Рішення № 11078057, 30.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2010 р. Справа № 54/184-10

вх. № 6788/1-54

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Терземан Д.В., дов. від 03.08.2010 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Торговий дім "Северний", м. Київ

до ФОП ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 49863,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з ПП ОСОБА_2 на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 00042, укладеним між сторонами 02.01.2009 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 49863,31 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання передбачені договором щодо оплати за поставлений товар. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач свого повноважного представника у судове засідання не направив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02.01.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Северний" та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір поставки № 00042 (надалі - спірний договір), за яким постачальник (позивач) зобовязався передати у власність покупцю (відповідачу) товар в асортименті та кількості, зазначених у відповідних накладних, які є невід'ємною частиною спірного договору, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити цей товар на умовах, визначених у договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання свої зобов'язання за спірним договором, поставив відповідачу протягом періоду з 13,03.2009 по 31.03.2009 р. товар, а саме продукцію торгової марки "Водний мир", на загальну суму 75324,31 грн., що підтверджується наданими позивачем видатковими накладними, а відповідач зазначений товар прийняв, що підтверджується його підписом та печаткою на видаткових накладних, копії яких залучені до матеріалів справи

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.4 спірного договору, з урахуванням додаткової угоди від 18.02.2009 року до Договору, передбачено, що відповідач повинен здійснити оплату товару не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту поставки товару.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов спірного договору, лише частково оплатив отриману продукцію, у зв'язку з чим, у відповідача станом на 15 липня 2010 року виникла перед позивачем заборгованість за поставлений товар в розмірі 44747,09 грн.

В зв'язку з порушенням відповідачем умов спірного договору, позивачем було направлено відповідачеві рекомендованим листом досудове попередження за № 14/06-01 від 14.06.2010р., яке отримане відповідачем 30.06.2010р., та запропоновано негайно самостійно перерахувати прострочену заборгованість за спірним договором. Проте вказане досудове попередження залишено відповідачем без реагування та відповіді.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до договору поставки № 00042 від 02.01.2009 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем на вищезазначену суму.

Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, не надання відповідачем суду доказів про погашення боргу суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах суми основного боргу у розмірі 44747,09 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 1706,51 грн. та інфляційні втрати у сумі 3409,71 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у звязку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 498,63 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Северний" (адреса: 02218, м. Київ, вул. Райдужна, 6; ідент. код 32959182) 49863,31 грн. заборгованості, 498,63 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст судового рішення підписано 03.09.2010 року.