 до суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АМС ФАРМ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 25.04.2023 позовну заяву ТОВ "АМС ФАРМ" залишено без руху з підстав, визначених в ч. 1 ст. 123 КАС України, з наданням позивачу 10-денного строку з дня отримання її копії для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність причин пропуску такого строку.

04.05.2023 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Мотивуючи подану заяву позивач зазначає, що 17.11.2022 він вже звертався до суду за захистом своїх прав, тобто в межах визначеного законом процесуального строку. Як вказує позивач, 22.11.2022 було відкрито провадження у справі №120/9583/22, однак рішенням суду від 02.02.2023 йому відмовлено у задоволені позову з підстав обрання неналежного способу захисту. Позивач зазначає, що про прийняте рішення йому стало відомо лише 14.04.2023, після реєстрації в електронному суді. При цьому позивач наголошує, що вказане рішення не надходило ні на поштову адресу ні на електрону пошту товариства. Отже, на думку позивача, оскільки строки звернення на період розгляду справи № 120/9583/22 були перервані в розумінні ст. 264 Цивільного кодексу України, тому при повторному зверненні до суду строк, за який він не вчиняв дій щодо оскарження становить 1 місяць та 23 дні.

Таким чином позивач вважає, що з поважних причин пропустив строк звернення до адміністративного суду, а тому просить суд поновити йому такий строк та відкрити провадження у цій справі.

Вивчивши матеріали позовної заяви, оцінивши наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 року у справі № 640/20468/18, від 26.11.2020 року у справі 500/2486/19.

Так, предметом даного адміністративного позову є визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації від 29.09.2022 №7402991/44456023 та від 29.09.2022 №7402992/44456023 про відмову у реєстрації розрахунку коригування за № 1 від 20.09.2022 та №2 від 20.09.2022.

Водночас, як зазначає позивач, зазначені рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області від 29.09.2022 №7402991/44456023 та №7402992/44456023 про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 1 та №2 від 20.09.2022 були оскаржені ним в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України. Тобто позивач скористався процедурою адміністративного оскарження даних рішень.

Із матеріалів позовної заяви слідує, що рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в ЄРПН ДПС України від 21.10.2022 № 55296/44456023/2 та від 21.10.2022 № 55289/44456023/2 скарги позивача залишено без задоволення, а оскаржувані рішення комісії ГУ ДПС у Вінницькій області - без змін.

Оскільки, як КАС України так і ПК України передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, строк звернення до суду в даному випадку становить три місяці з моменту отримання позивачем рішення за результатами розгляду його скарги.

Отже, трьохмісячний строк звернення до суду в цьому випадку в позивача закінчився 22.01.2023.

Позивач не заперечує факту отримання рішення ДПС від 21.10.2022 № 55296/44456023/2 та від 21.10.2022 № 55289/44456023/2 у строки, встановлені Податковим кодексом України. Це також підтверджується матеріалами справи, з яких вбачається, що ще у листопаді 2022 року позивач вперше звернувся до суду з позовом про оскарження рішень (адміністративна справа № 120/9583/22).

Таким чином, встановлені судом обставини справи свідчать про те, що позовну заяву у цій справі позивач подав із перевищенням тримісячного строку, встановленого законом для звернення до суду за захистом своїх прав у спірних правовідносинах.

Оцінюючи наведені позивачем причини пропуску зазначеного строку, суд враховує, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 121 КАС України суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними. Водночас поважність причин повинен доводити скаржник (див. постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 806/2321/16).

Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

При цьому суд зауважує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Водночас незвернення до суду з позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 640/12324/19.

Судом встановлено, що всі доводи позивача наведені ним у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду зводяться до того, що позивач своєчасно звернувся за захистом своїх прав до суду, але рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.02.2023 у справі №120/9583/22 йому відмовлено у задоволені позову що, на думку позивача, є поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом у цій справі.

Перевіряючи вказані доводи, судом із інформації, яка міститься в КП «Діловодство спеціалізованого суду» з`ясовано, що ТОВ "АМС ФАРМ" дійсно в листопаді 2022 року зверталося до суду з позовом про оскарження рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.10.2022 № 55296/44456023/2 та № 55289/44456023/2, якими відмовлено в задоволенні скарги на рішення комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.09.2022 № 7402991/44456023 та № 7402992/44456023.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.03.2022 у справі № 1209583/22 в задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено.

