ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" вересня 2010 р. Справа № 43/193-10
вх. № 6315/3-43
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
прокурора - Гавриленко О.В. позивача - 1-го - не з”явився
2-го позивача - Суза І.А.
відповідача - не з”явився
розглянувши справу за позовом Заступник прокурора м. Харкова м. Харків в інтересах держави. в особі Харківська міська рада, м. Харків; КП КГ "Харківкомуночиствод" м. Харків
до ВАТ Харківський електротехнічний завод "Трансзв"язок" м. Харків
про стягнення 41873,12 грн.
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківська міська рада, м. Харків; КП КГ "Харківкомуночиствод" м. Харків звернувся до суду з позовом до ВАТ Харківський електротехнічний завод "Трансзв"язок" м. Харків
про стягнення 41873,12 грн., з яких : 39111,92 грн. борг за послуги з водовідведення, 443,68 грн. - пені, 2317,52 грн. - індекс інфляції.
Заявою від 06.09.10 р. 2-й позивач зменшив позовні вимоги та наполягає на стягненні з відповідача 27111,92 грн. заборгованості за послуги з водовідведення, 443,68 грн. пені та 2317,52 грн. індекс інфляції. Загальна суму складає 29873,12 грн. Суд розглядає справу з урахуванням вимог, визначених у заяві від 06.09.10 р., оскільки згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.
Прокурор в призначеному судовому засіданні підтримує заяву про зменшення позовних вимог.
Представник 1-го позивача в судове засідання не з"явився, але через канцелярію суду надав пояснення, де зазначає, що Харківська міська рада позов заступника прокурора міста Харкова підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити у повному обсязі. Крім того просить розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами без участі представника Харківської міської ради.
Відповідач не скористався правом, наданим йому ст. 59 ГПК України - не надав господарському суду відзив на позовну заяву, у судове засідання, призначене на 06.09.10 р. відповідач свого представника не направив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою прокурора за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами, як то передбачено ст.75 ГПК України.
Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника 2-го позивача, встановив наступне: 22.05.09 р. між КП КГ “Харківкомуночиствод” та ВАТ "Харківський електротехнічний завод „Трансзв”язок” був укладений договір № V-1294/44-АП-2 на приймання стічних вод.
Відповідно до умов договору та п.п. 4.10 „б” “Правил користування системами централізованого комунального водопосточання та водовідведення в населених пунктів України”, затверджених наказом міністерства з питань житлово- комунального господарства України від 27.06.08 р. № 190, зареєстрованих в Міністертстві Юстиції України 07.10.08 р. № 936/15627, позивач свої зобов”язання виконав і прийняв від відповідача стічні води, що складаються з обсягу водоспоживання та додаткової кількості стічних вод, що проникають до каналізаційної мережі м. Харкова.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Проте, відповідачем не виконано належним чином взяті на себе за договором зобов"язання, не сплачено у визначені строки, порядку та розмірі вартість послуг з водовідведення, внаслідок чого за період з 01.12.09 р. по 30.04.10 р. утворилась заборгованість в сумі 39111,92 грн. на цю суму направлені платіжні вимоги-доручення. Виходячи з вищевикладенного сума боргу за послуги водовідведення складає 39111,92 грн.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач виконав свої обов*язки з прийняття стічних вод, що підтверджується доданими до матеріалів справи документами.
На вимогу сплати нарахованої суми, відповідачу згідно п.4.2 Договору позивач направив на адресу відповідача платіжні вимоги-доручення, які міститься в матеріалах справи.
Розрахунки за прийняті позивачем стічні води, згідно п.4.2 Договору здійснюються відповідачем протягом 17 календарних днів з моменту відправки платіжної вимоги-доручення позивачем відповідачу поштою відповідно до реєстру доставки платіжного документу або у 7-ми денний строк з моменту його одержання.
В процесі розгляду справи відповідачем частково було здійснено оплату за послуги з водовідведення в сумі 12000грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи належним чином засвідчених банківських виписок, які долучені до матеріалів справи.
За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 12000 грн. по п.1-1 ст. 80 ГПК України в зв*язку з відсутністю предмету спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказана сума в розмірі 27111,92 грн. боргу за скид стічних вод з перевищенням ДВП стягненню з відповідача на користь другого позивача.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно з п. 4.4. договору за несвоєчасну оплату послуг водовідведення абонент сплачує пеню з розахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми боргу за кожен жень прострочення виконання грошового зобов”язання, відповідно до Закону „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, у зв`язку з чим позивачем нарахована пеня у розмірі 443,68 грн. Яка підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Враховуючи викладене, відповідачу нарахована заборгованість по індексу інфляції. Дані нарахування проводились з урахуванням положень Цивільного Кодексу України (ст. 625) та Господарського кодексу (ст. 232).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Зі змісту наведених норм випливає, що нарахування інфляційних проводиться за весь час прострочення до припинення грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України). Стаття 198 Господарського Кодексу України "Виконання грошових зобов'язань" встановлює, що платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом. Стаття 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлює, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача.
Господарське зобов'язання також може бути припинене зарахуванням, згодою сторін, ліквідацією юридичної особи та визнане недійсним за рішенням суду (Глава 50 ЦК України, ст. 202 ГК України).
Таким чином, на не сплачену споживачем заборгованість нараховуються інфляційні витрати (протягом загального терміну позовної давності або до припинення зобов'язання, якщо таке має місце раніше).
Відповідно до розрахунку індексу інфляції, нарахування проводилось на суму основного боргу.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення суми інфляційних витрат, яка складає 2317,52 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідає діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 418,73 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 50, 509, 525, 526, 530, 598,610, 625, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173,174,193, 198, 202,232, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Прийняти до розгляду заяву про зменшення позовних вимог від 06.09.2010 р.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Харківський електротехнічний завод "Трансзв"язок" (61009, м. Харків, вул. Достоєвського, 16, р/р 26000301731182, банк – Комінтернівське відділення ПІБ м. Харків, МФО 351362, код 01056735) на користь Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод” (61013 м. Харків, вул. Шевченко, 2, р/р 26005010041510 в АКБ „Золоті ворота” МФО 351931, код 03361715) 27111,92 грн. заборгованості за послуги водовідведення; 443,68 грн. пені; 2317,52 грн. інфляційні витрати .
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Харківський електротехнічний завод "Трансзв"язок" (61009, м. Харків, вул. Достоєвського, 16, р/р 26000301731182, банк – Комінтернівське відділення ПІБ м. Харків, МФО 351362, код 01056735) на користь державного бюджету України (одержувач коштів: УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувач - Головне управління державного казначейства України в Харківській області, МФО 851011) державного мита у сумі 418,73 грн.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Харківський електротехнічний завод "Трансзв"язок" (61009, м. Харків, вул. Достоєвського, 16, р/р 26000301731182, банк – Комінтернівське відділення ПІБ м. Харків, МФО 351362, код 01056735) на користь держбюджету України 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, ГУДКУ у Харківській області , код ЄДРПОУ 24134490, МФО банку 851011, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області, рахунок № 31219264700002, код бюджетної класифікації дохлдів бюджету (КБКД) 22050003, символ звітності 264).
В частині стягнення 12000 грн. провадження у справі припинити по п.1-1 ст. 80 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст рішення підписаний 07.09.2010р.
згідно з оригіналом
секретар с/з Шаршакова Н.А.
Судове рішення № 11078078, Господарський суд Харківської області було прийнято 06.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 43/193-10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: