ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" вересня 2010 р. Справа № 60/178-10
вх. № 5740/1-60
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - не з`явився
відповідача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_3
розглянувши справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Ізюм
про стягнення 5047,31 грн.
ВСТАНОВИВ:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати в сумі 4016,02 грн., пені у розмірі 750,17 грн., штрафу у розмірі 281,12 грн., розірвання договору оренди №3780-Н від 07.10.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем та виселення відповідача із займаних за договором оренди №3780-Н від 07.10.2008р. приміщень, а саме - частини кімнат (№№ 1,2, 8, 9,10, 13, 14, 22) на 2-му поверсі 2-х поверхової будівлі учбового корпусу (літ. А-2), загальною площею 30,40 кв.м., яке розміщене за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Київська, 10.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами було укладено договір оренди №3780-Н від 07.10.2008р., обов`язки по сплаті за яким відповідач виконує неналежним чином, з урахуванням чого виникла заборгованість за період з жовтня 2008 року по квітень 2010 року, нараховано пеню та штраф за період з 12.11.2008 р. по 27.05.2010 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 червня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 10 серпня 2010 року о 11:40 годині.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 серпня 2010 року клопотання позивача про продовження строку розгляду спору до 07.09.2010р. задоволено, продовжено строк розгляду спору до 07 вересня 2010 року, розгляд справи №60/178-10 відкладено на "01" вересня 2010 р. о 10:40.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, витребувані судом документи не представив, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач 01 вересня 2010 року надав відзив, відповідно до якого визнає позов частково в сумі основної заборгованості у розмірі 4016,02 грн.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення відповідача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 07 жовтня 2008 року було укладено договір оренди №3780-Н.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - частини кімнат (№№1,2,8,9,10,13,14,22) на 2-му поверсі 2-х поверхової будівлі учбового корпусу (літ. А-2), площею 30,40 кв.м. за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Київська, 10, що перебуває на балансі Ізюмського професійного ліцею. Вартість майна визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 06.06.2008р. і становить 34750,00 грн.
Згідно ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.
Пунктом 2.1. Договору сторони встановили, що відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передавання майна.
За актом приймання - передачі орендованого майна від 07 жовтня 2008 року позивач передав відповідачу спірне майно.
Згідно ч.1 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Пунктом 10.1 Договору сторони визначили, що цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 27 жовтня 2008 року до 27 жовтня 2009 року включно.
Згідно статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
При таких обставинах, враховуючи відсутність в матеріалах справи заяви позивача або відповідача про припинення дії спірного договору, суд вважає, що договір було пролонговано на 1 рік до 27 жовтня 2010 року.
Згідно п.3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна , затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995р. №786 зі змінами, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - серпень 2008 року - 435,22 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - жовтень 2008 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень та жовтень 2008 року.
Згідно п.5.3. Договору відповідач зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої методики, у співвідношенні: безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 70%; на рахунок, визначений Балансоутримувачем - у розмірі 30%.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання по сплаті орендної плати, з урахуванням чого за період з жовтня 2008 року по квітень 2010 року виникла заборгованість у сумі 4016,02 грн.
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 4016,02 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 750,17 грн. та штраф у розмірі 281,12 грн.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.3.7. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до Державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши нарахування пені за період з 12 листопада 2008 року по 27 травня 2010 року, судом встановлено, що розмір пені за даний період становить 750,17 грн., з урахуванням чого позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 750,17 грн.
Згідно п.3.8. Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, відповідач також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.
Як вбачається із наданого розрахунку відповідач має заборгованість за листопад 2008 року - травень 2010 року в сумі 4016,02 грн., з урахуванням чого нараховано 281,12 грн. штрафу. Судом даний розрахунок перевірений, він відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню повністю в сумі 281,12 грн.
Крім того позивач просить суд розірвати договір оренди №3780-Н від 07.10.2008р., укладений між позивачем та відповідачем та виселити відповідача із займаних за договором оренди №3780-Н від 07.10.2008р. приміщень, а саме - частини кімнат (№№1,2,8,9,10,13,14,22) на 2-му поверсі 2-х поверхової будівлі учбового корпусу (літ. А-2), площею 30,40 кв.м. за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Київська, 10.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається із матеріалів справи позивачем у позовній заяві не вказано жодної підстави позову щодо розірвання договору та виселення відповідача з займаних приміщень.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 серпня 2010 року судом було зобов`язано позивача надати правове та документальне обгрунтування позовних вимог про розірвання договору та виселення, однак позивач дані вимоги суду не виконав, обгрунтування не надав.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України суд, залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не зявився на виклик у засідання господарського суду і його незявлення перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду в частині позовних вимог щодо розірвання договору оренди та виселення позивача з займаних приміщень, оскільки позивачем не надано обгрунтування позовних вимог в цій частині та позивач не з`явився до судового засідання для надання відповідних пояснень.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути в доход Державного бюджету України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень з відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610, 625, 626, 759, 764 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231, ст.17, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, п.5 ч.1 ст. 81, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково в сумі 5047,31 грн.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) до Державного бюджету України (р/р 31112094700012, УДК у Ізюмському районі 24134350, код бюджетної класифікації 22080300, Управління державного казначейства в Харківській області, МФО 851011) заборгованість з орендної плати в сумі 4016,02 грн., пеню в сумі 750,17 грн. та штраф в сумі 281,12 грн.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь держбюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 102,00 грн. держмита.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь держбюджету України (рахунок № 31219264700002, код бюджетної класифікації доходів бюджету (КБКД) 22050003, символ звітності 264, отримувач: УДК у м.Харкові ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ: 24134490, МФО банку: 851011, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Врешті частині позову щодо розірвання договору оренди №3780-Н від 07.10.2008р. та виселення ОСОБА_1 із займаних за договором оренди №3780-Н від 07.10.2008р. приміщень - залишити позов без розгляду.
Суддя
Повний текст рішення по справі №60/178-10 підписано 02 вересня 2010 року.
Судове рішення № 11078030, Господарський суд Харківської області було прийнято 01.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 60/178-10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: