ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
02 серпня 2010 року справа № 5020-11/139 За позовом: Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
(99011, м.Севастополь, вул.Луначарського, буд. 5)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Борей-ЛТД”
(99007, м.Севастополь, вул.М.Музики, 2)
про стягнення 9611,09 грн., розірвання договору оренди, зобов’язання звільнити приміщення,
Суддя Дмитрієв В.Є.
За участю представників:
позивача - Ігнатенко В.В., довіреність б/н від 11.01.2010, Фонд комунального майна СМР;
відповідача - не з’явився, ТОВ „Фірма „Борей-ЛТД”.
СУТЬ СПОРУ:
Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Борей-ЛТД” (далі - відповідач) про стягнення 9611,09 грн., розірвання договору оренди, зобов’язання звільнити приміщення.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору оренди № 169-03 від 25.09.2009.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 05.07.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/139.
Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 33).
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.
Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
25.09.2009 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Борей-ЛТД” (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 169-03 (далі–Договір) (а.с. 11-13).
Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору з метою ефективного використання комунального майна і досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно вбудовані нежитлові приміщення в підвалі (№1) загальною площею 30,70 кв.м. з входом в підвал, які розташовані за адресою: місто Севастополь, вулиця М.Музики, будинок №2, та знаходяться на балансі РЕП-1.
Згідно з пунктом 3.1 Договору розмір орендної плати визначається відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007 і складає 2116,50 грн. на рік. Орендна плата визначена виходячи з орендної ставки 15% від вартості об’єкту оренди, визначеної незалежною оцінкою майна, переданого в оренду, станом на 31 липня 2003 року. Амортизаційні відрахування та вартість послуг орендодавця не включаються до орендної плати.
Відповідно до пункту 9.4 Договору він є новою редакцією договору оренди нерухомого майна № 169-03 від 23.10.2003 року.
Пунктом 7.1 Договору встановлено, що він діє з моменту підписання акту прийому-передачі майна, нотаріального посвідчення і державної реєстрації договору строком до 29.09.2011 року.
Факт передачі Об’єкта Договору в оренду підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 25.09.2009 (а.с.15).
За твердженням позивача, свої зобов’язання щодо внесення орендної плати відповідач виконував неналежним чином у зв’язку з чим його заборгованість за період з 01.10.2009 по 30.06.2010 складає 2865,04 грн.
Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням наступного.
Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 283 Господарського кодексу України та частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно зі статтею 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пунктів 3.2-3.3 Договору з 01 вересня 2009 року орендна плата складає 389 (триста вісімдесят дев'ять) гривень 82 копійки (без урахування ПДВ, із застосуванням індексу інфляції) за місяць оренди і перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця, з яких:
- 97 % в сумі 378 (триста сімдесят вісім) гривень 13 копійок повинні перераховуватись на рахунок: місцевий бюджет м. Севастополя р/р 33213870700001 в ГУГК м. Севастополя МФО 824509, ЄДРПОУ 23895637,код платежу 22080400;
- 3 % в сумі 11 (одинадцять) гривень 69 копійок повинні перераховуватись на рахунок: місцевий бюджет м. Севастополя р/р 31516933700001 в ГУГК м. Севастополя МФО 824509, ЄДРПОУ 23895637, код платежу 50110007.
Раніше нарахована орендна плата складала 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 71 копійку за місяць оренди і перераховувалась Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця з 01 грудня 2008 року, із яких:
- 95 % на рахунок: місцевий бюджет м. Севастополя р/р 33213870700001 в ГУГК м. Севастополя МФО 824509, ЄДРПОУ 23895637, код платежу 22080400;
- 5 % на рахунок: місцевий бюджет м. Севастополя р/р 31516933700001 в ГУГК м. Севастополя МФО 824509, ЄДРПОУ 23895637, код платежу 50110007.
З 02 березня 2009 року в частині розподілення щомісячної орендної плати на 97% та 3% проводити перерахування суми орендної плати відповідно вказаним відсоткам.
Розмір орендної плати на період з 01 вересня 2009 року до 31 грудня 2009 року визначається у відповідності з Рішенням Севастопольської міської Ради № 7273 від 14 липня 2009 року і складає 265 (двісті шістдесят п'ять) гривень 19 копійок у місяць і перераховується Орендарем Орендодавцю:
- 97 % в сумі 257 (двісті п'ятдесят сім) гривень 23 копійки повинні перераховуватись на рахунок: місцевий бюджет м. Севастополя р/р 33213870700001 в ГУГК м. Севастополя МФО 824509, ЄДРПОУ 23895637, код платежу 22080400;
- 3 % в сумі 7 (сім) гривень 96 копійок повинні перераховуватись на рахунок: місцевий бюджет м. Севастополя р/р 31516933700001 в ГУГК м. Севастополя МФО 824509, ЄДРПОУ 23895637, код платежу 50110007.
Розмір скоригованої орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коректування розміру щомісячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю.
З 01 січня 2010 року Орендар оплачує орендну плату, визначену абзацом першим пункту 3.2. даного Договору, котра коригується на індекс інфляції за увесь період.
Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коректування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю.
Станом на момент вирішення спору докази оплати заборгованості з орендної плати за період з 01.10.2009 по 30.06.2010 відсутні.