Мотивами прийняття такого рішення слугувало те, що оскаржувані рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.10.2022 № 55296/44456023/2 та № 55289/44456023/2, якими відмовлено в задоволенні скарги на рішення комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.09.2022 № 7402991/44456023 та № 7402992/44456023, саме по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а відтак безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.

У зв`язку з цим, 20.04.2023 позивач звернувся до суду із новим позовом про оскарження рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області від 29.09.2022 №7402991/44456023 та №7402992/44456023 про відмову у реєстрації розрахунків коригування № 1 та №2 від 20.09.2022.

Втім, на переконання суду, зазначені вище обставини не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку на звернення до суду.

Так, згідно правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 6-1763цс16 та у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6-895цс15, перебіг строку звернення до суду не переривається, якщо суд відмовив у прийнятті позовної заяви або повернув її. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підсудності, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Аналогічної позиції дотримується Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (див. постанову від 14.07.2020 у справі № 400/3065/19).

Таким чином, якщо особа невірно визначила предмет спору і в задоволенні її позову було відмовлено, то варіантів щодо строку давності немає. В такому випадку цей строк не переривається, не зупиняється та не поновлюється, оскільки така ситуація є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають особі вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

Крім того, суд враховує те, що з адміністративним позовом про оскарження рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.10.2022 № 55296/44456023/2 та № 55289/44456023/2 в інтересах ТОВ "АМС ФАРМ" звернувся саме адвокат Коваленко Я.А., тобто особа, яка є юридично обізнаною, володіє достатніми знаннями у сфері юриспруденції та спроможна вірно визначити належний спосіб захисту. А тому вести мову про те, що позивач не був обізнаний із юридичними тонкощами при зверненні до суду є безпідставним.

При цьому суд також бере до уваги те, що дана категорія справ є розповсюдженою, в ЄДРСР міститься велика кількість аналогічних справ, тому в даному випадку невірно визначений предмет спору та неналежно обраний спосіб захисту порушеного права не може бути поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки така обставина пов`язана виключно із власними суб`єктивними діями позивача, а не певними об`єктивними причинами, що не залежали від його волі.

Також суд зазначає, що позивачем не надано доказів оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду 02.02.2023 у справі №120/9583/22 про відмову у задоволенні позову. Отже, позивач вважав рішення законним, а відтак посилання на нього, як на підставу для поновлення строку в контексті вищевикладених обставин не може бути визнано обґрунтованим.

Безпідставним є також посилання позивача на положення статтей 264, 267 Цивільного кодексу України якими регламентовано питання переривання строку давності у вимогах до боржника, позаяк дані норми цивільного законодавства не є застосовними до спірних податкових правовідносин, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Що ж до доводів позивача про те, що йому не було відомо про рішення суду, оскільки воно не надходило ні на поштову адресу товариства ні на електронну пошту, то суд наголошує, що конституційне право на суд є правом, реалізація якого покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач не навів будь-яких поважних причин, які б унеможливили його звернення до суду в межах встановленого законом строку, а обставини, на які посилається позивач, не свідчать про існування об`єктивних перешкод у реалізації ним свого права на судовий захист в межах такого строку.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява N 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Відповідно до частини першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Наведені норми кореспондуються з положеннями п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, згідно з яким позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.

З огляду на викладене і враховуючи те, що позивач подав позов після закінчення строку, встановленого законом та при цьому у своїй заяві не навів поважних причин його пропуску та не надав доказів на їх підтвердження, позовну заяву ТОВ "АМС ФАРМ" належить повернути на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169, ч. 2 ст. 123 КАС України.

Дата прийняття цієї ухвали 11.05.2023 обумовлена перебуванням головуючого судді в період часу з 01.05.2023 по 08.05.2023 у відпустці.

Керуючись ст.ст. 121, 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АМС ФАРМ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, - повернути позивачеві разом з доданими до неї документами.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею..

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяСлободонюк Михайло Васильович