Перевіривши розрахунок суми орендної плати, наданий позивачем, суд встановив, що він відповідає вищезазначеним вимогам чинного законодавства, тому заборгованість з орендної плати у сумі 2865,04 грн. підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Пунктом 8.6 Договору передбачено, що у випадку, якщо прострочення внесення орендної плати буде продовжуватись більше ніж 30 календарних днів, Орендодавець вправі вимагати, а Орендар зобов’язаний сплатити на користь Орендодавця зверх збитків 30% (тридцять відсотків) річних від простроченої суми за весь період прострочки (ст.625 Цивільного кодексу України).
Отже, Договором передбачений інший розмір відсотків річних, ніж передбачений статтею 625 Цивільного кодексу України.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 30% річних за період з 21.10.2009 по 23.06.2010 у розмірі 239,63 грн.
Перевіривши розрахунок 30% річних, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.
Згідно з пунктом 8.5 Договору у випадку порушення строку внесення орендної плати, визначеного пунктом 3.2 даного Договору, Орендар сплачує на користь Орендодавця зверх збитків пеню у розмірі 200 (двісті) відсотків від облікової ставки Національного банку України, котра діє в період, за який буде нараховуватись пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочки.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 21.10.2009 по 23.06.2010 у розмірі 156,92 грн.
Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, пунктом 8.7 Договору передбачено, що у випадку, якщо прострочення внесення орендної плати буде продовжуватися більше 60 (шестидесяти) календарних днів, Орендар сплачує на користь Орендодавця зверх збитків штраф у сумі, що дорівнює трикратному розміру річної орендної плати за Договором.
Відповідно до пункту 3.1 Договору розмір орендної плати визначається відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007 і складає 2116,50 грн. на рік.
У зв’язку з тим, що орендна плата за період з 01.10.2009 по 30.06.2010 перераховувалась відповідачем з порушенням строків, встановлених Договором, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 6349,50 грн.
Перевіривши розрахунок штрафу, у зв’язку з тим, що прострочення внесення відповідачем орендної плати більше ніж на 60 календарних днів доведене позивачем, підтверджене матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги у частині стягнення штрафу у розмірі 6349,50 грн. є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Пунктом 7.6 Договору передбачено, що дія Договору оренди припиняється внаслідок: закінчення строку оренди, передбаченого Договором, рішення суду, загибелі об’єкту оренди, приватизації об’єкту оренди орендарем, банкрутства орендаря, ліквідації орендаря, дострокового розірвання договору, відмови від договору однієї із сторін у випадках, визначених договором.
Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Проте, Верховним Судом України з посиланням на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі N 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) також зазначалося, що недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (Постанова названого суду від 17.06.2008 N 8/32пд).
Вказана позиція викладена також у листі Вищого господарського суду України № 01-8/482 від 13.08.2008 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року”.
Відповідно до положень пункту 3 статті 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Пунктом 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з абзацом другим пункту 7.4 Договору до істотних порушень договору сторони відносять порушення умов договору, визначених пунктами (підпунктами) 3.4, 3.5, 4.4.2-4.4.13, 6.1 Договору.
Відповідно до пункту 4.4.3 Договору Орендар зобов’язується своєчасно вносити Орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, пов’язані з використанням об’єкту оренди, у тому числі оплату комунальних та експлуатаційних послуг.
Отже, невнесення відповідачем у встановлені Договором строки орендної плати заподіяли збиток економічним інтересам Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, а тому з урахуванням пунктів 7.4, 4.4.3 Договору таке порушення відповідачем умов Договору слід вважати істотним.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача про розірвання договору оренди № 169-03 від 25.09.2009 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлені вимоги про зобов’язання відповідача повернути (звільнити) орендоване майно.
Згідно зі статтею 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Пунктом 4.4.14 Договору передбачений обов’язок орендаря повернути (звільнити) об’єкт оренди при припиненні дії Договору в належному стані на протязі 30 календарних днів з дати припинення договору.
З огляду на зазначене, позовні вимоги у частині зобов’язання відповідача повернути (звільнити) орендоване майно - вбудовані нежитлові приміщення в підвалі (№1) загальною площею 30,70 кв.м. з входом в підвал, які розташовані за адресою: місто Севастополь, вулиця М.Музики, будинок №2, та знаходяться на балансі РЕП-1, підлягають задоволенню.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір оренди нерухомого майна № 169-03 від 25.09.2009, укладений між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код ЄДРПОУ 25750044, відомості про рахунки в установах банків відсутні) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Борей-ЛТД” (99007, м.Севастополь, вул.М.Музики, 2, код ЄДРПОУ 20751547, відомості про наявність поточних рахунків в установах банків відсутні).
3. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Борей-ЛТД” (99007, м.Севастополь, вул.М.Музики, 2, код ЄДРПОУ 20751547, відомості про наявність поточних рахунків в установах банків відсутні) звільнити (повернути) вбудовані нежитлові приміщення в підвалі (№1) загальною площею 30,70 кв.м. з входом в підвал, які розташовані за адресою: місто Севастополь, вулиця М.Музики, будинок №2, та знаходяться на балансі РЕП-1, шляхом передання вказаного майна Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код ЄДРПОУ 25750044, відомості про наявність поточних рахунків в установах банку відсутні).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Борей-ЛТД” (99007, м.Севастополь, вул.М.Музики, 2, код ЄДРПОУ 20751547, відомості про наявність поточних рахунків в установах банків відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5) заборгованість з орендної плати у розмірі 2865,04 грн., пеню у розмірі 156,92 грн., штраф у розмірі 6349,50 грн., 30% річних у розмірі 239,63 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 187,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Є.Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно
до вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України та
підписано 03.08.2010.
Судове рішення № 11077932, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 02.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5020-11/139. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: